Рішення

від 27.05.2021 по справі 758/1764/17

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/1764/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Жванко О.Є., розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Горлиця до Кременчуцької міської ради Полтавської області, про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

У С Т АН О В И В:

До Подільського районного суду м. Києва з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Горлиця (надалі за текстом - позивач) до Кременчуцької міської ради Полтавської області (надалі за текстом - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення 17 сесії сьомого скликання Кременчуцької міської ради від 22.12.2016 року в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 3687 кв.м для будівництва 9-ти поверхового житлового будинку (будівельний № 6) по вул. Вадима Пугачова ; зарахування до земель запасу міста земельну ділянку площею 3687 кв. м для будівництва 9-ти поверхового житлового будинку (будівельний № 6) по вул. Вадима Пугачова та визнання зазначеної земельної ділянки комунальної власності та зобов`язати Кременчуцьку міську раду повторно розглянути на її пленарному засіданні (сесії) питання щодо надання позивачу дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 3687 кв. м для будівництва 9-ти поверхового житлового будинку (будівельний № 6) по вул. Вадима Пугачова.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 08.11.2016 року звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, що перебуває в комунальній власності. В заяві визначене місце розташування бажаної земельної ділянки - м. Кременчук вул. Вадима Пугачова та цільове призначення - для будівництва 9-поверхового житлового будинку, до заяви були додані визначені законом документи. Відтак, вважає, що ним виконано всі необхідні дії, у той же час, рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 22.12.2016 року прийнято з підстав не передбачених ч.3 ст.123 ЗК України.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20.02.2017 року вищевказану справу було повернуто відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 109 КАС України (в редакції від 21.12.2016 року) та роз`яснено заявнику право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду, позивачем була подана апеляційна скарга.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017 року апеляційну скаргу позивача на Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 20.02.2017 року залишено без задоволення.

В подальшому, на Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 20.02.2017 року та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017 року позивачем було подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.04.2018 року дану справу направлено на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Постановою Великої Палати Верховного Суду України від 20.06.2018 року Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 20.02.2017 року та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.08.2018 року відмовлено у відкритті провадження в даній справі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 року апеляційну скаргу ТОВ Виробничо-комерційна фірма Горлиця задоволено та вказану Ухвалу суду скасовано та направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 18.01.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

22.04.2019 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що Кременчуцькою міською радою Полтавської області було розглянуто клопотання про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 3687 кв.м для будівництва 9-ти поверхового житлового будинку (будівельний №6) по вул. Вадима Пугачова та надана відмову у задоволенні даного клопотання, тобто, було виконано передбачений законодавством обов`язком розглянути клопотання позивача та задовольнити або відмовити у його задоволенні. На думку відповідача, прийняття рішення про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою чи відмову у наданні такого дозволу належить до дискреційних повноважень Кременчуцької міської ради як суб`єкта, що здійснює розпорядження землями комунальної власності від імені територіальної громади.

29.05.2019 року представником позивача подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить визнати протиправним та скасувати рішення 17 сесії сьомого скликання Кременчуцької міської ради від 22.12.2016 року в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 3687 кв.м для будівництва 9-ти поверхового житлового будинку (будівельний № 6) по вул. Вадима Пугачова; визнати протиправним та скасувати рішення 17 сесії сьомого скликання Кременчуцької міської ради від 22.12.2016 року в частині зобов`язання позивача повернути земельну ділянку площею 3687 кв.м (кадастровий номер 5310436100:03:003:0173) за актом приймання-передачі у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержано її в оренду; зобов`язати Кременчуцьку міську раду прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 3687 кв.м для будівництва 9-поверхового житлового будинку (будівельний № 6) по вул. Вадима Пугачова.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 30.05.2019 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Протокольною Ухвалою суду від 04.09.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

13.03.2020 року представником позивача подано до суду пояснення, які суд розцінює як відповідь на відзив. У даних поясненнях, представник позивача просила відхилити доводи відповідача як необґрунтовані.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 14.10.2010 року між позивачем як орендарем та відповідачем як орендодавецем укладено Договір оренди землі, зареєстрований у Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.11.2010 № 041057500376, предметом якого є земельна ділянка не сільськогосподарського призначення кадастровий номер 5310436100:03:003:0173, для будівництва 9-поверхового житлового будинку (будівельний № 6) по вул. Московська (зараз Пугачова) в м. Кременчук (т.1, а.с.38-40).

Пунктом 8.1 даного Договору визначено, що договір укладено строком на 2 (два) роки.

29.07.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю зареєстровано декларацію позивача про початок будівельних робіт № ПТ 08311018503 з будівництва 9-ти поверхового житлового будинку (будівельний № 6) по вул. Московській в м.Кременчук 9 (т.1, а.с.57-61).

02.11.2012 року термін дії договору оренди землі від 14.10.2010 року закінчився.

08.11.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, що перебуває в комунальній власності. В заяві визначене місце розташування бажаної земельної ділянки - м. Кременчук вул. Вадима Пугачова та цільове призначення - для будівництва 9-поверхового житлового будинку. До заяви були додані копія договору оренди землі копія декларації про початок виконання будівельних робіт, копія виписки з ЄДР, копія довіреності, паспорту та ідентифікаційного номеру уповноваженої особи.

Рішенням сімнадцятої сесії сьомого скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 22.12.2016 відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 3687 кв.м для будівництва 9-типоверхового житлового будинку (будівельний № 6) по вул. Вадима Пугачова та зобов`язано позивача повернути земельну ділянку площею 3687 кв.м (кадастровий номер №5310436100:03:003:0173) за актом приймання-передачі у стані, не гіршому порівняно, з тим у якому одержано її в оренду; зараховано до земель запасу міста, земельну ділянку площею 3687 кв.м для будівництва 9-типоверхового житлового будинку (будівельний № 6) но вул. Вадима Пугачова та визначено зазначену земельну ділянку землями комунальної власності (т. 1, а.с.55).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України (надалі за текстом - ЗК України) визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У разі звернення з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки особи, яка є державним партнером (концесієдавцем) відповідно до законів України "Про державно-приватне партнерство", "Про концесію" та зацікавлена в отриманні в користування земельної ділянки для здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, або уповноваженої нею особи до клопотання додається копія рішення про доцільність здійснення державно-приватного партнерства, зокрема у формі концесії.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у Постанові від 17.12.2018 року у справі №509/4156/15-а, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.

Як вбачається з викладених вище норм законодавства, ч. 3 ст. 123 ЗК України передбачає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Дана норма не підлягає розширеному тлумаченню.

Разом з тим, як вбачається з оскаржуваного рішення сімнадцятої сесії сьомого скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 22.12.2016 року, воно мотивоване невиконанням умов договору оренди землі від 14.10.2010 року в частині дотримання умов використання земельної ділянки - для будівництва 9-типоверхового жилого будинку та не повідомленням про наміри укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк в терміни, визначені вимогами статті 33 Закону України Про оренду землі щодо переважного права орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Тобто, рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 22.12.2016 року прийнято з підстав, які не передбачені ч. 3 ст. 123 ЗК України.

Також, суд відхиляє посилання відповідача на ті обставини, що до клопотання позивача не було додано графічних матеріалів та не зазначено бажаного розміру земельної ділянки, оскільки ці обставини не були підставою прийняття оскаржуваного рішення та безпосередньо в ньому не наведені.

Крім того, відповідно до п.41 Договору оренди від 14.10.2010 року невід`ємними частинами договору є: схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об`єкта оренди, витяг з рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 28.09.2010 року Про внесення змін до деяких рішень міської ради , витяг з рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 25.05.2010 року Про поновлення договорів оренди земельних ділянок , розрахунок орендної плати.

Копія договору оренди була долучена до заяви про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, відтак суд вважає, що позивачем було проінформовано відповідача про конкретне місце розташування бажаної земельної ділянки, її площу та розмір, оскільки всі ці дані містяться в договорі оренди.

Верховний Суд у Постанові від 23.01.2018 року у справі № 369/3184/14-а зауважив, що зазначення на карті бажаного місця розташування земельної ділянки має значення для надання об`єктивної оцінки та відповіді на клопотання заявника, оскільки пошук такої ділянки до повноважень ради не віднесено.

Отже, подання графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, здійснюється для ідентифікації земельної ділянки з метою правильного прийняття рішення органом місцевого самоврядування.

Відтак, посилання відповідача щодо не подання графічних матеріалів та не зазначення розміру земельної ділянки може вважатись обґрунтованою підставою для відмови лише у тому випадку, якщо ці обставини унеможливили об`єктивний розгляд клопотання. В той же час, позивачем було належним чином ідентифіковано земельну ділянку, на яку він бажає отримати дозвіл на розроблення технічної документації, отже, вимоги ч. 2 ст. 123 ЗК України були позивачем дотримані.

Крім того, суд звертає увагу на те, що під час розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, відповідач вирішив питання, які пов`язані з виконанням договору оренди землі від 14.10.2010 року зареєстрованого за № 041057500376, а саме: зобов`язав позивача повернути земельну ділянку площею 3687 кв.м за актом приймання-передачі у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержано її в оренду. Однак, вирішення даного питання виходить за межі повноважень відповідача при розгляді заяви про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 22.12.2016 року не відповідає законодавчо встановленим вимогам щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, прийняте не у спосіб, визначений законом, відтак, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Що стосується вимоги про зобов`язання Кременчуцької міської ради прийняти рішення Про надання дозволу ТОВ Виробничо-комерційна фірма Горлиця на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 3687 кв.м для будівництва 9-поверхового житлового будинку (будівельний № 6) по вул. Вадима Пугачова, суд зазначає таке.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно із ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку (постанова ВС від 22.12.2018 року № 804/1469/17).

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Верховний Суд у Постанові від 22.12.2018 року у справі № 804/1469/17 зазначив, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена також у Постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року № 825/2228/18.

У даній справі повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано ч. 3 ст. 123 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом (ч.3 ст.123 ЗК України). Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл.

Як встановлено судом, позивач звернувся відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, що перебуває в комунальній власності, в якій визначив місце розташування бажаної земельної ділянки - м. Кременчук вул. Вадима Пугачова та цільове призначення - для будівництва 9-поверхового житлового будинку. До заяви були додані копія договору оренди землі копія декларації про початок виконання будівельних робіт, копія виписки з ЄДР, копія довіреності, паспорту та ідентифікаційного номеру уповноваженої особи.

За наведених обставин, на думку суду, відсутні підстави без дотримання вищезазначеної процедури зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати наперед визначене рішення та фактично підміняти відповідний орган влади.

При цьому, суд додатково враховує останні зміни, внесені до земельного законодавства на підставі Закону України № 1423-IX від 28 квітня 2021 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", врахування яких на сьогодні є обов`язковим.

Тому, в частині позовних вимог про зобов`язання Кременчуцької міської ради прийняти рішення Про надання дозволу ТОВ Виробничо-комерційна фірма Горлиця на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 3687 кв.м для будівництва 9-поверхового житлового будинку (будівельний № 6) по вул. Вадима Пугачова слід відмовити.

Водночас, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання повторно розглянути питання щодо надання товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Горлиця дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 3687 кв. м. для будівництва дев`яти поверхового житлового будинку (будівельний № 6) по вул. Вадима Пугачова.

Згідно із ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази надані позивачем, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст.73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Горлиця до Кременчуцької міської ради Полтавської області, про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково;

Визнати протиправним та скасувати рішення сімнадцятої сесії сьомого скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 22.12.2016 року в частині відмови товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Горлиця у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 3687 кв. м. для будівництва дев`яти поверхового житлового будинку (будівельний № 6) по вул. Вадима Пугачова;

Визнати протиправним та скасувати рішення сімнадцятої сесії сьомого скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 22.12.2016 року в частині зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Горлиця повернути земельну ділянку площею 3687 кв. м. (кадастровий № 5310436100:03:003:0173) за актом приймання-передачі у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержано її в оренду;

Зобов`язати Кременчуцьку міську раду Полтавської області повторно розглянути питання щодо надання товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Горлиця дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 3687 кв. м. для будівництва дев`яти поверхового житлового будинку (будівельний № 6) по вул. Вадима Пугачова;

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити;

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Горлиця за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької міської ради Полтавської області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 3521 (три тисячі п`ятсот двадцять одна) гривня;

Повне найменування:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Горлиця (адреса: 04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 72, код ЄДРПОУ 13674496);

відповідач - Кременчуцька міська рада Полтавської області (адреса: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, площа Перемоги, буд. 2 код ЄДРПОУ 24388300);

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення (зважаючи на п. 15.5 перехідних положень КАС України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення);

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. В. Гребенюк