Ухвала

від 04.08.2021 по справі 302/290/17

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/290/17

1-кп/302/1/21

49

У Х В А Л А

(повна)

04.08.2021

Міжгірський районний суд Закарпатської бласті особі судця - ОСОБА_1 ,

з участю: секретар ОСОБА_2 ,

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачена ОСОБА_4 ,

заявники (власники майна) - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в районному суді смт. Міжгір`ї Закарпатської області клопотання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про скасування арешту на земельні ділянки кадастрові номери2122485200:10:001:0002, 2122485200:10:001:0001, площею 0,12 00 га в урочищі "Верх" с.Подобовець Хустського району (колишнього Міжгірського району) Закарпатської області з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, який накладено ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.03.2017 в кримінальному провадженні ЄРДР № 42016071180000010 від 29.09.2015 за обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушеннях передбачених ст.ст. 366 ч.2, 364 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 згідно обвинувального акту № в ЄРДР 42016071180000010 від 11.02.2016р., №12017070000000030 від 20.02.2017 р. обвинувачується у вчиненні вказаних злочинів з таким формулюванням обставин (короткий виклад).

Обвинувачена,обіймаючи посаду начальника відділу Держкомзему у Міжгірському районі Закарпатської області, за попередньою змовою з невстановленими органом досудового розслідування особами,зловживаючи службовим становищем з метою забезпечення незаконного переходу права власності на земельні ділянки колективної власності загальною площею 44,3 га., що знаходяться за межами с.Пилипець, Міжгірського району до інших фізичних осіб 04.11.2011 р. підписала документи та висновки для проекту землеустрою щодо внесення змін в Схему поділу колективної власності на земельні частки (паї) КГСП «Шипіт» в межах території Пилипецької сільської ради Міжгірського району закарпатської області, що суперечить вимогам закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам часток (паїв)» з вилученням із схеми пайових земель земельних ділянок загальною площею 44.3 га., які незаконно передані до земель запасу сільської Ради, що дало можливість в подальшому незаконно передати її у приватну власність іншим фізичним особам, чим державним інтересам завдано матеріальних збитків на загальну суму 1481170,5 грн.

Обвинувальний акт є предметом судового розгляду відповідно до ухвали про його призначення від 15.01.2018 р. судове кримінальне провадження знаходиться на стадії з`ясування обставин і перевірки їх доказами.

23 липня 2021 року до суду судом подано зазначене клопотання про скасування арешту у вигляді заборон на відчуження нерухомого майна земельних ділянок,які накладені ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року в справі №308/2555/17, а саме за зареєстрованими кадастровими номерами, за якими оформлено право власності:

ОСОБА_5 площею 0,12 га. у АДРЕСА_1 , для індивідуального садівництва; кадастровий номер 2122485200:10:001:0002 згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №145667, виданого на підставі рішення №10 від 25.02.20212 Пилипецької сільської ради;

ОСОБА_6 площею 0, 12 га. у с.Подобовець, ур. «Верх», Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області для індивідуального садівництва, кадастровий номер 2122485200:10:001:0001 згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 145666, виданого на підставі рішення № 10 від 25.02.2012 Пилипецької сільської ради

Особи, які заявили вказане клопотання (заявники) вважають, що орган досудового розслідування не обґрунтував накладення арешту на їх земельні ділянки, бо вони набули права на земельні ділянки у встановленому законом порядку і цим обмеженням позбавлені права володіти, користуватись, розпоряджатись своїм майном. Заявники зазначили, що земельні ділянки понад 4 роки знаходяться під арештом. За цей час заявникам не пред`явлено підозри і до них не заявлено цивільних позовів тощо. Заявники покликаються і на те, що в цьому кримінальному провадженні з аналогічних підстав вже скасовані арешти на інші земельні ділянки (ухвала суду від 26.05.2020 у справі №302/290/17 провадження 1-кп/302/1/20).

Заявники клопотання підтримали в судовому засіданні і пояснили . що наданий час земельні ділянки ними не використовуються фактично . доступ до них вони мають . однак бажають розпорядитись цими земельними ділянками, наприклад подарувати їх дочці з нагоди весілля.

Прокурор клопотання заперечив і пояснив, що правоустановчі документи та земельні ділянки, на яких накладено арешт, визнані речовими доказами у справі, бо саме ці земельні ділянки до їх передачі у власність належали до пайового фонду КСП «Шипіт» (земельні частки, паї) і мали передаватися у власність тільки за земельними сертифікатами членам КСП «Шипіт». Натомість питання речових доказів має бути вирішено після їх дослідження судом за результатами розгляду справи по суті в остаточному судовому рішення в справі. Прокурор також звернув увагу суду на те, що заявники мають можливість використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням . тобто володіти ними. Мають доступ до цих земельних ділянок. Натомість сторона обвинувачення вважає, що ці земельні ділянки заявника відносились до пайових земель, які неправомірно після їх заміни передані у власність заявнику. Окрім цього, земельні ділянки надані заявникам у власність після того, як було здійснено обмін пайового земельного фонду на не пайові землі, а саме в 2012 році. Натомість обвинуваченій ОСОБА_4 інкриміновано вчинення зазначених кримінальних правопорушень у листопаді 2011 року. Також державні акти заявників підписані ОСОБА_4 в яксоті начальника відділу Держгеокадастру.

Сторона захисту (обвинувачена ОСОБА_4 ) не заперечує з приводу задоволення клопотання, пояснивши позицію тим,що обвинувачена заперечує вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів, а також покликається на те, що земельні ділянки заявників не відносились до пайових земель.

Оцінивши зміст клопотань, доводи сторін кримінального провадження та осіб, які заявили клопотання, суд дійшов такого висновку.

Статтею 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю або частково, зокрема за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, під час судового провадження, якщо ці особи доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_7 від 15 березня 2017 року накладено арешт у вигляді заборони на відчуження нерухомого майна земельних ділянок, зокрема і на осіб, які зазначені в клопотаннях.

Суд вважає, що клопотання підлягають відхиленню з огляду на таке.

Предметом судового розгляду є обвинувачення керівника державного органу з питань земельних ресурсів за обставинами вилучення земельних ділянок із схеми паювання земель колишнього КСП «Шипіт» загальною площею 44,3 га. з передачею цих ділянок в фонд Пилипецької сільської ради, які в подальшому були передані у власність юридичним і фізичним особам, зокрема і особам, які заявили розглядуване судом клопотання. Орган досудового розслідування ці земельні ділянки визнав речовими доказами згідно постанови слідчого від 23.03.2017 р. (а.с. 40-43, т.3 матеріалів досудового розслідування).

Заінтересовані особи не навели жодних обґрунтувань того, що вони мають які-небудь перешкоди в доступі до земельних ділянок, позбавлені права користуватися цими ділянками за цільовим призначенням тощо. Цими особами в судовому засіданні також визнано, що права володіння і користування земельними ділянками не порушені. Натомість слідчим суддею згідно вищевказаної ухвали накладено арешт на земельні ділянки тільки в частині заборони їх відчуження.

Земельним кодексом України (Перехідними положеннями) передбачено мораторій на відчуження земельних ділянок (часток,паїв) сільськогосподарського призначення. Ця заборона була чинною як на час інкримінованих діянь ОСОБА_4 (2011р.). Отже, арешт накладено на земельні ділянки заінтересованих осіб обґрунтовано . Заінтересовані особи не подали жодного доказу і не надали обґрунтування того, що арешт має ознаки свавільності. Доводи заявників, що вони мають намір відчужити земельні ділянки і, суд відхиляє з огляду на таке.

Суд також не встановив порушення балансу інтересів власників землі та публічного органу влади органу досудового розслідування, на який законом покладено обов`язок переслідувати і доводити вину осіб, які вчинили злочини, з метою захисту суспільних інтересів.

Натомість дія арешту на земельні ділянки для потреб кримінального провадження не відпала, бо суду слід дослідити речові докази під час судового провадження (правоустановчі документи на ці земельні ділянки, проект їх землеустрою) на предмет відповідності обставинам пред`явленого обвинувачення ОСОБА_8 , зокрема віднесення цих ділянок до пайових земель або ж спростування цього. Станом на час розгляду клопотання і винесення ухвали стадією судового провадження є з`ясування обставин і перевірка їх доказами, зокрема дослідження процесуальних документів, судових експертиз. В справі призначено судову експертизу на відповідність вимогам закону проекту землеустрою, який погоджено обвинуваченою ОСОБА_4 (докладно про реквізити зазначень вище). Висновку експертизи з експертної установи в справу не надійшло станом на час винесення цієї ухвали.

Стаття 174 ч. 4 КПК України передбачає, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується розгляд справи, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого,закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації,не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або не застосування спеціальної конфіскації.

Отже, скасування арешту на час винесення ухвали може зашкодити кримінальному провадженню і визнається судом передчасним.

Керуючись ст.ст. 174, 371, 372, 376, 353, 392 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані до апеляційної скарги на остаточне рішення в кримінальному провадженні.

Суддя:ОСОБА_1