Ухвала

від 16.08.2021 по справі 478/959/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 серпня 2021 року

місто Київ

справа № 478/959/19

провадження № 61-12252ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В., вивчив касаційну скаргу Приватного підприємства Дар Ланів на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 червня 2021 року у цивільній справі за позовом Фермерського господарства Союз до ОСОБА_1 , Приватного підприємства Дар Ланів про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

Фермерське господарство Союз (далі - ФГ Союз ) у червні 2019 року звернулося до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, площею 3, 75 га ріллі, що укладений 19 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Дар Ланів

(далі - ПП Дар Ланів ).

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2019 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 3, 75 га ріллі, у межах території Казанківської селищної ради для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 4823655100:27:000:0091, укладений 19 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ПП Дар Ланів , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 20 вересня 2018 року за номером 28304928. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що при укладанні договору оренди ОСОБА_1 порушено порядок зміни цільового призначення цієї земельної ділянки, який встановлено статтею 21 Земельного кодексу України, оскільки на момент передачі спірна земельна ділянка, площею 3, 75 га ріллі, відносилася до земель для ведення фермерського господарства та могла бути передана лише у користування на умовах оренди, без зміни цільового призначення, проте передана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року скасовано рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2019 року та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмовляючи у позові, апеляційний суд зробив висновок, що землі товарного сільськогосподарського виробництва та землі фермерське господарство є земельними ділянками одного виду цільового призначення в межах однієї категорії, а зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже не потребує застосування процедур, які відповідно до земельного законодавства України реалізовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).

Судом апеляційної інстанції враховано, що після отримання спірної земельної ділянки у спадщину ОСОБА_1 17 вересня 2018 року звернувся із заявою до ФГ Союз про внесення її до земель ФГ Союз , протоколом загальних зборів членів господарства того ж дня вирішено продовжити використання зазначеної земельної ділянки, яка внесена ОСОБА_2 до складеного капіталу ФГ Союз у 1995 році, згідно з вимогами Закону України Про фермерське господарство та статуту ФГ Союз безстроково, проте у розділі Дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) та про дату закінчення його формування інформація про те, що спірна земельна ділянка ввійшла до складеного капіталу, відсутня.

За наведених обставини суд апеляційної інстанції зробив висновок, що позивач ФГ Союз не набув права користування спірною земельною ділянкою, а тому відповідач ПП Дар Ланів не порушив його законних прав.

Постановою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Врахувавши встановлені судами обставини, зокрема, що ОСОБА_2 належала земельна ділянка, площею 3, 72 га, з цільовим призначення - для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі Державного акта про право приватної власності від 17 березня 1995 року, серія МК № 44, 28 березня 1995 року ним засновано та зареєстровано ФГ Союз , яке з 1995 року використовувало спірну земельну ділянку для ведення фермерського господарства, відповідач ОСОБА_1 є членом ФГ Союз та отримав спірну земельну ділянку у спадщину для ведення селянського (фермерського) господарства від ОСОБА_2 , землекористувачем якої з 1995 року є ФГ Союз , Верховний Суд визнав висновок апеляційного суду про те, що позивач ФГ Союз не набув права користування спірною земельною ділянкою, а тому відповідач ПП Дар Ланів не порушив його законних прав, передчасним.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 22 червня 2021 року рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2019 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції, повторно переглядаючи рішення суду першої інстанції та врахувавши правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17 (провадження № 12-160гс19), зробив висновок, що позивач ФГ Союз є належним землекористувачем спірної земельної ділянки, втім, відповідач ОСОБА_1 , уклавши оспорюваний правочин із відповідачем ПП Дар Ланів щодо передачі в оренду земельної ділянки, яка перебуває у володінні та користуванні ФГ Союз та входить до складу його земель, порушив права зазначеного фермерського господарства як належного землекористувача, тому цей договір оренди є недійсним на підставі частини першої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України.

ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ПП Дар Ланів 21 липня 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 червня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити .

Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для її виконання.

Від заявника у серпні 2021 року надійшли копії касаційної скарги та додані до неї матеріали відповідно до кількості учасників справи.

Визначення заявником підстав касаційного оскарження

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.

Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.

Заявником як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначено, що:

- оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права;

- судом апеляційної інстанції ухвалено рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 917/1887/17, застосування якої могло мати значення для встановлення розміру частки у складеному капіталі фермерського господарства, відповідно встановити розмір внеску спадкодавця, як члена господарства; не застосовано правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) щодо ефективного способу захисту прав позивача;

- суд апеляційної інстанції застосував правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17 (провадження № 12-160гс19), втім, зазначені висновки викладено у справі за інших фактичних обставин, зокрема щодо врожаю та його належності фермерському господарству, тобто згадана справа та справа № 478/959/19 не є подібними;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування абзацу 3 частини третьої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , щодо того, що позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди без вимог про визнання припиненим права оренди має бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Отже, серед підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявником зазначені ті підстави, які згадані

у пунктах 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.

ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Оскільки, вимоги ухвали Суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.

Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Казанківського районного суду Миколаївської області цивільну справу № 478/959/19 за позовом Фермерського господарства Союз до ОСОБА_1 , Приватного підприємства Дар Ланів про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

В. В. Яремко