Ухвала

від 03.08.2021 по справі 367/8857/19

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/8857/19

Провадження №2-з/367/325/2021

УХВАЛА

Іменем України

03 серпня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Сагайдачної І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Залозної Дар`ї Петрівни про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

В провадженні Ірпінського міського суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

30.07.2021 року через канцелярію суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Залозної Д.П. про забезпечення позову, в якій вона просить накласти арешт на автомобіль марки SUZUKI SX-4, 2015 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 . Вказавши, що вказаний автомобіль був придбаний під час шлюбу

В судове засідання сторони не викликалися.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, оглянувши письмові матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Враховуючи вищезазначені положення ст. 149, 150 ЦПК України, відповідні роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, крім того, забезпечення позову у способи, вказані у заяві заявника, є неспівмірними із заявленими позовними вимогами та не відповідають вимогам закону, тому слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заявником не обґрунтовано підстав подачі заяви про забезпечення позову, необхідності забезпечення позову; заходу забезпечення з обґрунтуванням його необхідності, не наведено достатніх підстав вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також зазначена заява не містить належного мотивування необхідності накладення арешту на автомобіль марки SUZUKI SX-4, 2015 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 як цього вимагає Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні заяви про забезпечення позову, слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149 - 153, ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суд

у х в а л и в:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Залозної Дар`ї Петрівни про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня отримання копії ухвали.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua

Суддя: Н.Ф. Карабаза