Постанова

від 17.08.2021 по справі 642/51/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 серпня 2021 року

м. Харків

справа №642/51/21

провадження №22-ц/818/4527/21

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 24 травня 2021 року, постановлену під головуванням судді Вікторова В.В., -

в с т а н о в и в :

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 1 166 918,59 грн.

У травні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 24 травня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 3510900000:50:001:0018, площею 0.0753 га; з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва, що розташована у м. Світловодськ Кіровоградської області та належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 05 жовтня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу Кіровоградської області Васильченком Валерієм Михайловичем.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що в заяві про забезпечення позову, як і в ухвалі суду першої інстанції не наведено жодних підстав для забезпечення позову, не обґрунтовано необхідність застосування такого виду забезпечення позову, що зазначено у заяві, не вказано яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову, не приведено обставин та не надано документів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Зазначає, що роблячи такі висновки суд першої інстанції фактично робить висновок про обґрунтованість заявлених позовних вимог ще до стадії розгляду справи по суті позовних вимог. Вважає, що дана ухвала суду є підставою для сумнівів в упередженості суду першої інстанції по відношенню до відповідача.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Кулачко Тарас Миколайович надав відзив на апеляційну скаргу, просив залишити без змін алу Ленінського районного суду м. Харкова від 24 травня 2021 року, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, унеможливить ускладнення чи невиконання рішення суду та забезпечить можливість ефективного захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; належність майна відповідачу на праві власності.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судом встановлено, що предметом позовних вимог ОСОБА_1 є стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 1 166 918,59 грн.

Як на підставу вимог заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 посилався на те, що йому випадково стало відомо та підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 254117044 від 23 квітня 2021 року, що квартира АДРЕСА_1 , яка належала відповідачу, після звернення позивача до суду у березні 2021 року була відчужена на користь ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу. Зазначає, що єдиною можливістю забезпечення виконання майбутнього рішення суду у даній справі є накладення арешту на земельну ділянку відповідача з кадастровим номером: 3510900000:50:001:0018 площею 0.0753 га вартість якої на час розгляду справи становить 90 877,09 грн.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами виник спір щодо стягнення безпідставно набутих коштів.

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо Відповідача № 221269896 від 21.08.2020 року станом на момент до подачі позивачем зазначеного вище позову, відповідач був власником двох об`єктів нерухомості, а саме: 1) земельної ділянки з кадастровим номером: 3510900000:50:001:0018 площею 0.0753 га; 2) квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо зазначеної вище квартири Відповідача № 254117044 від 23.04.2021 року після відкриття судом провадження у справі за вищезазначеним позовом, а саме 11 березня 2021 року ОСОБА_2 , на підставі засвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лук`яновою О.Б. договору купівлі-продажу № 472, здійснив відчуження своєї квартири на користь ОСОБА_4 .

Відсутність станом на час розгляду справи у володінні ОСОБА_2 вищевказаної квартири підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо Відповідача № 257603165 від 21.05.2021 року.

Враховуючи предмет спору, а також те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, - колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером: 3510900000:50:001:0018 площею 0.0753 га., яка належить ОСОБА_2 .

Вжиті судом заходи забезпечення позову є співмірними заявленим вимогам та відповідають п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України.

Посилання апелянта, що задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову суд першої інстанції фактично зробив висновок про обґрунтованість заявлених позовних вимог ще до стадії розгляду справи по суті позовних вимог, судовою колегією не приймається, виїходячи з наступного.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 24 травня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: С.С. Кругова

Н.П. Пилипчук

Повне судове рішення виготовлено 18.08.2021 року.