Постанова

від 19.08.2021 по справі 2-55/10

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року

м.Суми

Справа №2-55/10

Номер провадження 22-ц/816/1227/21

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони справи:

заявники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

заінтересована особа - ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Кирилкіна Радіона Олеговича на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 24 червня 2021 року в складі судді Клименко А.Я., ухвалену в м. Суми,

в с т а н о в и в:

Заявники у травні 2021 року звернувся до суду з заявою, в якій просили суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-55/10, виданий Зарічним районним судом м. Суми на підставі рішення від 06 квітня 2010 року у справі № 2-55/10 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 суми боргу у розмірі 1955260 грн. з урахуванням індексу інфляції, 24 % від суми боргу згідно договору в сумі 4279772 грн., а всього 6235032.

Доводи заяви мотивував тим, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а вони є синами померлого ОСОБА_4 та його спадкоємцями. Зазначають, що вимоги кредитора було задоволено спадкоємцями повністю у відповідності до ст. 1282 ЦК України. Будь - яких майнових та немайнових вимог кредитор до спадкоємців не має. Фактично примусового виконання рішення не відбулося, а вимоги кредитора спадкоємцями було задоволено в добровільному порядку, з огляду на що, виконавчий документ підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 24 червня 2021 року в задоволенні заяви відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів того, що рішення суду виконано в повному обсязі в добровільному порядку.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Кирилкін Р.О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову, якою заяву задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував того, що заявники не були первісними боржниками, а є правонаступниками боржника. Вказує, що відносини між спадкоємцями та кредитором регулюються нормами спадкового права. При цьому заявником не надано доказів на підтвердження того, що рішення суду виконано в добровільному порядку в повному обсязі. Вказує, що представник стягувача у своїй заяві від 25.05.2021 року фактично визнав, що будь - яких майнових претензій до заявників не має. Крім того, представник стягувача звертався до виконавчої служби з заявою про закриття виконавчого провадження через його виконання в повному обсязі. Вказує, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не було вказано підстав, відповідно до яких не було прийнято до уваги доказів добровільного виконання рішення суду.

Від заявника відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Представник заявників в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06.04.2010 у справі № 2-55/10 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1955260 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 24 % від суми боргу згідно договору - 4279772 грн., а всього 6235032 грн.

На підставі вказаного рішення суду стягувачу було видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві ВП №20289478.

Постановою Сумського апеляційного суду від 22.09.2020 року задоволено заяву ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження. Замінено у виконавчому провадженні № 20289478 замість вибулого боржника у справі № 2-55/10 - ОСОБА_4 на його правонаступників - спадкоємців: ОСОБА_1 та ОСОБА_2

21.04.2021 року представником стягувача ОСОБА_6 подано до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Голого управління юстиції у м. Києві заяву, в якій останній просить винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження (фактичне виконання рішення).

25.05.2021 року представником стягувача ОСОБА_6 подано до суду заяву в якій останній повідомляє, що з урахуванням смерті ОСОБА_4 , ніяких майнових претензій до заявників з боку позивача та його представника немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України cуд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

З аналізу вказаної статті можна дійти висновку, що підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, є: 1) його було видано помилково; 2) обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою; 3) з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, умовно поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання (аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року по справі № 755/15479/14-ц).

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження є закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Водночас, заявники не надали до суду доказів, які б підтверджували сплату ними заборгованості на користь стягувача в повному обсязі в добровільному поряду.

Доводи заявників стосовно того, що ними було сплачено на заборгованість на користь стягувача до примусового виконання судового рішення колегія суддів вважає неспроможними, оскільки постановою Сумського апеляційного суду від 22.09.2020 року заявників залучено до відкритого виконавчого провадження № 20289478 в якості боржників, шляхом їх заміни замість померлого боржника ОСОБА_4 . Разом з тим, заявники не довели в суді належними доказами про погашення ними заборгованості в межах вартості успадкованого майна.

Щодо посилання заявників в якості доказів погашення ними заборгованості, на заяву стягувача, адресовану до державного виконавця про закриття виконавчого провадження через фактичне виконання, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який визнав заяву належним доказом щодо сплати ними наявної заборгованості, оскільки вказана заява стягувача також не містить конкретних відомостей щодо дати погашення заборгованості, розміру такого погашення, а також того, хто саме погасив заборгованість і в якому обсязі. З цих же самих підстав колегія суддів вважає неналежним доказом і заяву стягувача адресовану Зарічному районному суду м. Суми. Крім того остання заява взагалі не містить відомостей щодо сплати заявниками заборгованості.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності заявниками того, що рішення суду виконане ними в повному обсязі в добровільному порядку.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Кирилкіна Радіона Олеговича залишити без задоволення.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 24 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст судового рішення виготовлено 19 серпня 2021 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: О.Ю. Кононенко

О.І. Собина