Ухвала

від 23.08.2021 по справі 756/1736/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23.08.2021 Справа № 756/1736/21

Ун.№756/1736/21

Пр.№2/756/3247/21

У Х В А Л А

09 серпня 2021 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М. секретаря за участю позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 представника відповідача третьої особи Глазового О.П.. Ничипоренка Р.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до Садового товариства Дніпровський-2 , третя особа: голова правління Садового товариства Дніпровський-2 Ничипоренко Роман Петрович про зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Садового товариства Дніпровський-2 , третя особа: голова правління Садового товариства Дніпровський-2 Ничипоренко Роман Петрович про зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди.

09.08.2021 року від відповідача - Садового товариства Дніпровський-2 за підписом голови правління - третьої особи Ничипоренка Р.П.до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В судовому засіданні представник відповідача та третя особа просили закрити провадження у справі з підстав, зазначених у клопотанні.

Позивач ОСОБА_2 проти закриття провадження заперечував, посилаючись на те, що він вже звертався до господарського суду з іншими вимогами і його позов прийнятий до розгляду не був.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим стаття 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Обґрунтовуючи те, що спір в даній справі не підвідомчий суду в порядку цивільного судочинства заявник посилається на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №509/577/18 від 24.04.2019.

У даній постанові Великою Палатою Верховного Суду вирішено спір у справі за позовом члена житлово-будівельного кооперативу про визнання недійсним рішення, ухваленого загальними зборами членів цього кооперативу 10 грудня 2016 року, яким: надано згоду голові правління ЖБК Совіньйон-2 на підписання від імені кооперативу договору купівлі-продажу з ТОВ Комунсервіс , предметом якого є магістральний водопровід; змінено склад засновників кооперативу; затверджено нову редакцію статуту ЖБК Совіньйон-2 з новою назвою - ОК ЖК Совіньйон?2 .

При вирішенні справи Велика Палата звернула увагу на те, що при визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань.

За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 ГК України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України Про кооперацію .

За змістом положень статей 2, 6, 9 цього Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України Про кооперацію ).

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України Про кооперацію основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Суд не знаходить підстав для закриття провадження в даній справі, вважає, що вищевказаний правовий висновок Верховного Суду не може бути застосований до правовідносин, які є предметом судового розгляду, оскільки позивач ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав шляхом відновлення електропостачання у його будинку, який знаходиться на території СТ Садове товариство Дніпровський 2 . При цьому, матеріали справи не містять даних щодо того, що рішення про припинення електропостачання будинку позивача прийнято при здійсненні управління діяльністю кооперативу його членами і що позивач, як член кооперативу, оскаржує такі дії.

Позов подано позивачем як власником земельної ділянки та садового будинку, що розташований на ній, а не як членом кооперативу з питань, пов`язаних зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності кооперативу, у зв`язку з чим суд вважає дані правовідносини приватно-правовими, тобто такими, що мають вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, суд не знаходить правових підстав для закриття провадження в даній справі.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання відповідача Садового товариства Дніпровський-2 про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до Садового товариства Дніпровський-2 , третя особа: голова правління Садового товариства Дніпровський-2 Ничипоренко Роман Петрович про зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 23.08.2021

Суддя А.М.Майбоженко