Ухвала

від 17.08.2021 по справі 4/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.08.2021Справа № 4/258

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима"

про заміну сторони її правонаступником у справі № 4/258

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Морський транспортний банк"

до Фізичної особи-підприємця Красновида Олександра Миколайовича

про розірвання кредитного договору та стягнення 221 958,32 грн.,

Суддя Ломака В.С.

Секретар судового засідання Вегера А.В.

Представники учасників справи:

від заявника: не з`явився;

від стягувача: не з`явився;

від боржника: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа № 4/258 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Морський транспортний банк" (далі - стягувач) до Фізичної особи-підприємця Красновида Олександра Миколайовича (далі - боржник) про розірвання кредитного договору та стягнення 221 958,32 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.07.2009 року в справі № 4/258 (суддя Борисенко І.І.) позовні вимоги задоволено повністю, розірвано кредитний договір від 25.07.2006 року № 99/К, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Морський транспортний банк" та Фізичною особою-підприємцем Красновидом Олександром Миколайовичем, а також стягнуто з Фізичної особи-підприємця Красновида Олександра Миколайовича на користь Відкритого акціонерного товариства "Морський транспортний банк" 201 383, 77 грн. заборгованості, 12 733,44 грн. відсотків, 3 521,11 грн. пені, 4 320,00 грн. комісії, 2 304,58 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення господарського суду міста Києва 27.10.2009 року видано відповідний наказ.

03.08.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима" було подано заяву від 28.07.2021 року № ком/576 про заміну первісного стягувача - Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" його процесуальним правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима".

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.08.2021 року означену заяву передано для розгляду судді Борисенко І.І.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 03.08.2021 року № 05-23/1230/21 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи, у зв`язку з відпусткою судді Борисенко І.І.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима" про заміну сторони її правонаступником у справі № 4/258 передано для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2021 року (суддя Ломака В.С.) розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима" про заміну сторони її правонаступником призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.08.2021 року. Крім того, цією ухвалою стягувачу та боржнику було запропоновано у строк до 16.08.2021 року надати належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2009 року в справі № 4/258.

Заявник та сторони про дату, час і місце розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима" були повідомлені належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання 17.08.2021 року не забезпечили, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направили, вказаних в ухвалі суду від 05.08.2021 року документів не надали.

За змістом частини 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви про заміну сторони її правонаступником здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Водночас неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розгляду поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима" заяви про заміну сторони її правонаступником без участі представників заявника та сторін.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима" про заміну сторони її правонаступником, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.

З матеріалів поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима" заяви про заміну сторони її правонаступником вбачається, що 21.12.2018 року між Публічним акціонерним товариством "МТБ Банк" (кредитор) та заявником (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 99/К (далі - Договір), за умовами якого право вимоги за Кредитним договором № 99/К від 25.07.2006, який був укладений між ВАТ "Морський транспортний банк" (у подальшому найменування було змінено на Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк") та Фізичною особою-підприємцем Красновидом Олександром Миколайовичем перейшло до заявника.

Означений правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений відповідними печатками.

У пункті 1.1 Договору його сторони погодили, що права вимоги - всі права вимоги кредитора до боржника, станом на дату відступлення прав вимоги за кредитним договором, щодо погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом, комісій, неустойки та інших платежів, визначених кредитним договором.

Зі змісту пункту 2.1 Договору вбачається, що кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону - кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за Кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених Договором. При цьому, новий кредитор набуватиме статус правонаступника кредитора відповідно до чинного законодавства України у виконавчому провадженні, пов`язаному з правом вимоги.

У дату відступлення права вимоги (відповідно до пункту 1.1 Договору - в день укладення Договору) кредитор вважається таким, що відступив, а новий кредитор таким, що набув права вимоги до боржника та набув усіх прав та обов`язків сторони - кредитора за кредитним договором. Права вимоги переходять до нового кредитора у повному обсязі. З дати відступлення права вимоги новий кредитор вправі самостійно розпоряджатися правом вимоги на власний розсуд без згоди кредитора (пункт 2.2 Договору).

Відповідно до положень статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Слід зазначити, що процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим, для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи, у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

За приписами частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 року в справі № 910/16109/14.

Внаслідок заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим, припиняється її статус як сторони виконавчого провадження. Заміна такої особи належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 334 Господарського процесуального кодексу України за заявою, зокрема, заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно з частиною 2 цієї статті Кодексу про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За приписами частини 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Як було зазначено вище, 27.10.2009 року господарським судом міста Києва на виконання рішення цього місцевого господарського суду від 28.07.2009 року в справі № 4/258 видано наказ про примусове виконання рішення зі строком пред`явлення до виконання - до 28.07.2012 року.

Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження"). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Частиною 1 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (у редакції, чинній на момент видачі вищевказаного наказу) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років; посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення - протягом трьох місяців, інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, станом на день подання заяви про заміну стягувача передбачений вищенаведеними нормами, а також самим виконавчим документом строк пред`явлення до виконання наказу про примусове виконання рішення закінчився.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (чинного на момент видачі наказу) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред`явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Відповідно до частин 1, 4 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

За умовами частини 5 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Тобто, не може бути предметом відступлення права вимоги та вимога, яка не виникла та/або не існувала на момент переходу права.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 05.07.2017 року в справах № 6-459цс-17 та № 752/8842/14-ц, Верховного Суду від 26.09.2018 року в справі № 756/9788/15-ц та від 21.01.2019 року в справі № 909/1411/13.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість штучно збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 року в справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 року в справі № 5/128, від 21.08.2020 року в справі № 905/2084/14-908/4066/14 та від 11.03.2021 року в справі № 910/2954/17.

У той же час, як було зазначено вище, договір про відступлення прав вимоги № 99/К між Публічним акціонерним товариством "МТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима" було укладено 21.12.2018 року.

Відтак, зі змісту наявних у матеріалах справи документів вбачається, що строк пред`явлення виконавчого документу на виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2009 року сплив ще до придбання 21.12.2018 року заявником прав вимоги до Фізичної особи-підприємця Красновида Олександра Миколайовича. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Судом також враховано, за відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.04.2014 року до наведеного реєстру було внесено запис № 20660060003012812 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Красновида Олександра Миколайовича

Враховуючи відсутність у матеріалах справи належних доказів, які підтверджують те, що під час продажу заявнику права вимоги за Договором строк пред`явлення виконавчого документа у справі № 4/258 до виконання не закінчився, що свідчило б про фактичну дійсність спірної вимоги, яка передавалася за Договором, і заявником не надано суду належних доказів, які підтверджують період переривання строку пред`явлення наказу про примусове виконання рішення суду від 28.07.2009 року в справі № 4/258 до виконання у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновку, що подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 52, 232-235, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима" від 28.07.2021 року № ком/576 про заміну стягувача його правонаступником відмовити.

2. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання, з урахуванням положень підпункту 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.08.2021 року.

Суддя В.С. Ломака