Рішення

від 08.09.2021 по справі 420/9885/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9885/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691; площа Думська, 1, м. Одеса, 65026) до Біляївської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 20948988; адреса: пр-т Незалежності, 7, м. Біляївка, Одеська область, 67600), Одеської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 43995888; адреса: пр. Шевченка, 4, м. Одеса, 65017), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал (код ЄДРПОУ 14289688; адреса: вул. Басейна, 5, м. Одеса, 65039), на стороні відповідача Біляївської міської ради (код ЄДРПОУ 33579244; адреса: пр. Незалежності, 9, м. Біляївка, Одеська область, 67602) про визнання протиправним та нечинним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеської міської ради до Біляївської районної ради Одеської області, у якому позивач просить суд визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Біляївської районної ради Одеської області від 24.10.2014 року №40/667-VI Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів) .

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/9885/20 о 12:21:03 год. розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 07.10.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у даній справі в порядку ст.264 КАС України, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.10.2020 року.

Зобов`язано Біляївську районну раду Одеської області опублікувати оголошення про відкриття провадження у справі №420/9885/20 про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Біляївської районної ради Одеської області від 24.10.2014 року №40/667-VI Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів) у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений та зобов`язано докази опублікування такого оголошення надати до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду у строк не пізніше 5 днів з дати його опублікування.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному підготовче засідання, призначене на 26.10.2020 року, перенесено на 16.11.2020 року.

Ухвалою суду від 16.11.2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі, призначено підготовче засідання 03.12.2020 року, яке було перенесено у зв`язку із перебуванням головуючого судді Аракелян М.М. у відпустці на 22.12.2020 року.

У зв`язку із відсутністю електропостачання в Одеському окружному адміністративному суді підготовче засідання перенесено на 25.01.2021 року.

Підготовче засідання 25.01.2021 року відкладено на 11.02.2021 року.

02.12.2020 року за вх.№ЕП/23180/20 від представника Біляївської міської ради надійшла заява про вступ до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Обґрунтована заява тим, що вирішення даної справи по суті матиме відповідні наслідки для наповнення місцевого бюджету через вирішення питання про розрахунок плати на землю та проведення оцінки земель.

Ухвалою суду від 11.02.2021 року залучено до участі у справі №420/9885/20 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Біляївську міську раду (код ЄДРПОУ 33579244; адреса: пр. Незалежності, 9, м. Біляївка, Одеська область, 67602), відкладено підготовче засідання на 04.03.2021 року.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Аракелян М.М. у відпустці підготовче засідання перенесено на 22.03.2021 року.

Ухвалою суду від 22.03.2021 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача Одеську районну раду Одеської області (код ЄДРПОУ 43995888; адреса: пр. Шевченка, 4, м. Одеса, 65017), розгляд справи №420/9885/20 розпочато спочатку, витребувано від Архівного відділу Біляївської райдержадміністрації Одеської області матеріали 40 сесії VI скликання Біляївської районної ради, передані на архівне зберігання (кількість аркушів 274) за Актом №4 від 18.08.2020 року вхід.№1286.

Зобов`язано відповідача Біляївську районну раду Одеської області невідкладно надати до суду докази публікації оголошення в газеті 21.10.2020 року.

Призначено підготовче засідання на 12.04.2021 року.

Підготовче засідання, призначене на 12.04.2021 року, відкладено на 26.04.2021 року, а потім на 12.05.2021 року.

Ухвалою суду від 12.05.2021р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №420/9885/20 на тридцять днів. Призначено підготовче засідання на 03.06.2021 року.

Ухвалою суду від 03.06.2021 року витребувано від Архівного відділу Біляївської райдержадміністрації Одеської області матеріали 40 сесії VI скликання Біляївської районної ради у повному обсязі, за виключенням вже наданих 274 аркушів архівної документації, закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання для розгляд справи по суті на 23.06.2021 року.

14.06.2021 року за вх.№30842/21 від Архівного відділу Біляївської райдержадміністрації Одеської області надійшли витребувані матеріали.

Ухвалою суду від 23.06.2021 року повторно зобов`язано відповідача Біляївську районну раду Одеської області невідкладно надати докази публікації оголошення про відкриття провадження у справі №420/9885/20 про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Біляївської районної ради Одеської області від 24.10.2014 року №40/667-VI Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів) .

Призначено судове засідання на 05.08.2021 року.

У судовому засіданні 05.08.2021 року заслухано пояснення учасників процесу, оголошено перерву до 16.08.2021 року.

У судове засідання 16.08.2021 року представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце сповіщались належним чином та завчасно. 16.08.2021 року за вх.№ЕП/21930/21 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

На підставі ч.9 ст.205 КАС України справу розглянуто у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що оскарженим рішенням Біляївської районної ради затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів), внаслідок чого сплата земельного податку значно зросла з 1,5 млн грн. на рік до 6,2 млн грн. При цьому, на переконання представника позивача, спірне рішення є регуляторним актом, однак у цьому контексті оскаржуване рішення не відповідає критеріям, встановленим для процедури прийняття регуляторного акту та його оприлюднення. Так, представник Одеської міської ради зазначає, що:

по-перше, позиція відповідача стосовно того, що рішення органів місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки населених пунктів не є регуляторними актами в розумінні Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, не відповідає чинним на момент прийняття рішення нормам та позиції Верховного Суду з вказаного питання. Більше того, така позиція районної ради вказує на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення Біляївською районною радою Одеської області не було застосовано регламентовану законодавством процедуру прийняття регуляторного акта, тоді коли правова природа рішення про затвердження нормативної грошової оцінки прямо вказує на його регуляторний характер та, відповідно, поширення на нього вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , що підтверджується обов`язковими для застосування висновками Верховного Суду;

по-друге, Біляївською районною радою Одеської області не лише порушено процедуру підготовки та прийняття регуляторного акта, але й належним чином не опубліковано затверджену оскаржуваним у справі рішенням технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів), чим позбавлено третіх осіб можливості ознайомитися з розрахунком нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок та застосованих для цього коефіцієнтів.

01.12.2020 року за вх.№ЕП/22990/20 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача наголосив на такому:

по-перше, спірним рішення Біляївська районна рада лише затвердила технічну документацію, а не розробляла її. Тобто, таке рішення носить управлінський, а не регуляторний характер, а тому до процедури його прийняття не застосовуються положення Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності ;

по-друге, спірне рішення опубліковано у встановленому законом порядку у районній газеті Південна Зоря від 01.11.2014 року за № 80 (10031) та на офіційному сайті районної ради.

05.11.2020 року за вх.№46782/20 від представника третьої особи ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал надійшли письмові пояснення щодо позову, де зазначено про підтримку позиції позивача у справі із аналогічних підстав, зазначених у позовній заяві.

05.03.2021 року за вх.№11444/21 від представника Біляївської міської ради надійшли пояснення щодо позову. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник третьої особи наголосив на непоширення на спірне рішення положень Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

11.07.2003 року Біляївською районною державною адміністрацією видано державний акт серії І-ОД № 002989 на право постійного користування КП Одесводоканал земельною ділянкою загальною площею 248,72 га для водозабезпечення у межах згідно з планом землекористування.

17.12.2003 року між Одеською міською радою (орендодавець) та ТОВ Інфокс (орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу КП Одесводоканал , відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс КП Одесводоканал . Згідно з п. 1.4 вказаного договору після його укладення КП Одесводоканал реорганізовується шляхом приєднання до ТОВ Інфокс в установленому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦК України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

27.03.2015 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради на земельну ділянку загальною площею 244,6678 га (кадастровий номер: 5121010100:01:003:0001).

При цьому, ТОВ Інфокс як правонаступник КП Одесводоканал є користувачем цілісного майнового комплексу, в тому числі земельних ділянок на території Біляївського району.

24.10.2014 року Біляївською міською радою Одеської області прийнято рішення № 40/667-VI Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів) . Відповідно до п. 2 вказаного рішення нормативна грошова оцінка введена в дію з 01.01.2016 року.

Одеська міська рада як власник земельних ділянок, розташованих на території Біляївського району Одеської області, та, відповідно, суб`єкт, на якого поширюється дія рішення Біляївської районної ради Одеської області від 24.10.2014 року № 40/667-VI Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів) , вважає наведене рішення протиправним та таким, що має бути визнано нечинним з моменту його прийняття, а тому Міська рада звернулась до суду із даною позовною заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу, що правомірність оскаржуваного рішення у даній справі з урахуванням доводів сторін оцінюється на основі двох критеріїв:

1) чи застосовуються до спірного рішення Біляївської районної ради Одеської області від 24.10.2014 року № 40/667-VI Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів) положення Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності ;

2) якщо такі положення застосовуються, чи дотримано відповідачем вимоги Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності щодо порядку прийняття та опублікування регуляторного акту.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням зазначених критеріїв, суд вказує наступне.

відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про оцінку земель (в редакції від 09.12.2012 року, чинній на момент прийняття оскаржуваного у справі рішення) залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види:

- бонітування ґрунтів;

- економічна оцінка земель;

- грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону України Про оцінку земель грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

При цьому, статтею 1 Закону України Про оцінку земель визначено:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами;

- рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Так, відповідно до п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України (в редакції від 01.10.2014 року, чинній на момент прийняття оскаржуваного у справі рішення) базою оподаткування плати за землю є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

У свою чергу, частиною 1 ст. 15 Закону України Про оцінку земель підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Згідно частини 1 ст. 15 Закону України Про оцінку земель підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Таким чином, нормативна оцінка землі здійснюється не на підставі технічної документації, а на підставі рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу, що технічна документація без наявності рішення органу місцевого самоврядування (у даному випадку Біляївської районної ради) про її затвердження не породжує правових наслідків для власників землі на території відповідного району.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

При цьому, частиною 2 ст. 18 Закону України Про оцінку земель встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України Про оцінку земель за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною 2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про оцінку земель технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу підлягають державній експертизі відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України Про оцінку земель технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

У рішенні від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України, посилаючись на ч. 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Надаючи оцінку спірному рішенню суд звертає увагу, що воно носить характер нормативно-правового акту, адже не направлено на конкретно визначене коло осіб, а носить загальний характер, визначає правові відносини для власників землі у межах району. Більше того, спірне рішення регулює правовідносини, які чітко не обмежені ані по суб`єктах, ані у контексті дії норм у часі.

Критерії віднесення того чи іншого акта до категорії нормативно-правового містяться у Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року № 34/5 (далі - Порядок № 34/5).

Відповідно до п. 1.2 Порядку № 34/5 (в редакції від 03.12.2013 року, чинній на момент прийняття оскаржуваного у справі рішення) цей Порядок визначає процедуру підготовки та подання до Міністерства юстиції України нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, та єдиний механізм їх розгляду та державної реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Згідно з п. 1.4 Порядку № 34/5 нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Визначення нормативно-правового акта міститься також і в чинній редакції КАС України, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 якого нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Таким чином, формуючи проміжний висновок, суд констатує, що рішення Біляївської районної ради Одеської області від 24.10.2014 року №40/667-VI Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів) є нормативно-правовим актом.

У свою чергу, окремі вимоги до процедури прийняття нормативно-правових регуляторних актів передбачені Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , дія якого відповідно до його ст. 3 поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності (в редакції від 11.07.2014 року, чинній на момент прийняття оскаржуваного у справі рішення):

- державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності (далі - державна регуляторна політика) - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб`єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України;

- регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

- регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Згідно з ч. 12 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Суд звертає увагу, що заперечення відповідача головним чином стосуються того, що спірне рішення не є регуляторним актом. Втім, відповідач не заперечує, що таке рішення є нормативно-правовим актом.

Отже, за встановленими законом ознаками спірне рішення є регуляторним актом, оскільки прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінює норми права, скасовує інший правовий акт, поширюється на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки рішення лише визначає коло суб`єктів, на які поширюється її дія, однак жодним чином не персоніфікує їх) та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

Суд бере до уваги висновки , викладені у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 року у справі № 803/417/18, від 17.12.2019 року у справі № 1940/1662/18, від 29.04.2020 року у справі № 161/6580/16, в яких суд касаційної інстанції вказав на те, що затверджена нормативна грошова оцінка визначає базові розрахункові показники, які є обов`язковими для застосування у окремих відносинах між органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарської діяльності, вона може застосовуватися неодноразово і стосуватися невизначеного кола суб`єктів, тому рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земель є регуляторним актом, а відтак має бути прийняте з додержанням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

При цьому, у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 10.04.2020 року у справі № 615/1182/15, предметом розгляду в якій було рішення Валківської міської ради Харківської області від 27.01.2015 року № 1506 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Валки Валківської міської ради Валківського району Харківської області , касаційний суд вказав, що подібні акти органів місцевого самоврядування неодноразово були предметом спору у справах, які розглядались у Верховному Суді, й статус таких актів саме як регуляторних, а отже і поширення на них вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності не ставився під сумнів.

За наведеного обґрунтування суд має оцінити оскаржуване рішення в контексті дотримання вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Відповідно до ст. 5 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності (в редакції від 11.07.2014 року, чинній на момент прийняття оскаржуваного у справі рішення) забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає:

встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів;

підготовку аналізу регуляторного впливу;

планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів;

оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю;

відстеження результативності регуляторних актів;

перегляд регуляторних актів;

систематизацію регуляторних актів;

недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти;

викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта;

оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.

Так, визначена Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності процедура підготовки, прийняття та відстеження результативності регуляторних актів передбачає:

1) внесення акта до плану діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності планування діяльності сільських, селищних, міських, районних у містах, районних та обласних рад з підготовки проектів регуляторних актів здійснюється в рамках підготовки та затвердження планів роботи відповідних рад у порядку, встановленому Законом України Про місцеве самоврядування в Україні та регламентами відповідних рад, з урахуванням вимог частин третьої та четвертої статті 7 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст. 7 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності передбачено, що план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.

2) проведення аналізу регуляторного впливу регуляторного акта.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності розробник проекту регуляторного акта при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен, зокрема:

- визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта, у тому числі здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб`єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта;

- обґрунтовано довести, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб`єктів господарювання, громадян та держави;

- обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кількісно визначені;

- оцінити можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги;

- визначити показники результативності регуляторного акта;

- визначити заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття.

Частиною 3 ст. 33 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначено, що у разі внесення на розгляд засідання виконавчого органу ради чи внесення на затвердження сільським, селищним, міським головою проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу цей проект повертається його розробникові на доопрацювання.

3) оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Частиною 6 ст. 9 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначено, що строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

4) оприлюднення регуляторного акта.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

5) відстеження результативності регуляторного акта.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності стосовно кожного регуляторного акта послідовно здійснюються базове, повторне та періодичне відстеження його результативності.

Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюється до дня набрання чинності цим регуляторним актом або набрання чинності більшістю його положень. Якщо для визначення значень показників результативності регуляторного акта використовуються виключно статистичні дані, базове відстеження результативності може бути здійснене після набрання чинності цим регуляторним актом або набрання чинності більшістю його положень, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.

Частиною 6 ст. 10 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначено, що повторне відстеження результативності регуляторного акта здійснюється через рік з дня набрання ним чинності або набрання чинності більшістю його положень, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом або більшістю його положень, якщо рішенням регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, не встановлено більш ранній строк.

Згідно з ч. 7 ст. 10 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності періодичні відстеження результативності регуляторного акта здійснюються раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта, у тому числі і в разі, коли дію регуляторного акта, прийнятого на визначений строк, було продовжено після закінчення цього визначеного строку.

Відповідно до ч. 12 ст. 10 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності регуляторний орган, який прийняв відповідний акт, якщо інше не встановлено цим Законом, готує звіт про відстеження результативності цього регуляторного акта та не пізніш як у десятиденний строк з дня підписання цього звіту оприлюднює його у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

Частиною 3 ст. 13 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності передбачено, що звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:

- відсутній аналіз регуляторного впливу;

- проект регуляторного акта не був оприлюднений.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності у разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи документів, на підставі яких Біляївською районною радою Одеської області було прийнято оскаржуване у справі рішення від 24.10.2014 року № 40/667-VI, відповідачем не було дотримано процедури розробки та прийняття регуляторного акту, визначеної Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , про що свідчить відсутність у матеріалах справи:

рішення Біляївської районної ради Одеської області про проведення відповідної нормативної грошової оцінки земель;

рішення Біляївської районної ради Одеської області про затвердження плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2014 рік (про внесення змін до останнього), що включає підготовку проекту рішення Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів) ;

примірника друкованого засобу масової інформації та/або роздруківки з офіційної сторінки в мережі Інтернет з оприлюдненим планом діяльності Біляївської районної ради Одеської області з підготовки проектів регуляторних актів на 2014 рік (про внесення змін до останнього), що включає підготовку проекту рішення Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів) ;

аналізу регуляторного впливу проекту рішення Біляївської районної ради Одеської області Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів) ;

примірника друкованого засобу масової інформації та/або роздруківки з офіційної сторінки в мережі Інтернет з оприлюдненим повідомленням про оприлюднення проекту рішення Біляївської районної ради Одеської області Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів) ;

примірника друкованого засобу масової інформації та/або роздруківки з офіційної сторінки в мережі Інтернет з оприлюдненими проектом рішення Біляївської районної ради Одеської області Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів) та аналізом регуляторного впливу останнього;

протоколу відкритого обговорення проекту рішення Біляївської районної ради Одеської області Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів) за участю представників громадськості;

пропозицій та зауважень до проекту рішення Біляївської районної ради Одеської області Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів) , що надійшли від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань;

висновків Біляївської районної ради Одеської області, зроблених за результатом розгляду вищенаведених пропозицій та зауважень від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань;

звітів про відстеження результативності рішення Біляївської районної ради Одеської області від 24.10.2014 року № 40/667-VI;

примірника друкованого засобу масової інформації та/або роздруківки з офіційної сторінки в мережі Інтернет з оприлюдненими звітами про відстеження результативності рішення Біляївської районної ради Одеської області від 24.10.2014 року № 40/667-VI.

Більше того, відповідач заперечує поширення на спірні правовідносини положень Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . Разом із тим, тверджень стосовно того, що положення вказаного Закону дотримувались при прийнятті спірного рішення, не наведено, а доказів дотримання норм - не надано.

Таким чином, суд зазначає, що спірне рішення Біляївської районної ради Одеської області від 24.10.2014 року №40/667-VI Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів) є нормативно-правовим та регуляторним актом, яке має відповідати вимогам Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . Під час судового розгляду справи судом встановлено невідповідність оскаржуваного рішення вимогам наведеного Закону та встановлено факт його недотримання під час затвердження технічної документації, що має наслідком визнання рішення протиправним та нечинним з моменту прийняття.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.264 КАС України особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу), постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності. У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження. Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта суд виявить, що інші нормативно-правові акти, прийняті відповідачем, чи їх окремі положення, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі, безпосередньо впливають на прийняття рішення у справі і без визнання таких нормативно-правових актів протиправними неможливий ефективний захист прав позивача, суд визнає такі акти чи їх окремі положення протиправними в порядку, визначеному цією статтею. Рішення суду у справах щодо оскарження нормативно-правових актів оскаржується у загальному порядку. Правила цієї статті застосовуються також у випадках, коли питання протиправності нормативно-правового акта постало під час розгляду іншої адміністративної справи.

Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню, адже позивачем обґрунтовано порушення його прав та інтересів, а відповідачем не доведена правомірність рішення.

Згідно ст.265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Позов про оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині, розглядається судом за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2102 грн. за подачу даного позову.

Суд дійшов висновку про стягнення з Біляївської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 20948988) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691) судових витрат зі сплати судового збору у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн., поклавши ці витрати на цього відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 264, 265, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691; площа Думська, 1, м. Одеса, 65026) до Біляївської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 20948988; адреса: пр-т Незалежності, 7, м. Біляївка, Одеська область, 67600), Одеської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 43995888; адреса: пр. Шевченка, 4, м. Одеса, 65017), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал (код ЄДРПОУ 14289688; адреса: вул. Басейна, 5, м. Одеса, 65039), на стороні відповідача Біляївської міської ради (код ЄДРПОУ 33579244; адреса: пр. Незалежності, 9, м. Біляївка, Одеська область, 67602) про визнання протиправним та нечинним рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та нечинним рішення Біляївської районної ради Одеської області від 24.10.2014 року №40/667-VI Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів)

Стягнути з Біляївської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 20948988) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян