Ухвала

від 19.08.2021 по справі 2-1494/10

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-1494/10

Провадження № 4-с/638/165/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Невеніцина Є.В.,

при секретарі Суркової М.О.,

за участю скаржників ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на дії Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Акціонерне товариство Укрсиббанк ,-

в с т а н о в и в:

20.07.2021 року скаржники звернулись до суду зі скаргою на бездіяльність Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо не скасування арешту нерухомого майна та просять визнати бездіяльність протиправною, скасувати запис про обтяження майна. Свою скаргу обґрунтовують тим, що в провадженні Дзержинського районного суду м.Харкова знаходилась цивільна справа №2-1494/10 за позовною заявою ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 25.01.2010 року рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь АКІБ УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором №11311207000 від 06.03.2008 року в сумі 709792,50 грн та судового збору в сумі 1700 грн. 15.05.2018 року постановою Апеляційного суду Харківської області у задоволенні заяви ПАТ УкрСиббанк про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення відмовлено. 02.12.2019 року ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова зобов`язано державних виконавців органів державної виконавчої служби виконавчі провадження, що були відкриті на виконання дублікату виконавчого листа, виданого на підставі ухвали Дзержинського районного суду м.Харкова від 09.03.2017 року закрити, скасувавши всі обтяження з майна. В липні скаржники звернулись до нотаріуса для посвідчення угоди щодо нерухомого майна, однак нотаріус повідомила, що в державному реєстрі нерухомого майна наявні записи щодо арешту нерухомого майна. Скаржники вважать, що вказані записи залишились в державному реєстрі нерухомого майна внаслідок протиправної бездіяльності органів державної виконавчої служби.

У судовому засіданні скаржники підтримали доводи, викладені в скарзі та просили її задовільнити, головний державний виконавець Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) надав заперечення на скаргу з проханням відмовити у задоволенні скарги, зазначивши, що у Комінтернівському відділу державної виконавчої служби м.Харкова перебувало виконавче провадження №21299267 з примусового виконання виконавчого листа №21494, виданого 25.05.2010 року. 31.11.2014 року державним виконавцем відповідно до п.9 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві. Відповідно до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкта нерухомого майна щодо суб`єкта, за ОСОБА_1 зареєстровано обтяження №10238001 на невизначене майно, усе нерухоме майно, яке накладено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №21299267. Причин не зняття арешту з майна державним виконавцем не зазначено, лише містяться посилання на норми Закону України Про виконавче провадження , при цьому конкретного обґрунтування саме в межах завершеного виконавчого провадження державним виконавцем не наведено. Державний виконавець просив розглядати скаргу за його відсутності.

Державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) пояснення щодо скарги не надав, причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення слухання справи не надходило.

Частинами 1,2 статті 450 ЦПК України визначено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, вислухавши пояснення скаржників, дослідивши матеріали скарги та цивільної справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частини 1 статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 25.01.2010 року позовні вимоги АКІБ УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задоволено. Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 09.03.2017 року заяву представника ПАТ УкрСиббанк про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення задоволено. Постановою Апеляційного суду Харківської області від 15.05.2018 року вищевказану ухвалу скасовано та у задоволенні заяви ПАТ УкрСиббанк про видачу дублікату виконавчого документу, поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до виконання - відмовлено. Постановою Верховного Суду від 09.10.2019 року постанову Апеляційного суду Харківської області від 15.05.2018 року залишено без змін. Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 02.12.2019 року визнано неправомірними дії державних виконавців Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Березньова Артема Сергійовича, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 щодо не закриття виконавчих проваджень та не скасування засобів забезпечення виконання; зобов`язано державних виконавців Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Харків виконавчі провадження №54979202, 54976480, 54976375, 54979307, 57814563 відносно ОСОБА_1 виконавчі провадження № 54979791, 54976585, 54976889, 54979510, 57814443 відносно ОСОБА_3 , виконавчі провадження № 54976670, 54979984, 54976773, 54979666, 57814526 відносно ОСОБА_2 , що були відкриті на виконання дублікату виконавчого листа, виданого на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.03.2017, у справі №2-1494/10 закрити, скасувавши всі обтяження з майна.

За повідомленням начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління від 20.10.2016 року за вих.№17056/14.1-36 (а.с. 63 т.1) виконавчий лист №2-1494/10, виданий 25.05.2013 року, про стягнення боргу з ОСОБА_4 повернутий стягувачеві 03.08.2013 року, оскільки за боржником зареєстровано Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки АКІБ УкрСиббанк . Визначене майно було описане та реалізоване з прилюдних торгів, сума, що надійшла від реалізації була розподілена та перерахована стягувачу - застоводержателю відповідно до закону у розмірі 47063,96 грн, іншого майна боржника не виявлено (п.8 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження ). Станом на 20.10.2016 року виконавчий документ до відділу повторно не надходив та на виконанні не перебуває. Виконавчий лист №2-1494/10 про стягнення боргу з ОСОБА_2 повернутий стягувачу 29.10.2014 року так як у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення (п.2 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження ). Виконавчий лист №2-1494/10 про стягнення боргу з ОСОБА_1 до відділу на виконання не надходив та станом на 20.10.2016 року на виконанні не перебуває.

За інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно Дзержинським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на невизначене майно в межах суми боргу 709792,50 грн на майно ОСОБА_2 04.11.2010 року накладено арешт у виконавчому провадженні № 22349165. Шевченківським відділом державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області 20.09.2017 року накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №54635362. Комінтернівським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на невизначене майно ОСОБА_1 накладено арешт 13.09.2010 року по виконавчому провадженню №21299267. За наданою державним виконавцем інформацією виконавче провадження №21299267 за виконавчим листом №2-1494 про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь АКІБ УкрСиббанк завершено. 28.08.2010 відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно боржника, 31.10.2014 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження , строк повторного пред`явлення 31.10.2015 року. Згідно постанови старшого державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 31.10.2014 року про повернення виконавчого документу №2-1494 припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону України Про виконавче провадження (в ред. чинній на час здійснення виконавчих дій) за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Положеннями статті 57 Закону України Про виконавче провадження (в ред. чинній на час здійснення виконавчих дій) передбачено, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Відповідно до частин третьої, четвертої і п`ятої статті 60 Закону України Про виконавче провадження (в ред. чинній на час здійснення виконавчих дій) з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

До підстав зняття арешту також належать закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (частина перша статті 50 Закону України Про виконавче провадження ).

Частиною другою статті 50 Закону України Про виконавче провадження (в ред. чинній на час здійснення виконавчих дій) передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Оскільки державним виконавцем постановою від 31.10.2014 року припинено чинність арешту майна боржника ОСОБА_1 , арешт майна накладений 28.07.2010 року державним виконавцем підлягає скасуванню, при цьому суд звертає увагу, що за повідомленням начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління від 20.10.2016 року за вих.№17056/14.1-36 (а.с. 63 т.1) виконавчий лист №2-1494/10 про стягнення боргу з ОСОБА_1 до відділу на виконання не надходив та станом на 20.10.2016 року на виконанні не перебуває.

Оскільки державний виконавець Шевченківського відділу держаної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) жодних пояснень з приводу скарги суду не надав, судом самостійно оглянуто загальнодоступний сайт автоматизованої системи виконавчого провадження, з якого вбачається, що виконавче провадження №54635362, відкрите 06.09.2017 року, боржник ОСОБА_7 , стягувач АКІБ УкрСиббанк , - завершено.

Статтею 39 Закону України Про виконавче провадження визначено підстави закінчення виконавчого провадження.

При цьому, ч.2,3 статті 40 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Державний виконавець Шевченківського відділу держаної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) не надав доказів наявності будь-яких обмежень щодо зняття арешту з майна боржника у випадку завершення виконавчого провадження.

Щодо арешту майна ОСОБА_2 , зареєстрованого 04.11.2010 року, суд зазначає, що з загальнодоступного сайту автоматизованої системи відомості про існування виконавчого провадження №22349165 - відсутні. При цьому за повідомленням начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління від 20.10.2016 року за вих.№17056/14.1-36 (а.с. 63 т.1) виконавчий лист №2-1494/10 про стягнення боргу з ОСОБА_2 повернутий стягувачу 29.10.2014 року. Станом на 20.10.2016 року виконавчий документ до відділу повторно не надходив та на виконанні не перебуває.

Арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України Про виконавче провадження підлягає примусовому виконанню.

Стаття 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

При цьому, згідно зі ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно доЗакону України від 17 липня 1997 року № 475/97 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що не зняття арешту з майна державними виконавцями у виконавчому провадженні є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушені права стягувачів підлягають захисту шляхом зобов`язання державних виконавців зняти арешт з нерухомого майна.

Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах від 07.02.2014 року № 6 роз`яснено, що виходячи зі змісту статті 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Тобто, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення до суду зі скаргою в порядку ст.ст.447,448 ЦПК України.

При цьому нормами статті 451 ЦПК України та Закону України Про виконавче провадження визначено способи захисту прав та інтересів. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Враховуючи викладене, скарга в частині зобов`язання державних виконавців зняти арешт з нерухомого майна підлягає задоволенню

У відповідності до ч.1 ст.453 ЦПК України , про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст.449,450,451ЦПК України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на дії Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Акціонерне товариство Укрсиббанк - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо не скасування арешту нерухомого майна ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження 10238001 від 13.09.2010 року, накладений Комінтернівським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у виконавчому провадженні №21299267.

Визнати протиправною бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо не скасування арешту нерухомого майна ОСОБА_2 .

Зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження 10446995 від 04.11.2010 року, накладений Дзержинським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у виконавчому провадженні № 22349165.

Зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження 22431005 від 20.09.2017 року, накладений Шевченківським відділом державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області у виконавчому провадженні № 54635362.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий Є.В.Невеніцин