Рішення

від 14.05.2010 по справі 8/75пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГА НСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВ В, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.10 Справа № 8/75пн.

За позовом Фі зичної особи- підприємця ОСОБА_1,

м. Кіровськ Луган ської області,

до Товариства з обмеже ною відповідальністю «ВАЛДІ », м. Стаханов Лугансько ї області, -

про зобов' язання вико нати певні дії.

Суддя господарського суд у Луганської області Сере да А.П.,

при секретарі судового з асідання Провоторовій О.В .,

в присутності представник ів сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - представник, - довіреність №1509 від 14.09.09 року;

від відповідача - Кулик А.В. - представник, - довірен ість №01/04 від 01.04.10 року, -

розглянувши матеріали спр ави, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про зобов' я зання відповідача виконати у мови договорів оренди майна від 25.05.2009 року, а саме:

передати позивачу об' єкт и оренди, а саме: автозаправоч ні станції, які розташовані у АДРЕСА_1;

не чинити перешкод у здійсн енні законної господарської діяльності орендаря.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 02.04.10 року до 19.04.10 ро ку - у зв' язку з неявкою поз ивача та неподанням сторонам и доказів, витребуваних судо м; з 19.04.10 року до 11.05.10 року та з 11.05.10 ро ку до 14.05.10 року - з метою наданн я сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

До початку судового засід ання, призначеного на 14.05.10 року , представниками сторін заяв лено клопотання про відмову від здійснення фіксації судо вого процесу технічними засо бами, яке судом задоволено.

Представник позивача п озов підтримав у повному обс язі, мотивуючи його незаконн істю дій відповідача щодо ві дібрання у позивача обох об' єктів оренди та вчинення пер ешкод у їх користуванні.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючис ь на те, що обидва договори оре нди суперечать чинному закон одавству та є неукладеними (в ідзив на позов від 02.04.10 року за в их. №б/н).

І.Заслухавши представникі в сторін, дослідивши наявні д окази, суд встановив наступн і фактичні обставини справи.

25.05.09 року між позивачем (оре ндар) та відповідачем (орендо давець) укладено договір оре нди майна, відповідно до яког о орендодавець передав, а оре ндар прийняв у оренду автоза правочну станцію, яка склада ється з: а- будівлі операторсь кої; б - паливорозтадочної к олонки на 2 крани (2 штуки); в - н авісу над колонками; д - ємно стей для палива (4 штуки), - які р озташовану за адресою: АДРЕ СА_1 (п.1.1- 1.2 договору).

Сторони домовилися, що орен дна плата становить 800,00 грн. за місяць (п.2.2.9).

Зміни до цього договору вно сяться тільки на підставі вз аємної домовленості шляхом підписання сторонами додатк ів до нього (п.3.1). Договір розри вається за взаємною згодою с торін (п.3.2). Розірвання договор у в односторонньому порядку не допускається (п.3.3).

Договір може бути достроко во розірвано за умов, визначе них у п.3.4, при цьому серед назва них у договорі підстав відсу тня така, як відмова від підпи сання додаткової угоди.

Договір набирає чинності п ісля його підписання сторона ми та діє до 01.05.12 року, після чог о може бути пролонгований за згодою сторін (п.4.1) (далі - Д оговір-1) (а.с.8-9).

25.05.09 року між тими ж сторонам и укладено аналогічний догов ір оренди майна, відмінність якого від першого договору п олягає у тому, що:

його предметом є автозапра вочна станція, яка складаєть ся з: а - приміщення оператор ської; б - паливнороздаточно ї колонки на 10 кранів; в - наві су над колонкою; д - ємностей для палива (5 штук) (п.1.1 - 1.2);

орендна плата становить 1200,00 грн. на місяць (п.2.2.9) (далі - Д оговір-2) (а.с.11).

11.08.09 року орендодавець спрям ував на адресу орендаря лист а (вих. №б/н), у якому поставив ви могу про укладення додатков ої угоди про внесення змін до пункту 2.2.9 Договору-1 шляхом вс тановлення орендної плати на рівні 20000,00 грн. на місяць (а.с.12).

11.08.09 року орендодавець спря мував на адресу орендаря лис та (вих. №б/н), у якому поставив в имогу про укладення додатко вої угоди про внесення змін д о пункту 2.2.9 Договору-2 шляхом в становлення орендної плати н а рівні 20000,00 грн. на місяць (а.с.13).

Обидва листи мотивовані не відповідністю ставок орендн ої плати ринковим ставкам ор енди за аналогічні об' єкти та містять попередження про те, що у разі відмови орендаря від виконання вищевикладени х вимог, орендодавець залиша є за собою право на відмову в ід договорів.

14.09.09 року орендодавець спрям ував на адресу орендаря лист а (вих. №б/н), яким повідомив про те, що з моменту його (листа) от римання обидва договори є ро зірваними (а.с.14).

15.09.09 року орендодавець знову спрямував орендареві листа за вих. №б/н та запросив оренд аря прибути для складання ак тів приймання-передачі майн а у зв' язку з розірванням до говорів (а.с.15).

Як стверджує позивач, з 15.09.09 р оку орендодавець припинив д опуск орендаря на обидві вищ езгадані автозаправочні ста нції, що унеможливило з його б оку користування ними за при значенням.

Ця обставина стала підстав ою для його звернення з позов ом до суду.

ІІ.Заслухавши представн иків сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, щ о позов не підлягає задоволе нню з наступних підстав.

Частинам 1 та 2 статт і 11 Цивільного кодексу Україн и (далі - ЦКУ) встановлено, що цивільні права та обов' язки виникають із дій осіб, що пере дбачені актами цивільного за конодавства, а також із дій ос іб, що не передбачені цими акт ами, але за аналогією породжу ють цивільні права та обов' язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов' язкі в, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особ и, спрямована на набуття, змін у або припинення цивільних п рав та обов' язків. Правочин и можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (д оговори) (частини 1 та 2 ст. 202 ЦКУ) .

Як сказано у частинах 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу, змі ст правочину не може супере чити цьому Кодексу, іншим акт ам цивільного законодавств а, а також моральним засад ам суспільства. Особа, яка вч иняє правочин, повинна мати н еобхідний обсяг цивільної ді єздатності. Волевиявлення у часника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин ма є вчинятися у формі, встановл еній законом. Правочин має бу ти спрямований на реальне на стання правових наслідків, щ о обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦКУ, правоч ин є правомірним, якщо його н едійсність прямо не

вста новлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним .

Статтею 205 Цивільного кодексу визначено, що правоч ин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не вст ановлено законом (ч.1).

Згідно ст. 207 ЦКУ право чин вважається таким, що вчин ений у письмовій формі,

як що його зміст зафіксований в одному або кількох докумен тах, у листах, телеграмах, яки ми обмінялися сторони. Право чин вважається таким, що вчи нений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допо могою телетайпного, електрон ного або іншого технічного з асобу зв'язку. Правочин вважа ється таким, що вчинений у пи сьмовій формі, якщо він підпи саний його стороною (сторона ми). Правочин, який вчиняє юрид ична особа, підписується осо бами, уповноваженими на це ї ї установчими документами, довіреністю, законом або і ншими актами цивільного з аконодавства, та скріплюєть ся печаткою.

Стаття 208 Цивільного к одексу містить імперативну н орму, згідно якій у письмовій формі належить вчиняти прав очини між юридичними особам и, крім правочинів, передбаче них частиною першою статті 206 цього Кодексу (п.1 ч. 1).

Договором є домовлен ість двох або більше сторін, с прямована на встановлення, з міну або припинення цивільни х прав та обов' язків ( частин а 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов' язкови м для виконання сторонами (ст . 629 ЦКУ).

Відповідно до ст.6 цьог о Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні у мов договору з урахуванням в имог цього Кодексу, інших акт ів цивільного законодавства , звичаїв, ділового обороту, ви мог розумності та справедлив ості (ст.627 Цивільного кодексу ).

Зміст договору стано влять умови (пункти), визначен і на розсуд сторін і погоджен і ними, та умови, які є обов' язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦКУ).

Згідно частин 1 ст. 638 на званого Кодексу договір є ук ладеним, якщо сторони в належ ній формі досягли згоди з усі х істотних умов договору. Iсто тними умовами договору є ум ови про предмет договору, ум ови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сто рін має бути досягнуто згоди .

Статтею 640 ЦКУ встанов лено, що договір є укладеним з моменту одержання особо ю, яка направила пропозицію у класти договір, відповіді пр о прийняття цієї

пропозиц ії. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необ хідні також передання майна або вчинення іншої дії, дого вір є укладеним з моменту пер едання відповідного майна а бо вчинення певної дії.

Дослідивши обидва вищезгадані договори, суд вв ажає, що вони не відповідають вимогам чинного законодавст ва та є неукладеними з наступ них підстав.

Згадані договори нал ежать до договорів оренди ма йна, яке належить юридичній о собі, тобто є приватною власн істю.

За договором найму (ор енди) наймодавець передає аб о зобов' язується передати н аймачу майно у користування за плату на визначений термі н (частина 1 ст. 759 ЦКУ).

Обидва договори нале жать до категорії господарсь ких.

Частинами 1-2 ст. 180 Госпо дарського кодексу України (д алі - ГКУ) встановлено, що змі ст господарського договору с тановлять умови договору, ви значені угодою його сторін, с прямованою на встановлення, зміну або припинення господа рських зобов' язань, як пого джені сторонами, так і ті, що п риймаються ними як обов' язкові умови договору відпов ідно до законодавства. Гос подарський договір вважаєть ся укладеним, якщо між сторон ами у передбачених законом п орядку та формі досягнуто зг оди щодо усіх його істотних у мов. Iстотними є умови, визн ані такими за законом чи необ хідні для договорів даного в иду, а також умови, щодо яких н а вимогу однієї із сторін пов инна бути досягнута згода.

Як сказано у частині 1 ст. 284 ГКУ, істотними умовами д оговору оренди є: об' єкт оре нди (склад і вартість майна з у рахуванням її індексації); ст рок, на який укладається дого вір оренди; орендна плата з ур ахуванням її індексації; пор ядок використання амортизац ійних відрахувань; відновлен ня орендованого майна та умо ви його повернення або викуп у.

Обидва договори не м істять умов про:

вартість майна з урах уванням індексації;

розмір орендної плат и з урахуванням індексації;

порядок використання амортизаційних відрахувань ;

порядок відновлення орендованого майна.

Отже, сторони при укла денні обох договорів не дотр ималися вищенаведених вимог законодавства.

Частиною 8 ст. 181 ГКУ встановлено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з ус іх істотних умов господарськ ого договору, такий договір в важається неукладеним (таким , що не відбувся). Якщо одна із с торін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаю ться нормами Цивільного коде ксу України.

Згідно ст. 215 ЦКУ підст авою недійсності правочину є недодержання в момент вчине ння правочину стороною (стор онами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою , п' ятою та шостою статті 203 ць ого Кодексу.

Правові наслі дки недійсності правочину, з окрема, встановлені частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу, а са ме: недійсний правочин не ств орює юридичних наслідків, кр ім тих, що пов' язані з його не дійсністю.

Пленум Верх овного Суду України у п. 8 пос танови від 06.11.09 року №9 «Про судо ву практику розгляду цивільн их справ про визнання правоч инів недійсними»стверджує, щ о відповідно до частини пе ршої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сто ронами) вимог, які встановлен і статтею 203 ЦК, саме на момент

вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним пра вочин, який не вчинено.

У зв'язку з цим судам н еобхідно правильно визнача ти момент вчинення правочин у (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо).

Зокрема, не є укладени ми правочини (договори), у яких відсутні встановлені закон одавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня з года за всіма істотними умов ами договору; не отримано акц епт стороною, що направила оф ерту; не передано майно, якщо в ідповідно до законодавства д ля вчинення правочину потрі бна його передача тощо). Згід но із статтями 210 та 640 ЦК не є вчи неним також правочин у разі н ездійснення його державної реєстрації, якщо правочин пі длягає такій реєстрації.

За таких обставин п ідстави для задоволення позо ву - відсутні.

Що стосується судових ви трат, то суд, керуючись ст.ст.44,4 7-1 та 49 ГПК України, покладає їх на позивача згідно його клоп отанню.

На підставі ви кладеного, ст.ст. 11, 16, 202-205, 207-210, 219,220, 560, 572 -576, 590-591, 626, 638, 640, 655, 691 та 692 Цивільного ко дексу України, керуючись ст.с т. 32-34, 36, 44, 47-1, 49, 82-85 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, суд

в и р і ш и в :

1.У задоволенн і позову відмовити.

2.Судові витрати покла сти на позивача.

Відповідно до ст.85 ГП К України у судовому засідан ні 14.05.10 року за згодою представ ників сторін оголошено лише вступну та резолютивну части ни рішення.

Рішення набирає зако нної сили після закінчення д есятиденного строку з дня йо го підписання, оформленого в ідповідно до ст. 84 ГПК України .

Рішення може бути оск аржено до Луганського апеляц ійного господарського суду у 10-денний термін з дня підпис ання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 14 травня 2010 року.

Суддя А.П.Середа