Рішення

від 12.08.2021 по справі 403/79/20

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/79/20 провадження № 2/403/9/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Остапенко Н.М.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Ляшенка М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Криничненської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, Приватного підприємства Агрофірма Центр про поновлення строку на звернення до суду з позовом на право спадкування за правом представлення та визнання права на спадкове майно за правом представлення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів Криничненської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, Приватного підприємства Агрофірма Центр (далі - ПП Агрофірма Центр ) про поновлення строку на звернення до суду з позовом на право спадкування його баби ОСОБА_2 за правом представлення його матері ОСОБА_3 та визнання за ним права на спадкове майно його баби ОСОБА_2 за правом представлення його матері ОСОБА_3 на частку (пай) земельної ділянки площею 9,49 га, розташованої на території Криничненської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що баба позивача ОСОБА_2 під час паювання землі КПС Устинівський Устинівського району отримала земельну частку (пай) площею 9,49 га. Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача - ОСОБА_3 не зверталася до нотаріуса про відкриття спадщини, але отримувала орендну плату із вказаної земельної частки (паю) до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті матері позивач не ставив питання про прийняття спадщини, оскільки не мав правовстановлюючих документів на земельну ділянку покійної баби ОСОБА_2 .. В подальшому розпорядженням голови Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 19.11.2018 року за №258-р невитребувана земельна частка (пай) ОСОБА_2 була надана в оренду відповідачу ПП Агрофірма Центр . Враховуючи невиконання відповідачами вимог ст.63 Закону України Про нотаріат щодо повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини, позивач дізнався про порушення свого права та те, що він має право на спадкування за правом представлення лише при зверненні за консультацією до адвоката 25.12.2019 року.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 підтримав позов в повному обсязі зазначених в позовній заяві вимог та, з урахуванням відмови суду від прийняття до розгляду поданої ним уточнюючої позовної заяви, прохав поновити йому строк на звернення до суду та визнати за ним право на спадкове майно його баби за правом представлення його матері, а саме: на земельну ділянку площею 9,49 га, що знаходиться на території Криничненської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Ляшенко М.Д. зазначив про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову та визнання за позивачем в порядку спадкування права власності на земельну ділянку, що залишилась після смерті його баби ОСОБА_2 ..

В судове засідання по розгляду справи по суті представник відповідача Криничненської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України (а.с.36, 42 Том 2). Про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог ОСОБА_1 у встановлений судом строк не подав. Заяв та клопотань від представника відповідача в порядку ст.ст.43,183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду, а також в порядку ч.4 ст.206 ЦПК України - про визнання позову, на дату проведення судового засідання не надходило.

В судове засідання по розгляду справи по суті представник відповідача ПП Агрофірма Центр не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України (а.с.37, 54 Том 2). Згідно поданої до суду письмової заяви прохав розглянути цивільну справу без участі сторони відповідача, зазначивши про невизнання позову ОСОБА_1 у повному обсязі (а.с.52 Том 2).

Згідно відзиву на позовну заяву, поданого представником відповідача - адвокатом Усатенко В.Ю. під час підготовчого провадження у справі до зміни складу суду, останній на обгрунтування своїх заперечень проти позову ОСОБА_1 зазначив про те, що за змістом позовної заяви позивач взагалі не подавав нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Відповідно до свідоцтва про смерть від 21.12.2019 року НОМЕР_1 баба позивача - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно свідоцтва про смерть від 02.04.2008 року НОМЕР_2 мати позивача - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . З огляду на викладене, позивач не може спадкувати за бабою за правом представлення, так як його мати на час відкриття спадщини баби - ОСОБА_2 була жива, тобто спадкування здійснюється відповідно до загальних положень про спадкування (а.с.44-45 Том 1).

Після зміни складу суду 10.08.2020 року та здійснення підготовчого провадження у справі спочатку, відповідачами відзиву на позовну заяву подано не було.

З огляду на неявку в судове засідання відповідачів, як учасників справи, суд, відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті в даному судовому засіданні без їх участі.

На виконання вимог п.п.2, 3 ч.3 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, та процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманової С.Ю. від 17.08.2020 року цивільна справа після зміни складу суду згідно положень ч.12 ст.33, ч.2 ст.213 ЦПК України була прийнята нею до провадження, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання (а.с.88-90 Том 1).

Ухвалою суду від 10.09.2020 року підготовче засідання з урахуванням заяви представника позивача - адвоката Ляшенка М.Д. на підставі п.3 ч.2 ст.198 ЦПК України було відкладено на інші дату та час (а.с.105-106 Том 1).

Ухвалою суду від 15.10.2020 року подану позивачем в порядку ч.3 ст.49 ЦПК України заяву про уточнення позовних вимог, а саме: щодо визнання за ним права (за спадковою трансмісією) на спадкове майно його баби ОСОБА_2 та визначення додаткового строку на звернення до нотаріуса в термін до трьох місяців, залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення її недоліків (а.с.129-130, 142-144 Том 1).

Ухвалою суду від 10.12.2020 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяви позивача ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, а саме: визнання за ним права (за спадковою трансмісією) на спадкове майно його баби ОСОБА_2 та визначення додаткового строку на звернення до нотаріуса в термін до трьох місяців (а.с.175-177 Том 1).

Ухвалою суду від 26.01.2021 року відмовлено в задоволенні заяви представника позивача - адвоката Ляшенка М.Д. про перерву в судовому засіданні та визнання його неявки з поважних причин. На підставі п.3 ч.2 ст.198 ЦПК України розгляд цивільної справи відкладено на інші дату та час (а.с.203-205 Том 1).

Ухвалою суду від 19.02.2021 року відмовлено в задоволенні заяви представника позивача - адвоката Ляшенка М.Д. про перерву в судовому засіданні, визнання його неявки та неявки позивача в судове засідання з поважних причин; закрито підготовче провадження та призначено судове засідання по розгляду справи по суті (а.с.223-226 Том 1). Ухвалою суду від 31.03.2021 року розгляд цивільної справи з урахуванням заяви представника позивача - адвоката Ляшенка М.Д. на підставі п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України був відкладений на інші дату та час (а.с.2 Том 2).

Ухвалою суду від 15.06.2021 року відмовлено в задоволенні заяви представника позивача - адвоката Ляшенка М.Д. про перерву в судовому засіданні, визнання його неявки та неявки позивача в судове засідання з поважних причин. На підставі п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України, з огляду на відсутність в матеріалах цивільної справи відомостей про належне повідомлення відповідачів про дату, час і місце проведення судового засідання, розгляд цивільної справи відкладено на інші дату та час (а.с.33 Том 2).

Заслухавши пояснення позивача та його представника, безпосередньо дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Садки Устинівського району Кіровоградської області у віці 74 років померла гр-нка ОСОБА_2 (а.с.6 Том 1).

Як вбачається із наданої на запит представника позивача відповіді начальника відділу в Устинівському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 11.01.2020 року за вих.№4/104-20, гр-нка ОСОБА_2 згідно додатку до державного акту на право колективної власності на землю КСП Устинівський - списку громадян-членів сільськогосподарського підприємства Устинівський Устинівського району Кіровоградської області, була включена до списку пайовиків даного підприємства і в Книзі реєстрації видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП Устинівський вчинено запис про видачу оригіналу сертифікату серія НОМЕР_4 за №779 від 30.01.1997 року, засвідчений підписом отримувача. Державний акт взамін сертифікату не видавався (а.с.12 Том 1).

Обставина видачі гр-нці ОСОБА_2 сертифікату серії НОМЕР_4 безпосередньо підтверджується витягом із Книги реєстрації виданих сертифікатів на право на земельний пай КСП Устинівський (а.с.13 Том 1).

Судом по справі також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Новоданилівка Казанківського району Миколаївської області у віці 48 років померла гр-нка ОСОБА_3 , сином якої являється позивач по справі ОСОБА_1 (а.с.5, 9 Том 1).

Як вбачається із свідоцтва про одруження батьків позивача, мати позивача ОСОБА_3 до одруження 18.08.1979 року з гр-ном ОСОБА_4 мала прізвище ОСОБА_3 (а.с.7 Том 1).

Розпорядженням голови Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області №258-р від 19.11.2018 року ПП Агрофірма Центр були надані в оренду невитребувані земельні частки (паї) (кадастрові номери: 3525886700:02:000:0152, 3525886700:02:000:0231, 3525886700:02:000:0233, 3525886700:02:000:0310, 3525886700:02:000:0341) загальною площею 37,98 га, в тому числі 37,98 га ріллі, колишньої колективної власності на території Криничненської сільської ради терміном на три роки до 2021 року з встановленням орендної плати в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.16 Том 1).

Згідно наданої на запит представника позивача відповіді Криничненської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області від 24.02.2020 року за №02-18/77, земельна частка (пай) ОСОБА_2 площею 9,49 га під №310, кадастровий номер: 3525886700:02:000:0310 є невитребуваною земельною часткою (паєм), яка згідно розпорядження голови Устинівської РДА Кіровоградської області від 19.11.2018 року №258-р надана в оренду ПП Агрофірма Центр (а.с.15 Том 1).

Постановою приватного нотаріуса Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Корж М.В. від 17.09.2020 року позивачу по справі ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства Устинівський (Криничненська сільська рада Устинівського району Кіровоградської області), що належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та за життя заповідала вказане право ОСОБА_3 згідно заповіту, посвідченого Криничненською сільською радою Устинівського району Кіровоградської області 12.07.2001 року за реєстровим №75. Причинами відмови приватного нотаріуса у вчиненні даної нотаріальної дії зазначені: відсутність відомостей (інформації) та документів, що підтверджують факт прийняття спадщини спадкодавицею ОСОБА_3 після смерті її матері ОСОБА_2 та відсутність документа, що посвідчує право власності спадкодавця на вказане майно. Одночасно у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом Корж М.В. зазначено про заведення нею 15.09.2020 року спадкової справи за №86/2020 після смерті ОСОБА_3 (а.с.132 Том 1).

При цьому подані позивачем під час підготовчого провадження у справі копії: заповіту ОСОБА_2 , посвідченого секретарем виконавчого комітету Криничненської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області 12.07.2001 року та зареєстрованого в книзі для реєстрації заповітів за №75, та постанови приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Трутня О.Я. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.09.2020 року за №283-02-31 (а.с.117, 118 Том 1) не приймається судом до уваги, як доказ на підтвердження обставин, що входять до предмета доказування у справі, з огляду на недотримання позивачем вимог ст.83 ЦПК України, яка визначає порядок та строки подання суду доказів у справі.

Виконуючи приписи ч.1 ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним учасникам справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 на обгрунтування заявленої до відповідачів позовної вимоги про визнання за ним права на спадкове майно його баби ОСОБА_2 за правом представлення його матері ОСОБА_3 посилається на відповідні положення книги шостої Спадкове право Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зокрема, ч.1 ст.1266 ЦК України, згідно якої внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (спадкування за правом представлення).

Разом з тим, ЦК України, в книзі шостій якого містяться норми, що врегульовують правовідносини зі спадкування, набрав чинності 01.01.2004 року.

У пункті 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що правила книги шостої цього Кодексу застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 28 серпня 2019 року у справі №695/104/17, норми пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК УРСР.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Зазначений порядок застосування законодавства про спадкування підтверджений також і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №145/797/15-ц).

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є часом відкриття спадщини.

Доказів прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 її спадкоємцями, в тому числі матір`ю позивача ОСОБА_3 , позивачем суду надано не було.

Натомість з доданих позивачем до позовної заяви копій документів вбачається включення належної ОСОБА_2 земельної частки (паю) до невитребуваних земельних часток (паїв) та ненадання позивачем ОСОБА_1 приватному нотаріусу Казанківського районного нотаріального округу Корж М.В. документів на підтвердження факту прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 ..

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом в постанові від 08 квітня 2020 року у справі №761/41071/19, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

З огляду на викладене, враховуючи засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд приходить до висновку про те, що спадкові правовідносини, які виникли після смерті ОСОБА_2 були врегульовані відповідними нормами ЦК Української РСР (1963 року), а тому посилання позивача ОСОБА_1 у поданій до суду позовній заяві на норми ЦК України, в тому числі ч.1 ст.1266 ЦК України (спадкування за правом представлення), як правові підстави позову, є необгрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті (ст.527 ЦК Української РСР).

Згідно ч.1 ст.529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю (ч.2 ст.529 ЦК Української РСР).

Відповідно до ст.530 ЦК Української РСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга спадкоємців за законом).

З огляду на викладене, враховуючи, що гр-нка ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а мати позивача по справі ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач по справі не набув права на спадкування в порядку ч.2 ст.529 ЦК Української РСР, як онук спадкодавця ОСОБА_2 , оскільки на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , його мати ОСОБА_3 , як дочка спадкодавця, була живою.

До числа інших спадкоємців першої та другої черги за законом позивач ОСОБА_1 відповідно до приписів ч.1 ст.529, ст.530 ЦК Української РСР не належить.

Доказів складання спадкодавцем ОСОБА_2 заповіту на користь позивача ОСОБА_1 , останнім суду надано не було. Клопотання про витребування письмових доказів на підтвердження зазначеної обставини позивачем до суду також не подавалось.

Крім того, приймаючи до уваги дату смерті матері позивача ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутність наданих до суду доказів вчинення передбачених ч.1 ст.549 ЦК Української РСР дій, які б свідчили про прийняття нею спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 (зокрема, вступ в управління або володіння спадковим майном або подання державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини), а також ту обставину, що передбачений ч.2 ст.549 ЦК Української РСР шестимісячний строк для вчинення цих дій закінчився 28.02.2002 року, підстави для застосування до спірних правовідносин сторін положень ст.551 ЦК Української РСР щодо переходу до позивача ОСОБА_1 від його матері ОСОБА_3 , як спадкоємця ОСОБА_2 , права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія) відсутні.

За встановлених судом обставин, позивач по справі ОСОБА_1 не може успадкувати право на земельну (частку) пай, яке за життя належало спадкодавцю ОСОБА_2 , оскільки на час її смерті він не належав до числа спадкоємців, які мають право на спадкування, а тому позов про визнання за ним права на спадкове майно його баби ОСОБА_2 за правом представлення його матері ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Щодо викладеного в позовній заяві клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду на право спадкування його баби ОСОБА_2 за правом представлення його матері ОСОБА_3 на частку (пай) земельної ділянки площею 9,49 га, розташованої в межах території Криничненської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, з урахуванням положень ч.1 ст.261 ЦК України (щодо початку перебігу позовної давності) та наведеного ним твердження, що про порушення свого права, а також про наявність у нього права на спадкування за правом представлення він довідався 25.12.2019 року при зверненні до адвоката за консультацією, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи посилання позивача ОСОБА_1 на те, що про порушення свого права він дізнався 25.12.2019 року, суд при вирішенні питання про поновлення йому строку на звернення до суду керується відповідними положеннями ЦК України.

За змістом ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Системний аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку про те, що позовна давність може застосовуватись лише за наявності порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

З урахуванням викладеного, поновлення позивачу строку на звернення до суду з відповідним позовом можливе лише у випадку спливу позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення.

Отже, якщо право чи інтерес позивача не порушені, то, як наслідок, відсутні і підстави для визначення початку перебігу позовної давності за пред`явленою ним вимогою та вирішення питання про поновлення строку звернення до суду у разі його спливу.

Таким чином, встановивши дійсні обставини справи, за яких позивач по справі ОСОБА_1 не належить до числа спадкоємців гр-нки ОСОБА_2 , що свідчить про відсутність порушення його права на спадкування належного останній, як спадкодавцеві, права на земельну частку (пай), суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для застосування до існуючих правовідносин сторін відповідних положень про позовну давність та відмовляє в позові з підстави його необгрунтованості.

При цьому наведене позивачем ОСОБА_1 в позовній заяві посилання на невиконання відповідачами вимог ст.63 Закону України Про нотаріат (щодо обов`язку нотаріуса або в сільських населених пунктах - посадової особи органу місцевого самоврядування, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме), не приймається судом до уваги при вирішенні спору, оскільки чинна на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 редакція ст.63 Закону України Про нотаріат (від 29.11.2000 року) зобов`язувала здійснити таке повідомлення виключно державного нотаріуса.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України).

На підставі викладеного, з урахуванням того, що встановленими судовими витратами при розгляді даної справи згідно поданої позовної заяви є сплачений позивачем ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1058 грн. 11 коп. і в задоволенні позову відмовлено повністю, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відшкодування на користь позивача вказаної суми судового збору в порядку розподілу судових витрат між сторонами.

З огляду на відмову в позові та відсутність доказів на підтвердження обсягу наданих представником позивача - адвокатом Ляшенком М.Д. послуг і виконаних ним робіт, необхідних для надання правничої допомоги позивачу, а також їх вартості, питання розподілу між сторонами витрат позивача на правничу допомогу судом не вирішується згідно положень ч.2 ст.137 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України.

Питання стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ПП Агрофірма Центр витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. 00 коп., про які було зазначено представником відповідача - адвокатом Усатенко В.Ю. у поданому до суду відзиві на позов, судом відповідно до положень ч.2 ст.137, ст.141 ЦПК України також не вирішується за відсутності поданих доказів на підтвердження їх здійснення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Криничненської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, Приватного підприємства Агрофірма Центр про поновлення строку на звернення до суду з позовом на право спадкування за правом представлення та визнання права на спадкове майно за правом представлення відмовити повністю.

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 у виді сплаченого ним судового збору відшкодуванню не підлягають.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Криничненська сільська рада Устинівського району Кіровоградської області, місцезнаходження: вул.Центральна, буд.№2 с.Криничне Устинівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 28630, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04364584.

Відповідач: Приватне підприємство Агрофірма Центр , місцезнаходження: с.Садки Устинівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 28630, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32730086.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Повне рішення суду складено 13 серпня 2021 року.

Суддя С.Ю.Атаманова