Вирок

від 16.08.2021 по справі 708/114/20

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№708/114/20

1-кп/707/86/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2021 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження №12017250290000176 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Поліське, Київської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого ТОВ НВФ «Урожай» на посаді фахівця з питань оренди майна, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -

в с т а н о в и в:

Державним обвинуваченням, обвинувачується ОСОБА_4 в тому що він будучи призначеним на посаду виконувача обов`язків начальника відділу Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області згідно наказу № 93-к від 19.09.2008, згідно до ст. 26 Закону України «Про державну службу», являючись представником влади та службовою особою з відповідними службовими повноваженнями, маючи 13 ранг державного службовця в межах 6 категорії рангу будучи зобов`язаним у своїй діяльності керуватися Конституцією України, Земельним Кодексом України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, достовірно знаючи, що відповідно до ст. 15 Земельного кодексу України, ст. 14 Закону України «Про землеустрій» до його повноважень належить здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням та охороною земель, а також те, що відповідно до ст. ст. 13,14 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначенихКонституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного таст. 4 Водного кодексів Українидо земель водного фонду, серед інших, належать землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж річок та навколо водойм.

Згідно ізст. 60 Земельного Кодексу Українивздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги, ширина яких, зокрема для великих річок та водосховищ на них становить 100 метрів.

Відповідно до п. «д»ч. 4ст. 84 Земельного кодексу Україниземлі водного фонду належать до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність.

Маючи достатній освітній рівень, життєвий та професійний досвід, будучи компетентним фахівцем в галузі земельних відносин та застосування в роботі земельного законодавства України, відповідно до виконання покладених на нього та на очолюваний ним відділ завдань та функцій, будучи в змозі реально впливати на факти порушень земельного законодавства та вживати заходи до їх усунення, в тому числі запобігати незаконному отриманню у приватну власність державних земель, діючи всупереч вимогІнструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», яка затвердженаНаказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04 травня 1999 року, Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003 № 174, діючи в інтересах громадян ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що відповідно до ст. 56 Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; в) копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб; г) матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; ґ) рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди; д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; е) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; є) кадастровий план земельної ділянки; ж) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути, проте надані йому на погодження технічні документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,5551 га ОСОБА_8 , площею 0,555 га ОСОБА_7 та площею 0,555 га ОСОБА_6 не відповідають вимогам ст. 56 Закону України «Про землеустрій», оскільки пояснювальна записка не підписана, технічне завдання на розробку документації не затверджене, відсутні копії заяв фізичних осіб, матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності, а тому відсутні законні підстави погоджувати технічні документації із землеустрою вказаним особам, чим порушив п. 2.3 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, згідно картографічних матеріалів земельні ділянки з кадастровими номерами 7125485000:01:001:1451, 7125485000:01:001:1452, 7125485000:01:001:1453, які розташовані на адміністративній території Рацівської сільської ради, Чигиринського району, Черкаської області за межами населеного пункту та на які ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 просили виготовити Державні акти на право власності на земельні ділянки, знаходяться на землях прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища, а тому не можуть передаватися у приватну власність, знаходячись у службовому приміщенні відділу Держкомзему у Чигиринському районі, розташованому в м. Чигирин, вул. Б. Хмельницького, 19, 23 січня 2009 року склав завідомо неправдивий документ, а саме висновки про погодження технічної документації щодо оформлення Державного акту на право власності на земельну ділянку № № 46, 47, 48 і посвідчив їх особистим підписом та круглою печаткою відділу Держкомзему у Чигиринському районі, в подальшому видав завідомо неправдивий документ з метою виділення земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 для ведення особистого селянського господарства, на підставі яких та інших документів розпорядженням голови Чигиринської районної державної адміністрації від 18.02.2009 № 38 передано у приватну власність ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 земельні ділянки з кадастровими номерами 7125485000:01:001:1453, 7125485000:01:001:1451, 7125485000:01:001:1452. Після чого 03.11.2009 підписав та видав Державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 382927 для ведення особистого селянського господарства площею 0,5550 га ОСОБА_6 , серії ЯЕ № 382928 для ведення особистого селянського господарства площею 0,5550 га ОСОБА_7 , серії ЯЕ № 382929 для ведення особистого селянського господарства площею 0,5551 га ОСОБА_8 .

Органами досудового розслідування умисні протиправні дії, ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України складання і видача завідомо неправдивих документів.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 366 КК України не визнав повністю та пояснив, що дійсно в час зазначений в обвинуваченні займав посаду начальника відділу Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області і 23 січня 2009 року йому надійшли графічні матеріали для надання висновку на три земельні ділянки. В наданих матеріалах була відсутня інформація про наявність річки Дніпро та наявність прибережної захисної смуги, вона не була вказана як розробником технічної документації так і у висновку державної експертизи, а тому не виявивши обмежень ним було надано позитивний висновок. Дана інформація мала б міститися в наданих документах, а тому іншої об`єктивної можливості це з`ясувати він не міг і навіть на даний час якщо б були надані матеріали не містили таких відомостей рішенням було б надання позитивного висновку. До його обов`язків не входило вихід на місце розташування земельних ділянок та перевірка обмежень на місці, така відповідальність покладається на розробника документації і в ній має бути обов`язково вказана. Оскільки дані ділянки не були тільки створені а були вже раніше сформовані та перебували в оренді ним було перевірено також технічну документацію і щодо оренди де також не було зазначено інформацію про наявність прибережної захисної смуги. Тому просив визнати його не винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

На підтвердження винуватості ОСОБА_4 , стороною обвинувачення надано наступні докази:

- рапорт про вчинене кримінальне правопорушення від о/у УЗЕ в Черкаській області ДЗЕ Національної поліції України майора поліції ОСОБА_9 ;

- протокол огляду місця події від 04.05.2017, під час якого було проведено огляд земельної ділянки 7125485000:01:001:1451;

- протокол огляду місця події від 04.05.2017, під час якого було проведено огляд земельної ділянки 7125485000:01:001:1452;

- протокол огляду місця події від 04.05.2017, під час якого було проведено огляд земельної ділянки 7125485000:01:001:1453;

- протокол огляду місця події від 15.03.2019;

- копію розпорядження Чигиринської райдержадміністрації від 10.06.2008 №137 «Про надання в оренду земельних ділянок ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 »;

- лист з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про дотримання вимог земельного законодавства при наданні земельних ділянок гр. гр. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, за межами населеного пункту;

- технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, площею 1,665 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 в адмінмежахРацівської сільської ради Чигиринського району, Черкаської області;

- копії розпоряджень Чигиринської райдержадміністрації від 04.11.2008 № 214, 215, 216 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_6 , гр. ОСОБА_8 та гр. ОСОБА_7 на виготовлення технічної документації.»;

- копії розпоряджень Чигиринської райдержадміністрації від 18.02.2009 № 36, 37, 38 «Про видачу державного акту на право власності на земельні ділянки гр. ОСОБА_6 , гр. ОСОБА_8 тагр. ОСОБА_7 »;

- копії державних актів на право власності на земельні ділянки, що видані гр. ОСОБА_6 , гр. ОСОБА_8 та гр. ОСОБА_7 ;

- довідку з Черкаського регіонального управління водних ресурсів;

- технічний звіт по виконанню GNSS зйомки з метою визначення плоских прямокутних координат лінії по горизонталі 81,0 на березі Кременчуцького водосховища поблизу земельних ділянок з кадастровими номерами7125485000:01:001:1451, 7125485000:01:001:1452, 7125485000:01:001:1453;

- наказ №93 від 16.09.2008 про призначення на виконуючим обов`язки начальника відділу Держкомзему у Чигиринському районі, Черкаської області ОСОБА_4 ;

- наказ № 107-кт від 13.03.2009 про призначення начальником відділу Держкомзему у Чигиринському районі, Черкаської області ОСОБА_4 ;

- копії документів, а саме водогосподарського паспорту;

- висновок комплексної судової земельно-технічної експертизи з питань землеустрою №1308/2388-2392/19-23 від 20.11.2019;

- протокол огляду речових доказів, а саме технічної документації із землеустрою та технічної документації із землеустрою щодо передачі в довгострокову оренду.

У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_10 , який пояснив, що на час подій був головою Чигиринської РДА, справу яку розглядає суд не пам`ятає бо минуло багато часу, але по суті пояснив, що в той час при РДА була створена земельна комісія яка вирішувала земельні питання і якщо б надана на затвердження документація була б не повна то комісія відмовила б у її затвердженні.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_11 , пояснив, що працює головним спеціалістом держгеокадастру. В 2013 році запрацювала публічна кадастрова карта, на якій прибережна захисна смуга якимись позначками не позначена, під час перевірки прокуратури в 2018 році земельні ділянки Пустоварів на карті відображені у воді, як рівень води спадає можуть бути і на суші але точно в прибережній захисній смузі. Як було на 2009 рік він не знає бо тоді не працював і ці ділянки не оформлював.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_12 пояснив, що працює в сфері земельних відносин з 1996 року, а в 2009 році працював в Держгеокадастрі інженером. Щодо ділянок ОСОБА_13 то цієї справи він не пам`ятає, йому відомо що вони були спочатку сформовані в оренду, а потім передані у власність. Щодо процедури надання висновку зауважував, що працівник Держкомзему не повинен виїжджати на місце розташування ділянок, а працює з наданою документацією, після погоджень видається державний акт.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_14 пояснив, що в 2009 році працював на посаді реєстратора в Державному земельному кадастрі потім був в.о. керівника та керівником. Техдокументація мала містити кадастровий план та висновок і в разі погодження передається на затвердження органу місцевого самоврядування. ОСОБА_4 мав перевірити обмеження щодо земельної ділянки і якщо вони відсутні то мав надати позитивний висновок.

Факт перебування даних земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги доводиться наданими суду доказами та не оспорюється учасниками кримінального провадження.

Судом безпосередньо досліджено надану стороною обвинувачення технічну документацію із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами 7125485000:01:001:1453, 7125485000:01:001:1451, 7125485000:01:001:1452 з якої вбачається, що вказана технічна документація скріплена проте не прошита та не пронумерована в ній наявний зміст який ніким не підписаний та відсутнє посилання на сторінки. Оглянувши документацію суд констатує, що з неї не можливо встановити які саме документи надавалися обвинуваченому для надання висновку, а в тій документації що надана суду в жодному документі немає посилання про розташування земельних ділянок поблизу річки Дніпро чи в межах прибережної захисної смуги.

Разом з цим в матеріалах технічної документації щодо земельної ділянки 7125485000:01:001:1452 наявне розпорядження №36 від 18.02.2009 року Чигиринської РДА про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку, висновок за підписом обвинуваченого ОСОБА_4 виготовлений 23.01.2009 року, а висновок відділу містобудування та архітектури Чигиринської РДА виготовлений 11.08.2009 року, тобто після прийняття рішення РДА, яке було прийнято за його відсутності.

Аналогічні недоліки наявні і в технічній документації з землеустрою і щодо земельних ділянок 7125485000:01:001:1453, 7125485000:01:001:1451.

Судом також досліджено технічну документацію із землеустрою про попередню передачу даних земельних ділянок в оренду цим же громадянам, з якої вбачається що розробником даної документації в планах меж даних земельних ділянок 7125485000:01:001:1453, 7125485000:01:001:1451, 7125485000:01:001:1452 та в кадастрових планах не зазначено наявність річки Дніпро та прибережної захисної смуги, що на думку суду також свідчить про відсутність у обвинуваченого можливості встановити наявність обмежень для передачі даних земельних ділянок у приватну власність.

Згідно ст. 28 ЗУ «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Сторона обвинувачення в сформульованому обвинуваченні ОСОБА_4 зазначає, що останній всупереч вимогам п. 1.16 Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» розглянув неповну технічну документацію та надав висновок про відсутність обтяжень, проте суд зазначає, що інформація про наявність водних об`єктів та прибережної захисної смуги зазначається розробником технічної документації в планах меж даних земельних ділянок та в кадастрових планах, які наявні та досліджені судом і в них відповідна інформація не зазначена, разом з цим суду не надано доказів яка саме технічна документація і в якому об`ємі надавалася обвинуваченому ОСОБА_4 станом на 23.01.2009 року що могла б свідчити про незаконність його дій.

При цьому сторона обвинувачення не зазначає у який саме спосіб обвинувачений повинен був перевірити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та не вказують на підставі якого нормативного акту він був зобов`язаний перевірити документи на їх достовірність.

З суб`єктивної сторони даний злочин характеризується виною у формі умислу, який є прямий особа усвідомлює, що вносить до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, або складає та видає завідомо неправдиві документи і бажає так чинити.

Згідно п.п. 1,2 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

При цьому обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбаченийстаттею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року N 1-р/2019 у справі щодо відповідностіКонституції України(конституційності)статті 368-2 КК Українизауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "indubioproreo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України", "Кобець проти України", "Ірландія проти Сполученого Королівства" та ін.).

Таким чином на думку суду стороною обвинувачення не встановлено та не доведено поза розумним сумнівом, що обвинувачений на час винесення висновку достеменно знав про знаходження даних земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги та належності даних земель до земель водного фонду, мав у розпорядженні такі відомості та видав висновок про відсутність таких обмежень.

Згідно ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Таким чином сукупність зібраних стороною обвинувачення доказів не дають підстав зробити висновок, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив інкримінований йому злочин і його вина стороною обвинувачення доведена у встановленому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 1 КК України Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

Згідно ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

У відповідностідо ч.4ст.17КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно доп.2ч.1ст.373КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином з огляду на наведені вище обставини суд вважає, пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення недоведеним, досліджені судом докази та допитані свідки жодним чином не доводять на думку суду наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, тому обвинувачений визнається судом виправданою особою.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов у даній справі не заявлений.

Процесуальні витрати у справі слід віднести за рахунок держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 373 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Виправдати ОСОБА_4 та визнати його невинуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Процесуальні витрати у справі в сумі 25120 грн. за проведення судових експертиз віднести за рахунок держави.

Речові докази:

Технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,555 га. гр. ОСОБА_6 в межах Рацівської сільської ради за адресою : с. Рацеве, технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,555 га.гр. ОСОБА_7 в межах Рацівської сільської ради за адресою : с. Рацеве, технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,555 га. гр. ОСОБА_8 в межах Рацівської сільської ради за адресою : с. Рацеве, технічну документацію із землеустрою щодо передачі в довгострокову оренду на 49 років гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 земельної ділянки загальною площею 1,67 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності в адмінмежах Рацівської сільської ради Чигиринського району, Черкаської області повернути за збігом потреби відділу Чигиринського району Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

На вирокможуть бутиподані апеляційніскарги учасникамипроцесу доапеляційного судуЧеркаської областічерез судпершої інстанціїпротягом 30днівз дня проголошення вироку, а особою, яка перебуває під вартою протягом 30днівз дня вручення їй копії вироку.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1