Рішення

від 26.09.2007 по справі 20-12/292

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-12/292

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"26" вересня 2007 р. справа № 20-12/292

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Страз-Ідал” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний дім” (99022, м. Севастополь, вул. Горпищенка, 138)

   Севастопольська міська державна адміністрація (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2)

про спонукання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою,

   Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний дім” (99022, м. Севастополь, вул. Горпищенка, 138)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю “Страз-Ідал” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29)

про спонукання виконати договірні зобов'язання по пунктам 1.3, 3.2.2 договору №1 від 12.01.2001 про дольову участь в будівництві та не перешкоджати експлуатувати будівлі та споруди, визнання ТОВ  “Страз-Ідал” таким, що втратив право користування земельної ділянкою,

                                                                                                                         Суддя Харченко І.А.,

Представники сторін

Від позивача  –Завгородній О.В., довіреність б/н від 01.06.2007, представник;

Від відповідача   - Бондар В.І., довіреність №1-юр від 25.07.2007;

Від відповідача СМДА –не з'явився;

Від відповідача Фонд комунального майна –не з'явився;

Суть спору:

06.07.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю “Страз-Ідал” звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний дім” про спонукання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, звільнив її від розташованого на неї автотранспортну та демонтувати тимчасовий ангар.

Ухвалою від 10.07.2007 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №20-12/292.

16.07.2007 позивач письмово заявив (вх. №23413) про зміну позовних вимог, просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться в постійному користуванні позивача, шляхом зносу гаража-стоянки з пунктом торгово-сервісного обслуговування, розташованого по вул. Вакуленчука, 29 (Руднєва, 35-б) в Гагарінському районі м. Севастополя.

Ухвалою від 18.07.2007 вжити заходи забезпечення позову: накладений арешт на гараж-стоянку з пунктом торгово-сервісного обслуговування, заборонено КП “БТІ та ДРОНМ” вчиняти будь-які дії, зв'язані з реєстрацією права власності на зазначено майно.

26.07.2007 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний дім” надійшла зустрічна позовна заява (вх. №1835) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Страз-Ідал” про спонукання виконати договірні зобов'язання по пунктам 1.3, 3.2.2 договору №1 від 12.01.2001 про дольову участь в будівництві та не перешкоджати експлуатувати будівлі та споруди, визнання ТОВ  “Страз-Ідал” таким, що втратив право користування земельної ділянкою.

Ухвалою від 26.07.2007 прийнята зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний дім” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Страз-Ідал” про спонукання виконати договірні зобов'язання по пунктам 1.3, 3.2.2 договору №1 від 12.01.2001 про дольову участь в будівництві та не перешкоджати експлуатувати будівлі та споруди, визнання ТОВ  “Страз-Ідал” таким, що втратив право користування земельної ділянкою та об'єднана з матеріалами справи № 20-12/292 для спільного розгляду с первісним позовом, її привласнено № 20-12/292.

04.09.2007 від позивача надійшла заява (вх. №29435) про зміну позовних вимог, просить визнати недійсним Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №391-р від 18.03.2003, свідоцтво про право власності від 28.03.2003, визнати право власності за ТОВ “Страз-Ідал” на гараж-стоянку, зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться в постійному користуванні позивача, шляхом звільнення від автомобільного транспорту, зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні гаражем-стоянкою шляхом звільнення від автомобільного транспорту.

Ухвалою від 06.09.2007 залучено до участі у справі іншого відповідача Севастопольська міська державна адміністрація.

Ухвалою від 24.09.2007 залучено до участі у справі іншого відповідача Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради.

Відповідачі СМДА та Фонд комунального майна явку повноважних представників до судового засідання не забезпечили, ухвалу суду від 24.09.2007 не виконали, витребувані документи та докази не подали. Про дату, місце та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідач ТОВ “Автомобільний дім” позовні вимоги не визнав, заперечення виклав згідно відзиву на позов (вх. №34068 від 26.09.2007), вважає, що оскільки спірний об'єкт є власністю ТОВ “Автомобільний дім”, для визнання його власністю ТОВ “Страз-Ідал” не має законних підстав.

Відповідач СМДА позовні вимоги не визнав (вх. №33707 від 21.09.2007, 33836 від 24.09.2007), вважає, що у позивача відсутні підстави для твердження про те, що Розпорядження від 24.01.2003 прийнято на підставі недійсних документів, а тому не має підстав для скасування Розпоряджень №136-р від 24.012003 та №391-р від 18.03.2003.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно  статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні представникам сторін роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін, суд,

встановив:

Севастопольською міською державною адміністрацією 06 квітня 1998 року надано у постійне користування  Спільному Українсько - Російському підприємству „Страз-Ідал” (Надалі СП „Страз-Ідал”)  земельну ділянку площею 1.1920 гектарів, що розташована за адресою вул. Вакуленчука,29, для будівництва та обслуговування будівель і споруд трансформаторного заводу, про що видано  акт ІІ – КМ №005575.

12 січня 2001 року СП „Страз-Ідал” уклало угоду №1 про дольову участь в будівництві з Товариством з обмеженою відповідальністю „Автомобільний дім” (Надалі ТОВ „Автомобільний дім”).

Відповідно до пункту 1 вказаної угоди, сторони домовились про участь в дольовому будівництві будівель та споруд „Виставкового комплексу” не землі СП „Страз-Ідал” за адресою вул. Вакуленчука,29.

15 лютого 2001 року СП „Страз-Ідал” та ТОВ „Автомобільний дім” уклали угоду №38 про партнерство та співробітництво щодо будівництва будівель та споруд „Виставкового комплексу”. Відповідно до умов договору, СП „Страз-Ідал” надає для будівництва земельну ділянку, а  ТОВ „Автомобільний дім” фінансує будівництво. Пунктом 10.2. цього договору закріплено, - інші домовленості і угоди визнано втративши ми юридичну силу.

Актом державної технічної комісії від 16 січня 2003 року прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт „Гараж-стоянка з пунктом торгівельно-сервісного обслуговування”, що знаходиться на вул. Вакуленчука,29.

На підставі Акту державної технічної комісії від 16 січня 2003 року, та відповідно до вимог пункту 6.1. Тимчасового положення „Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року за N66/7387 , - 18 березня 2003 року Севастопольською міською державною адміністрацією видано розпорядження „Про оформлення права колективної власності на об'єкт нерухомого майна”. Цим розпорядженням, адміністрація доручила управлінню з питань майна комунальної власності оформити свідоцтво про право  колективної власності на об'єкт нерухомості.

28 березня 2003 року управлінням майном міста Севастопольської державної адміністрації видано свідоцтво про право власності на „Гараж-стоянку з пунктом торгівельно-сервісного обслуговування” за ТОВ „Автомобільний дім”.

Правонаступником Спільного Українсько - Російського підприємства „Страз-Ідал” є Товариство з обмеженою відповідальністю „Страз-Ідал” (Надалі ТОВ „Страз-Ідал”).

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані угоди є угоди про сумісну діяльність, де вкладом СП „Страз-Ідал” є земельна ділянка, а ТОВ „Автомобільний дім” витрати на будівництво. Факт сумісної діяльності також підтверджується і тим, що замовниками будівництва спірного майна були як  СП „Страз-Ідал” так і ТОВ „Автомобільний дім”. Тобто як позивач так і відповідач фактично мали право на сумісну спільну власність. Доказом наявності сумісної спільної власності є і оскаржуване розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 18 березня 2003 року за №391, яким зазначено, що оформленню підлягає колективна власність.

Статтею 369 Цивільного кодексу України закріплено:

„1. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

2. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

3. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.

4. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.”

Між сторонами долі сумісної власності не розподілено, тому суд застосовує діюче законодавство.

Так, ТОВ „Автомобільний дім” не надав суду доказів того, що він був уповноважений розпоряджатись спільним майном. Посилання відповідачем на акт, підписаний сторонами (а.с.60), - судом не розглядається як доказ, тому що стаття 369 Цивільного кодексу України прямо вимагає нотаріального посвідчення такого уповноваження.

Відповідно до вимог статті 328 Цивільного кодексу України, - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вже відзначалось вище, Севастопольською міською державною адміністрацією видано розпорядження №391 „Про оформлення права колективної власності на об'єкт нерухомого майна”, але оскаржуване свідоцтво про право власності видано управління майном міста лише на ТОВ „Автомобільний дім”.

Таким чином, суд дійшов висновку, що свідоцтво про право власності на „Гараж-стоянку з пунктом торгівельно-сервісного обслуговування” за ТОВ „Автомобільний дім”, яке було видано 28 березня 2003 року управлінням майном міста Севастопольської державної адміністрації, -  прийнято з порушенням діючого законодавства та порушує охоронювані законом права ТОВ „Страз-Ідал” як співвласника майна.

Стосовно розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 18 березня 2003 року за №391, суд вважає що підстав для визнання його недійсним недостатньо. А саме: факт намагання створення сумісної власності сторонами підтверджується як угодою, так і актом державної технічної комісії від 16 січня 2003 року про прийняття в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкту, який підписано обома замовниками.

Оцінюючи докази за іншими вимогами ТОВ „Страз-Ідал”, суд зазначає наступне.

Статтею 376 Цивільного кодексу України закріплено: „1.Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

2. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

3. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

4. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

5. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

6. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.”

Судом встановлено, що земля для ТОВ „Автомобільний дім”  під „Гараж-стоянку з пунктом торгівельно-сервісного обслуговування” ніколи не відводилась, позивач від своєї  земельної ділянки на користь ТОВ „Автомобільний дім”  не відмовлявся.

Факт використання не за призначенням земельної ділянки ТОВ „Автомобільний дім” на землі, наданій в користування ТОВ „Страз-Ідал”, також підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22 грудня 2005 року державною інспекцією по земельним ресурсам (а.с.81).

Стаття 152 Земельного кодексу України зазначає:

„1. Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

2. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

3. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.”

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача щодо визнання право власності на спірні об'єкти та звільнення їх та земельної ділянки, - обґрунтованими.

Вимоги за зустрічним позовом ТОВ „Автомобільний дім”  суд вважає безпідставними і не підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.

Угода №1 від 12 січня 2001 року про дольове будівництво будівель та споруд „Виставкового комплексу”, на яку посилається ТОВ „Автомобільний дім” як на підставу виникнення прав, - не діє з моменту підписання сторонами угоди №38 від 15 лютого 2001 року. Але і ця угода надає стороні лише право на отримання спільної долі у майні, або компенсацію вартості своєї долі, як зазначено в статтях 355-372 Цивільного кодексу України.

Стосовно вимог зустрічного позову щодо втрати права на користування земельною ділянкою ТОВ „Страз-Ідал”, то суд звертає увагу на те, що статтею 141 Цивільного кодексу України чітко визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, відповідно до яких висовувати такі вимоги можливо лише відповідним органам, які мають такі повноваження за законодавством.

Витрати позивача по сплаті державного мита,  інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу віднести на відповідача ТОВ “Автомобільний дім” згідно статті  49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись 328, 369, 376 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 33, 49, 77, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Страз-Ідал” задовольнити частково.

2.          Визнати недійсним Свідоцтво про право власності від 28.03.2003, виданого Севастопольською міською державною адміністрацією Товариству з обмеженою відповідальністю “Автомобільний дім” на “Гараж-стоянку з пунктом торгово-сервісного обслуговування”, розташованого в м. Севастополі по вул. Руднєва, 35-б.

3.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Страз-Ідал” право власності на “Гараж-стоянку з пунктом торгово-сервісного обслуговування”, розташованого в місті Севастополі по вул. Руднєва, 35-б.

4.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомобільний дім” (99022, м. Севастополь, вул. Горпищенка, 138, ідентифікаційний код 30542379) усунути перешкоди в користуванні Товариству з обмеженою відповідальністю “Страз-Ідал” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, ідентифікаційний код  24493496) земельною діяльною, яка знаходиться в постійному користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю “Страз-Ідал” на підставі Державного акта 11-КМ №005575 від 06.04.1998, розташованою під “Гаражем - стоянкою з пунктом торгово-сервісного обслуговування” по вулиці Руднєва, 35-б в місті Севастополі шляхом звільнення займаної території від автомобільного транспорту.

5.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомобільний дім” (99022, м. Севастополь, вул. Горпищенка, 138, ідентифікаційний код 30542379) усунути перешкоди в користуванні Товариству з обмеженою відповідальністю “Страз-Ідал” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, 24493496) “Гаражем-стоянкою з пунктом торгово-сервісного обслуговування”, розташованого на вулиці Руднєва, 35-б в місті Севастополі шляхом його звільнення від автомобільного транспорту.

6.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний дім” (99022, м. Севастополь, вул. Горпищенка, 138, ідентифікаційний код 30542379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Страз-Ідал” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, 24493496)  державне мито в сумі 255,00 грн., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу  в сумі  88,50 грн.          

           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7.          У задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №391-р від 18.03.2003 –відмовити.

8.          У задоволенні зустрічних позовних вимог –відмовити.

9.          Скасувати заходи забезпечення позову, вжити ухвалою від 18.07.2007 шляхом  накладання арешту на гараж-стоянку з пунктом торгово-сервісного обслуговування, розташованого по вул. Вакуленчука, 29 (Руднєва, 35-б) в Гагарінському районі м. Севастополя та забороною комунальному підприємству “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради вчиняти будь-які дії, зв'язані з реєстрацією або перереєстрацією права власності на гараж-стоянку з пунктом торгово-сервісного обслуговування, розташованого по вул. Вакуленчука, 29 (Руднєва, 35-б) в Гагарінському районі м. Севастополя.

           Примірники рішення надіслати на адресу сторін  та КП “БТІ та ДРОНМ” рекомендованою кореспонденцією.

Суддя                                                                                                                             І.А. Харченко

Рішення оформлено та підписано

в порядку ст. 84 ГПК України

28.09.2007.