Постанова

від 10.08.2021 по справі 923/833/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 923/833/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (далі - Прокурор, скаржник)

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 (головуючий - суддя Савицький Я.Ф., судді: Принцевська Н.М., Разюк Г.П.)

у справі № 923/833/20

за позовом Заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "2М-Проект" (далі - ТОВ "2М-Проект", відповідач)

про стягнення 674 988,71 грн.

Історія справи

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У серпні 2020 року заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури (прокурор) в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ "2М-Проект" про стягнення 674 988,71 грн, з яких 649 601,55 грн основної заборгованості та 25 387,16 грн пені за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Херсона від 04.02.2020 №2.

1.2. В обґрунтування своїх вимог прокурор посилався на невиконання з боку ТОВ "2М-Проект" взятих на себе зобов`язань договором від 04.02.2020 № 2 щодо сплати до місцевого бюджету коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Херсона у сумі 659 601,55 грн за наслідками будівництва багатоквартирного житлового будинку. Сплативши лише 10 000,00 грн, відповідач заборгував місцевому бюджету 649 601,55 грн, що стало підставою нарахування останньому пені сумі 25 387,16 грн за період з 12.06.2020 по 11.08.2020.

Як підставу для представництва прокурор зазначив, що позовна заява вжита як захід прокурорського реагування та направлена на захист економічних інтересів держави, оскільки внаслідок несплати спірної суми завдається шкода місцевому бюджету, а Виконавчий комітет Херсонської міської ради неналежно здійснював власні повноваження щодо стягнення спірної суми з відповідача, проявивши бездіяльність.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 24.11.2020 (суддя Закурін М.К.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто із ТОВ "2М-Проект" на користь Виконавчого комітету Херсонської міської ради 649 601,55 грн основної заборгованості; стягнуто із ТОВ "2М-Проект" на користь Прокуратури Херсонської області 9 744,14 грн компенсації зі сплати судового збору, в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 рішення Господарського суду Херсонської області від 24.11.2020 у справі № 923/833/20 скасовано; прийнято нове рішення; позов заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради залишено без розгляду; стягнуто з Херсонської місцевої прокуратури на користь ТОВ "2М-Проект" 15 187,25 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду Прокурор просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 та залишити у силі рішення Господарського суду Одеської області від 24.11.2020 у справі № 923/833/20.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену підпунктом "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, Прокурор у поданій касаційній скарзі зазначає, що даний господарсько-правовий спір становить значний суспільний інтерес, оскільки Виконавчий комітет Херсонської міська ради є виконавчим органом місцевого самоврядування, що забезпечує інтереси територіальної громади та здійснює від її імені та в її інтересах забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів. Позивач є неприбутковою установою. При цьому невиконання умов договору пайової участі щодо ненадходження коштів до бюджету, завдає матеріальної шкоди інтересам держави, перешкоджає своєчасному та повному виконанню прибуткової частини місцевого бюджету, негативно впливає на стан фінансування видатків бюджету, що спрямовуються на організацію благоустрою території міста Херсон, зокрема організацію озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян тощо. Зазначені кошти від пайової участі призначені для забезпечення життєдіяльності міста Херсону, комфортного середовища для мешканців міста, і недоотримання цих коштів є несправедливим по відношенню до мешканців, які потребують уваги з боку місцевої влади та її виконавчих органів.

4.2. Підсумовуючи викладене, Прокурор наголошує, що у даному випадку територіальна громада в результаті дій відповідача і оскаржуваної постанови суду недоотримує кошти, на які вона правомірно розраховувала по закону, відповідно до підпункту 4 пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".

4.3. На обґрунтування своєї правової позиції Прокурор у поданій касаційній скарзі також зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції у цій справі прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема вимог статті 131-1 Конституції України, статей 7, 23, 89, 90 Закону України "Про прокуратуру", та порушенням норм процесуального права, зокрема вимог статей 53, 86,226,237 ГПК України.

4.4. При цьому Прокурор із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 912/2385/18 та у постановах Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18 щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у разі бездіяльності компетентного органу.

4.5. Крім того, Прокурор зазначає, що при стягненні з Херсонської обласної прокуратури на користь ТОВ "2М-Проект" витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги судом апеляційної інстанції невірно застосовано статтю 131-1 Конституції України, статтю 53, пункт 2 частини четвертої статті 129 ГПК України, статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача. Вказана позиція узгоджується із постановою Верховного Суду України від 15.01.2019 у справі № 908/799/17.

5. Позиція відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

5.1. Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу на адресу Верховного Суду не надходило.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Виконавчим комітетом Херсонської міської ради та ТОВ "2М-Проект" 04.02.2020 укладено договір №2 "про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Херсона", предметом якого є пайова участь ТОВ "2М-Проект" у розвитку інфраструктури міста у зв`язку із здійсненням Будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Херсон, вул. Ярослава Мудрого, 29.

6.2. Відповідно до вказаного договору ТОВ "2М-Проект" зобов`язується: здійснити будівництво об`єкта та сплатити кошти пайової участі у розвитку інфраструктури м. Херсона у сумі 659 601,55 грн відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" та згідно з розрахунком (додаток 1) на рахунок доходів місцевого бюджету, відкритий в Управлінні Державного казначейства України у м. Херсоні № UA658999980314151921000021002, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

6.3. Згідно із додатком №1 розмір пайової участі складає 659 601,55 грн.

6.4. Пунктом 4 частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" встановлено, що пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

6.5. У матеріалах справи міститься Декларація від 17.02.2020 №ХС 141200480012 про готовність до експлуатації об`єкта будівництва: багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями адміністративно-господарського призначення за адресою: м. Херсон, вул. Ярослава Мудрого, 29.

6.6. У пункті 22 Декларації зазначено, що кошти пайової участі у розвитку інфраструктури за договором від 04.02.2020 №2 сплачені платіжним дорученням №144 від 10.02.2020.

6.7. Вказаного платіжного доручення у матеріалах справи не міститься. Разом з цим судом першої інстанції встановлено, що вказаним платіжним дорученням сплачено лише 10 000 грн, що вбачається з листа Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 28.07.2020 №8-5922-11/22 та не заперечується відповідачем.

6.8. Заборгованість ТОВ "2М-Проект" щодо сплати коштів пайової участі - у сумі 649 601,55 грн, на яку прокурором нарахована пеня.

6.9. Листом Херсонської місцевої прокуратури від 07.07.2020 за №35-8625вих-20 74/1304 прокурором повідомлено Херсонського міського голову про здійснення прокуратурою моніторингу стану наповнення бюджету Херсонської територіальної громади шляхом опрацювання інформації з відкритих джерел, за результатами якого встановлено, зокрема, існування Декларації від 17.02.2020 №ХС 141200480012 про готовність до експлуатації багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Херсон, вул. Ярослава Мудрого, 29. У зв`язку з чим прокурор просив у строк до 27.07.2020 надати інформацію про вжиті заходи щодо укладення з ТОВ "2М-Проект" договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Херсон або про звернення до суду з позовами про визнання вказаних договорів укладеними.

6.10. Листом Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 28.07.2020 за вих. №8-5922-11/22 прокурора повідомлено про укладення з відповідачем відповідного договору, сплату 10 000,00 грн та існуючу заборгованість у сумі 649 601,55 грн. Крім того, у вказаному листі було також зазначено, що Виконкомом Херсонської міської ради направлено вимогу ТОВ "2М-Проект" щодо необхідності сплати заборгованих коштів на рахунок доходів місцевого бюджету.

6.11. Прокурор звернувся до Херсонського міського голови листом від 06.08.2020 за вих. №35-9968-20, в якому просив з метою вирішення наявності питання підстав для вжиття заходів прокурорського реагування представницького характеру в строк до 26.08.2020 надати прокурору інформацію та належним чином завірені копії документів про вжиті заходи досудового та судового врегулювання питань про стягнення коштів пайової участі, зокрема, з ТОВ "2М-Проект".

6.12. Листом від 10.08.2020 №35-6185-20 прокурор зменшив Виконкому Херсонської міської ради вказаний строк до 19.08.2020.

6.13. Листом Херсонської місцевої прокуратури від 14.08.2020 №35-10236вих-20 прокурор повідомив позивача про звернення до суду з позовом стосовно стягнення з ТОВ "2М-Проект" наявної заборгованості за договором про пайову участь.

6.14. Позов Херсонської місцевої прокуратури до ТОВ "2М-Проект" зареєстровано Господарським судом Херсонської області 18.08.2020.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 07.06.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 923/833/20 за касаційною скаргою Прокурора на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

7.2. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.08.2021 № 29.3-02/2507 у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №923/833/20, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Селіваненко В.П.

7.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Причиною звернення Прокурора до Верховного Суду стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для залишення без розгляду позову Прокурора та стягнення судового збору з прокуратури у разі подання ним позову в інтересах держави у порядку статті 53 ГПК України.

8.2. Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Прокурором не надано компетентному органу розумного строку для реагування на порушення інтересів держави, оскільки Херсонська місцева прокуратура надіслала Херсонському міському голові повідомлення про звернення з позовом 14.08.2020, а сама позовна заява підписана 14.08.2020 і подана до суду 18.08.2020. При цьому листом від 10.08.2020 Прокурор надав Херсонській міській раді строк до 19.8.2020 для надання інформації про вжиті заходи досудового та судового врегулювання, зокрема, питань про стягнення коштів пайової участі з ТОВ "2М-Проект".

8.3. Проте Верховний Суд вважає передчасним зазначений висновок апеляційного суду та погоджується з твердженням скаржника про неврахування господарським судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови висновку Великої Палати Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, з огляду на таке.

8.4. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

8.5. Згідно з підпунктом "в" пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

8.6. У пунктах 67, 77 - 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформульовано такий правовий висновок:

"Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо .

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим ".

8.7. У контексті зазначеного та встановлених обставин справи Верховний Суд зазначає, що за своїм змістом приписи статті 23 Закону України "Про прокуратуру" спрямовані саме на забезпечення балансу прав, свобод та інтересів учасників процесу з метою, з одного боку, недопущення підміни прокурором належного суб`єкта владних повноважень або надання необґрунтованих переваг відповідним суб`єктам права яких порушуються, а, з іншого боку, захисту інтересів держави у випадку коли цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює їх захист.

8.8. З огляду на викладене суд, встановлюючи підстави представництва прокурора, повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували , зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на:

- отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу четвертого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру";

- інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про вказане порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;

- отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій), необхідних для здійснення представництва в суді.

8.9. При цьому, якщо у процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямовано на отримання документів та/або інформації щодо можливого порушення і пов`язано саме зі з`ясуванням факту наявності або відсутності порушення, то обов`язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.

8.10. Водночас, якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва, передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом.

8.11. Верховний Суд зазначає, що за встановлених обставин щодо попереднього інформування про виявлені порушення та відповіді щодо обізнаності про порушення із зазначенням причин тривалого незвернення до суду, вимога про надання відповідному органу "розумного строку" для самостійного реагування на порушення, розрахованого саме від останнього повідомлення прокурора, з огляду на встановлення факту тривалої обізнаності такого органу про порушення інтересів держави та нереагування на нього (незалежно від його причин) і, як наслідок, залишення позову прокурора без розгляду з цих підстав є проявом правового пуризму та надмірного формалізму, який порушує право на справедливий розгляд справи.

8.12. При цьому господарський суд апеляційної інстанції, зазначивши про недотримання Прокурором порядку, визначеного статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", послався на те, що Прокурор звернувся до суду 18.08.2020, при цьому надавши Виконкому Херсонській міській раді строк до 19.08.2020 для надання інформації про вжиті заходи досудового та судового врегулювання, зокрема, питань про стягнення коштів пайової участі з ТОВ "2М-Проект", що, за висновками суду апеляційної інстанції, позбавило Виконком Херсонської міської ради можливості відреагувати на виявлені Прокурором порушення.

8.13. Водночас суд апеляційної інстанції, на порушення статті 86 ГПК України, залишив поза увагою зміст листування Прокурора із Херсонською міською радою, яке передувало зверненню до суду з цим позовом, зокрема, листа Херсонської місцевої прокуратури від 07.07.2020 № 35-8628 вих-20 (в якому Прокурор просив у строк до 27.07.2020 надати інформацію про вжиті заходи щодо укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури міста або про звернення до суду з позовами про визнання вказаних договорів укладеними), відповіді Херсонської міської ради від 28.07.2020 №8-5922-11/22 на лист Прокурора (в якій позивач повідомив про те, що у лютому 2020 року ТОВ "2М-Проект" мав сплатити 659 601,55 грн, проте сплатив лише 10 000 грн та станом на 23.07.2020 решти коштів до місцевого бюджету не надходило).

8.14. Верховний Суд звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. А питання дотримання розумності є окремим питанням, яке досліджується у справі за позовом прокурора в інтересах держави.

8.15. Верховний Суд також звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 20.01.2021 у справі № 927/468/20 та від 11.03.2021 у справі № 910/3158/19, згідно з яким часовий проміжок, що минув між повідомленням позивача та поданням позову у справі, не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Критерій "розумності", який наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально. До таких чинників належать, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача про наявність правопорушення та вжиті ним заходи з моменту такої обізнаності, спрямовані на захист інтересів держави .

8.16. Відтак, дійшовши висновку про недотримання Прокурором розумних строків, які надають можливість відповідним органам відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, поза увагою апеляційного господарського суду залишились обставини того, що Херсонська міська Рада була обізнана про таке порушення інтересів, яке відбулось раніше звернення Прокурора до Позивача з повідомленням про намір подати до суду позов.

8.17. З огляду на наведене суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими доводи Заступника керівника Одеської обласної прокуратури про те, що при з`ясуванні питання наявності підстав для звернення Прокурора з позовом до суду, на порушення приписів процесуального законодавства, апеляційна інстанція не надала належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, які свідчать про обізнаність Позивача з виявленими порушеннями та про відсутність будь-якого активного реагування щодо вжиття заходів судового захисту порушених інтересів держави, що свідчить про недотримання у повній мірі статей 86, 236 ГПК України.

8.18. Таким чином, оскаржувану постанову апеляційного суду в частині залишення без розгляду позову Заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради прийнято з неправильним застосуванням норм статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та недотриманням статей 86, 236 ГПК України, позаяк застосований судом апеляційної інстанції підхід є занадто формалізованим та таким, що не охоплює усіх особливостей цього спору й обставин, які передували передачі його на вирішення господарського суду.

8.19. Наведене у сукупності свідчить про те, що, передчасно скасувавши рішення місцевого господарського суду і залишивши позов Прокурора без розгляду, суд апеляційної інстанції всупереч вимогам статей 86, 236, 282, 316 ГПК України залишив позов Прокурора без розгляду.

8.20. Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що згідно з частиною першою та пунктом 2 частини четвертої статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У цій справі з позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради звернувся прокурор у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру". Отже, позивачем у справі є не прокурор, а Виконавчий комітет Херсонської міської ради, тому і відповідний розподіл судових витрат відповідно до положень статті 129 ГПК України повинен здійснюватися з урахуванням належного позивача.

8.21. У постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 908/730/19 викладено правовий висновок з питання щодо застосування статті 129 ГПК України, а саме про те, що у разі ухвалення судового рішення про відмову в позові судові витрати зі сплати судового збору, в тому числі за подання апеляційної скарги, покладаються на позивача .

8.22. За таких обставин висновок апеляційного суду про віднесення на Херсонську місцеву прокуратуру судових витрат - судового збору в сумі 15 187,25 грн, понесених відповідачем за подання апеляційної скарги, є помилковим та таким, що зроблений без дотримання статті 129 ГПК України.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

9.2. Підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 310 ГПК України).

9.3. Таким чином, Верховний Суд, ураховуючи, що судом апеляційної інстанції було допущено порушення норм права, а Верховний Суд в силу статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури та скасування постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи до цього суду для продовження її розгляду.

9.4. Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, дослідження доказів, з`ясування прав і обов`язків сторін, і залежно від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

10. Судові витрати

10.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі №923/833/20 скасувати.

Справу № 923/833/20 направити до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко