Рішення

від 26.09.2007 по справі 4/250

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/250

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "26" вересня 2007 р.Справа №  4/250

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу  №  4/250

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський пекар", м. Київ  

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства "Цезар", м. Олександрія     

про стягнення 10421,08 грн.  

Представники сторін:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав;

Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі. Про дату, час та місце проведення судового засідання позивач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №2035810  від 04.09.2007 р.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору,  у відповідності до вимог   Інструкції  з діловодства в  господарських судах  України (№23490 від 30.08.2007 р.). Направлене  йому  поштове  повідомлення  №1985008 повернуто до  суду  з  відміткою установи  зв'язку  причини  повернення: “за зазначеною адресою не проживає”.  Вказане поштове  відправлення  направлялось  за  адресою Кіровоградська область, м. Олександрія  пр. Леніна  100, яка вказана  відповідачем  при  укладанні  договору купівлі-продажу (а.с.11), та  є   адресою, що  вказана   при  реєстрації  відповідача (а.с.19). Крім того, повідомлення направлялось за вказаною позивачем адресою м.Олександрія  вул. Свердлова 43, але повернулось з відміткою про відсутність адресата і за цією адресою.

Іншими  адресами  відповідача  господарський  суд не володіє. При цьому, господарським судом враховується, що   до  повноважень господарських судів не  віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця  проживання  фізичних осіб - учасників судового процесу на час  вчинення  тих  чи інших  процесуальних дій. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої  кореспонденції, повернуті органами зв'язку з  позначками “адресат вибув”,  “адресат  відсутній” і т.п. можуть   вважатись належними  доказами виконання  господарським  судом обов'язку  щодо  повідомлення учасників судового процесу  про вчинення  цим судом обов'язку  щодо  повідомлення учасників судового  процесу про вчинення цим  судом певних процесуальних  дій. Згідно до ст.29  Закону України “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” обов'язок надання  необхідних документів  для  проведення державної реєстрації змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною найменування або місцезнаходження юридичної особи,  повністю покладається на   засновників  (учасників)  юридичної особи   або  уповноважений ними  орган чи особу.

СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено  позов про  стягнення  з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Цезар” м. Олександрія    10421 грн. 08 коп. на користь  товариства з обмеженою відповідальністю   “Подільський пекар” м. Київ.

Дослідивши  матеріали  справи та  правовідносини  між учасниками спору і  надавши  їм правову оцінку, господарський  суд -,

                                                 ВСТАНОВИВ:

Правовідносини між учасниками спору виникли на підставі укладеного  господарського договору на постачання  хлібопродуктів  №20/07 від  09.02.2007 року ( в  подальшому  договір)   предметом  якого визначено проведення   господарських операцій по передачі  та оплаті  вартості товару згідно до кількості та асортименту  , визначеному в додатку №1.

Виконуючи умови  договору, згідно до видаткової накладної  №РН-0000224  від 10.02.2007 року , на  підставі  довіреності  ЯМЛ №913683 від 09.02.2007 року   позивач   через   повноважного представника  Медвідь В.В. поставив  відповідачу  хлібобулочні вироби (товар)   на загальну суму з ПДВ 10421 грн. 08 коп.

Відповідач  прийняв  поставлену продукцію повністю без зауважень,  факт  прийняття  продукції  завірив своїм підписом на видатковій  накладній  . Прийняття  продукції  відповідачем не оспорюється.

Однак, в свою чергу відповідач не виконав умови п.4.1 та  п.4.2 Договору, а саме не здійснив оплату  отриманого товару не пізніше 3-го числа кожного наступного  місяця по факту поставки.

Дослідивши матеріали  справи  та  проаналізувавши  правовідносини, що  виникли між  учасниками  спору, господарський  суд  приходить  до  переконання, що  позовні вимоги  підлягають  до  повного   задоволення, оскільки, господарський суд вважає  обґрунтованими  вимоги  про стягнення  суми основного боргу в розмірі 10421 грн. 08 коп.     Гарантійним листом  (а.с.14)  відповідач   запевнив  позивача  в проведенні оплати   протягом 14 календарних днів з моменту поставки продукції.

Такий   висновок  господарський  суд зробив  на підставі  наступного.

Господарський суд вважає, що   викладені   умови  договору, права та обов'язки  сторін, порядок виконання  договору,   дають підстави вважати, що фактично сторонами укладено  договір купівлі-продажу.

За  приписом   ст.265  Господарського  кодексу  України до  правовідносин поставки,  які не  врегульовані цим  кодексом, застосовуються  відповідні  положення  Цивільного  кодексу  України про  договір  купівлі-продажу.

Таким  чином,  господарський суд вважає, що  між  сторонами  виникли  правовідносини, що  підпадають  під  дію     глави  54  Цивільного  кодексу  України.

Так, згідно  ст.712 Цивільного  кодексу України  за   договором  поставки  продавець (постачальник),  який  здійснює  підприємницьку  діяльність зобов'язується  передати у  встановлений  строк (строки)  товар  у  власність  покупця для  використання  його  у підприємницькій  діяльності  або в  інших  цілях, не  пов'язаних  з особистим,  сімейним   або  іншим подібним використанням,  а  покупець  зобов'язується  прийняти  товар  і  сплатити  за  нього  певну  грошову  суму.  До договору  поставки  застосовуються  загальні  положення  про  купівлю-продаж,  якщо  інше  не встановлено  договором,  законом  або не випливає  з  характеру  відносин  сторін.

Одержання відповідного товару підтверджується також підписом  відповідача на видатковій накладній, що в відповідності до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей № 99 від 16.05.1996р. є належним доказом підтвердження отримання товару.  

Як вбачається  із  матеріалів  справи,   відповідач   прийняв поставлений товар    повністю, але не  виконав  свої  зобов'язання  по  оплаті   поставленого  партіями  товару.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України  підтверджують що це  саме  договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в   видаткових  накладних  (а.с. 11,16).

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання  товару  про ціну з ПДВ.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного  законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його  прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати пені за  несвоєчасне виконання  грошового  зобов'язання.

Приймаючи до уваги, що позивач  не скористався своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні, а з наданих ним до суду при заявлені позову матеріалів вбачається, що на виконання  умов договору  відповідач  порахував  позивачу 2000 грн. та станом на  12.03.2007 року заборгованість фактично склала  8421 грн. 08 коп. (лист №6 від  12.03.2007 року- а.с.15), тому   суд  вважає   наявною заборгованість в розмірі  8421 грн. 08 коп., яка підлягає до стягнення з  відповідача.

Спір  фактично виник  через  небажання    відповідача  провести  оплату  поставлених  позивачем  партій товару   на суму  8421 грн. 08 коп.

Укладений   між сторонами  договір та  норми   діючого  законодавства  не містять підстав для  звільнення   відповідача від  обов'язку  виконати  зобов'язання  по  оплаті  поставленого  та  отриманого  товару.

Позивач правомірно просить стягнути основний борг  в  розмірі 8421 грн. 08 коп.  з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі.          

Враховуючи вищевикладене,  господарський суд вважає , що позовні вимоги позивача підлягають  до часткового  задоволення.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача повністю, оскільки через неналежне виконання ним своїх зобов'язань  позивач  змушений був звертатись до суду за захистом своїх прав та поніс додаткові витрати.

Керуючись  ст.ст. 34,49, 82,  84, 116, 117 ГПК  України, господарський суд,

                                                  В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити  частково.

Стягнути  з   товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства "Цезар", м. Олександрія Кіровоградської області  п.. Леніна, 100  р/р 26002044935600 в Олександрійській філії АКІБ "УкрСібБанк", м. Олександрія  код 33163623 МФО 351005  на користь  товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський пекар", м. Київ  провулок Охтирський  3, р/р 26003470123680 у Подільській філії ВА КБ "Хрещатик" МФО 380139, код 34568631 заборгованість за отриманий товар в розмірі   8421 грн. 08 коп., суму сплаченого державного мита в розмірі 104 грн. 21 коп. та  118 грн.  витрат на інформаційно-технічне  забезпечення  судового процесу.

Наказ  видати.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до Дніпропетровського  апеляційного  господарського  суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                                               Ю.І. Хилько