Ухвала

від 10.08.2021 по справі 753/3393/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

власника майна ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 07 липня 2021 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 07.07.2021 задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС другого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_9 , та накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що використовується ТОВ «Прометей», ТОВ «Тайфун Сервіс», ТОВ «Тайфун Транспорт», ТОВ «Тайфун Трак Партнер» та відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на праві власності належить ОСОБА_7 , а саме: ноутбук SONY сірого кольору, серійний номер 2754686750029333 із зарядним пристроєм; 39 купюр номіналом 50 євро; 1 купюру номіналом 10 польських злотих; 1 купюру номіналом 20 польських злотих.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна в ході проведення обшуку приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 39 купюр номіналом 50 євро; 1 купюру номіналом 10 польських злотих; 1 купюру номіналом 20 польських злотих; ноутбук SONY, серійний номер 2754686750029333 із зарядним пристроєм, та зобов`язати слідчого негайно повернути зазначені речі, скопіювавши з ноутбука, у разі потереби, необхідну інформацію.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду від 16.06.2021 надано дозвіл на проведення обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення вичерпного переліку майна, однак дозвіл на вилучення грошових коштів та комп`ютерної техніки не надавався.

Органом досудового розслідування, в порушення вимог ч. 2 ст. 168 КПК України, вилучено ноутбук SONY сірого кольору, серійний номер 2754686750029333 із зарядним пристроєм.

Також, на думку апелянта, незаконність вилучення ноутбука підтверджується змістом постанови про визнання, та приєднання предметів, документів до провадження як речових доказів, в якій зазначено, що підставою для залучення ноутбука до матеріалів кримінального провадження як речового доказу стало те, що на його жорсткому диску міститься переписка учасників злочинної схеми, яка була завантажена слідчим ОСОБА_10 із месенджера «Телеграм» при проведенні обшуку. Інших підстав для залучення ноутбука в якості речового доказу слідством не зазначено.

Органом досудового розслідування не проводилося та не планувалось проведення експертного дослідження спірного ноутбука разом з інформацією, що на ньому міститься.

Клопотання та додані до нього матеріали не містять інформації про те, що раніше зазначений ноутбук отримано в результаті вчинення кримінального правопорушення, є засобом або знаряддям його вчинення, а також про те, що доступ до нього обмежується його власником, оскільки на ньому відсутні системи логічного захисту.

На переконання апелянта, є незрозумілою мета вилучення ноутбука, оскільки інформація, яка цікавить слідство була завантажена слідчим ОСОБА_10 із месенджера «Телеграм» ще при проведенні обшуку.

Слідчим суддею не враховано вимоги ст. 168 КПК України, які визначають особливий порядок вилучення засобів зв`язку та комп`ютерної техніки.

Також слідчий суддя не взяв до уваги те, що грошові кошти та ноутбук не отримали статусу тимчасово вилученого майна, та є майном, яке слідчий отримав непроцесуальним шляхом, а тому, у відповідності до вимог п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України, є недопустимими доказами.

Крім того, слідчим суддею залишено поза увагою те, що вилучення ноутбуку SONY призвело до фактичної зупинки роботи підприємства, оскільки на його жорсткому диску знаходиться програмне забезпечення, яке надає можливість доступу до сайтів, пов`язаних з роботою підприємства, а також позбавило можливості ефективно захищати свої права і права підприємства при проведенні слідчих дій, оскільки інформація про фінансово-господарську діяльність в систематизованому виді наявна тільки на жорсткому диску даного ноутбука.

04.08.2021 від ОСОБА_7 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він зазначав, що слідчий суддя обґрунтовуючи правомірність дій слідчого безпідставно послався на вимоги ст. 168 КПК України, оскільки ноутбук не було отримано в результаті вчинення кримінального правопорушення, він не є засобами або знаряддями вчинення кримінального правопорушення, а також слідчим не надано відомостей про те, що інформація, яка міститься на вказаній комп`ютерній техніці, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

Доступ до даної комп`ютерної техніки не обмежувався під час проведення обшуку, системи логічного захисту на вищевказаних інформаційних системах відсутні.

Також слідчий суддя залишив поза увагою те, що органом досудового розслідування під час обшуку ніяким чином не обґрунтовано необхідність та підстави вилучення спірного ноутбуку та не здійснено спроб скопіювати інформацію з електронних носіїв.

Крім того, слідчим суддею не встановлено, яким чином вилучені особисті грошові кошти можуть бути доказами у кримінальному провадженні, та не взято до уваги пояснення з приводу належності даних грошових коштів.

В клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі не наведено доказів того, що вилучені грошові кошти мають ознаки речових доказів.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження,другим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32020100000000593 від 10.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у даному кримінальному провадженні, 10.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості № 32020100000000593 про те, що службові особи ТОВ «ВКФ «Моноліт» (код ЄДРПОУ 25284783), діючи на території м. Києва, у період 2019 2020 років, будучи на загальній системі оподаткування, отримували безготівкові грошові кошти за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги від ТОВ «Каркас Плюс ЛТД» (код ЄДРПОУ 42997470), ТОВ «Модум Про» (код ЄДРПОУ 41112247), ТОВ «Ідеал Систем» (код ЄДРПОУ 42763013), ТОВ «Порідж» (код ЄДРПОУ 43113219), ТОВ «Лінвет» (код ЄДРПОУ 42849179), ТОВ «Фінанси Аспект» (код ЄДРПОУ 42419718), ТОВ «Віальма» (код ЄДРПОУ 43102799), ТОВ «Сінтомакс» (код ЄДРПОУ 41302434), ТОВ «Бігстон» (код ЄДРПОУ 42848751), ТОВ «Декстрейд» (код ЄДРПОУ 41302591), ТОВ «Слаботочні Інжинірингові Системи» (код ЄДРПОУ 41216843), ТОВ «Клаурус Систем» (код ЄДРПОУ 42760583), ТОВ «Віейбі Лізинг» (код ЄДРПОУ 33880354), ТОВ «Пармакт» (код ЄДРПОУ 43100519), ТОВ «Вейсбуд» (код ЄДРПОУ 42492798), ТОВ «Протон Груп» (код ЄДРПОУ 34495511), ТОВ «Азовінтеграл» (код ЄДРПОУ 40114450), ТОВ «Метал Армат» (код ЄДРПОУ 42516457), ТОВ ТК «Омега Плюс» (код ЄДРПОУ 36948174), ТОВ «Точка Інтер» (код ЄДРПОУ 40474342), сума яких перевищує 1 млн. грн., та які обготівковувалися ОСОБА_11 у якості безвідсоткової фінансової допомоги, при цьому, у порушення п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, не зареєструвалися як платники ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням, таким чином ухилилися від сплати податку на додану вартість на суму більше 7 млн. грн., що є особливо великим розміром.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 16.06.2021 надано дозвіл на проведення обшуку у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_7 , яким фактично користується ТОВ «Прометей» (код ЄДРПОУ 20600771), ТОВ «Тайфун Сервіс» (код ЄДРПОУ 43020313), ТОВ «Тайфун Транспорт» (код ЄДРПОУ 41525408), ТОВ «Тайфун Трак Партнер» (код ЄДРПОУ 33272201).

Згідно протоколу обшуку від 30.06.2021, складеного старшим слідчим з ОВС другого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у місті Києві ОСОБА_10 , на підставі вищевказаної ухвали проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було виявлено та вилучено майно, у тому числі ноутбук SONY сірого кольору, серійний номер 2754686750029333 із зарядним пристроєм; 39 купюр номіналом 50 євро; 1 купюру номіналом 10 польських злотих; 1 купюру номіналом 20 польських злотих.

Постановою старшого слідчого з ОВС другого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у місті Києві ОСОБА_8 від 01.07.2021 визнано речовими доказами майно, яке оглянуто та вилучено в ході проведення обшуків у рамках кримінального провадження № 32020100000000593 від 10.12.2020, серед якого ноутбук SONY сірого кольору, серійний номер 2754686750029333 із зарядним пристроєм; 39 купюр номіналом 50 євро; 1 купюру номіналом 10 польських злотих; 1 купюру номіналом 20 польських злотих, вилучені за адресою: АДРЕСА_1 .

02.07.2021 старший слідчий з ОВС другого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у місті Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва із клопотанням від 01.07.2021, в якому просив накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що використовується ТОВ «Прометей», ТОВ «Тайфун Сервіс», ТОВ «Тайфун Транспорт», ТОВ «Тайфун Трак Партнер» та відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на праві власності належить ОСОБА_7 , а саме: ноутбук SONY сірого кольору, серійний номер 2754686750029333 із зарядним пристроєм; 39 купюр номіналом 50 євро; 1 купюру номіналом 10 польських злотих; 1 купюру номіналом 20 польських злотих.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 07.07.2021 задоволено клопотанняслідчого, та накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що використовується ТОВ «Прометей», ТОВ «Тайфун Сервіс», ТОВ «Тайфун Транспорт», ТОВ «Тайфун Трак Партнер» та відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на праві власності належить ОСОБА_7 , а саме: ноутбук SONY сірого кольору, серійний номер 2754686750029333 із зарядним пристроєм; 39 купюр номіналом 50 євро; 1 купюру номіналом 10 польських злотих; 1 купюру номіналом 20 польських злотих.

Постановляючи ухвалу про арешт майна, слідчий суддя виходив з необхідності збереження речових доказів.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК України,арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно дост. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст.131-132,170-173 КПК України, наклав арешт на майно, вилучене під час обшуку приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що використовується ТОВ «Прометей», ТОВ «Тайфун Сервіс», ТОВ «Тайфун Транспорт», ТОВ «Тайфун Трак Партнер» та відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на праві власності належить ОСОБА_7 , а саме: ноутбук SONY сірого кольору, серійний номер 2754686750029333 із зарядним пристроєм; 39 купюр номіналом 50 євро; 1 купюру номіналом 10 польських злотих; 1 купюру номіналом 20 польських злотих, з тих підстав, що дане майно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в межах кримінального провадження № 32020100000000593 від 10.12.2020 та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане в оскаржуваній ухвалі майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути знищене, передане чи відчужене.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Викладені в апеляційній скарзі з доповненнями доводи про те, що ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду від 16.06.2021 не надавався дозвіл на вилучення грошових коштів та комп`ютерної техніки, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки відповідно до вимогч. 7 ст. 236 КПК України, це не перешкоджає тимчасовому вилученню такого майна за наявності на те законних підстав, та накладенню на нього арешту.

Доводи апелянта про те, що при проведенні обшуку органами досудового розслідування порушено вимогич. 2 ст. 168 КПК України,оскільки слідчим суддею не було надано дозвіл на вилучення комп`ютерної техніки, колегія суддів вважає безпідставними.

Як убачається з аналізу абзацу 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, крім випадків, коли такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення.

Як вірно зазначив слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, встановлені органом досудового розслідування обставини кримінального правопорушення та відомості, які виявлені на вилученому ноутбуці, дають підстави для висновку, що такий ноутбук може бути засобом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, що у відповідності до абзацу 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, дає підстави для його тимчасового вилучення.

Доводи апеляційної скарги з доповненнями про те, що вилучення ноутбуку SONY призвело до фактичної зупинки роботи підприємства, а також позбавило можливості ефективно захищати свої права і права підприємства при проведенні слідчих дій, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки, на переконання колегії суддів, матеріали провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у даному кримінальному провадженні.

Твердження апелянт про відсутність в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі доказів того, що вилучені грошові кошти мають ознаки речових доказів, є безпідставними, оскільки встановлені слідчим фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні на даному етапі досудового розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучені за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти, а саме: 39 купюр номіналом 50 євро; 1 купюру номіналом 10 польських злотих; 1 купюру номіналом 20 польських злотих, можуть бути отриманими внаслідок незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, тобто відповідають ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.

Посилання апелянта на те, що слідчим суддею не взято до уваги його пояснення з приводу належності вилучених грошових коштів, не впливає на правильність висновків слідчого судді про наявність підстав для арешту грошових коштів, оскільки арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів, та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Іншізазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 07 липня 2021 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3