Ухвала

від 13.08.2021 по справі 640/18748/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 640/18748/19

адміністративне провадження № К/9901/25619/21

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України, Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного агентства лісових ресурсів України, Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Держлісагенства від 30 серпня 2019 року "№ 497-к про звільнення;

- поновити його на посаді начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства з 05 вересня 2019 року та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 30 серпня 2019 року №497-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Поновлено позивача на посаді начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства з 05 вересня 2019 року.

Стягнуто з Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 вересня 2019 року по 30 квітня 2020 року в розмірі 107327,55 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено в позові.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 15 жовтня 2020 року позивач із посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2021 року закрито касаційне провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 339 КАС України.

12 липня 2021 року позивач вдруге подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 липня 2021 року визначено склад колегії суддів: Кашпур О.В. головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Радишевська О.Р., Уханенко С.А.

Суддею-доповідачем Кашпур О.В. та суддями Радишевською О.Р., Уханенком С.А. заявлено самовідводи, які мотивовані участю цих суддів у розгляді касаційної скарги позивача під час першого звернення із нею до Верховного Суду, з метою уникнення виникнення в учасників справи сумнівів щодо неупередженості та безсторонності суду, які задоволено ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2021 року.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Мацедонська В.Е., судді: Данилевич Н.А., Калашнікова О.В. для розгляду вказаної касаційної скарги.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Скаржник у касаційній скарзі посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження відповідач зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 3 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу".

Разом з тим, зазначене посилання на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України в аспекті відсутності висновку Верховного Суду є необґрунтованим, оскільки, як вбачається із постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року №816/1391/16, у ній викладений висновок щодо застосування пункту 3 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу".

Разом з тим, скаржник вперше звернувшись із касаційною скаргою як підставу касаційного оскарження зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Закриваючи касаційне провадження у вказаній справі, яка була відкрита на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, суд зазначив, що у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №816/1391/16, на яку посилався скаржник, Верховний Суд сформулював висновок щодо застосування пункту 3 частини першої статті 83 Закону №889-VIII.

Разом з тим, посилаючись на вищевказану норму, скаржнику необхідно було навести її у взаємозв`язку із посиланням на інші норми закону, які були застосовані у даних правовідносинах та питання застосування яких потребує висновку Верховного Суду.

В решті доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України, Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути особі, яка її подала .

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Е. Мацедонська