Ухвала

від 13.08.2021 по справі 470/661/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 470/661/19

провадження № 61-13286ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною представником ОСОБА_2 , на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Прем`єра - Ойл про стягнення безпідставно збережених коштів,

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Прем`єра - Ойл , в якому просив стягнути з відповідача на свою користь безпідставно збережені кошти в сумі 159 873,04 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 18 травня 1996 року у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 4821155100:01:011:0011 (раніше 4821155100:03:011:0002). На оспорюваній земельній ділянці знаходиться нежила будівля (автозаправочна станція), що належить відповідачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу від 13 вересня 2003 року, посвідченого державним нотаріусом Березнегуватської державної нотаріальної контори № 851. Обидва об`єкти нерухомого майна (оспорювана земельна ділянка та автозаправочна станція) знаходяться за однією адресою АДРЕСА_1 , відповідно відповідач є фактичним користувачем оспорюваної земельної ділянки. Відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, без достатньої правової підстави за рахунок позивача, як власника земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею за період з 13 вересня 2003 року по день подання позову, та добровільно їх за його письмовою вимогою від 05 липня 2019 року не повертає.

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 20 липня 2021 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції -без змін.

06 серпня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких мотивів.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У пункті 1 частини шостої статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Справа № 470/661/19 є малозначною в силу закону, оскільки ціна позову в ній становить 159 873,04 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з врахуванням встановленого з 01 січня 2021 року Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік цього показника на рівні 2 270,00 грн складає 227 000,00 грн (100 х 2 270,00).

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у касаційній скарзі вказує, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо умов використання, оплатності земльних ділянок власниками будівель, розташованих на замельних ділянках, які належать іншим особам (не враховано висновки Верховного Суду у справах №№ 629/4628/16-ц, 922/3412/17, 922/1008/15, 9258/1009/15, 922/207/15, 922/5468/14, 922/955/18 та відсутні висновок Верховного Суду щодо застосування статті 120 ЗК України, статті 1212 ЦК України), справа становить значний суспільний інтерес, оскільки не є поодинокою та має виняткове значення для ОСОБА_1 так як на нього як власника земельної ділянки покладені обов`язки, зокрема щодо сплати податків та використання земельної ділянки за призначенням, позивач несе відповідальність за невиконання покладених на нього обов`язків, а користуватись та розпоряджатись належною йому земельною ділянкою не може. Проте відповідач використовує вказану земельну ділянку безоплатно та ухиляється від укладення договорів оренди або продажу цієї земельної ділянки.

Наведене обґрунтування того , що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для позивача не можна визнати належним і достатнім. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права є виконанням вимог статей 389, 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги і відповідно не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 159 873,04 грн становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для ОСОБА_1 .

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною представником ОСОБА_2 , на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Прем`єра - Ойл про стягнення безпідставно збережених коштів.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат