Ухвала

від 17.08.2021 по справі 372/1267/14-ц

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1267/14-ц

Провадження № 6-107/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року суддя Обухівського районного суду Київської області Висоцька Г.В., розглянувши заяву Українсько-швейцарського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Укрвермут+Ко про зупинення реалізації нерухомого майна ,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявник звернувся з вказаною заявою, обґрунтовуючи тим, що ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 04.03.2021 року надано дозвіл Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області звернути стягнення (реалізувати) нерухоме майно, а саме - нежитлові приміщення № 1 по № 8 (групи приміщень № 66) - літ. А , загальною площею 234 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на підставі рішення постійно діючого третейського суду при асоціації Розвитку та право захисту підприємства від 18 березня 2008 року та ухвали Ленінського районного суду м. Вінниця від 17 квітня 2008 року, виконавчого листа Ленінського районного суду м. Вінниця від 17 квітня 2008 року, але право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку. Тобто надав дозвіл на реалізацію керуючись тим, що постановою Київського апеляційного суду від 17.12.2020 року у справі № 752/23610/18 було визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, і майно повернулось у власність ОСОБА_1 . Однак ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 02.08.2021 року зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 17.12.2020 року ц справі № 752/23610/18 до завершення касаційного розгляду. Викладене свідчить про неможливість реалізації вказаних нежитлових приміщень, адже зупинено дію судового рішення, на підставі якого це майно належить боржнику ОСОБА_1 . Тому є необхідність у зупиненні виконавчих дій щодо реалізації вказаного майна.

Ознайомившись із матеріалами заяви приходжу до наступного висновку.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 04 березня 2021 року у справі № 372/1267/14 надано дозвіл Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області звернути стягнення (реалізувати) нерухоме майно, а саме - нежитлові приміщення № 1 по № 8 (групи приміщень № 66) - літ. А , загальною площею 234 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на підставі рішення постійно діючого третейського суду при асоціації Розвитку та право захисту підприємства від 18 березня 2008 року та ухвали Ленінського районного суду м. Вінниця від 17 квітня 2008 року, виконавчого листа Ленінського районного суду м. Вінниця від 17 квітня 2008 року, але право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Даною ухвалою також встановлено, що Постановою Київського апеляційного суду від 17.12.2020 року по справі № 752/23610/18 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Українсько-Швейцарського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю УКРВЕРМУТ+КО , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васильєвої Наталії Іванівни про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації - задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.08.2017 року, зареєстрований в реєстрі № 1239. Скасовано рішенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васильєвої Н.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.08.2017 року, індексний номер: 36547318 про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення № 1 по № 8 (групи приміщень № 66) літ А , загальною площею 234 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 за Українсько-Швейцарським підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю УКРВЕРМУТ+КО .

Після виконання постанови Київського апеляційного суду від 17.12.2020 року по справі № 752/23610/18 право власності за вищезазначені нежитлові приміщення за Українсько-Швейцарським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю УКРВЕРМУТ+КО припинено за заявою стягувача ОСОБА_2 .

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 02 серпня 2021 року зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 752/23610/18 до завершення касаційного розгляду.

Заявник звертаючись із даною заявою про зупинення реалізації нерухомого майна, посилався на п.2 ч. 1 ст. 34 ЗУ Про виконавче провадження відповідно до якого, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Проте, норма, на яку посилається заявник, повинна узгоджуватись із нормами ЦПК.

На даний час Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б дозволяли суду першої інстанції здійснювати такі заходи.

Стаття 436 ЦПК України передбачає зупинення виконання судового рішення. Відповідно до положень, якої суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала. Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Таким чином, зупинення виконання судового рішення є виключною прерогативою суду касаційної інстанції.

Інших підстав, які б дозволяли суду вчинити дії у формі зупинення виконавчого провадження, зокрема в рамках забезпечення позову, заявником не зазначено. У ЦПК України немає правової норми, яка б надавала суду першої інстанції повноваження вживати заходи у вигляді зупинення виконавчого провадження іншим шляхом, окрім забезпечення позову.

Отже, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття таких заходів, як зупинення реалізації майна в рамках виконавчого провадження, оскільки в цьому випадку вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій належить виключно до компетенції виконавця.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В зв`язку із тим, що ЦПК України не передбачає розгляд відповідних заяви, а ст. 34 ЗУ Про виконавче провадження не підлягає відокремленому застосуванню без визначеного нормами ЦПК України порядку, суд за аналогією закону дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за вказаною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 186 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у відкритті провадження за заявою Українсько-швейцарського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Укрвермут+Ко про зупинення реалізації нерухомого майна

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Г.В. Висоцька