Рішення

від 10.08.2021 по справі 420/3555/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3555/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді - Завальнюка І.В.,

при секретарі - Бурдега О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Комунальної установи Одеський художній музей про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, в якому позивач просить застосувати до Комунальної установи Одеський художній музей заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення експлуатації будівель шляхом відключення будівель від джерел електропостачання, обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, до повного усунення порушень законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході перевірки дотримання Комунальною установою Одеський художній музей (виконання) законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, оформленої актом від 14.02.2020 № 106, встановлено порушення Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні та інших нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки (всього встановлено 34 порушення, з яких порушення за №№ 1, 3-15 та 17-34 впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливість її ефективної ліквідації та рятування людей). Подальша робота Комунальної установи Одеський художній музей з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, що зумовило позивача звернутися до суду із даним адміністративним позовом.

Ухвалою судді від 01.06.2020 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін згідно з ст. 262 КАС України.

22.09.20 до суду від Комунальної установи Одеський художній музей надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що установа оперативно відреагувала на припис Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій та вжив усі залежні від нього заходи для усунення недоліків. У зв`язку із цим відповідач за власною ініціативою звернувся до позивача із заявою про проведення позапланової перевірки, за результатами якої складені акт № 267 та припис № 157 від 29.04.20 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (з 34 порушень усунено 25). При цьому, залишок 9 порушень законодавства у сфері безпеки, що зазначені у повторному приписі № 157 після позапланової перевірки, насправді не є порушеннями законодавства, або їх усунення перебуває поза компетенцією комунальної установи чи залежить від певних обставин, до настання яких вони не можуть бути усунені, про що позивач письмово повідомлений, або строк їх виконання ще не закінчився. Також позивач не врахував того, що перевірку проведено щодо пам`ятки культури національного значення Палац Наришкіної. 1810 р. 1820-і рр. (охор. 554, будівля Одеського художнього музею) по вул. Софіївська, 5-а, який побудований 200 років тому, і всі його елементи є аутентичними. Відповідно до ст. 22 Закону України Про охорону культурної спадщини вимоги органів протипожежної охорони щодо умов утримання та використання пам`яток не можуть призводити до змін пам`яток і не повинні погіршувати їхню естетичну, історичну, мистецьку, наукову чи художню цінність, що позивачем враховано не було. Також музей увійшов до списку об`єктів культурної спадщини, що будуть відновлюватися першочергово в межах національного проекту Велике будівництво .

Ухвалою суду від 25.09.20 заяву Комунальної установи Одеський художній музей задоволено частково та ухвалено розглядати справу за правилам загального позовного провадження; замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке призначити на 06.10.2020 о 12:00 годині.

12.10.20 до суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої Управління вживає максимальних заходів реагування, щоб зберегти життя та здоров`я людей, які знаходяться на території комунальної установи. Управління, застосовуючи накопичений досвід за попередні роки у відповідних справах та висновки відповідних судових рішень, вважає, що повне зупинення роботи об`єкту шляхом опечатування та опломбування не дозволяє відповідачу повноцінно усувати виявлені недоліки (неможливо зайти до приміщень та усунути недоліки). У цьому випадку повне або часткове зупинення роботи (експлуатації) будівель, приміщень та ін. повинно дати можливість відповідачу усувати недоліки шляхом проведення робіт протипожежного призначення всередині будівель та споруд. Відключення об`єкту від джерел електропостачання та обмеження до нього доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, зазначених у акті перевірки, це саме порядок, який повинен бути встановлений для реалізації рішення суду, тобто законодавцем не встановлено саме порядок (яким шляхом) повинно виконуватися рішення суду. Основними причинами пожеж, які виникають на об`єктах суб`єктів господарювання, за статистичними даними є аварійний режим роботи електромереж та електрообладнання, тому саме у порядок: шляхом відключення від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок) унеможливлює технічну причину виникнення на об`єкті пожеж та інших надзвичайних ситуацій, які несуть реальну загрозу для життя та здоров`я людей, які постійно знаходяться на території закладу.

Ухвалою суду від 20.10.20 клопотання представників сторін задоволено та зупинено провадження по адміністративній справі для примирення сторін до 26 листопада 2020 року до 10:00 год.

Ухвалою суду від 26.11.20 клопотання представника відповідача задоволено та продовжено строк зупинення по адміністративній справі, наданий судом для примирення сторін, до 15.01.21; призначено наступне підготовче засідання на 15.01.21 о 10:00 год. в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, зала судових засідань № 14.

Ухвалою суду від 15.01.21 клопотання представника Комунальної установи Одеський художній музей задоволено та продовжено строк зупинення по адміністративній справі, наданий судом для примирення сторін, до 18.03.2021; призначено наступне підготовче засідання на 18.03.2021 о 12:00 год. в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, зала судових засідань № 14.

Ухвалою суду від 13.04.21 клопотання представника Комунальної установи Одеський художній музей задоволено та продовжено строк зупинення по адміністративній справі, наданий судом для примирення сторін, до 29.04.21; призначено наступне підготовче засідання на 29.04.21 о 12:00 год. в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, зала судових засідань № 14.

Ухвалою суду від 29.04.21 клопотання представника Комунальної установи Одеський художній музей задоволено та продовжено строк зупинення по адміністративній справі, наданий судом для примирення сторін, до 17.06.21; призначено наступне підготовче засідання на 17.06.21 о 10:00 год. в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, зала судових засідань № 14.

Ухвалою суду від 17.06.21 в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб Управління з майнових відносин обласної ради, Департаменту культур, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України відмовлено.

Ухвалою суду від 17.06.21 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 05.08.21 о 12:00 год.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено, що в періоді 06.02.2020-14.02.2020 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, наказу ГУ ЗСНС України в Одеській області № 433 від 19.12.19 Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання , на підставі посвідчення на проведення перевірки № 103 від 31.01.2020 головним інспектором відділу нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та ЦЗ ОМ ГУ ДСНС України в Одеській області майором служби цивільного захисту Кононенко Є.І., здійснено планову перевірку Комунальної установи Одеський художній музей , який розташований за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Софіївська, 5-а, під час якої перевірено будівлі, споруди, приміщення, територію з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт № 106 від 14.02.20.

В ході перевірки встановлено 34 порушення нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, 1, 3-15, 17-34 з яких створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В ході судового розгляду справи Комунальною установою Одеський художній музей усунуто 32 з 34 порушень, крім пунктів 3 та 17, зазначених в акті перевірки № 106 від 14.02.20. На момент розгляду справи неусуненими залишають два порушення, що відображено в акті № 199 від 09.04.2021 та приписі № 76 від 16.04.2021, відповідно до якого відповідачу у строк до 16.06.2021 належить:

1. Пожежне водоймище привести до працездатного стану та забезпечити його утримання відповідно встановленим вимогам ДБН В.2.5.-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди . Порушення КЦЗУ № 5403-VI ст. 55 глави 13; п. 2.1 розділу V ППБУ;

2. Надати матеріали підтверджуючі улаштування, а також перевірку системи блискавкозахисту у відповідності до ДСТУБ В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд . Порушення розділ IV п. 1.21 ППБУ.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, регулює Кодекс цивільного захисту України (далі - Кодекс).

Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно п.12 ч.1 ст.67 Кодексу до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.68 Кодексу посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з ст.70 Кодексу підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до п.5 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

З огляду на матеріали справи, підземна (пожежна) водойма розташована поза межами ділянки, яка перебуває у постійному користуванні КУ Одеський художній музей , а саме на землях Одеської міської ради; не знаходиться на балансі установи та не належить останній; не передбачена у бюджеті та відповідно на неї не виділені кошти, а для цілей пожежогасіння установа має справний внутрішній водопровід і справний кран-комплект.

Згідно листа КП БТІ ОМР від 22.01.21 № 5635-11/455, технічна інвентаризація підземної пожежної водойми, яка розташована у внутрішньому дворі, між частинами будівлі літ. А , позначеними на плані земельної ділянки як А3 та А4 , з лівого боку від основної будівлі комунальної установи за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 5-А, ніколи не проводилася, відомості щодо її існування взагалі відсутні.

Згідно відповіді Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради від 09.11.20 № 01.1-11/544, право власності на підземну водойму, розташовану біля будівлі Одеського художнього музею, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за КУ ОХМ не зареєстровано.

Згідно з пп. 8 пп. 2.1 п. 2 розділу V. Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України 30.12.2014 № 1417, зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам, зокрема, підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під`їздів до вододжерел покладається: на підприємстві - на його власника (орендаря); у населених пунктах - на органи місцевого самоврядування.

Отже право власності на об`єкт нерухомого майна технічно несправну водойму за жодною юридичною особою не зареєстровано, а тому ставити функціонування музею в залежність від невизначеного питання щодо приналежності такої водойми та подальшого визначення відповідального суб`єкта, на вирішення якого потребуватиметься значний час, вбачаться невиправданим та таким, що не відповідає меті захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій. Фактично результатом такого правозастосування буде закриття установи на невизначений строк, без реальної можливості з боку підконтрольного суб`єкта виконати висунуті Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій вимоги в приписі. Водночас, позивачем зазначена обставина, а саме приналежність водойми саме підконтрольному суб`єкту як під час здійснення контрольного заходу, так і в ході подальших позапланових перевірок в межах наданого судом строку для примирення сторін, не перевірялась, і позивач самоусунувся від дослідження зазначеного питання. Натомість у відповіді від 24.02.21 № 6001-987/60-17/1 ГУ ДСНС в Одеській області зазначає, що в Управління немає підстав щодо виключення даного питання з опису порушень, оскільки наданими відповідачем документу не підтверджено іншого власника чи балансоутримувача пожежної водойми , а відповідне питання досліджуватиметься судом.

В даному випадку ГУ ДСНС в Одеській області обмежилося описом порушення із одночасним приписом щодо його усунення, проте залишило без уваги доречні та спроможні аргументи господарюючого суб`єкта про те, що конкретна пожежна водойма не перебуває у володінні та розпорядженні комунальної установи, що фактично унеможливлює виконання припису підконтрольним суб`єктом. Фактично зазначений припис, за умови неможливості його виконання господарюючим суб`єктом внаслідок невизначеності правового режиму водойми, зводиться до безумовного зупинення експлуатації художнього музею, без шансів на відновлення такої експлуатації.

Крім того, суд враховує, що об`єкт нагляду є пам`яткою культури національного значення Палац Наришкіної. (охор. 554, будівля Одеського художнього музею) по вул. Софіївська, 5-а, побудовано у період з 1810 р. по 1820 р. за будівельними стандартами та протипожежними нормами того часу, які суттєво відрізняються від сучасних, спрямованих на більше безпеку.

Усі елементи об`єкта державного нагляду є аутентичними та відповідно, є предметом охорони об`єкта культурної спадщини, тобто охорони характерних властивостей об`єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об`єкт визнається пам`яткою, а тому не можуть самочинно змінюватися комунальною установою для при застосування об`єкта культурної спадщини під вимоги нормативних актів у сфері пожежної та техногенної безпеки без дотримання відповідних вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Таке призастосування може лише за наявності відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політики у сфері охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації, до отримання яких музей не має права вчиняти жодних дій в силу вимог ст. 26 Закону України Про охорону культурної спадщини .

Відповідно до ст. 28 Закону України Про охорону культурної спадщин вимоги органів протипожежної, санітарної, екологічної охорони та інших зацікавлених органів щодо умов утримання та використання пам`яток не можуть призводити до змін пам`яток і не повинні погіршувати їхню естетичну, історичну, мистецьку, наукову чи художню цінність.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини другої статті 11 Закону України "Про стандартизацію", розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 1163-р "Про визначення державного підприємства, яке виконує функції національного органу стандартизації" та за пропозицією ТК 315 "Засоби техногенної безпеки будівель і споруд" (протокол від 21.05.2019 № 2-D) наказом ДП УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОБЛЕМ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЯКОСТІ від 16.10.2019 № 313 скасовано чинність національного стандарту з 01 листопада 2019 року: ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (IEC 62305:2006, NEQ).

Умови скасування - із заміною на стандарти серії 62305, а саме: ДСТУ EN 62305-1:2012 Захист від блискавки. Частина 1. Загальні принципи (EN 62305-1:2011, IDT). ДСТУ IEC 62305-2:2012 Захист від блискавки. Частина 2. Керування ризиками (IEC 62305-2:2010, IDT). ДСТУ EN 62305-3:2012 Захист від блискавки. Частина 3. Фізичні руйнування споруд та небезпека для життя людей (EN 62305-3:2011, IDT). ДСТУ EN 62305-4:2012) Захист від блискавки. Частина 4. Електричні та електронні системи, розташовані в будинках і спорудах (EN 62305-4:2011, IDT).

Тобто вимога припису Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Комунальної установи Одеський художній музей щодо надання матеріалів, підтверджуючих улаштування, а також перевірку системи блискавкозахисту - ґрунтуються на стандарті В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд , який втратив чинність, що взагалі виключає можливість його виконання.

В той же час, відповідно до укладеного між КУ Одеський художній музей та ТОВ НВЦ Екострой+ договору № 26/10/20 від 30.10.2020 на виконання робіт з виготовлення науково-проектної документації для подальшого проведення ремонтно-реставраційних робіт (реставрація) на будівлі - пам`ятці архітектури національного значення Одеський художній музей за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 5-а, договором передбачена розробка розділу проекту Блискавкозахист та заземлення будівлі .

Вирішуючи спір, суд враховує, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Не усунення виявлених перевіркою порушень правил протипожежної безпеки несе ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: - на забезпечення безпеки роботи навчального закладу, безпеки співробітників та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; - на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; - на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; - на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача, як суб`єкта владних повноважень, звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Слід зазначити, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель шляхом відключення будівель від джерел електропостачання, обмеження до них доступу є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 26.06.2018 (справа № 826/589/16).

Суд зазначає, що згідно з п.26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

ГУ ДСНС просить прийняти рішення по застосуванню заходів реагування і таке рішення має відповідати частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Застосовуючи принцип пропорційності та добросовісності, суд повинен встановити чи не призведе застосування заходів реагування до порушення прав третіх осіб та суспільного інтересу. Разом з тим, звертаючись із даним позовом ГУ ДСНС не враховано, чи можливе застосування інших заходів реагування окрім повного зупинення експлуатації будівель шляхом відключення будівель від джерел електропостачання, обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, до повного усунення порушень законодавства, а якщо неможливо - то чому.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, беручи до уваги усунення 32 з 34 виявлених порушень, а також характер двох неусунених порушень, суд дійшов висновку, що вони не безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі. Так, зазначені два порушенні не свідчать про безумовну відсутність у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі та швидкого реагування у разі її виникнення.

Водночас суд враховує, що пожежна водойма взагалі не перебуває на балансі музею, що фактично унеможливлює виконання музеєм припису щодо приведення такого об`єкту нерухомого майна до працездатного стану. При цьому музей облаштований справним внутрішнім водопроводом і справним кран-комплектом, що дозволяє реагування у випадку пожежної небезпеки.

Суд також не оминає увагою той факт, що вимога припису щодо надання матеріалів на підтвердження улаштування та перевірки системи блискавкозахисту ґрунтуються на скасованому (нечинному) стандарті. При цьому протягом всього судового процесу позивачем зазначена обставина повністю ігнорується, та навіть у приписі № 76 від 16.04.21 ГУ ДСНС знову посилається на необхідність вчинення підконтрольним суб`єктом дій з виконання нечинного стандарту (заміна на стандарти серії 62305), що свідчить про вкрай формальний та безвідповідальний підхід суб`єкта владних повноважень, адже контролюючий орган не слідкує за змінами в спеціальному законодавстві та сучасними стандартами улаштування блискавкозахисту будівель і споруд, на необхідності дотримання яких музеєм позивач наполягає в цьому спорі.

З цього привод суд зазначає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Зрозумілим є те, що урахування фактичних обставин справи є першочерговим у розгляді справи, але свобода розсуду застосовується до наслідків у поєднанні з метою правосуддя.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З огляду на те, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель шляхом відключення будівель від джерел електропостачання, обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, до повного усунення порушень законодавства, є крайнім заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а настання таких наслідків не доведено позивачем належним чином, адміністративний позов не вбачається обґрунтованим.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, 6) до Комунальної установи Одеський художній музей (65082, м. Одеса, вул. Софіївська,5-А; ЄДРПОУ 02223810) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 серпня 2021 року.

Суддя І.В. Завальнюк

.