Рішення

від 25.08.2021 по справі 922/1972/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1972/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТЕКС ПЛЮС", м. Харків про стягнення 1045287,50 грн. за участю представників:

позивача - Мовчан М.В.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТЕКС ПЛЮС" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1045287,50 грн. за використання земельної ділянки по вул. Великій Панасівській, 208-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:02:034:0009 площею 1,5044 га за період з 01.04.2020 по 31.01.2021. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 15679,31 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 19.07.2021, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу підготовчого засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.07.2021 о 11:00.

Відповідач, через канцелярію суду 23.07.2021 за вх.№ 17272, надав відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд продовжити відповідачу процесуальний строк на подання відзиву.

У судовому засіданні 26.07.2021, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про задоволення клопотання відповідача про продовження процесуального строку та продовжено відповідачу строк на подання відзиву.

Згідно відзиву відповідач просить суд задовольнити позов частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 60864,48 грн., а в задоволенні решти позовних вимог відмовити. При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач вказував, що загальна площа зайнята будівлями на спірній земельній ділянці складає 1546,30 кв.м., а Харківська міська рада у своєму позові не наводить доказів того, що визначення площі земельної ділянки для обслуговування вищевказаних об`єктів нерухомості в 10 разів більше площі цих об`єктів нерухомості, є необхідним та таким, що відповідає нормам законодавства України. Окрім того, у відзиві на позовну заяву відповідач вказував, що спірна ділянка має високий рівень ґрунтової води від 1,6 м до 2,0 м, у зв`язку з чим спірна земельна ділянка класифікується як підтоплена, а зазначений факт дає підстави для застосування понижуючого коефіцієнту К1=0,73. Також, відповідач зазначав, що позивач має довести розмір фактично недоотриманих коштів без посилання на неіснуючі орендні правовідносини.

26 липня 2021 року судом розгляд справи було відкладено на 05.08.2021 о 09:30.

Позивач, через канцелярію суду 28.07.2021 за вх.№ 17590, надав відповідь на відзив, згідно якої просив суд позовні вимоги у справі задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, через канцелярію суду 04.08.2021 за вх.№ 18170, надав письмові заперечення на відзив позивача, в яких просив суд позовні вимоги позивача задовольнити у визнаному відповідачем обсязі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2021 було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про проведення земельно-технічної експертизи.

05 серпня 2021 року судом розгляд справи було відкладено на 25.08.2021 о 12:50.

Позивач, через канцелярію суду 09.08.2021 за вх.№ 18551, надав заяву про зменшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 25.08.2021, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про залишення без розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 25.08.2021 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене на 25.08.2021 о 12:50 судове засідання не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Крім того, судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.05.2021 № 257832340 інше речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:02:034:0009 припинено 15.04.2015.

Відповідно до вищевказаної інформації право власності на нежитлові будівлі літ. А-1 площею 521,4 кв.м., літ. Б-1 площею 511,5 кв.м., літ. В-1 площею 513,4 кв.м. з 27.03.2020 по 19.02.2021 було зареєстроване за ТОВ "РЕНТЕКС ПЛЮС" на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2020 №901.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.10.2020 № НВ-0005803422020 земельна ділянка по вул. Котлова (Великій Панасівській), 208-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:02:034:0009 площею 1,5044 га має категорію земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення 11.02.; форма власності - комунальна; вид використання земельної ділянки - для експлуатації самовільно побудованих модульних складських будівель та навісу для стоянки автомобілів.

Датою державної реєстрації земельної ділянки є 21.06.2007.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по вул. Великій Панасівській, 208-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:02:034:0009 у період з 01.04.2020 по 31.01.2021, та з урахуванням ст.ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 1,5044 га з кадастровим номером 6310137200:02:034:0009 по вул. Великій Панасівській, 208-А у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області від 16.01.2021 № 294/5/20-40-04-02-11 ТОВ "РЕНТЕКС ПЛЮС" у 2020 році не значиться платником плати за землю у Холодногірському районі міста Харкова.

Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради 24.05.2021 було проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ "РЕНТЕКС ПЛЮС" протягом позовного періоду використовувало земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:02:034:0009 по вул. Великій Панасівській, 208-А у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, право власності на які було зареєстроване за відповідачем (акт обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 208-А (колишня вул. Котлова, 208-А) з кадастровим номером 6310137200:02:034:0009 від 24.05.2021).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 12.10.2020 № НВ-0005803422020 про земельну ділянку по вул. Великій Панасівській (вул. Котлова), 208-А у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:02:034:0009) площа вказаної земельної ділянки складає 1,5044 га.

Також, у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Великій Панасівській, 208-А у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:02:034:0009) від 22.10.2020 № 5986, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, вказувалося, що площа вказаної земельної ділянки складає 1,5044 га, а її вартість становить 31358626,00 грн.

Згідно позову Харківська міська рада вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНТЕКС ПЛЮС" у період з 01.04.2020 по 31.01.2021 не сплачувало за користування земельною ділянкою по вул. Великій Панасівській, 208-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:02:034:0009 плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення Харківської міської ради до суду з відповідним позовом до ТОВ "РЕНТЕКС ПЛЮС".

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, норма статті 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

При цьому, відсутність неправомірних дій відповідача означає відсутність цивільного правопорушення (протиправних дій) і, як наслідок, виключає деліктні зобов`язання.

Як свідчать матеріали справи, фактичний вступ відповідачем у володіння і користування спірною земельною ділянкою стався в результаті дій, котрі є правомірними, адже ніяким чином не суперечать чинному законодавству, а саме право власності на нежитлові будівлі літ. А-1 площею 521,4 кв.м., літ. Б-1 площею 511,5 кв.м., літ. В-1 площею 513,4 кв.м. по вул. Великій Панасівській, 208-А у м. Харкові належним чином було зареєстроване за відповідачем у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Фактичне володіння і користування земельною ділянкою відповідачем без укладення договору оренди землі станом на даний час в України також не вважається правопорушенням.

Відсутність деліктних зобов`язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків у тому числі упущеної вигоди, адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт - правопорушення.

Зокрема, ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст. 216, 224, 225 Господарського кодексу України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.

Проте, протягом періоду з 01.04.2020 по 31.01.2021 між сторонами не було укладено жодних договорів.

Також, у даному випадку неможливо застосувати норми законодавства, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди, оскільки згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України, упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди як різновиду збитків в повній мірі застосовуються вимоги наведених вище норм права.

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонам повинні кваліфікуватися як бездоговірні та безделіктні.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини повинні регулюватися ст.ст. 1212-1214 ЦК України, зі змісту яких вбачається, що вони підлягають застосування, у тому числі, у відносинах, які не містять ознак делікту.

Зокрема, частиною 2 статті 1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб або наслідком події. Тобто, дана норма поширює своє дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

З аналізу змісту норм ст. 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Таким чином, відповідач зберіг майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння і користування земельною ділянкою комунальної власності по по вул. Великій Панасівській, 208-А у м. Харкові.

Збереження такого майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття права власності за нежитлову будівлю за вказаною адресою.

При цьому, відсутність договору оренди землі має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації, внаслідок чого відбулося збереження відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у розмірі орендної плати.

Правові підстави для набуття чи збереження майна у даному випадку відсутні, оскільки реалізація речового права на земельну ділянку, згідно ст. 206 ЗК України, п.14.1.136 ч. 14.1 ст. 14 ПК України, здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем права володіння і користування земельною ділянкою безоплатно - відсутні, так само, як і підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю.

Власником земельної ділянки по вул. Великій Панасівській, 208-А у м. Харкові є територіальна громада міста Харкова в особі позивача, відповідно до ст. 83 ЗК України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності. Таким чином, збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх несплати позивачеві.

Отже, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою протягом періоду з 01.04.2020 по 31.01.2021 свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною, у тому числі у практиці ЄСПЛ.

Викладені вище обставини свідчать про наявність у спірних правовідносинах усіх трьох умов виникнення зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання).

За розрахунком позивача за період з 01.04.2020 по 31.01.2021 (том 1 а.с. 45) розмір безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати складає 1045287,50 грн.

Як вбачається із розрахунку позивача, останній здійснювався на підставі наступного.

В даному випадку, позивачем було надано до суду витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:034:0009 площею 1,5044 га по вул. Котлова (Великій Панасівській), 208-А у м. Харкові від 22.10.2020 № 5986, виданий Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідно до п. 2.6. Положення «Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові» , затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення) встановлено, що орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням відповідних відсотків від розрахункового розміру орендної плати.

Пунктом 2.6. Положення встановлено, що орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням відповідних відсотків від розрахункового розміру орендної плати.

Так, у разі строку оренди від 1 до 10 років застосовується відсоток від орендної плати, який становить - 100%.

В даному випадку договір оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:02:034:0009 площею 1,5044 га по вул. Котлова (Великій Панасівській), 208-А у м. Харкові у період з 01.04.2020 по 31.01.2021 не укладався (не перевищує 10 років), строки позовної давності також не перевищують 10 років, внаслідок чого застосована вихідна ставка у розмірі 100%.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.10.2020 № НВ-0005803422020 земельна ділянка площею 1,5044 га з кадастровим номером 6310137200:02:034:0009 по вул. Котлова (Великій Панасівській), 208-А у м. Харкові знаходиться у комунальній власності. Цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Втім, у розрахунку позивача не було враховано коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов із значенням « 0,73» , який було зазначено у експертному висновку щодо наявності складних інженерно-геологічних умов вищевказаної земельної ділянки вих.№ 58 від 20.12.2020 (том 1 а.с. 94).

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що ТОВ "РЕНТЕКС ПЛЮС" зберегло кошти за використання земельної ділянки у розмірі орендної плати за період з 01.04.2020 по 31.01.2021 у сумі 763059,90 грн.

Суд також зауважує, що у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справах № 922/2845/19, № 922/2417/19, а також від 09.09.2020 у справі № 922/2843/19 стягнення безпідставно збережених коштів міською радою проводилося на підставі розрахунків, здійснених із застосуванням усіх коефіцієнтів та їхніх значень, наведених у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаного майна у розмірі орендної плати за землю.

Вказана правова позиція Харківської міської ради узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, та яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати.

Так, у пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Крім того, згідно з частинами 1-4, 9 статті 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 791 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Аналогічна позиція була викладена в постанові КГС ВС від 29.05.2020 по справі № 922/2843/19.

В даному випадку матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка, яка використовується відповідачем є сформованою, оскільки їй присвоєно кадастровий номер 6310137200:02:034:0009.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги Харківської міської ради підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 763059,90 грн. за використання земельної ділянки по вул. Великій Панасівській, 208-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:02:034:0009 площею 1,5044 га за період з 01.04.2020 по 31.01.2021.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір у цій справі покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТЕКС ПЛЮС" (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 79, ідентифікаційний код 38880595) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету - 24062200; номер рахунку (ІВАN): UA698999980314090611000020649; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 763059,90 грн. за використання земельної ділянки по вул. Великій Панасівській, 208-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:02:034:0009 площею 1,5044 га за період з 01.04.2020 по 31.01.2021.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТЕКС ПЛЮС" (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 79, ідентифікаційний код 38880595) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; р/р UA518201720344240012000032986, Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору у розмірі 11445,90 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Позивач: Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНТЕКС ПЛЮС" (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 79, ідентифікаційний код 38880595).

Повне рішення складено "06" вересня 2021 р.

Суддя А.М. Буракова

справа № 922/1972/21