Ухвала

від 19.08.2021 по справі 203/4439/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/4439/20

1-кс/0203/1739/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №12020040000000860,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання прокурора, заявлене в рамках кримінального провадження №12020040000000860, про арешт майна.

Перевіривши викладені в клопотанні доводи та надані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.

Частинами 1,3 ст.132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,прокурор недоведе,що: 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч.ч.1,2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст.170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч.6 ст.170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогст.171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З поданого клопотання вбачається, що в останньому поставлено питання про арешт коштів, що знаходяться на рахунках фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , якому в рамках кримінального провадження №12020040000000860 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362, ч.1 ст.366, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, з метою забезпечення відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

Поряд з цим, слідчий суддя враховує, що до клопотання не долучено належних доказів, які б підтверджували відкриття зазначених в клопотанні рахунків на ім`я ОСОБА_4 , щодо призначення цих рахунків, банківських установ у яких їх відкрито.

Долучена до клопотання роздруківка щодо ФОП ОСОБА_4 не містить відомостей щодо джерела її походження, підпису та ім`я особи, якою вона видана. Крім того, вказана роздруківка містить перелік рахунків без прив`язки до банківської установи, в якій їх відкрито.

Приписами ч.8 ст.170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Слідчий суддя враховує, що в рамках кримінального провадження №12020040000000860 про підозру повідомлено трьом особам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

При цьому, раніше за клопотанням слідчого з метою забезпечення відшкодування завданих кримінальним правопорушенням збитків потерпілому вже застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, внаслідок чого було накладено арешт на належні підозрюваним об`єкти нерухомості (адміністративну будівлю, дві квартири) та транспортний засіб.

У розглядаємому клопотанні слідчим не наведено відомостей, щодо вартості вже арештованого майна, його співмірності із розміром заподіяної шкоди та необхідності вжиття додаткових заходів забезпечення у вигляді арешту коштів на рахунках підозрюваного.

За вказаних обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання, як таке, що не відповідає вимогам п.п.1-3 ч.2 ст.171 КПК України, на підставі ч.3 ст.172 КПК України підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених вище недоліків в строк, протягом 72-х годин з моменту отримання ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131,132,170,171,172,175,309,369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №12020040000000860 повернути прокурору на підставі ч.3 ст.172 КПК України, для усунення недоліків в строк, протягом 72-х годин з моменту отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її винесення.

Слідчий суддя ОСОБА_1