Рішення

від 27.07.2021 по справі 908/288/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/16/20-17/39/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2021 Справа № 908/288/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання Василенко В.В.

розглянувши матеріали справи № 908/288/20

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджес-Соларпарк Приморськ» , 69057, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 92А

до відповідача : публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14

про внесення змін до договору від 22.05.13 № П50/81-13 про приєднання до електричних мереж

У засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Голубова І.О., довіреність від 01.03.21 № 76

СУТЬ СПОРУ:

10.02.20 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджес-Соларпарк Приморськ» (далі ТОВ «Менеджес-Соларпарк Приморськ» ) до публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (надалі ПАТ «Запоріжжяобленерго» ) про внесення змін до договору від 22.05.13 № П50/81-13 про приєднання до електричних мереж.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.20 наведену вище позовну заяву визначено до розгляду судді Колодій Н.А.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.07.20 у справі 908/288/20 позовні вимоги ТОВ «Менеджес-Соларпарк Приморськ» до ПАТ «Запоріжжяобленерго» про внесення змін до договору від 22.05.13 № П50/81-13 про приєднання до електричних мереж задоволено в повному обсязі. Вирішено: внести зміни в договір від 22.05.13 № П50/81-13 про приєднання до електричних мереж укладений між ТОВ «Менеджес-Соларпарк Приморськ» та ПАТ «Запоріжжяобленерго» шляхом: 1) викладення підпункту 3.2.4. договору в наступній редакції - «На дату 31.12.2021р. (прогнозовано) ввести в експлуатацію згідно чинного законодавства власний Об`єкт та електричні мережі від точки приєднання до Об`єкта» ; 2) у пункті 7.1. договору слова «діє до 31.12.2019» замінити на слова «діє до 31.12.2021» ; - договір вважати зміненим з 31.12.19.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.20 апеляційну скаргу ПАТ «Запоріжжяобленерго» залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 21.07.20 у справі № 908/288/20 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 10.02.21 касаційну скаргу ПАТ «Запоріжжяобленерго» задоволено частково. Рішення господарського суду Запорізької області від 21.07.20 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.20 у справі № 908/288/20 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № 908/288/20 між суддями від 29.03.21 вказану справу визначено для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 05.04.21 суддею Корсуном В.Л. прийнято справу № 908/288/20 до розгляду. Розгляд справи № 908/288/20 розпочато спочатку за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 28.04.21 о 10 год. 30 хв.

20.04.21 від позивача надійшла клопотання про відкладення підготовчого засідання на більш пізню дату та визнання причин неявки представника позивача у засідання 28.04.21 поважними. Також вказаним клопотання заявник просить суд надати час для надання письмових пояснень та доказів та повідомляє, що здійснює дії із залучення іншого представника позивача для належного представництва його прав та інтересів. Також, позивач просить суд при розгляді клопотання врахувати запровадження карантинних заходів на всій території України.

23.04.21 на адресу суду відповідачем подано відзив на позовну заяву від 22.04.21 № 001-33/148628-23/9767, за змістом якого відповідач просить суд відмовити у задоволені позову.

Ухвалою від 28.04.21 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів - по 05.07.21 та відкладено підготовче засідання на 25.05.21.

Ухвалою від 25.05.21 судом відкладено підготовче засідання у справі на 05.07.21.

У судовому засіданні 05.07.21 судом прийнято до розгляду відзив відповідача за вих. від 22.04.21 № 001-33/1486 на позовну заяву.

Ухвалою від 05.07.21 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/288/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.07.21.

Ухвалою від 06.07.21 судом розгляд справи по суті призначено на 27.07.21.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою комплексу Акорд .

У засіданні суду 27.07.21 на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику відповідача повідомлено про дату виготовлення повного тексту рішення.

Позивач, в судові засідання жодного разу не з`явився. При цьому, надіслав клопотання за вих. від 19.04.21 та за вих. від 19.05.21 про відкладення розгляду справи № 908/288/20.

Представник позивача в позовній заяві за вих. від 10.02.20 обґрунтовує свої позовні вимоги положеннями ст. ст. 631, 651 ЦК України, ст.ст. 180, 188 ГК України, Правилами користування електричною енергією затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.03.18 № 312, умовами договору № П50/1-13 про приєднання до електричних мереж. Звертаючись до суду позивач вказує на те, що внаслідок недосягнення згоди щодо продовження строку дії укладеного між сторонами договору на приєднання до електричних мереж та продовження строків введення в експлуатацію власного об`єкту позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях підтримав заперечення проти позову викладені у відзиві за вих. від 22.04.21 № 001-33/1486 на позовну заяву. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що позивача належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/288/20, враховуючи обізнаність позивача про судові засідання та неявку в судове засідання його представника, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності такого учасника справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.05.13 між товариством з обмеженою відповідальністю «Менеджес-Соларпарк Приморськ» (Замовник) та відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (Виконавець) укладено Договір про приєднання до електричних мереж (альтернативна енергетика) № П50/81-13 (Договір).

У відповідності до п. 1.1. Договору, за цим договором до електричних мереж Виконавця згідно технічних умов від 08.05.13 № сз2457/002-13-СЕС (ТУ), що є додатком № 1 до цього договору, приєднується комплект сонячних елементів Приморської сонячної електростанції ТОВ «Менеджес-Соларпарк Приморськ» (Об`єкт), який розташований за адресою вул. Зарічна, 45, м. Приморськ, Запорізької області.

В розділі 2 Договору сторони погодили перелік послуг, які надає виконавець замовнику.

Згідно із п. 3.2.4. Договору, замовник зобов`язаний на дату 2013 (з урахуванням додаткових угод) ввести в експлуатацію згідно чинного законодавства власний об`єкт та електричні мережі від точки приєднання до Об`єкту.

Пунктами 7.1.,7.3. Договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов`язань, але не довше ніж 3 календарні роки з моменту підписання цього договору. Строк дії договору може бути продовжений за вмотивованим зверненням однієї із сторін у передбаченому законодавством порядку.

Додатком № 1 до Договору про приєднання до електричних мереж (альтернативна енергетика) від 22.05.13 № П50/81-13 є Технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок комплекту сонячних елементів Приморської сонячної електростанції ТОВ «Менеджес-Соларпарк Приморськ» виданих 08.05.13 за № сз 2457/002-13-СЕС .

Листом від 14.12.15 позивач звернувся до відповідача з проханням продовжити дію договору про приєднання до електричних мереж (альтернативна енергетика) від 22.05.13 № П50/81-13, обґрунтовуючи тим, що у зв`язку з політичною ситуацією в країні, яка сталася наприкінці 2013 р. початку 2014 р. стримується фінансування проекту інвестором, який є нерезидентом. На думку інвестора, ситуація є неспокійною у зв`язку з близькістю АТО і банк, який виступає гарантом, рекомендує чекати, про що свідчать листи з ТПП Німеччини, Ліндесбанк Берлін.

ВАТ «Запоріжжяобленерго» супровідним листом за вих. від 14.01.16 № 006-37/401 надало позивачу примірник Додаткової угоди від 12.01.16 до договору про приєднання до електричних мереж (альтернативна енергетика) від 22.05.13 № П50/81-13 для підписання з боку останнього.

Додатковою угодою від 12.01.16 до договору про приєднання до електричних мереж (альтернативна енергетика) від 22.05.13 № П50/81-13 сторони:

- у п. 3.2.4. Договору слова «на дату 2013р.» змінили на «на дату 2018р» ;

- у п. 7.1. Договору слова « але не довше ніж 3 календарні роки» змінили на «але не довше ніж 5 календарних років» .

12.09.17 ТОВ «Менеджес-Соларпарк Приморськ» звернувся з листом до відповідача з проханням продовжити дію договору про приєднання до електричних мереж (альтернативна енергетика) від 22.05.13 № П50/81-13. Прохання обґрунтовано тим, що інвестор-нерезидент призупинив фінансування проекту, у зв`язку з отриманням від німецької ТПП листа, яким підтверджувалось настання форс-мажорних обставин в Україні з грудня 2013 р. для німецьких фінансових установ та підприємств, які інвестують в Україну. Знайшовся український інвестор, який приступив до реалізації проекту будівництва але закінчити його в установлений строк не зможе.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» супровідним листом за вих. від 20.09.17 № 006-37/14954 надало позивачу примірник Додаткової угоди від 19.09.17 до договору про приєднання до електричних мереж (альтернативна енергетика) від 22.05.13 № П50/81-13 для підписання з боку останнього.

19.09.17 сторони підписали Додаткову угоду до договору про приєднання до електричних мереж (альтернативна енергетика) від 22.05.13 № П50/81-13, якою внесли зміни до п. 7.1. Договору, встановивши строк його дії до 31.12.18.

Листом від 07.08.18 позивач звернувся до ПАТ «Запоріжжяобленерго» з проханням продовжити строк договору про приєднання до електричних мереж (альтернативна енергетика) від 22.05.13 № П50/81-13 до 31.12.19, мотивуючи необхідністю узгодження пакету ПДК на будівництво СЕС та приєднання до мереж, які подані ПАТ «Запоріжжяобленерго» , та необхідністю внесення змін до ТУ на підключення в частині АСКОЕ та системи телеметрії, що потребує значного часу, у зв`язку з чим закінчити роботи до 31.12.18 буде неможливо.

Відповідач супровідним листом за вих. від 06.09.18 № 006-37/13787 надало позивачу примірник Додаткової угоди від 15.08.18 до договору про приєднання до електричних мереж (альтернативна енергетика) від 22.05.13 № П50/81-13 для підписання з боку останнього.

Додатковою угодою від 15.08.2018р. до договору про приєднання до електричних мереж (альтернативна енергетика) від 22.05.13 № П50/81-13, підписаною сторонами, визначено:

- п. 3.2.4. Договору викласти в наступній редакції: «На дату 31.12.2019р. (прогнозовано) ввести в експлуатацію згідно чинного законодавства власний об`єкт та електричні мережі від точки приєднання до об`єкта» ;

- у п. 7.1. договору слова «діє до 31.12.2018р.» замінити на «діє до 31.12.2019р.» .

12.09.19 ТОВ «Менеджес-Соларпарк Приморськ» знову звернулось до відповідача з проханням продовжити дію договору до 31.12.21. В листі позивач зазначив, що на теперішній час узгоджено пакет ПКД на будівництво СЕС та приєднання до мереж, підписано договір з ДП «Гарантований покупець» на купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, початі роботи з розробки земельних ділянок, на яких буде встановлено обладнання СЕС, але закінчити роботи в строк установлений договором не має можливості.

Відповідач відповіді на лист позивача не надав, що й змусило останнього звернутись з цим позовом до суду.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пунктами 1, п. 2, п. 3, ч. 3 п. 4, п. 6 ст. 179 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв`язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб`єкти зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов`язкові умови таких договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктами 2, 3 ст. 181 ГК України визначено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч.2). Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору іншій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (ч.3).

Частиною 4 ст. 181 ГК України закріплено, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до ч.1 ч. 3 ст. 184 ГК України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше, як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з правилами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-ти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України (ЦК України), зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1). Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору (ч. 2) у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч. 4 ст. 652 ЦК України, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі (ч. 3) розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Зміна (ч. 4) договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Аналіз наведених положень законодавчих актів надає суду підстави для висновку, що закон пов`язує можливість внесення змін договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Враховуючи вищенаведене, суд виходить з того, що для зміни договору в судовому порядку у зв`язку з істотною зміною обставин, зокрема, необхідно доведення позивачем наявності зазначених вище чотирьох умов у сукупності.

Розглянувши матеріали цієї господарської справи судом встановлено, що ТОВ «Менеджес-Соларпарк Приморськ» не доведено та не надано жодного доказу на підтвердження того, що на момент подання позовної заяви за вих. від 10.02.20 до господарського суду, а саме станом на 10.02.20, існували наступні обставини:

- істотне порушення Договору про приєднання до електричних мереж (альтернативна енергетика) від 22.05.13 № П50/81-13 з боку ПАТ «Запоріжжяобленерго» ;

- зміни істотних обставин, передбачених ч. 4 ст. 652 ЦК України;

- випадки встановлені Договором про приєднання до електричних мереж (альтернативна енергетика) від 22.05.13 № П50/81-13 або Законом України для зміни вказаного договору.

В позовній заяві за вих. від 10.02.20 взагалі не зазначено, яке істотне порушення зобов`язання було допущено зі сторони ПАТ «Запоріжжяобленерго» .

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що при укладанні Договору про приєднання до електричних мереж (альтернативна енергетика) від 22.05.13 № П50/81-13 у 2013 р. сторони керувались Законом України Про електроенергетику , та Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених Постановою НКРЕКП від 17.01.13 № 32.

Однак, Закон України Про електроенергетику , втратив чинність 01.07.19 у зв`язку із набранням чинності Закону України Про ринок електричної енергії (далі-Закон).

Відповідно до преамбули відповідного Закону, цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Підпунктом 3 п. 2 ст. 2 Закону встановлено, що основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносини між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема Кодексом систем розподілу.

19.04.18 втратили чинність Правила приєднання електроустановок до електричних мереж, що діяли на момент укладання Договору про приєднання до електричних мереж (альтернативна енергетика) від 22.05.13 № П50/81-13, у зв`язку із набранням чинності Кодексу систем розподілу затв. постановою НКРЕКП від 14.03.18 № 310.

Відповідно до пункту 1.5. Кодексу систем розподілу, усі нові електроустановки об`єктів системи розподілу та Користувачів, що мають у власності та/або експлуатують електроустановки, приєднані до цієї системи розподілу, без винятку мають повністю відповідати всім вимогам цього Кодексу, застосованим до їх типів обладнання. Новими електроустановками вважаються такі, що не були приєднані до ОЕС України на момент набрання чинності цим Кодексом . Усі інші електроустановки об`єктів розподілу/енергоспоживання вважаються існуючими.

З матеріалів справи вбачається, що електроустановки ТОВ «Менеджес-Соларпарк Приморськ» не були приєднані до ОЕС України (у даному випадку Об`єднана енергетична система України) на момент набрання чинності Кодексом систем розподілу, а тому вважаються новими та повинні відповідати вимогам вказаного Кодексу.

Згідно із ч. 7 ст. 30 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції що діє з 25.04.19), для об`єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, технічні умови є чинними: для об`єктів, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, - не більше двох років з дня їх видачі незалежно від зміни замовника .

Про вказане зазначено також у роз`ясненнях НКРЕКП, викладених у листі від 17.03.21 № 3513/17.1.3/7-21.

Технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок комплекту сонячних елементів Приморської сонячної електростанції ТОВ «Менеджес-Соларпарк Приморськ» видані 08.05.13 за № сз 2457/002-13-СЕС.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Технічні умови ТОВ «Менеджес-Соларпарк Приморськ» (в контексті ч. 7 ст. 30 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ) втратили чинність через два роки з дня їх видачі, а саме 09.05.15. А тому, внесення змін до Договору, термін дії Технічних умов яких сплинув, призведе до порушення норм чинного законодавства України.

Вирішуючи справу по суті спору під час нового розгляду судом прийнято до уваги, що ТОВ «Менеджес-Соларпарк Приморськ» не виконав своїх зобов`язань за договором про приєднання до електричних мереж (альтернативна енергетика) від 22.05.13 № П50/81-13 у строки встановлені у п. 3.2.4. вказаного договору. Більш того, жодних доказів на підтвердження обставин того, що ним (позивачем) вживались заходи щодо виконання умов договору (в частині введення об`єкта позивача та електричних мереж від точки приєднання до Об`єкту в експлуатацію та дійсно є об`єктивна неможливість завершити будівництво) суду не надано.

Також, місцевим господарським судом при новому розгляді справи враховану правову позицію викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.19 по справі № 914/2647/17, який дійшов висновку, що: «… за відсутності відповідного договірного чи законодавчого обґрунтування внесення відповідних змін у судовому порядку та за відсутності згоди іншої сторони у позові слід відмовити. » .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ТОВ «Менеджес-Соларпарк Приморськ» не доведено виняткових випадків передбачених чинним законодавством для продовження дії Договору про приєднання до електричних мереж (альтернативна енергетика) від 22.05.13 № П50/81-13 у судовому порядку.

Суд вважає, що станом на час винесення процесуального рішення у справі № 908/288/20 (станом на 27.07.21) відсутні правові підстави для внесення змін до договору оренди з мотивів, наведених у позовній заяві оскільки сторони договору не досягли згоди щодо приведення умов договору у відповідність до умов, які істотно змінилися, і позивач не навів виняткових випадків, з якими законодавець пов`язує можливість примусу сторони договору до продовження дії цього договору на змінених умовах.

А тому, з підстав викладених вище у тексті цього рішення, з урахуванням постанови ГКС ВС від 10.02.21 у справі № 908/288/20 та ст. 316 ГПК України, за відсутності відповідного договірного чи законодавчого обґрунтування внесення відповідних змін у судовому порядку та за відсутності згоди іншої сторони, у позові відмовляється.

Відповідно до ст. 129 України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 202, 236-238, 240, 316 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.08.2021.

Суддя В.Л. Корсун