Рішення

від 20.09.2007 по справі 14/513

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/513

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.07                                                                                 Справа № 14/513.

     Суддя Лісовицький Є.А., розглянувши матеріали справи за позовом  Приватного підприємства «РОНДІНА», м.Сєвєродонецьк

до  підприємства зі 100 відсотковою іноземною інвестицією «Інтергазсінтез», м.Рубіжне

про  вилучення майна вартістю 25000 грн.  

при секретарі Андрущенко Г.М.

в присутності представників:

від позивача –не прибув

від відповідача –Сергієнко Д.В., дов. № 08-649/5 від 16.08.07.

Відповідачем подано клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу. Дане клопотання задовольняється.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про вилучення у відповідача належного позивачу майна –освітлювачів у кількості 2 штук загальною вартістю 25000 грн., придбаних у відповідача позивачем за договором № 3846 від 06.09.05 згідно накладної № ЛА-0000001 від 12.01.05.

Відповідач заперечує проти позову.

Крім того, відповідач у судовому засіданні подав до суду зустрічну позовну заяву про визнання права власності на частину освітлювача в сумі 24464 грн. 40 коп., яка ним демонтована самостійно (з залученням іншої організації) як погашення частини збитків, завданих позивачем. Стягнення з позивача збитків 14522 грн. 61 коп., які виникли у відповідача в зв'язку з тим, що при демонтажі освітлювачів позивач зруйнував частину будівлі, що належить відповідачу і для демонтажу освітлювача за допомогою іншої організації відповідач поніс додаткові збитки.

Даний зустрічний позов повернуто відповідачу без розгляду, оскільки він підписаний неповноважною особою, про що винесена окрема ухвала.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між приватним підприємством "РОНДІНА" (далі Позивач) та підприємством зі 100 відсотковою іноземною інвестицією "ІНТЕРГАЗСІНТЕЗ" (далі Відповідач) 06 вересня 2004 року було укладено договір купівлі-продажу № 3846.

Згідно з умовами вказаного договору Позивач перерахував Відповідачу вартість освітлювачів 25400 грн. відповідно до квитанції № 1 від 27.11.2004 року. Відповідач передав Позивачу технологічне обладнання - освітлювач у кількості 2 (два) шт. згідно з видатковою накладною № ЛА-0000001 від 12 січня 2005 року. Згідно умов договору п. 3.1 Відповідач передавав обладнання на умовах ЕХ WОRКS (Франко склад) умови "Інкомтермс-2000", що в свою чергу передбачає набуття покупцем право власності на товар після отримання його (товару) на території заводу чи у другому визначеному місті. Таким чином Позивач придбав право власності на технологічне обладнання - освітлювачі у кількості 2 (два) шт. 12 січня 2005 року.

Як вказав позивач, вказане технологічне обладнання було складоване на території Відповідача. У лютому 2005 року і до теперішнього часу, Відповідач безпідставно відмовився та відмовляється пропустити на територію де знаходиться майно (освітлювачі) співробітників Позивача, тим самим позбавив власника (Позивача) можливості володіти й користуватись належним йому майном (освітлювачами). Таким чином у результаті незаконний дій Відповідача майно (освітлювачі) незаконно вибули із володіння Позивача.

Відповідач не заперечує проти наявності на його території майна позивача –частини освітлювачів.

Зазначає, що допускав працівників позивача для демонтажу освітлювачів. Позивач порушив п. 3.2 договору № 3846 від 06 вересня 2004 р. в частині термінів виконання демонтажу і вивозу освітлювачів води, оскільки позивач зобов'язувався виконати ці роботу протягом 45 днів. А фактично виконував з 24.11.2004г. по 23.12.2005г.

На думку відповідача викладене спростовує ствердження позивача про те, що він не одержував освітлювачів і не допускався на майданчик відповідача з лютого 2005г., оскільки позивач допускався на проммайданчик навіть після того, як 16 квітня 2005 року при демонтажі залізобетонних конструкцій співробітниками (підрядчиками) ЧП «Рондіна»з верхньої частини обслуговуючого майданчика, відбувся їх обрив на кровлю об'єднаного допоміжного корпусу (далі ОВК). В результаті відбулося руйнування чотирьох залізобетонних плит перекриття будівлі, що належить відповідачу. Також 18 вересня 2005 р. при демонтажі металоконструкції співробітниками ЧП «Рондіна»від удару вантажу об стіну ОВК відбулася деформація і часткове руйнування стінної панелі. Складені дефектний акт, локальний кошторис витрат і розрахунок договірної ціни на відновлення покрівлі і стіни будівлі ОВК.  Загальний розмір збитків завданих відповідачу складає 11060 грн. 61 коп. Також відповідач зазначає, що вказана позивачем квитанція не свідчить про оплату за договором № 3846 від 06.09.04 оскільки призначенням платежу в ній вказано –згідно акту № 123/4.

Позивач визнав факт проведення робіт по демонтажу обладнання листом від 21.03.07 та зобов'язався відшкодувати завдані збитки.

Позивач звернувся з позовом про вилучення у відповідача належного позивачу майна –освітлювачів у кількості 2 штук загальною вартістю 25000 грн., придбаних у відповідача позивачем за договором № 3846 від 06.09.05 згідно накладної № ЛА-0000001 від 12.01.05.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Вартість освітлювачів оплачена позивачем згідно квитанції № 1 від 27.11.2004 року. Призначення платежу у ній вказано –згідно акту № 123/4 за контрактом № 3846 від 06.09.04.

Відповідач прийняв ці кошти та передав Позивачу технологічне обладнання - освітлювачі у кількості 2 (два) шт. за видатковою накладною № ЛА-0000001 від 12 січня 2005 року. Такими діями відповідач фактично погодився з тим, що позивач виконав свої зобов'язання щодо перерахування передплати (повної вартості устаткування) і допустив працівників позивача на свою територію для демонтажу обладнання.

Тому суд критично оцінює твердження відповідача про відсутність оплати за договором.

Отже позивач набув у встановленому договором порядку права власності на технологічне обладнання освітлювачі що були у вжитку у кількості 2 штуки загальною вартістю 25400 грн.

У відповідності з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

У разі порушення цього права власник має право на підставі ст. 387 Цивільного кодексу України витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідач звертався з зустрічним позовом про визнання права власності на частину освітлювача в сумі 24464 грн. 40 коп., яка ним демонтована самостійно (з залученням іншої організації) як погашення частини збитків, завданих позивачем. Стягнення з позивача збитків 14522 грн. 61 коп., які виникли у відповідача в зв'язку з тим, що при демонтажі освітлювачів позивач зруйнував частину будівлі, що належить відповідачу і для демонтажу освітлювача за допомогою іншої організації відповідач поніс додаткові збитки про що зазначено в ухвалі суду від 20.09.07 про повернення даної зустрічної позовної заяви.

Отже відповідач визнає, що у нього знаходиться майно позивача – частина освітлювачів вартістю 24464 грн. 40 коп. та намагається привласнити дане майно з метою компенсації збитків, які, на його думку, спричинив йому позивач при демонтажі освітлювачів.

Але дані дії відповідача не ґрунтуються на вимогах закону. У випадку спричинення йому певних збитків він може звернутись з позовом про стягнення даних збитків, а не визнання права власності на майно, яке він продав.

Таким чином, відповідач необґрунтовано заперечує проти передачі позивачу належного останньому майна вартістю 24464 грн. 40 коп., що підтверджується відзивом на позовну заяву, ухвалою про повернення зустрічної позовної заяви.

Позивач частково демонтував належне йому майно, що підтверджується листом від 21.03.07.

За таких підстав позовні вимоги про вилучення у відповідача належного позивачу майна –технологічне обладнання освітлювачів що були у вжитку у кількості 2 штуки загальною вартістю 25000 грн. підлягають задоволенню частково, підлягає вилученню частина даного майна вартістю 24464 грн. 40 коп., оскільки позивачем не доведено, що у відповідача знаходиться частина освітлювачів вартістю 25000 грн.

У вилученні частини освітлювачів вартістю 535 грн. 60 коп. слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Зайве сплачене держмито у сумі 4 грн. підлягає поверненню позивачу.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Вилучити у Підприємства зі 100 відсотковою іноземною інвестицією «Інтергазсінтез», м.Рубіжне, вул.Менделєєва, 2 «А», ідентифікаційний код 32803942 на користь Приватного підприємства «РОНДІНА», м.Сєвєродонецьк, вул.Гоголя, б.81, кв.76, ідентифікаційний код 23473534 частину технологічного обладнання освітлювачів що були у вжитку у кількості 2 штуки загальною вартістю 24464 грн. 40 коп. переданих за видатковою накладною № ЛА-0000001 від 12.01.05. Наказ видати.

3.          Стягнути з Підприємства зі 100 відсотковою іноземною інвестицією «Інтергазсінтез», м.Рубіжне, вул.Менделєєва, 2 «А», ідентифікаційний код 32803942 на користь Приватного підприємства «РОНДІНА», м.Сєвєродонецьк, вул.Гоголя, б.81, кв.76, ідентифікаційний код 23473534 витрати на сплачене держмито у сумі 244 грн. 64 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 115 грн. 47 коп. Наказ видати.

4.          В решті позову відмовити.

5.          Повернути Приватному підприємству «РОНДІНА», м.Сєвєродонецьк, вул.Гоголя, б.81, кв.76, ідентифікаційний код 23473534 зайве сплачене держмито у сумі 4 грн. Підставою для повернення є довідка, скріплена печаткою суду.

20 вересня 2007 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 24 вересня 2007 р.

На підставі ч. З ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закін чення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                  Є.А.Лісовицький