Постанова

від 31.08.2021 по справі 467/1445/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 467/1445/18

провадження № 61-491св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи за первісним позовом:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вісла ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фермерське господарство Віра ,

третя особа - Арбузинська селищна рада Миколаївської області,

учасники справи за зустрічним позовом:

позивач - ОСОБА_2 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вісла ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вісла на постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Яворської Ж. М., Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вісла (далі - ТОВ Агрофірма Вісла ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , фермерського господарства Віра (далі - ФГ Віра ) та просило визнати недійсним договір оренди, укладений 19 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ФГ Віра , зареєстрований 23 березня 2018 року державним реєстратором Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області, та визнати недійсним договір оренди, укладений 19 березня 2018 року між ОСОБА_2 та ФГ Віра , зареєстрований 23 березня 2018 року державним реєстратором Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ Агрофірма Вісла та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_3 передала товариству в строкове (10 років) платне користування належні їй на праві власності земельні ділянки площею 7, 12 га та 8, 09 га, розташовані на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області. Державну реєстрацію договору проведено 29 травня 2006 року.

У 2007 році між ТОВ Агрофірма Вісла та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір до договору оренди від 29 травня 2006 року, яким змінено строк його дії на 15 років та збільшено розмір орендної плати, державну реєстрацію якого проведено 22 серпня 2007 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, спадкоємцями після її смерті є донька ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 , які прийняли спадщину на вищевказані земельні ділянки.

18 липня 2018 року товариству стало відомо, що в період дії чинного договору, 23 березня 2018 року державним реєстратором Арбузинської селищної ради Миколаївської області здійснено реєстрацію договорів оренди спірних земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладених 19 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ФГ Віра строком на 10 років площею 7, 1162 га, кадастровий номер 4820382600:06:000:0030, та між ОСОБА_2 і ФГ Віра строком на 10 років площею 8, 0809 га, кадастровий номер 4820382600:06:000:0031.

Посилаючись на те, що строк дії договору, який укладений між ТОВ Агрофірма Вісла та ОСОБА_3 на даний час не сплив, договір є чинним, достроково припинений не був, ТОВ Агрофірма Вісла просило позов задовольнити.

У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ Агрофірма Вісла про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначав, що дійсно між ТОВ Агрофірма Вісла та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі щодо належних останній земельних ділянок, який було зареєстровано в установленому законом порядку 29 травня 2006 року.

Вказував, що до 2010 року успадкована ним земельна ділянка перебувала в користуванні ТОВ Агрофірма Вісла . У 2011 році, у зв`язку із неналежним виконанням товариством умов договору оренди (систематичним невнесенням орендної плати) та відсутністю намірів надалі використовувати належну йому земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур, він, за згодою керівництва ТОВ Агрофірма Вісла , передав земельну ділянку в користування ФГ Віра . З 2011 року та по теперешній час ТОВ Агрофірма Вісла не висувало йому жодних претензій щодо перешкоджання в користуванні земельною ділянкою.

Посилаючись на викладене, просив розірвати договір оренди, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма Вісла , зареєстрований в книзі державної реєстрації договорів оренди в Миколаївській регіональній філії від 29 травня 2006 року № 040600500689.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2019 року позов ТОВ Агрофірма Вісла задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі площею 7, 1162 га, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, укладений 19 березня 2018 року між ФГ Віра та ОСОБА_1 , який зареєстрований 23 березня 2018 року державним реєстратором Арбузинської селищної ради Миколаївської області Костаньян Є. І. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень за № 40266533 від 23 березня 2018 року.

Визнано недійсним договір оренди землі площею 8, 0908 га, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, укладений 19 березня 2018 року між ФГ Віра та ОСОБА_2 , який зареєстрований 23 березня 2018 року державним реєстратором Арбузинської селищної ради Миколаївської області Костаньян Є. І. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень за № 40266596 від 23 березня 2018 року.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час укладення відповідачами спірних договорів оренди землі від 19 березня 2018 року договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма Вісла не був припинений, а тому укладення цих договорів на вже орендовану позивачем земельну ділянку свідчить про недодержання в момент їх вчинення сторонами вимог актів цивільного законодавства та порушення прав позивача на користування земельною ділянкою, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання їх недійсними.

Водночас підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про розірвання договору оренди суд першої інстанції не вбачав, оскільки ОСОБА_2 не довів як наявність обставин порушення відповідачем умов договору, які б давали підстави для розірвання договору оренди землі, так і факту порушення відповідачем умов договору.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2019 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову скасовано та ухвалено нове про його часткове задоволення.

Розірвано договір оренди землі, укладений між ТОВ Агрофірма Вісла та ОСОБА_3 , який зареєстрований у книзі державної реєстрації договорів оренди в Миколаївській регіональній філії від 29 травня 2006 року за № 040600500689 щодо земельної ділянки площею 8, 0908 га, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області.

У розірвані договору оренди землі, укладеного між ТОВ Агрофірма Вісла та ОСОБА_3 , щодо земельної ділянки площею 7, 1162 га, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, відмовлено.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвалюючи рішення у справі про задоволення позовних вимог ТОВ Агрофірма Вісла про визнання недійсними договорів оренди, суд першої інстанції правильно керувався тим, що укладення цих договорів до закінчення дії попереднього договору, укладеного із ОСОБА_3 , є порушенням права позивача як орендаря, а тому рішення в цій частині слід залишити без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та ухвалюючи в цій частині нове рішення про його часткове задоволення, апеляційний суд виходив з того, що ТОВ Агрофірма Вісла не виконувало істотної умови укладеного між сторонами договору оренди, систематично (в період з 2011 по 2018 роки) не сплачувало орендодавцю передбачену договором суму орендної плати, при цьому даних про умисне ухилення ОСОБА_2 від отримання орендної плати матеріали справи не містять, що свідчить про наявність правових підстав для розірвання договору оренди землі щодо належної ОСОБА_2 земельної ділянки площею 8, 0908 га .

Разом з тим, оскільки ОСОБА_2 не є власником земельної ділянки площею 7, 1247 га, порушення своїх прав на цю земельну ділянку він не довів, підстав для розірвання договору оренди в частині цієї земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_1 , апеляційний суд не вбачав.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2019 року ТОВ Агрофірма Вісла звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року в частині часткового задоволення зустрічного позову про розірвання договору оренди й залишити в силі рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2019 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що в даному випадку ТОВ Агрофірма Вісла було позбавлено права на користування земельною ділянкою відповідно до умов договору оренди землі, оскільки така без погодження і дозволу товариства з 2011 року була передана в користування ФГ Віра , від якого ОСОБА_2 отримував орендну плату і тому ніяким чином не розраховув на отримання орендної плати від ТОВ Агрофірма Вісла .

Постанова Миколаївського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року в іншій частині (щодо первісних позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди та зустрічних позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 7, 1162 га) заявником не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Арбузинського районного суду Миколаївської області.

20 січня 2020 року справа № 467/1445/18 надійшла до Верховного Суду.

ОСОБА_2 надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Установлено, що ОСОБА_3 належали на праві власності земельні ділянки площею 8, 09 га та 7, 12 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, що підтверджується відповідними державними актами на право приватної власності на землю.

Вищевказані земельні ділянки були передані в користування ТОВ Агрофірма Вісла строком на 10 років на підставі укладеного між товариством та ОСОБА_3 договору оренди землі, який зареєстрований у книзі державної реєстрації договорів оренди в Миколаївській регіональній філії від 29 травня 2006 року за № 040600500689.

Додатковим договором до договору оренди, укладеним між ТОВ Агрофірма Вісла та ОСОБА_3 , змінено строк дії договору оренди з 10 років на 15 років та збільшено розмір орендної плати до 2 878, 24 грн.

Додатковий договір зареєстровано в Арбузинському реєстраційному секторі № 5 22 серпня 2007 року за № 0407005004558.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Після її смерті спадщину в установленому законом порядку як спадкоємці першої черги прийняти її діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2

15 січня 2010 року спадкоємці отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею 7, 12 га та площею 8, 09 га, розташовані на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, в рівних частках.

За договором про розподіл спадкового майна від 15 січня 2010 року, у власність ОСОБА_1 перейшла земельна ділянка площею 7, 12 га, а у власність ОСОБА_2 - земельна ділянка розміром 8, 09 га.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

За приписами частини першої статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі (тут і далі в редакції, чинній на момент укладання договору) передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України Про плату за землю ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору,в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

У справі, яка переглядається, установлено, що з моменту підписання договору та до кінця 2010 року земельна ділянка оброблялася орендарем ТОВ Агрофірма Вісла .

Про перехід до ОСОБА_2 прав за договором оренди землі між ТОВ Агрофірма Вісла та ОСОБА_3 товариство було обізнане, про що свідчить часткова виплата ним у 4 кварталі 2011 року на користь ОСОБА_2 грошових коштів за оренду майна.

Разом з тим установлено, що з 2011 року по 2018 рік орендна плата ОСОБА_2 за договором оренди не сплачується, що визнано товариством у відзивах на зустрічний позов та апеляційну скаргу. Спірна земельна ділянка з 2011 року знаходиться у фактичному користуванні ФГ Віра .

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Установивши, що ТОВ Агрофірма Вісла систематично не сплачувало орендодавцю ОСОБА_2 передбачену договором оренди землі оренду плату, чим порушило умови цього договору, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для розірвання договору оренди землі, укладеного щодо належної ОСОБА_2 земельної ділянки.

При цьому апеляційний суд обґрунтовано вважав, що доводи ТОВ Агрофірма Вісла щодо відсутності в товариства обов`язку зі сплати орендної плати через невикористання спірної земельної ділянки є безпідставними та такими, що суперечать умовам укладеного між сторонами договору оренди, за якими в період чинності договору обов`язок орендаря зі сплати орендної плати є безумовним. До того ж колегія суддів враховує, що вважаючи дії ОСОБА_2 щодо фактичної передачі в 2011 році спірної земельної ділянки в користування іншої особи неправомірними, ТОВ Агрофірма Вісла з вимогами про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою не зверталося.

Доводи касаційної скарги на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, фактично зводяться до переоцінки доказів , що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині відповідає вимогам закону й підстав для її скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ Агрофірма Вісла залишити без задоволення, а постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року в частині задоволених зустрічних позовних вимог про розірвання договору оренди землі без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вісла залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року в частині задоволених зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вісла про розірвання договору оренди землі залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков