Рішення

від 16.08.2021 по справі 922/2009/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2009/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод тракторного устаткування", м. Харків про стягнення 64 418,39 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод тракторного устаткування", в якій просить суд стягнути з останнього основний борг у сумі 42 934,12 грн., пеню в сумі 8 106,70 грн., штраф у сумі 8 586,24 грн., 3% річних у сумі 1 605,62 грн. та інфляційні втрати в сумі 3 971,41 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договорами оренди № 39, 40, 41 від 01.01.2016 року. Судові витрати (2 270,00 грн. судового збору) позивач просить покласти на відповідача

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.05.2021 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2009/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвала Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року (якою відповідачу було встановлено строк - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву) направлена на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду без вручення з довідкою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Заяв чи клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

09.08.2021 року позивач надав письмові пояснення (вх.№ 18477), в яких зазначив, що в позові помилково вказано про припинення договору № 41 від 01.01.2016 року, оскільки фактично було припинено договір № 39 від 01.01.2016 року.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа №922/2009/21 розглядається судом за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.

01 січня 2016 року між Приватним акціонерним товариством "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" (Орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЗТУ" (Орендар, відповідач) укладено договори оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 39, 40, 41 (надалі разом - Договори).

Згідно з п.1.1 Договорів та актів приймання-передачі орендованого майна від 31.12.2019 року Орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування спірні нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 16.

Пунктом 11.7. Договорів передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору протягом 30 днів після закінчення його строку, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

На підставі п. 11.7. Договорів 40, 41 строк їх дії продовжено до 31.12.2021 року.

Як зазначає позивач, договір № 39 був розірваний з 01.07.2019 року за заявою директора відповідача - О. Костіна.

Відповідно до п. 2.1. Договорів Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, що зазначений у Договорах, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі майна.

Факт передачі Орендарю у строкове платне користування нежитлових приміщень площею 36,9 кв.м, 62,7 кв.м, 24,6 кв.м, що розміщені за адресою: 61009, м.Харків, вул. Достоєвського, 16 та знаходяться на балансі Позивача, підтверджується актами приймання-передачі майна:

- від 31.12.2019 року до Договору №39;

- від 01.01.2019 року до Договору № 40;

- від 01.01.2016 року до Договору № 41.

Пунктом 3.3. Договорів передбачено, що нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі майна.

Згідно з п. 3.2. Договорів орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (із змінами) або протоколу конкурсної комісії і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку. Базова орендна плата становить 675,95 грн. (шістсот сімдесят п`ять грн. 95 коп.) за грудень місяць 2016 року. Ставка орендної плати складає 15%.

Відповідно до п. 3.8. Договорів Орендар сплачує плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з п. 3.9. Договорів орендна плата за орендоване майно сплачується Орендарем щомісяця протягом 20 календарних днів наступного місяця.

Пунктами 3.4. Договорів передбачено, що нарахування орендної плати та пені здійснюється протягом всього часу користуванням приміщенням та припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 3.6. Договорів орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Факт надання позивачем відповідачу послуг з оренди спірного майна за період з 01.01.2020 року по 01.04.2021 року підтверджується відповідними актами надання послуг, які підписані уповноваженими представниками сторін та містяться в матеріалах справи.

Позивач зазначає, що сума заборгованості за Договорами № 40, 41 становить 42 934,12 грн., яка виникла за період з 01.01.2020 року по 01.04.2021 року, що є порушенням договірних зобов`язань.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов`язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно з п. 3.9. Договорів орендна плата за орендоване майно сплачується Орендарем щомісяця протягом 20 календарних днів наступного місяця.

Проте, станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 42 934,12 грн.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 42 934,12 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання грошових зобов`язань за Договором оренди з 21 числа наступного місяця.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд враховує, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 42 934,12 грн. нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 8 106,70 грн., штраф у сумі 8 586,24 грн., 3% річних у сумі 1 605,62 грн. та інфляційні втрати в сумі 3 971,41 грн.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.12. Договору передбачено, що Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд зазначає, що він є арифметично правильним, а тому вимога про стягнення штрафу в сумі 8 586,24 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що позивачем не враховано приписи ч. 6 ст. 232 ГК України та нараховано пеню за період, який перевищує шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України гарантовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, зазначає, що останній невірно визначив періоди нарахування пені, 3% річних та інфляції на всю суму заборгованості (42 934,12 грн.) з 01.01.2020 року, оскільки станом на січень 2020 року заборгованість відповідача не становила 42 934,12 грн., у зв`язку з чим вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумах 3 206,96 грн., 743,11 грн., та 1 521,93 грн. відповідно.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, ч. 3 ст. 509, ч. 1 ст. 759, ч.ч. 1, 5 ст. 762, ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 283, 285 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод тракторного устаткування" (вул. Бакуліна, 6.11, офіс 444 м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 38773476) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" (вул. Достоєвського, 16, м. Харків, 61009, код ЄДРПОУ 01056735) основний борг у сумі 42 934,12 грн., пеню в сумі 3 206,96 грн., штраф у сумі 8 586,24 грн., 3% річних у сумі 743,11 грн., інфляційні втрати в сумі 1521,93 грн. та 2008,32 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.08.2021 року.

Суддя О.В. Смірнова