ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" серпня 2021 р. Справа №926/161/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого - судді Бонк Т.Б.
суддів Бойко С.М., МатущакаО.І.,
секретар судового засідання Борщ І.О.,
за участю представників сторін:
позивача: адвоката Погорілка О.А. (ордер на надання правової допомоги №1016647 від 03.08.2021),
відповідача: Ігната М.І. ( в порядку самопредставництва),
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Молодий буковинець - Преса» від 19.05.2021 (вх. суду від 31.05.2021 №01-05/1886/21)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.04.2021, повний текст рішення складено 29.04.2021, суддя Гончарук О.В., м. Чернівці
у справі № 926/161/21
за позовом : Дочірнього підприємства «Молодий буковинець - Преса» , м. Чернівці
до відповідача: Чернівецької міської ради, м. Чернівці
про визнання незаконним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
У січні 2021 року ДП Молодий буковинець - Преса звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради про визнання незаконним та скасування пункту 13.13. рішення 66 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 22.12.2018 №1588, яким заперечено ДП Молодий буковинець Преса у продовженні терміну оренди земельної ділянки за адресою: вул. Небесної Сотні, 8, площею 0,006 га (кадастровий номер 7310136300:25:002:0011), для встановлення кіоску з продажу друкованої продукції, у зв`язку з тим, що даний кіоск підлягає демонтажу згідно з комплексною схемою тимчасових споруд, затвердженої рішенням виконавчого комітету міської ради від 23.02.2016 №116/4.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі укладеного з Чернівецькою міською радою договору оренди землі №4044 від 14.09.2007 позивач отримав в оренду земельну ділянку за адресою: м. Чернівці, вул. Небесної Сотні, 8, площею 0,006 га (кадастровий номер 7310136300:25:002:0011), для встановлення кіоску з продажу друкованої продукції. В подальшому сторони укладали додаткові договори до договору оренди землі, зокрема, договором від 29.01.2016 №5/4044 вказаний договір поновлено до 31.12.2018.
Позивач вказує, що 25.10.2018 він звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою про продовження дії договору від 14.09.2007 №4044 терміном на 5 років, однак, протягом тривалого часу, жодної відповіді або ж повідомлення на вказану заяву до нього не надходило. Разом з тим, 22.12.2018 відповідач прийняв оспорюване рішення №1588, яким заперечив позивачу у продовженні терміну оренди земельної ділянки вул. Небесної Сотні, 8.
Позивач вважає вказане рішення незаконним, оскільки відповідач порушив встановлений ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі місячний строк для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, який дає позивачу як орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі . Вказує, що відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі слід кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Також, позивач вказує, що оспорюване рішення порушує постанову Верховної Ради України Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси від 16.01.2009 №901-V (далі-постанова ВР України №901-V від 16.01.2009), п.1 якою постановлено не допускати органам місцевого самоврядування практики безпідставного припинення договорів оренди з підприємствами з розповсюдження преси та закріплено за ними переважне право на укладення договору оренди на новий строк. У зв`язку з чим позивач вважає, що будь-яких законних підстав для прийняття відповідачем оспорюваного рішення не було, і воно підлягає скасуванню у судовому порядку.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.04.2021 у справі № 926/161/21 відмовлено у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване рішення про заперечення позивачу у продовженні терміну оренди прийняте відповідачем 22.12.2018, тобто до спливу строку дії договору оренди від 14.09.2007, що узгоджується з вимогами ч. 5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , якою чітко встановлено, що рішення про поновлення дії договору оренди землі приймаються за умови відсутності заперечень орендодавця. Відтак суд вказав, що рішення відповідача у частині, включеній позивачем до предмета позову (про заперечення позивачу у продовжені терміну оренди земельної ділянки) не суперечить чинному на час його прийняття законодавству про оренду землі, на яке посилається позивач у своєму позові. Також суд зазначив, що спірне рішення не суперечить вимогам постанови ВР України №901-V від 16.01.2009, оскільки позивач не звільнений від обов`язку дотримання порядку реалізації переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк у відповідності до діючої на той час статті 33 Закону України Про оренду землі , а відповідач не позбавлений права у відповідності до вимог цих норм та з урахуванням його повноважень як розпорядника землями територіальної громади, заперечити у продовженні орендних правовідносин з орендарем. Суд відхилив доводи позивача про невмотивованість оспорюваного рішення, вказавши, що таке прийняте у зв`язку з неузгодженістю його розташування відповідно до комплексної схеми тимчасових споруд, що затверджена чинним на той час рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.02.2016 №116/4, та про неотримання ним листа-повідомлення про заперечення в продовженні, оскільки оспорюване рішення підлягає оприлюдненню на офіційному веб-порталі міської ради. При цьому суд також зазначив, що з огляду на предмет спору (визнання незаконним рішення), суд не надає оцінки обставин, які мали місце після прийняття оспорюваного рішення (зокрема, щодо продовження користування земельною ділянкою після 31.12.2018 та наявністю мовчазної згоди відповідача щодо такого користування).
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне встановлення судом обставин справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.
В апеляційній скарзі скаржник вказує, зокрема, що оскільки оспорюване рішення міської ради прийнято лише 22.12.2018, відповідач пропустив встановлений ч. 5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі місячний строк для розгляду поданої 25.10.2018 позивачем заяви щодо поновлення договору оренди та на подання заперечень на таку, і саме тому відсутність листа-повідомлення орендодавця щодо заперечення прокваліфікована позивачем як мовчазна згода орендодавця на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах. Зазначає, що припинення договору оренди земельної ділянки з боку міської ради призведе до демонтажу кіоску і припинення діяльності з розповсюдження друкованої продукції, що, в свою чергу, спричинить обмеження права громадян на вільний вибір і доступ до друкованих носіїв інформації.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Відповідач вказує, зокрема, що предметом розгляду даного спору є не поновлення договору оренди землі відповідно до ч.ч. 6-11 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , а встановлення відповідності чи невідповідності Конституції України та законодавству України оспорюваного рішення відповідача, при прийнятті якого міська рада керувалась ст. 317 ЦК України, ст.ст 123-124 ЗК України та ЗУ Про оренду землі . Зазначає, що основною підставою для заперечення позивачу у продовженні договору оренди землі є те, що кіоск позивача підлягає демонтажу відповідно до комплексної схеми тимчасових споруд, що затверджена рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.02.2016 №116/4. Вважає безпідставними твердження скаржника про порушення постанови ВР України №901-V від 16.01.2009, оскільки міська рада не ініціювала розірвання договору, а такий припинився у зв`язку з спливом його строку, та не передавала земельної ділянки в користування іншим особам, що свідчить про відсутність підстав для висновку про порушення відповідачем переважного права позивача на укладення договору оренди на новий строк.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 колегія суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Якімець Г.Г. та Матущака О.І.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача.
Ухвалою від 23.06.2021 призначено розгляд справи на 03.08.2021.
У зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії суддів судді Якімець Г.Г. автоматизованим розподілом (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2021) до складу колегії замість судді Якімець Г.Г. введено суддю Бойко С.М.
У судовому засіданні 03.08.2021 представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав усні пояснення.
Представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, та надав усні пояснення.
Відповідно до частин 1-3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, апеляційну скаргу позивача-без задоволення, з огляду на наступне.
Згідно з встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
На підставі рішення Чернівецької міської ради від 28.02.2007 №241 - 14.09.2007 Чернівецька міська рада (орендодавець) та ДП Молодий буковинець Преса (орендар) уклали договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Стасюка, 8 (в подальшому змінена назва - вул. Небесної Сотні), площею 0,0006 га для встановлення кіоску з продажу друкованої продукції (а.с. 32).
Відповідно до п.4 договору земельна ділянка надається в оренду терміном до 01.02.2012. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно з п.27 вказаного договору його дія припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який він був укладений.
Договір зареєстровано Чернівецькою регіональною філією ДП Центр ДЗК 30.01.2008.
Рішенням Чернівецької міської ради від 06.03.2014 №1143 затверджено перелік тимчасових споруд з продажу друкованої продукції, яким погоджується місце розташування та продовжуються договори оренди землі. До вказаного переліку включено кіоск ДП Молодий буковинець -Преса , для якого термін договору оренди землі поновлено до 31.12.2015 (а.с. 46).
На підставі зазначеного рішення від 06.03.2014 №1143 сторони уклали додатковий договір №4/4044 від 26.03.2014 до договору оренди землі №4044, яким поновили його дію до 31.12.2015.
В подальшому на підставі рішення міської ради №25 від 17.12.2015 додатковим договором №5/4044 від 29.01.2016 до договору оренди землі №4044 сторони поновили дію договору оренди землі до 31.12.2018.
Також сторони внесли зміни до п.4 договору оренди та вирішили викласти його у наступній редакції: після закінчення терміну дії договору орендар, якщо він належним чином виконував обов`язки відповідно до умов цього договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк (поновлення договору). У разі наміру орендаря скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк, він зобов`язаний не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії договору звернутись в Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради з заявою про поновлення договору.
Як вбачається з матеріалів даної справи, між сторонами існували та існують орендні правовідносини також й щодо інших земельних ділянок для встановлення кіосків з продажу друкованої продукції.
Позивач звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради з листом від 25.10.2018, в якому просив продовжити дію 14 договорів оренди земельних ділянок на 5 років, у тому числі і договору оренди земельної ділянки за №4044 від 14.09.2007 (а.с. 59-60).
За результатом розгляду звернення ДП Молодий буковинець-Преса рішенням Чернівецької міської ради від 22.12.2018 за №1588 Про розгляд звернень юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, визнання такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань (підпункт 13.13.) заперечено позивачу у продовженні терміну оренди земельної ділянки за адресою: вул. Небесної Сотні, 8, площею 0,0006 га (кадастровий номер 7310136300:25:002:0011), для встановлення кіоску з продажу друкованої продукції, у зв`язку з тим, що даний кіоск підлягає демонтажу згідно з комплексною схемою тимчасових споруд, затвердженою рішенням виконавчого комітету міської ради від 23.02.2016 за №116/4.
Підпунктами 13.13.1., 13.13.2., 13.13.3. цього рішення визнано такими, що втратили чинність, пункт 64.2 рішення міської ради від 28.02.2007 №241 Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення , пункт 21 (переліку) рішення міської ради від 06.03.2014 №1143 Про затвердження Переліку тимчасових споруд з продажу друкованої продукції та внесення змін до рішення міської ради VI скликання від 27.12.2012 №725 щодо затвердження переліків тимчасових споруд (кіосків, зупинок громадського транспорту в комплексі з торговими павільйонами) , пункт 3 додатка 1 до рішення міської ради VII скликання від 17.12.2015 №25 Про розгляд звернень юридичних осіб і підприємців щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, визнання такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань , в частині надання ДП Молодий буковинець - Преса земельної ділянки за адресою вул. Стасюка Івана, 8 (теперішня вул. Небесної Сотні), площею 0,0006 га (кадастровий номер 7310136300:25:002:0011), в оренду до 01.02.2012 (поновлено до 31.12.2018) для встановлення кіоску з продажу друкованої продукції та вирішено припинити договір оренди землі від 14.09.2007 №4044, укладениий міською радою і ДП Молодий Буковинець Преса .
Земельну ділянку за адресою вул. Небесної Сотні, 8, площею 0,0006 га (кадастровий номер 731013630025:002:0011) зараховано до земель запасу міста.
Зобов`язано ДП Молодий Буковинець - Преса передати міській раді земельну ділянку за адресою вул. Небесної Сотні, 8, площею 0,0006 га впродовж 30 календарних днів з дня прийняття рішення згідно з актом приймання -передавання.
Управлінню містобудування та архітектури департаментмістобудівного комплексу та земельних відносин міської ради надати пропозиції щодо подальшого використання земельної ділянки за адресою вул. Небесної Сотні, 8, площею 0,0006га (кадастровий номер 7310136300:25:002:0011) (п.п.13.13.4)
Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради в 30-денний термін з дня прийняття цього рішення направити ДП Молодий Буковинець - Преса копію витягу з рішення (п.п.13.13.5).
При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним :
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції та законам України визнаються незаконними в судовому порядку (п.10 ст.59 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні ).
Предметом розгляду даного спору є вимога позивача про визнання незаконним та скасування рішення відповідача в частині заперечення позивачу у продовженні терміну оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч.5 ст.16 та ч.5 ст.60 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України "Про оренду землі").
Частиною третьою статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124).
Законом України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
Статтею 15 Закону України Про оренду землі визначено істотні умови договору оренди землі, якими є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Згідно з ст. 19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.
Відповідно до ст. 31 вказаного Закону договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі укладеного з Чернівецькою міською радою договору оренди землі №4044 від 14.09.2007 позивач отримав в оренду земельну ділянку за адресою: м. Чернівці, вул. Небесної Сотні, 8, площею 0,006 га (кадастровий номер 7310136300:25:002:0011), для встановлення кіоску з продажу друкованої продукції.
В подальшому сторони укладали додаткові договори до договору оренди землі, зокрема, договором від 29.01.2016 №5/4044 вказаний договір поновлено до 31.12.2018, тобто строком ще на 2 роки та 11місяців.
Згідно з п.27 вказаного договору його дія припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який він був укладений.
Пунктом 4 договору оренди (в редакції додаткового договору №5/4044 від 29.01.2016) сторони передбачили, що після закінчення терміну дії договору орендар, якщо він належним чином виконував обов`язки відповідно до умов цього договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк (поновлення договору). У разі наміру орендаря скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк, він зобов`язаний не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії договору звернутись в Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради з заявою про поновлення договору.
Відповідно до частини третьої статті 33 цього Закону України Про оренду землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
Згідно з частиною п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення
Частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 цього Закону). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев`ята статті 33 вказаного Закону).
Отже, для продовження договірних відносин на підставі положень частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах.
Тобто умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі").
Як вбачається з матеріалів даної справи, до закінчення 31.12.2018 договору оренди землі позивач звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради з листом від 25.10.2018, в якому просив продовжити дію 14 договорів оренди земельних ділянок на 5 років, у тому числі і договору оренди земельної ділянки за №4044 від 14.09.2007 (а.с. 59-60).
У додатках до заяви зазначено: «проекти 14 договорів на 14 арк. , разом з тим, доказів, які б підтверджували надіслання орендарем саме проектів додаткових угод, у відповідності до ч.3 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» , позивачем суду не надано.
За результатом розгляду вказаного звернення відповідач рішенням від 22.12.2018 №1588 (п.п. 13.13) заперечив позивачу у продовженні терміну оренди, пославшись на те, що кіоск позивача підлягає демонтажу відповідно до комплексної схеми тимчасових споруд, затвердженої рішенням виконавчого комітету міської ради від 23.02.2016 за №116/4.
Тобто, як вірно вказав суд першої інстанції, до закінчення дії договору (31.12.2018) орендодавець повідомив орендаря про свої заперечення щодо продовження дії договору, що свідчить про відсутність згоди на таке продовження, а відтак висновки суду про відповідність оспорюваного рішення вимогам ч. 5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , якою чітко встановлено, що рішення про поновлення дії договору оренди землі приймається за умови відсутності заперечень орендодавця, є правильними.
З доводів позовної заяви та апеляційної скарги вбачається, що як на підставу оспорення рішення відповідача позивач посилається на порушення міською радою встановленого ч. 5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі строку розгляду поданої ним заяви про продовження договору, водночас скаржник також посилається і на ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , якою передбачено умови для поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах. Разом з тим, як вбачається зі змісту заяви позивача від 25.10.2018, він просив продовжити дію договору оренди на 5 років, в той час, як додатковою угодою до договору оренди від 29.01.2016 №5/4044 вказаний договір поновлено до 31.12.2018, тобто строком ще на 2 роки та 11місяців.
При цьому, посилання скаржника на те, що факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №159/5756/18) апеляційний суд відхиляє, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, з урахуванням визначеного позивачем предмету позову (визнання незаконним рішення відповідача щодо заперечення у продовженні договору оренди землі) слід досліджувати питання невідповідності оспорюваного рішення чинному законодавству станом на момент його прийняття (22.12.2018), а не обставини, які виникли після його прийняття, зокрема, щодо подальшого користування земельною ділянкою після закінчення терміну договору оренди.
Поряд з тим, колегія суддів зазначає, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.01.2021 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 903/1030/19 на підставі частини четвертої статті 302 ГПК України, оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц та № 159/5756/18, і така справа ухвалою від 09.02.2021 прийнята до розгляду Великої Палати Верховного Суду (станом на момент розгляду апеляційної скарги кінцевого рішення Великої Палати Верховного Суду немає).
Також як на підставу для визнання спірного рішення незаконним скаржник посилається на постанову Верховної Ради України від 16 січня 2009 року №901-VI «Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси» , п. 1 якої органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування тимчасово, до схвалення відповідного закону: припинити прийняття рішень та призупинити виконання раніше прийнятих рішень про виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси із займаних ними на законних підставах приміщень державної та комунальної власності, а також про знесення існуючих кіосків з продажу друкованих засобів масової інформації; не допускати практики безпідставного розірвання чи припинення договорів оренди з редакціями друкованих засобів масової інформації, закладами культури, у тому числі бібліотеками, видавництвами, книгарнями, підприємствами з розповсюдження книг та преси, а також закріпити за ними переважне право на укладення договору оренди на новий строк.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26, статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Згідно з підпунктом 2 пункту "а" частини першої статті 27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.
Водночас, матеріалами даної справи підтверджено, що в діях відповідача відсутні порушення вказаної постанови від 16 січня 2009 року №901-VI, оскільки договір оренди землі №4044 від 14.09.2007 не є розірваним чи припиненим з ініціативи міської ради, він припинив свою дію 31.12.2018 у зв`язку з закінченням строку його дії. При цьому, підставою для прийняття спірного рішення було те, що кіоск позивача підлягає демонтажу згідно з комплексною схемою тимчасових споруд, затвердженої рішенням виконавчого комітету міської ради від 23.02.2016 за №116/4, що спростовує твердження позивача про необгрунтованість прийнятого відповідачем, як уповноваженим розпорядником земель територіальної громади, рішення про заперечення в продовженні договору оренди землі. Слід також зазначити, що спірним рішенням міська рада заперечила лише щодо одного договору оренди від 14.09.2007, щодо решти 13-тих договорів, про які позивач просив продовжити їх дію відповідач прийняв позитивні рішення про їх поновлення.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.04.2021 у справі № 926/161/21 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275,276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Молодий буковинець - Преса» від 19.05.2021 (вх. суду від 31.05.2021 №01-05/1886/21) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.04.2021 у справі №926/161/21 - залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи в суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 10.08.2021
Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк
Судді С.М. Бойко
О.І. Матущак
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.08.2021 |
Оприлюднено | 16.08.2021 |
Номер документу | 98940759 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Бонк Тетяна Богданівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні