Ухвала

від 20.08.2021 по справі 235/4144/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 235/4144/20

провадження № 61-13798ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 13 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Студія 1+1 про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання інформації недостовірною, спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 13 липня 2021 року у вищевказаній справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Натомість, разом із касаційною скаргою від ОСОБА_1 надійшло клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

В поданому клопотанні заявник посилається на скрутне майнове становище. На підтвердження наведених обставин до суду касаційної інстанції надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, з яких вбачається, що інформація про його доходи за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року відсутня.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії , Креуз проти Польщі , сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

З огляду на викладене, клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги підлягає задоволенню.

Разом із цим, касаційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки в порушення вимог частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі чітко та належним чином не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції та апеляційної інстанції, визначені в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої

статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути чітко зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 13 липня 2021 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 13 липня 2021 року залишити без руху.

Надати заявнику для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко