Постанова

від 20.08.2021 по справі 918/379/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 918/379/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Булгакової І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Журавлина" (далі - ТОВ "Журавлина") та товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" (далі - ТОВ "Сканія Україна")

на ухвалу Північно-Західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021

(головуючий суддя Олексюк Г.Є., судді Філіпова Т.Л. і Гудак А.В.)

у справі № 918/379/20

за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )

до: ТОВ "Журавлина";

ТОВ "Сканія Україна"

про визнання пункту правочину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "Журавлина" і ТОВ "Сканія Україна" про визнання пункту правочину недійсним.

2. Рішенням господарського суду Рівненської області від 23.12.2020 (суддя Пашкевич І.О.) у позові відмовлено.

Додатковим рішенням господарського суду Рівненської області від 26.01.2021 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Сканія Україна" 61 943,73 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Не погоджуючись з даним судовим рішенням, ТОВ "Журавлина" звернулося до Північно-Західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

4. 08.04.2020 до названого суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від позову в даній справі.

5. Ухвалами Північно-Західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021: прийнято відмову ОСОБА_1 від позову у справі; визнано нечинними рішення господарського суду Рівненської області від 23.12.2020 та додаткове рішення того ж суду від 26.01.2021 у цій справі; провадження у справі закрито.

6. 15.04.2021 до Північно-Західного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "Сканія Україна" про ухвалення додаткового рішення (ухвали) в даній справі, в якій воно просило компенсувати здійснені заявником судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи.

Названим товариством надіслано до суду клопотання про долучення доказів розміру судових витрат: копію рахунка від 14.04.2021 № 8-1 на суму 117 958,20 грн., копію акта від 14.04.2021 № 8 приймання-передачі юридичних послуг до договору від 03.12.2019 № 19.12.1 на суму 105 463,50 грн. (враховуючи знижку 98 298,50 грн).

7. 27.04.2021 ОСОБА_1 надіслав до апеляційного господарського суду клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якому просив: зменшити розмір цих витрат; відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Сканія Україна" про ухвалення додаткового рішення зі справи.

8. 13.05.2021 ОСОБА_1 надіслав до того ж суду клопотання щодо витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якому просив відмовити ТОВ "Сканія Україна" у компенсації даних витрат, посилаючись на те, що в заяві названого товариства не вказано ні розміру судових витрат, ні доказів, які їх підтверджують; також, на його думку, послуги, надані Єною С.О. в рамках даної справи, "не є адвокатською діяльністю".

9. Ухвалою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у задоволенні заяви ТОВ "Сканія Україна" про ухвалення додаткового рішення в даній справі про стягнення судових витрат відмовлено.

10. У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "Сканія Україна", зазначаючи про постановлення згаданої ухвали апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати, ухвалити нове рішення, яким відшкодувати (компенсувати) названому товариству судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи.

За доводами касаційної скарги, порушено норми процесуального права, а саме статті 3, 11, 130 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

11. У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "Журавлина", зазначаючи про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та "порушення вимог процесу", просить: скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду у мотивувальній частині та змінити мотивувальну частину, усунувши допущене судом неправильне застосування норм матеріального права; у решті вказану ухвалу залишити в силі.

12. ТОВ "Журавлина" зазначає про свою незгоду з такою частиною ухвали апеляційного господарського суду: "Разом з тим, суд апеляційної інстанції не може погодитись з доводами ОСОБА 1 про те, що послуги, надані адвокатом Єна С.О, в межах даної справи не являються адвокатською діяльністю, Єна С.О, не значиться як учасник юридичної особи АО "ВБ Партнесе", тому він немає права здійснювати адвокатську діяльність від імені АО "ВБ Партнесе", враховуючи наступне.

В матеріалах справи міститься свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 14.07.2017 року серія ЧН Na 000185, видане гр. ОСОБА 5 , ордери серія КВ № 851909 від 27.02.2020 року та серія КВ № 806290 від 15.01.2021 року, видані керівником АО "ВБ Партнесе" на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" адвокатом Єною С.О. в Господарському суді Рівненської області та Північно-західному апеляційному господарському суді.

В судовому засіданні судом було встановлено, що Єна С.О, є адвокатом АО "ВБ Партнесе".

Колегія суддів вказує, що право адвокатському об`єднанню на залучення до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах передбачено частиною 6 статті 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Отже, умовами укладеного договору про надання правової допомоги від 03.12.2020 року № 19.12.1. та нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено право адвокатського об`єднання залучати до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів. Доводи позивача суд вважає безпідставними та необгрунтованими".

Даний висновок скаржник вважає за необхідне замінити іншим, а саме:

"Судом встановлено, що на підставі наказу керуючого партнера Адвокатського об`єднання "ВБ Партнере" від 29 серпня 2017 року № 186-а, згідно з яким Єну Станіслава Олександровича переведено на посаду адвоката Адвокатського об`єднання "ВБ Партнере" з 01 вересня 2017 року з посадовим окладом 20 000, 00 гри., відповідно Єна С.О. здійснює свою діяльність як найманий працівник вказаного Адвокатського об`єднання, не є його учасником і не здійснює незалежну професійну адвокатську діяльність як самозайнята особа, не укладав договір про надання незалежної професійної правничої допомоги ні з адвокатським об`єднанням, ні з клієнтом, відповідно не має повноважень здійснювати представництво інтересів клієнта у суді під час розгляду господарського спору.

Адвокатське об`єднання "ВБ Партнере" не має права виписувати ордер на надання незалежної правничої допомоги під час судового розгляду справи особі, яка не є учасником даного об`єднання чи залученим у відповідності до ст. 15 Закону на підставі договору про надання правничої допомоги адвокатом, що здійснює незалежну професійну адвокатську діяльність у визначених ст. 4 закону організаційно-правових формах, а є найманим працівником об`єднання.

Ч. 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що розподілу між сторонами за результатами розгляду справи підлягають витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Згідно положень статті 131 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді,

Згідно з ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Враховуючи наведені норми законодавства, та встановлені судом обставини, слід зробити висновок, що Єна С.О. не мав повноважень, визначених процесуальним законом та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" для представництва інтересів Відповідача-2 в судовому розгляді господарського спору по даній справі і не здійснював незалежну правничу допомогу. За таких умов, відсутні підстави для відшкодування заявлених відповідачем-2 до відшкодування судових витрат на незалежну професійну правничу допомогу".

Свої вимоги назване товариство обґрунтовує неправильним застосуванням апеляційною інстанцією норм статті 131 2 Конституції України, статей 1, 4, 15, 26, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порушенням нею статей 16, 58, 60, 126 ГПК України.

13. ТОВ "Журавлина" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Сканія Україна" заперечує проти доводів скаржника, зазначає, що судом апеляційної інстанції було застосовано позицію щодо розподілу судових витрат, викладену Верховним Судом у постановах від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15; просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Сканія Україна".

14. ТОВ "Сканія Україна" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Журавлина" зазначає, що: Єна С.О. має право на заняття адвокатською діяльністю; адвокатську діяльність можливо здійснювати у формі адвокатського об`єднання за трудовим договором; адвокат Єна С.О. здійснює адвокатську діяльності у формі адвокатського об`єднання за трудовим договором з АО "ВБ Партнерс"; наведені у касаційній скарзі висновки Верховного Суду є нерелевантними щодо даної справи, оскільки трудові відносини адвоката Єни С.О. з АО "ВБ Партнерс" не заперечуються; перебування адвоката в трудових відносинах з адвокатським об`єднанням жодним чином не впливає на ступінь його відповідальності та обов`язку щодо дотримання Правил адвокатської етики; заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим та відповідає обсягу виконаних робіт та складності справи; просить касаційну скаргу ТОВ "Журавлина" залишити без задоволення.

15. У постановленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.

15.1. У заяві про ухвалення додаткового рішення в даній справі (пункт 6 цієї постанови) ТОВ "Сканія Україна" вказувало, що позивач звернувся до суду з позовом щодо нібито порушення його прав та в ході розгляду справи змінював підстави позову, що призвело до понесення відповідачем-1 витрат на професійну правничу допомогу; відповідач-2 "з перших заяв по суті" зазначав про безпідставність і надуманість вимог позивача, що було підтверджено судом першої інстанції; позивач не скористався своїм правом на відмову від позову у відзиві на апеляційну скаргу. Вказане призвело до того, що відповідач-1 був вимушений понести додаткові витрати на професійну правничу допомогу з представництва в суді апеляційної інстанції. Ухвала про закриття провадження у справі була постановлена за ініціативою позивача, чим останній фактично підтвердив необґрунтованість своїх дій із звернення з позовом.

15.2. Предметом позову в даній справі були вимоги ОСОБА_1 до відповідачів про визнання недійсним підпункту "а" пункту 4.2 Угоди про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03.05.1999, укладеної між відповідачами, з підстав введення позивача в оману щодо прав і обов`язків сторін, - з посиланням на статтю 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 203, 215, 217, 230 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Обраний позивачем спосіб судового захисту (визнання недійним правочину у частині) передбачений статтею 16 ЦК України та є ефективним для захисту порушеного права (інтересу).

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, незалежно від обґрунтованості позову; зміна підстав позову також є правом позивача (стаття 46 ГПК України).

У межах розгляду даної справи судом не встановлено недобросовісності дій позивача в розумінні статті 43 ГПК України, зловживання ним наданим йому процесуальним законодавством правом.

15.3. ТОВ "Сканія Україна", всупереч процесуальному обов`язку доказування, не довело необґрунтованості дій позивача, тоді як саме по собі подання позову, заяви про зміну предмета позову не є необґрунтованими діями, а є правом позивача, передбаченим законом. Близьку за змістом правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17.

Названим товариством не доведено, що дії позивача з подання позову були необґрунтованими, мали на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів відповідача, що в силу частини п`ятої статті 130 ГПК України є підставою для стягнення компенсації витрат позивача, пов`язаних з розглядом справи.

15.4. Згідно з актом приймання-передачі юридичних послуг від 11.08.2020 № 5 до договору від 03.12.2019 №19.12.1 у переліку юридичних послуг вказано:

- підготовку звіту для замовника за результатами судового засідання у господарському суді Рівненській області у справі № 918/380/20, 05 год. Тобто в акті зазначена інша справа, а не дана справа № 918/379/20;

- підготовку клопотання про призначення судово-технічної експертизи документів у даній справі. Однак таке клопотання у матеріалах справи відсутнє.

15.5. Згідно з актом приймання-передачі юридичних послуг від 14.04.2021 № 8 до того ж договору в переліку юридичних послуг вказано:

- підготовку та направлення до господарського суду Рівненської області клопотань про розгляд даної справи - 02.10.2020, 19.10.2020, 02.11.2020, 24.11.2020, 03.12.2020, 26.01.2021 та 23.09.2020 у режимі відеоконференції, 0,3 год. підготовка кожного клопотання. Однак дані клопотання ідентичні за своїм змістом (відрізняються лише дати судових засідань та дані про представника відповідача);

- представництво інтересів замовника у судовому засіданні в Північно-Західному апеляційному господарському суді в даній справі, 1 год. Однак відповідне судове засідання тривало менше 30 хв. (згідно з протоколом судового засідання від 08.04.2021 - т.2, а.с.239).

15.6. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову ТОВ "Сканія Україна" у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі про стягнення судових витрат.

15.7. Водночас суд апеляційної інстанції не погодився з доводами ОСОБА_1 про те, що послуги, надані адвокатом Єною С.О. у межах даної справи, не є "адвокатською діяльністю".

03.12.2019 АО "ВБ Партнерс" і ТОВ "Сканія Україна" укладено договір про надання правової допомоги № 19.12.1, яким передбачено, зокрема, таке:

- керуючий партнер адвокатського об`єднання самостійно призначає адвоката або групу адвокатів з числа адвокатів адвокатського об`єднання, а також інших співробітників цього об`єднання для належного виконання зобов`язань передбачених пунктами 1.1- 1.2 цього договору (пункт 2.1);

- адвокатське об`єднання має право залучати за погодженням з клієнтом інших спеціалістів (перекладів, нотаріусів, експертів тощо) для належного надання послуг та виконання доручень клієнта (пункт 2.2).

У матеріалах справи міститься свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 14.07.2017, серія ЧН № 000185, видане Єні С.О., ордери серія КВ № 851909 від 27.02.2020 та серія КВ № 806290 від 15.01.2021, видані керівником АО "ВБ Партнерс" на представництво інтересів ТОВ "Сканія Україна" адвокатом Єною С.О. в господарському суді Рівненської області та Північно-Західному апеляційному господарському суді.

16. Відповідно до приписів ГПК України:

- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частини перша-третя статті 123);

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини перша-третя статті 126);

- у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу (частини третя, п`ята, шоста статті 130);

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя, четверта статті 13).

17. Суд апеляційної інстанції, з`ясувавши відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ "Сканія Україна" про ухвалення додаткового рішення в даній справі щодо відшкодування йому позивачем судових витрат на правничу допомогу, дійшов висновку про відмову в задоволенні зазначеної заяви.

Доводи касаційної скарги названого товариства даного висновку не спростовують.

Відповідні доводи ґрунтуються на тому, що: частиною третьою статті 130 ГПК України встановлено, що в разі відмови позивача від позову витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, на думку скаржника, незалежно від того, чи доведено необґрунтованість дій позивача, і тому понесені відповідачем-1 витрати у разі їх належного обґрунтування мають бути компенсовані йому безумовно.

Проте, як вбачається із встановлених апеляційним господарським судом обставин (підпункти 14.4 і 14.5 пункту 14 даної постанови), відповідні витрати саме і не мають належного документального обґрунтування. Скаржником у суді попередньої інстанції не доведено належними доказами - всупереч наведеному приписові частини третьої статті 13 ГПК України - ні обставин, ні розміру зазначених витрат. Водночас суд касаційної інстанції в силу частини другої статті 300 названого Кодексу не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

18. Що ж до доводів касаційної скарги ТОВ "Журавлина", то вони, по суті, зводяться до того, що Єна С.О. не мав визначених законом повноважень представляти інтереси відповідача-2 у судовому розгляді в даній справі.

Однак обставини, з`ясовані апеляційним господарським судом і підтверджені дослідженими ним доказами (підпункт 14.7 пункту 14 цієї постанови), свідчить про протилежне. Поряд з тим Суд повторює, що згідно з частиною другою статті 300 ГПК України він не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19. За таких обставин, звертаючись з касаційними скаргами, відповідачі не спростували наведених висновків апеляційного господарського суду та не довели неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятого ним судового рішення, а тому касаційна інстанція вважає за необхідне касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційної інстанції - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для її скасування.

20. Понесені відповідачами у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на відповідачів, оскільки касаційні скарги залишаються без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Журавлина" та товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" залишити без задоволення, а ухвалу Північно-Західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у справі № 918/379/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова