Ухвала

від 03.09.2021 по справі 925/941/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 925/941/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Бондаренка Василя Миколайовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 у справі

за позовом фізичної особи - підприємця Бондаренка Василя Миколайовича

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

про стягнення збитків, відшкодування матеріальної та моральної шкоди у сумі 1 520 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2021 до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга фізичної особи - підприємця Бондаренка Василя Миколайовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 (повний текст складено 22.02.2021), якою залишено без змін рішення Господарського суду Черкаської області від 25.11.2020 у справі № 925/941/20, подана 05.08.2021 до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Бондаренка Василя Миколайовича, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.

Касаційна скарга фізичної особи - підприємця Бондаренка Василя Миколайовича містить посилання на правові позиції, викладені у постанові Верховного суду України від 18.05.2016 у справі №6-237цс16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц (провадження №14-79цс). Разом з тим, скаржник не зазначає про їх неврахування при ухваленні оскаржуваних рішень, а також не зазначає норм права, щодо застосування яких висловлені зазначені висновки. Наведене свідчить про невиконання скаржником вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України щодо зазначення підстав касаційного оскарження.

У касаційній скарзі фізичної особи - підприємця Бондаренка Василя Миколайовича викладено обставини справи № 925/941/20, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень. Водночас передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у касаційній скарзі скаржником не зазначено та не наведено її (їх) обґрунтування.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 зазначеного Кодексу.

Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 складено 22.02.2021, тому останнім днем її оскарження, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, є 15.03.2021.

Фізична особа - підприємець Бондаренко Василь Миколайович подав касаційну скаргу 05.08.2021, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

Скаржник не звертався з клопотанням про поновлення пропущеного строку до суду, але в касаційній скарзі зазначив, що копію оскаржуваної постанови отримав 26.02.2021. При цьому фізична особа - підприємець Бондаренко Василь Миколайович не наводить причин пропуску строку на касаційне оскарження на понад 4 місяці.

Водночас нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження у зв`язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, якщо обґрунтує поважність причин пропуску такого строку та надасть суду відповідні докази.

Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Скаржник до касаційної скарги додав лише фіскальний чек, який не може вважатися достатнім доказом направлення копії касаційної скарги Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області листом з описом вкладення.

Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, фізичній особі - підприємцю Бондаренку Василю Миколайовичу для усунення недоліків касаційної скарги необхідно:

- зазначити та належним чином обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги;

- подати клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку;

- надати суду докази надсилання копії касаційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, фізичній особі - підприємцю Бондаренку Василю Миколайовичу буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 922/2421/20 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 288, 290, частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Бондаренка Василя Миколайовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 у справі № 925/941/20 залишити без руху до 28.09.2021 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак