Рішення

від 13.09.2007 по справі 33/162

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/162

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 33/162                                                                                                         13.09.07 р.

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «МВМ-Київ»

до                      товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Імпекс»

про                     стягнення 75 837,44 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:         Балицький Т.М. –дов. № 168 від 21.06.2007 року;

від відповідача:    не з'явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «МВМ-Київ»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Імпекс»про стягнення заборгованості в сумі 75 837,44 грн. за договором № 06113 від 13.11.2006 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Сі Імпекс»був укладений договір зберігання № 06113 від 13.11.2006 року відповідно до умов якого позивач зобов'язувався продати, а відповідач купити зі складу в Києві –деревообробний (брусовальний) верстат ТD 500.

Пункт 3 договору № 06113 від 13.11.2006 року передбачає, що відповідач зобов'язувався оплатити позивачеві за обладнання, а саме, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок останнього у відповідності до умов даного п.3 договору.

Відповідно до положення п.3.1.1. договору, відповідач зобов'язаний був здійснити 100% передоплату у сумі 97 500,00 грн. до 27.11.2006 року.

Відповідачем було перераховано частину суми за договором, а саме: 15 000,00 грн. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявна виписка банку від 16.11.2006 року.

28.02.2007 року відповідачем на адресу позивача був відправлений гарантійний лист вих. № 04/28 від 28.02.2007 року, в якому гарантував сплатити залишок суми боргу за договором у розмірі 82 500,00 грн. до 25.03.2007 року.

18.04.2007 року відповідач перерахував на рахунок позивача частину грошових коштів у розмірі 25 000,00 грн., що підтверджується випискою з банку від 20.04.2007 року.

Розмір основного боргу на момент подання позовної заяви становить 57 500,00 грн.

В ході судового розгляду представник позивача заявив клопотання про уточнення позовних вимог від 12.09.2007 року, в якому зазначено, що відповідач погасив частину заборгованості в сумі 25 000,00 грн., що підтверджується випискою банку за 3.09.2007 року. Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість в сумі 32 500,00 грн., 1 650 грн. - втрат від інфляційних процесів, 1 011,40 грн. –трьох відсотків річних, 5 926,04 грн. –пені, 9 750 грн. штрафу, витрати по сплаті державного мита в сумі 760,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. та 6 497,00 грн. сплачених за адвокатські послуги. Також представник позивача подав заяву про продовження строку розгляду справи № 33/162.

Суд задовольнив клопотання позивача про продовження строку розгляду справи.

Розгляд справи відкладався. Представник відповідача в судове засідання не з'являвся, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 32 500,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дії відповідача, з несплати заборгованості за поставлений товар є порушенням грошових зобов'язань, взятих на себе стороною за договором, а тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Пункт 5.2. Договору передбачає, що при недотриманні більше ніж на 7 днів строку сплати передбачених в пункті 3.1.1, покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 10 % вартості обладнання, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого обладнання за кожний день прострочення.

Таким чином, сума штрафу у розмірі 9 750,00 грн. та пені за підрахунком суду в розмірі 5 888,28 грн.  підлягають задоволенню.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотки річних в сумі 1 011,40 грн. та індексу інфляції в розмірі 1 650,00 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму адвокатських витрат в розмірі 6 497,00 грн. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні: договір про надання юридичної допомоги від 10.12.2006 року, рахунки-фактура № СФ-00148 від 11.12.2006 року на суму 4 324,00 грн. та № СФ-00170 від 9.02.2007 року на суму 2 173,00 грн., та платіжні доручення № 1065 від 14.12 2006 року на суму 4 324,00 грн. та № 97 від 19.02.2007 року.

Згідно статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та послуги адвоката стягуються за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Імпекс» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 47-А; р/р 26005414381 у філії ОАО «МТБ»м. Києва, МФО 300829, код ЄДРПОУ 33835470) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МВМ-Київ»(03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, оф. 21, р/р 2600100930067 в АКБ «Правекс-Банк»м. Києва, МФО 321983; ЄДРПОУ 33154568) суму основного боргу 32 500 (тридцять дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп., штраф у сумі 9 750 (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., пеню в сумі 5 888 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 28 коп., 3% річних в розмірі 1 011 (одна тисяча одинадцять) грн. 40 коп., індекс інфляції в сумі 1 650 (одна тисяча шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп., послуги адвоката в сумі 6 497 (шість тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 00 коп. та витрати  по сплаті державного мита в сумі 1 003 (одна тисяча три) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 58 417 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста сімнадцять) грн. 68 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

   Суддя                                                                                                            С.М.Мудрий