УХВАЛА
19 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 360/3860/20
адміністративне провадження № К/9901/28135/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну Новоайдарської селищної ради на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі № 360/3860/20 за позовом ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в :
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень 12 жовня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради, який з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд:
- визнати противоправним та скасувати рішення шістдесят дев`ятої сесії сьомого скликання № 69/2 від 10.09.2020 Новоайдарської селищної ради № 69/2 від 10.09.2020, про відмову позивачу у наданні в користування земельної ділянки загальною площею 16,9583 га, в тому числі: ділянка № НОМЕР_1 площею 6,9816 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0132, ділянка № НОМЕР_2 площею 6,2122 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0134, ділянка № НОМЕР_3 площею 3,7645 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0133;
- зобов`язати Новоайдарську селищну раду надати позивачу земельні ділянки у користування у відповідності до Земельного Кодексу України по затвердженому проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 16,9583 га, в тому числі: ділянка № НОМЕР_1 площею 6,9816 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0132, ділянка № НОМЕР_2 площею 6,2122 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0134, ділянка № НОМЕР_3 площею 3,7645 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0133, що розташовані в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області, для ведення фермерського господарства.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, яке залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення шістдесят дев`ятої сесії сьомого скликання №69/2 від 10.09.2020 Новоайдарської селищної ради про відмову ОСОБА_1 в наданні у користування земельної ділянки. Зобов`язано Новоайдарську селищну раду надати ОСОБА_1 відповідно до вимог Земельного кодексу України та затвердженого проекту землеустрою в користування земельної ділянки загальною площею 16,9583 га, в тому числі: ділянка № НОМЕР_1 площею 6,9816 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0132, ділянка № НОМЕР_2 площею 6,2122 га кадастровий номер 423155100:42:012:0134, ділянка № НОМЕР_3 площею 3,7645 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0133, розташованої в межах населеного пункту Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району, для ведення фермерського господарства. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Новоайдарської селищної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Не погодившись з судовими рішеннями, Новоайдарська селищна рада направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просило скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі № 360/3860/20 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначено передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Втім, касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами ухвалено судові рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, тому вони є незаконними, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення у розумінні статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в :
Касаційну скаргу Новоайдарської селищної ради на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі № 360/3860/20 - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Г. Стрелець
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2021 |
Оприлюднено | 20.08.2021 |
Номер документу | 99094138 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Стрелець Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні