УХВАЛА
01 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 643/3260/16-ц
провадження № 61-13535ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України на рішення Московського районного суду міста Харкова від 26 січня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 липня 2021 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ТІМЕКС в особі ліквідатора Караченцева Юрія Леонідовича, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Парфенкова Ірина Володимирівна про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2019 року ПАТ Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк звернулося до суду з позовом, в якому просило звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 6807Z64 від 27 березня 2007 року, укладеним між ПАТ Державний експортно-імпортний банк України та ОСОБА_3 на нежитлову будівлю літ. А-2 , площею 2232,4 кв.м. що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . , для задоволення вимог ПАТ Укрексімбанк до ТОВ "ТІМЕКС" за Генеральною угодою №6807 N4 від 27 березня 2007 року з визначенням способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26 січня 2021 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 06 липня 2021 року, в задоволені позовних вимог ПАТ Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк відмовлено у повному обсязі.
10 серпня 2021 року АТ Державний експортно-імпортний банк України звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 січня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 липня 2021 року .
У касаційній скарзі заявник просить поновити пропущений ним строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що оскаржувану постанову апеляційного суду отримано лише 19 липня 2021 року, що підтверджується копією конверта апеляційного суду зі штрих-код ідентифікатором та витягом з сайту АТ Укрпошта .
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. (частина третя статті 390 ЦПК України).
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судового рішення заявником пропущено з поважних причин, колегія суд вважає за можливе його поновити.
Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК заявником не сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі.
Предметом позову у справі № 643/3260/16-ц є вимоги з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні пред`явленого позову.
Зміст вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України Про судовий збір , виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Такі висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2019 року в справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18).
Підпунктом 1 пункту першого частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 грн.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ціна позову в цій справі становить 18 605 417,46 грн (сума заборгованості, яка забезпечена іпотекою нерухомості).
Ураховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 558 162,52 грн ((18 605 417,46 грн х 1,5%) х 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду з 01 січня 2021 року має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 379937837, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) .
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею
392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Клопотання Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити Акціонерному товариству Державний експортно-імпортний банк України на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 06 липня 2021 року.
Касаційну скаргу Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України на рішення Московського районного суду міста Харкова від 26 січня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 липня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.09.2021 |
Оприлюднено | 03.09.2021 |
Номер документу | 99315466 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Червинська Марина Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні