Постанова

від 08.09.2021 по справі 911/1411/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2021 р. Справа№ 911/1411/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020

у справі №911/1411/19 (суддя Бацуца В. М.)

за позовом Гоголівського споживчого товариства

до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

Споживче товариство Едельвейс ,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області в особі Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно

про визнання недійсними рішень, скасування рішень державного реєстратора, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Гоголівське споживче товариство (далі - Гоголівське СТ, позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Русанівської сільської ради Броварського району Київської області (далі - Русанівська сільська рада), правонаступником якої є Великодимерська селищна рада Броварського району Київської області (далі - Великодимерська селищна рада, відповідач) про визнання недійсними рішення 18 сесії VII скликання Русанівської сільської ради Броварського району Київської області № 153 від 28.08.2017, рішення 11 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради Броварського району Київської області № 201 від 23.06.2004, рішення 9 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради Броварського району Київської області № 168 від 30.12.2003, рішення 5 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради Броварського району Київської області № 71 від 05.02.2003, рішення 9 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради Броварського району Київської області № 163 від 30.12.2003, рішення сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради Броварського району Київської області № 58-4 від 17.12.2002.; скасування рішень державного реєстратора Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавої О. В. індексний номер 42779484 від 31.08.2018, індексний номер 43986054 від 12.11.2018, індексний номер 42988603 від 13.09.2018, індексний номер 42901234 від 07.09.2018; скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: індексний номер 27710513 від 29.08.2018, індексний номер 28862702 від 08.11.2018, індексний номер 27903066 від 10.09.2018, індексний номер 27822170 від 04.09.2018.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/1411/19 позов задоволено частково. Визнано недійсними рішення:

- 4 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради № 58-4-XXIV від 17.12.2002 Про оформлення права власності на магазин с. Русанів № 9, №10, № 12;

- 5 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради № 71 від 05.02.2003 Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади с. Русанів ;

- 9 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради № 163 від 30.12.2003 Про внесення змін до рішення 5 сесії XXIV скликання від 05.02.2003 № 71 Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади с. Русанів в частині магазину № 9 по вул. Леніна, 78; магазину № 10 по вул. Жовтнева, 12; магазину № 12 по вул. Леніна, 107;

скасовано рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавої Ольги Володимирівни індексний номер 42779484 від 31.08.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на громадський (виробничий) будинок магазин, об`єкт нежитлової нерухомості по вул. Київська (вул. Леніна), буд. № 78 в с. Русанів Броварського району Київської області, загальною площею 177, 5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1633345932212, за Русанівською сільською радою;

скасовано рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавої Ольги Володимирівни індексний номер 43986054 від 12.11.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на громадський (виробничий) будинок магазин, об`єкт нежитлової нерухомості по вул. Київська (вул. Леніна), буд. № 80 в с. Русанів Броварського району Київської області, загальною площею 104, 5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1691102032212, за Русанівською сільською радою;

скасовано рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавої Ольги Володимирівни індексний номер 42988603 від 13.09.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на громадський (виробничий) будинок магазин, об`єкт нежитлової нерухомості по вул. Київська (вул. Леніна), буд. № 107 в с. Русанів Броварського району Київської області, загальною площею 67, 2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1643209932212, за Русанівською сільською радою;

скасовано рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавої Ольги Володимирівни індексний номер 42901234 від 07.09.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на громадський (виробничий) будинок магазин, об`єкт нежитлової нерухомості по вул. Жовтнева, буд. №14 в с. Русанів Броварського району Київської області, загальною площею 97,0 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1639032832212, за Русанівською сільською радою;

скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 27710513 від 29.08.2018 про державну реєстрацію прав за Русанівською сільською радою на громадський (виробничий) будинок магазин, об`єкт нежитлової нерухомості по вул. Київська (вул. Леніна), буд. № 78 в с. Русанів Броварського району Київської області, загальною площею 177, 5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1633345932212;

скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 28862702 від 08.11.2018 про державну реєстрацію прав за Русанівською сільською радою на громадський (виробничий) будинок магазин, об`єкт нежитлової нерухомості по вул. Київська (вул. Леніна), буд. № 80 в с. Русанів Броварського району Київської області, загальною площею 104, 5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1691102032212;

скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 27903066 від 10.09.2018 про державну реєстрацію прав за Русанівською сільською радою на громадський (виробничий) будинок магазин, об`єкт нежитлової нерухомості по вул. Київська (вул. Леніна), буд. № 107 в с. Русанів Броварського району Київської області, загальною площею 67,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 16432099322;

скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 27822170 від 04.09.2018 про державну реєстрацію прав за Русанівською сільською радою на громадський (виробничий) будинок магазин, об`єкт нежитлової нерухомості по вул. Жовтнева, буд. № 14 в с. Русанів Броварського району Київської області, загальною площею 97,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1639032832212.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Русанівської сільської ради на користь Гоголівського СТ судовий збір у сумі 21 131,00 грн.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Гоголівське СТ є правонаступником усіх прав та обов`язків Гоголівського радгоспробкоопу в результаті реорганізації останнього; оспорювані рішення 5 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради №71 від 05.02.2003, 9 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради № 163 від 30.12.2003, 4 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради №58-4 від 17.12.2002 були прийняті відповідачем щодо спірного нерухомого майна з порушенням положень Закону України Про власність , Цивільного кодексу України, Закону України Про споживчу кооперацію та інших нормативно-правових актів України - за відсутності відповідних правових підстав (за відсутності підтверджених підстав виникнення права власності на спірне нерухоме майно).

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, Великодимерська селищна рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині прийняте за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказував на те, що позивачем не доведено належним чином тих обставин, на які останній посилається як на підставу своїх вимог, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі; висновок суду про те, що Гоголівське СТ є правонаступником усіх прав та обов`язків Гоголівського радгоспробкоопу в результаті реорганізації останнього не підтверджений належними доказами та не відповідає обставинам справи; суд не встановив, яким саме шляхом було проведено відповідну реорганізацію, об`єм майна (права і обов`язки), яке перейшло від однієї юридичної особи до іншої; матеріали справи не містять передавального балансу між Гоголівським радгоспробкоопом та Гоголівським СТ; судом не досліджено статут Гоголівського радгоспробкоопу, який мав містити в собі положення щодо особливостей реорганізації останнього; зі Статуту Гоголівського СТ від 30.12,1991 жодним чином не вбачається юридичного факту правонаступництва (зміни назви) стосовно Гоголівського радгосппробкоопу.

Також апелянт вказував на те, що позивачем не було надано суду правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно; долучені позивачем до матеріалів справи документи жодним чином не підтверджують той факт, що спірні об`єкти побудовано ним за рахунок власних коштів та внесків пайовиків в процесі здійснення господарської діяльності у зв`язку із виробничою необхідністю та з часу їх введення у експлуатацію використовувалися споживчим товариством; судом не було витребувано у позивача оригінали документів, які, на думку останнього, підтверджують факт того, що спірне нерухоме майно було створено (побудовано) та утримувалось Гоголівським радгоспробкоопом, у зв`язку з чим відповідні докази не можуть братись судом до уваги згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 поновлено Великодимерській селищній раді пропущений процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків апеляційної скарги; поновлено Великодимерській селищній раді пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/1411/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Великодимерської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/1411/19; розгляд апеляційної скарги призначено на 09.06.2021; учасникам справи встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу; зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/1411/19.

Позивач скористався правом, наданим статтею 263 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач наголошував на тому, що Гоголівське СТ є правонаступником Гоголівського радгоспробкоопу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, довідкою Голови правління Гоголівського СТ про перейменування Гоголівського радгоспробкоопу в Гоголівське СТ, постановою зборів уповноважених пайовиків Гоголівського радгоспробкоопу від 15.02.1991, Статутом Гоголівського СТ, що затверджений рішенням Загальних зборів уповноважених пайовиків від 15.02.1991; позивач є належним володільцем і користувачем спірного майна, що підтверджується наданими суду доказами в їх сукупності, зокрема Актом від 15.04.1989 про прийом в експлуатацію робочою комісією закінченого будівництвом окремо стоячої будівлі, споруди, вбудованого чи прибудованого приміщення виробничого і допоміжного призначення, Актами робочої комісії про прийом закінченого будівництва після реконструкції від 29.12.1990, 02.06.1991, від 02.06.1991, а також актами обстеження спірного майна (магазинів); Гоголівське СТ є користувачем земельних ділянок, на яких розташовані спірні чотири будівлі магазинів, що підтверджується Довідками №№302,303,304 від 25.09.2013, виданими Русанівською сільською радою; відповідачем не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували створення (побудову) чи виникнення у нього іншим чином та набуття у встановленому законодавством порядку права власності (комунальної) на спірне нерухоме майно; оригінали вищенаведених документів наявні у Гоголівського СТ, а тому доводи апелянта є безпідставними та необґрунтованими.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2023/21 від 26.05.2021 у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який входить до складу колегії суддів у відпустці з 31.05.2021 по 13.06.2021, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1411/19.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2021 апеляційну скаргу у справі №911/1411/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2021

апеляційну скаргу Великодимерської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/1411/19, призначену на 09.06.2021, прийнято до провадження вищевказаним складом суду.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли: 03.06.2021 - відзив на апеляційну скаргу та про визнання доказів недопустимими; 09.06.2021 - клопотання про закриття апеляційного провадження в порядку п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України та клопотання про закриття апеляційного провадження в порядку п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.07.2021.

12.07.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли заперечення на клопотання позивача про закриття апеляційного провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 відмовлено Гоголівському СТ в задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження в порядку п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України та клопотання про закриття апеляційного провадження в порядку п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оголошено у розгляді справи №911/1411/19 перерву на 08.09.2021.

03.09.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли додаткові пояснення, в яких останній вказував на те, що надані позивачем документи не є належними доказами, що можуть свідчити про факт введення в експлуатацію спірного нерухомого майна; Гоголівським СТ та СТ Едельвейс не було вчинено дій щодо державної реєстрації права власності на спірне майно за собою, у відповідності до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності па нерухоме майно; позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що у його користуванні на законних підставах перебувають земельні ділянки, на яких розташовано відповідне нерухоме майно; довідки Русанівської сільської ради не підтверджують той факт, що Гоголівське СТ є належним користувачем земельних ділянок в розумінні положень Земельного кодексу України; Гоголівським СТ документально не підтверджено правових підстав для включення до власного балансу спірного нерухомого майна, тоді як основним критерієм визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання; в матеріалах справи відсутні будь-які правовстановлюючі документи, передавальні акти та акти приймання-передачі, які б підтверджували право власності Гоголівського СТ чи його попередників або засновників на спірне нерухоме майно, а відтак, посилання позивача на обставини порушення його прав не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

08.09.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли пояснення на спростування доводів апелянта, викладених у додаткових поясненнях, а також клопотання про закриття апеляційного провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України, обґрунтоване тим, що апеляційна скарга підписана та подана адвокатом Зарудяним А.В., який не є уповноваженою особою на підписання даної скарги, оскільки довіреність видана від імені Виконавчого комітету Великодимерської селищної ради, про що свідчить відтиск печатки на довіреності, однак, останній не є учасником справи.

У судове засідання треті особи повторно не з`явились, своїх уповноважених представників не направили, про місце, день та час розгляду даної справи були повідомлені належним чином.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Водночас, колегія звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників третіх осіб, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, заслухавши думку представників сторін, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги без їх участі.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав викладене у прохальній частині апеляційної скарги клопотання про заміну відповідача у справі, проти якого представники позивача заперечили.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 задоволено клопотання Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області про заміну відповідача правонаступником, замінено відповідача у справі - Русанівську сільську раду на її правонаступника -Великодимерську селищну раду.

У судовому засіданні представники позивача підтримали подане клопотання про закриття апеляційного провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України, проти задоволення якого представник відповідача заперечив.

Поставивши на обговорення вказане клопотання позивача, колегія суддів, дослідивши матеріали справи, зокрема, додану до апеляційної скарги довіреність від 23.02.2021 на представництво інтересів Великодимерської селищної ради Зарудяним А.В. у всіх судових установах України, заслухавши думку учасників справи, порадившись, дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на безпідставність та необґрунтованість наведених у ньому доводів.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, які в ній наведені, просив скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, вказуючи на її необґрунтованість та відсутність підстав для скасування законного та вмотивованого рішення суду першої інстанції.

08.09.2021 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що предметом апеляційного перегляду у даній справі є рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, наявні у справі, врахувавши пояснення надані учасниками справи в судових засіданнях, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Великодимерської селищної ради є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.04.1989 Робочою комісією, призначеною Броварським районним споживчим товариством, було складено та підписано Акт про прийом в експлуатацію робочою комісією закінченого будівництвом окремо стоячої будівлі, споруди, вбудованого чи прибудованого приміщення виробничого і допоміжного призначення, що входить до складу об`єкту - продовольчого магазину № 12, що знаходиться за адресою: вул. Леніна (в подальшому вул. Київська), 107, с. Русанів, Броварський район, Київська область, що входить до складу Гоголівського радгоспробкоопу.

29.12.1990 Робочою комісією, призначеною Броварським районним споживчим товариством, було складено та підписано Акт робочої комісії про прийом закінченого будівництва після реконструкції - продовольчого магазину № 10, що знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, 14, с. Русанів, Броварський район, Київська область, що входить до складу Гоголівського радгоспробкоопу.

02.06.1991 Робочою комісією, призначеною Броварським районним споживчим товариством, було складено та підписано Акт робочої комісії про прийом закінченого будівництва після реконструкції - продовольчого магазину № 9, що знаходиться за адресою: вул. Леніна (Київська), 78, с. Русанів, Броварський район, Київська область, що входить до складу Гоголівського радгоспробкоопу.

02.06.1991 Робочою комісією, призначеною Броварським районним споживчим товариством, було складено та підписано Акт робочої комісії про прийом закінченого будівництва після реконструкції - кафе, що знаходиться за адресою: вул. Леніна (Київська), 80, с. Русанів, Броварський район, Київська область, що входить до складу Гоголівського радгоспробкоопу.

Рішенням Русанівської сільської ради № 58-4-14 від 17.12.2002 Про оформлення права власності на магазини с. Русанів № 9, № 10, № 12 вирішено оформити право власності Русанівської сільської ради на магазини № 9, № 10, № 12 , що розташовані в с. Русанів, а саме:

- № 9 з надвірними будівлями: сарай, колодязь, погріб, огорожа, що розташовані в с. Русанів, вул. Леніна (Київська), 78;

- № 10 з надвірними будівлями: сарай , огорожа, що розташовані в с. Русанів, вул. Жовтнева, 14;

- № 12 з надвірними будівлями: огорожа, що розташовані в с. Русанів, вул. Леніна (Київська), 107.

Рішенням Русанівської сільської ради № 163 від 30.12.2003 Про внесення змін до рішення 5 сесії 14 скликання від 05.02.2003 № 71 Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади с. Русанів вирішено внести зміни до рішення 5 сесії 14 скликання від 05.02.2003 № 71 Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади с. Русанів , а саме, взяти на баланс сільської ради - додаток № 1, 2 викласти в такій редакції: у тому числі, магазин № 9, вул. Леніна, 78; магазин № 10, вул. Жовтнева, 12; магазин №12, вул. Леніна, 107; закріпити земельні ділянки за даними об`єктами згідно зі ст. 92 Земельного кодексу України.

Рішенням Русанівської сільської ради № 168 від 30.12.2003 Про заяви від громадян вирішено, у тому числі, надати дозвіл на погодження місця розташування земельних ділянок під об`єктами соцкультпобуту: у тому числі, магазин № 9, вул. Леніна, 78; магазин № 10, вул. Жовтнева, 12; магазин № 12, вул. Леніна, 107.

Рішенням Русанівської сільської ради № 201 від 23.06.2004 Про закріплення земельних ділянок під об`єктами соцкультпобуту вирішено закріпити земельні ділянки за об`єктами соцкультпобуту, а саме, у тому числі, магазин № 9, вул. Леніна, 78; магазин № 10, вул. Жовтнева, 12; магазин № 12, вул. Леніна, 107.

Рішенням Виконавчого комітету Русанівської сільської ради № 3 від 22.01.2010 Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна вирішено оформити право власності на Гоголівське СТ на об`єкти нерухомого майна: продовольчий магазин № 9, що знаходиться за адресою: вул. Леніна (Київська), 78, с. Русанів Броварський район, Київська область, та Господарчі товари , що знаходиться за адресою: вул. Леніна (Київська), 80, с. Русанів Броварський район, Київська область.

Рішенням Виконавчого комітету Русанівської сільської ради № 4 від 22.01.2010 Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна вирішено оформити право власності на Споживче товариство Едельвейс на об`єкти нерухомого майна: продовольчий магазин № 10, що знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, 14, с. Русанів Броварський район, Київська область, та продовольчий магазин № 12, що знаходиться за адресою: вул. Леніна (Київська), 107, с. Русанів Броварський район, Київська область.

Рішенням Русанівської сільської ради № 153 від 28.08.2017 Про встановлення права власності об`єктів нерухомості, а саме, магазинів за адресами: с. Русанів, вул. Київська, 78 та 80, вул. Київська, 107, вул. Жовтнева, 14, розміщених на території Русанівської територіальної громади вирішено вжити комплекс організаційно-правових заходів, направлених на підготовку документації, необхідної для реєстрації права власності територіальної громади на окремі об`єкти нерухомого майна, що знаходяться на території обслуговуваної сільської ради за наступними поштовими адресами: Київська область, Броварський район, с. Русанів, вул. Київська, 78, 80 та 107, Київська область, Броварський район, с. Русанів, вул. Жовтнева, 14, з метою подальшого прийняття зазначених об`єктів на баланс сільської ради.

30.11.2018 між СТ Едельвейс та Гоголівським СТ було підписано акт прийому-передачі основних засобів, згідно з яким СТ Едельвейс передає, а Гоголівське СТ приймає на баланс об`єкти нерухомості, а саме: продовольчий магазин № 10, що знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, 14, с. Русанів Броварський район, Київська область, та продовольчий магазин №12, що знаходиться за адресою: вул. Леніна (Київська), 107, с. Русанів Броварський район, Київська область.

29.08.2018 державним реєстратором Відділу з реєстрації речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавою О.В. на підставі рішення Русанівської сільської ради № 201 від 23.06.2004 Про закріплення земельних ділянок під об`єктами соцкультпобуту , листа № 47-06-3794 від 08.08.2019 щодо надання інформації з реєстру Регіонального відділення по Київській області Фонду державного майна України, технічного паспорту б/н від 20.06.2018, виданого ФОП Дорошенко О. В., довідки Русанівської сільської ради № 633 від 17.07.2018, рішення Русанівської сільської ради № 163 від 30.12.2003 Про внесення змін до рішення 5 сесії 14 скликання від 05.02.2003 № 71 Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади с. Русанів , рішення Русанівської сільської ради № 168 від 30.12.2003 Про заяви від громадян , рішення Русанівської сільської ради №153 від 28.08.2017 Про встановлення права власності об`єктів нерухомості, а саме, магазинів за адресами: с. Русанів, вул. Київська, 78 та 80, вул. Київська, 107, вул. Жовтнева, 14, розміщених на території Русанівської територіальної громади , рішення Русанівської сільської ради № 58-4-14 від 17.12.2002 Про оформлення права власності на магазини с. Русанів № 9, № 10, № 12 та прийнятого нею рішення № 42779484 від 31.08.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було проведено державну реєстрацію права власності за Русанівською сільською радою на нерухоме майно - на магазин, що знаходиться за адресою: вул. Київська (Леніна), 78, с. Русанів Броварський район, Київська область, що підтверджується інформаційним витягом № 136109036 від 31.08.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наявним у матеріалах справи.

04.09.2018 державним реєстратором Відділу з реєстрації речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавою О. В. на підставі листа № 47-06-3794 від 08.08.2019 щодо надання інформації з реєстру Регіонального відділення по Київській області Фонду державного майна України, технічного паспорту б/н від 20.06.2018, виданого ФОП Дорошенко О.В., довідки Русанівської сільської ради № 636 від 17.07.2018, рішення Русанівської сільської ради № 163 від 30.12.2003 Про внесення змін до рішення 5 сесії 14 скликання від 05.02.2003 № 71 Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади с. Русанів , рішення Русанівської сільської ради № 168 від 30.12.2003 Про заяви від громадян , рішення Русанівської сільської ради № 153 від 28.08.2017 Про встановлення права власності об`єктів нерухомості, а саме магазинів за адресами: с. Русанів, вул. Київська, 78 та 80, вул. Київська, 107, вул. Жовтнева, 14, розміщених на території Русанівської територіальної громади , рішення Русанівської сільської ради № 58-4-14 від 17.12.2002 Про оформлення права власності на магазини с. Русанів № 9, № 10, № 12 та інших документів та прийнятого нею рішення № 42901234 від 07.09.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було проведено державну реєстрацію права власності за Русанівською сільською радою на нерухоме майно - магазин, що знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, 14, с. Русанів Броварський район, Київська область, що підтверджується інформаційним витягом № 137001781 від 07.09.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наявним у матеріалах справи.

10.09.2018 державним реєстратором Відділу з реєстрації речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавою О.В. на підставі листа № 47-06-3794 від 08.08.2019 щодо надання інформації з реєстру Регіонального відділення по Київській області Фонду державного майна України, технічного паспорту б/н від 20.06.2018, виданого ФОП Дорошенко О.В., рішення Русанівської сільської ради № 163 від 30.12.2003 Про внесення змін до рішення 5 сесії 14 скликання від 05.02.2003 № 71 Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади с. Русанів , рішення Русанівської сільської ради № 168 від 30.12.2003 Про заяви від громадян , рішення Русанівської сільської ради № 153 від 28.08.2017 Про встановлення права власності об`єктів нерухомості, а саме, магазинів за адресами: с. Русанів, вул. Київська, 78 та 80, вул. Київська, 107, вул. Жовтнева, 14, розміщених на території Русанівської територіальної громади , рішення Русанівської сільської ради № 58-4-14 від 17.12.2002 Про оформлення права власності на магазини с.Русанів № 9, № 10, № 12 та інших документів та прийнятого нею рішення № 42999603 від 13.09.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було проведено державну реєстрацію права власності за Русанівською сільською радою на нерухоме майно - магазин, що знаходиться за адресою: вул. Київська (Леніна), 107, с. Русанів Броварський район, Київська область, що підтверджується інформаційним витягом № 137640058 від 13.09.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наявним у матеріалах справи.

08.11.2018 державним реєстратором Відділу з реєстрації речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавою О.В. на підставі листа № 47-06-5538 від 02.11.2018 щодо надання інформації з реєстру Регіонального відділення по Київській області Фонду державного майна України, технічного паспорту б/н від 20.06.2018, виданого ФОП Дорошенко О.В., довідки Русанівської сільської ради № 634 від 17.07.2018, рішення Русанівської сільської ради № 153 від 28.08.2017 Про встановлення права власності об`єктів нерухомості, а саме магазинів за адресами: с. Русанів, вул. Київська, 78 та 80, вул. Київська, 107, вул. Жовтнева, 14, розміщених на території Русанівської територіальної громади , та прийнятого нею рішення № 43986054 від 12.11.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було проведено державну реєстрацію права власності за Русанівською сільською радою на нерухоме майно - магазин, що знаходиться за адресою: вул. Київська (Леніна), 80, с. Русанів Броварський район, Київська область, що підтверджується інформаційним витягом № 144926463 від 12.11.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наявним у матеріалах справи.

Посилаючись на те, що оспорювані рішення відповідача, зокрема, 5 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради № 71 від 05.02.2003, 9 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради №163 від 30.12.2003, 4 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради № 58-4 від 17.12.2002 прийняті всупереч положень Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України Про споживчу кооперацію , інших нормативно-правових актів, за відсутності відповідних правових підстав та порушують права та законні інтереси Гоголівського СТ, як належного власника майна, а також вказуючи на безпідставність та неправомірність реєстрації державним реєстратором Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавою О.В. права власності на спірне нерухоме майно за Русанівською сільською радою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи вимоги чинного законодавства та вищевказані межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

При прийнятті актів як нормативного, так і ненормативного (індивідуального характеру) державний чи інший орган повинен бути на це уповноважений, діяти в межах наданої йому компетенції.

Отже, у справах щодо оскарження рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування суд повинен перевірити чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналогічна правова позиція викладена в роз`ясненнях президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів , в пункті 2 яких зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

У відповідності до статті 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими Законами до їх відання.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За приписами статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Підставами для визнання акта незаконним (недійсним) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта незаконним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

У відповідності до частини другої статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Отже, обов`язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом. Однак, наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищенаведеними нормами права.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 дано офіційне тлумачення поняття охоронюваний законом інтерес , як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність або ж відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення чи захисту в обраний спосіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №924/1121/16, від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16 та від 24.12.2019 у справі №902/377/19.

Таким чином, лише встановивши наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №907/29/19 та постановах Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №908/1611/19 та від 02.09.2020 у справі №922/1614/19.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оспорюване рішення суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що це рішення порушує цивільні права або інтереси позивача, який звернувся із відповідними позовними вимогами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач - Гоголівське СТ є правонаступником усіх прав та обов`язків Гоголівського радгоспробкоопу в результаті реорганізації останнього, що підтверджується протоколом звітних зборів уповноважених Гоголівського радгоспробкоопу б/н від 15.02.1991, постановою б/н від 15.02.1991 зборів уповноважених пайовиків Гоголівського радгоспробкоопу, Статутом Гоголівського СТ, затвердженим рішенням зборів уповноважених пайовиків Гоголівського радгоспробкоопу 15.02.1991, розпорядженням правління Гоголівського СТ № 163 від 30.12.1991, іншими статутними документами Гоголівського СТ, наявними у матеріалах справи.

Так, відповідно до постанови Правління Броварської райспоживспілки №4 від 09.01.1991 Про проведення загальних зборів та зборів уповноважених зобов`язано керівників кооперативних організацій провести загальні збори пайовиків та додатково розглянути питання реорганізації радгоспробкоопів у споживчі товариства, прийняти рішення про правонаступництво споживчих товариств по всій діяльності радгоспробкоопу (а.с. 135 т. 3).

З протоколу звітних зборів уповноважених Гоголівського радгоспробкоопу від 15.02.1991 (а.с. 125-129 т. 3) вбачається прийняття останніми рішень про перейменування Гоголівського радгоспробкоопу на Гоголівське СТ, затвердження Статуту Гоголівського СТ в редакції від 15.02.1991, а також прийняття рішення про те, що Гоголівське СТ бере всі зобов`язання / є правонаступником Гоголівського радгоспробкоопу.

Згідно з постановою зборів уповноважених пайовиків Гоголівського радгоспробкоопу від 15.02.1991 (а.с. 130-131 т. 3) вказаними зборами ухвалено провести реорганізацію назви підприємства, а саме, Гоголівський радгоспробкооп перейменувати в Гоголівське СТ, затвердити Статут Гоголівського СТ в редакції від 15.02.1991, Гоголівське СТ бере всі зобов`язання / є правонаступником Гоголівського радгоспробкоопу.

Відповідно до положень Статуту Гоголівського СТ, затвердженого протоколом засідання загальних зборів уповноважених пайовиків від 15.02.1991, власником Гоголівського СТ (надалі - споживтовариство) є добровільне об`єднання громадян - пайовиків споживтовариства, створене на підставі Закону Про кооперацію в СРСР , Закону Про підприємство в Українській РСР , примірного статуту споживтовариства / кооперативу / інших відповідних законодавчих актів України, що регулюють питання діяльності організацій споживчої кооперації. Споживтовариство є добровільною масовою громадсько-господарською організацією громадян пайовиків, об`єднаних з метою задоволення своїх потреб в товарах та послугах. Гоголівське СТ на суворо добровільній основі входить в склад Броварської районної спілки споживчих товариств.

Згідно зі ст. 24 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) колгоспи, міжколгоспні й інші кооперативні організації та їх об`єднання, інші громадські організації, а також у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, підприємства і установи цих організацій та їх об`єднань, що мають відокремлене майно і самостійний баланс є юридичними особами.

Відповідно до ст. 25 Цивільного кодексу УРСР юридична особа діє на підставі статуту (положення).

За приписами ст. 26 Цивільного кодексу УРСР юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.

Згідно зі ст. 27 Цивільного кодексу УРСР юридична особа має своє найменування.

Відповідно до ст. 28 Цивільного кодексу УРСР юридичні особи утворюються в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Згідно зі ст. 37 Цивільного кодексу УРСР юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Порядок ліквідації і реорганізації кооперативних та інших громадських організацій може бути визначений їх статутами (положеннями).

Отже, на підставі вищевказаних документів у 1991 році Гоголівський радгоспробкооп був перейменований в Гоголівське СТ, яке є його правонаступником, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги щодо недоведення позивачем факту правонаступництва Гоголівським СТ усіх прав та обов`язків Гоголівського радгоспробкоопу є безпідставними та необґрунтованими.

Як правильно зазначає позивач, Гоголівське СТ є споживчим товариством, яке у своїй діяльності керується Конституцією України, Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про кооперацію , Законом України Про споживчу кооперацію , іншими чинними нормативно-правовими актами України, нормативними актами Центральної спілки споживчих товариств України, Статутом Гоголівського СТ та внутрішніми документами.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із виникненням права власності на майно здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1 Закону України Про кооперацію (в редакції Закону від 10.07.2003) визначено, що кооперація - це система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

Відповідно до ч. 4 ст. 37 вказаного Закону власність кооперативних організацій є недоторканною, перебуває під захистом держави і охороняється законом. Забороняється використання майна кооперативних організацій на цілі, не пов`язані з їх статутною діяльністю.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України Про споживчу кооперацію (в редакції Закону від 07.02.2002, чинній на момент прийняття оспорюваних рішень) власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні, яка визначається розмірами обов`язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих на них дивідендів.

Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.

Згідно з ч.ч. 2-6 ст. 9 Закону України Про споживчу кооперацію власністю споживчих товариств є засоби виробництва, вироблена продукція та інше майно, що належать їм і необхідні для здійснення статутних завдань. Споживчим товариствам та їх спілкам можуть належати будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, машини, товари, кошти та інше майно відповідно до цілей їх діяльності.

Власність споживчих товариств утворюється з внесків їх членів, прибутків, одержуваних від реалізації товарів, продукції, послуг, цінних паперів та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством. Власність спілок споживчих товариств створюється з майна, переданого їх членами, коштів, одержаних від господарської діяльності підприємств і організацій спілки, реалізації цінних паперів та іншої діяльності.

Об`єкти права власності споживчої кооперації можуть перебувати у спільному володінні споживчих товариств та спілок. Їх частка у власності визначається взаємними угодами. Суб`єктами права власності споживчої кооперації є члени споживчого товариства, трудові колективи кооперативних підприємств і організацій, а також юридичні особи, частка яких у власності визначається відповідними статутами.

Статтею 10 Закону України Про споживчу кооперацію (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що власність споживчої кооперації є недоторканною, перебуває під захистом держави і охороняється законом нарівні з іншими формами власності. Забороняється відволікання майна споживчих товариств та їх спілок на цілі, не пов`язані з їх статутною діяльністю.

Майно споживчих товариств та їх спілок може бути продано, передано, здано в оренду, надано в позичку і безоплатне тимчасове користування членам споживчих товариств, державним, кооперативним та іншим організаціям, трудовим колективам, окремим громадянам тільки за рішенням загальних зборів, конференцій та з`їздів відповідних спілок або уповноважених ним органів.

Конституційний Суд України у рішенні від 11.11.2004 №16-рп/2004 у справі №1-30/2004 дійшов наступних висновків: В аспекті конституційного звернення положення пункту 1 статті 9, пункту 1 статті 10 Закону України Про споживчу кооперацію , частини четвертої статті 37 Закону України Про кооперацію в контексті частини четвертої статті 13, частини четвертої статті 41 Конституції України і в системному зв`язку із статтею 48 Закону України Про власність , статтею 328 Цивільного кодексу України слід розуміти так, що:

- власністю споживчої кооперації є будь-яке майно, набуте у відповідності з цілями, які випливають зі статутної діяльності організацій споживчої кооперації, на підставі норм законодавства, чинного на час придбання цього майна;

- недоторканність власності споживчої кооперації передбачає забезпечення здійснення власником володіння, користування та розпорядження майном, заборони будь-яких порушень права на його майно, неприпустимості вчинення інших дій всупереч законним інтересам власника. Примусове відчуження об`єктів власності може бути застосоване лише за умов і в порядку, визначених Конституцією та законами України;

- гарантії недоторканності власності споживчої кооперації реалізуються шляхом державного захисту її права власності, передусім визначенням правових засобів захисту права власності від будь-яких протиправних дій, зокрема, з боку фізичних чи юридичних осіб, забезпечення стабільності правовідносин власності, створення державою рівних умов для розвитку та захисту всіх форм власності;

- право власності споживчої кооперації, набуте незалежно від часу і на не заборонених законом підставах, охороняється законом і підлягає державному захисту нарівні з правами інших суб`єктів права власності .

Статтею 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, спірне нерухоме майно, а саме, приміщення магазину № 12, що знаходиться за адресою: вул. Київська (Леніна), 107, с. Русанів, Броварський район, Київська область, магазину № 10, що знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, 14, с. Русанів, Броварський район, Київська область, магазину № 9, що знаходиться за адресою: вул. Київська (Леніна), 78, с. Русанів, Броварський район, Київська область, кафе, що знаходиться за адресою: вул. Київська (Леніна), 80, с. Русанів, Броварський район, Київська область, щодо якого відповідачем були прийняті оспорювані рішення, було створено (побудовано) та утримувалось Гоголівським радгоспробкоопом, правонаступником усіх прав і обов`язків якого є Гоголівське СТ.

Вказане підтверджується наданими позивачем доказами в їх сукупності, зокрема, Актом від 15.04.1989 про прийом в експлуатацію робочою комісією закінченого будівництвом окремо стоячої будівлі, споруди, вбудованого чи прибудованого приміщення виробничого і допоміжного призначення, Актом від 29.12.1990 робочої комісії про прийом закінченого будівництва після реконструкції, Актом від 02.06.1991 робочої комісії про прийом закінченого будівництва після реконструкції, Актом від 02.06.1991 робочої комісії про прийом закінченого будівництва після реконструкції, кошторисною документацією на ремонт та реконструкцію приміщень, з яких вбачається, що магазин № 10, що знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, 14, с. Русанів, магазин № 9, що знаходиться за адресою: вул. Київська (Леніна), 78, с. Русанів, кафе, що знаходиться за адресою: вул. Київська (Леніна), 80, с. Русанів, входять у склад Гоголівського радгоспробкоопому.

Так, враховуючи, що будівництво та введення спірного нерухомого майна в експлуатацію відбулось у 1989,1990 та 1991 роках, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу УРСР, відповідно до ст. 86 якого право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.

Згідно ст. 94 Цивільного кодексу УРСР колгоспи, інші кооперативні організації, їх об`єднання володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів.

Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу УРСР цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки.

Крім того, позивачем надані суду першої інстанції акти обстеження спірних об`єктів нерухомого майна (магазинів) як об`єктів Гоголівського СТ, від 07.02.1994, від 07.03.1995 та від 09.03.1995; довідки Гоголівського радгоспробкоопу від жовтня 1989 року про вартість ремонтних робіт в господарському магазині, розташованому по вул. Київська (Леніна) буд. № 78, в с. Русанів Броварського району Київської області; кошторис та дефектний акт Броварського райспоживбсоюзу та Гоголівського радгоспробкоопу від 24.10.1986 про проведення ремонтних-будівельних робіт ПЗП в с. Русанів Броварського району Київської області; кошторис Гоголівського радгоспробкоопу від 15.08.1976 про проведення ремонту господарського і продуктового магазинів № 9 (вул. Київська (колишня вул. Леніна) буд. № 78, буд.№80) в с. Русанів Броварського району Київської області; кошторис Гоголівського радгоспробкоопу від 15.08.1976 про проведення ремонту сараю продуктового магазину № 9 Гоголівського радгоспробкоопу в с. Русанів Броварського району Київської області; довідку Броварського райпотребсоюза про включення ремонтних робіт в колишню будівлю кафе під господарський магазин в с. Русанів Броварського району Київської області (вул. Київська, буд. № 78); акт Гоголівського радгоспробкоопу від жовтня 1989 року про прийом-передачу робіт по ремонту господарського магазину № 9 (вул. Київська, буд. № 78) в с. Русанів Броварського району Київської області; кошторис та договір Гоголівського радгоспробкоопу від 15.03.1996 про хлібопекарні та про електромонтажі роботи по підключенню хлібопекарні, розташованої по вул. Київська, буд. №78 в с. Русанів Броварського району Київської області; розшифровку бухгалтерського звіту Гоголівського радгоспробкоопу від 01.01.1975 по магазинах Гоголівського радгоспробкоопу, розташованих в с. Русанів Броварського району Київської області; договір оренди основних засобів №11 від 22.04.2016 та додаткову угоду до даного договору від 22.04.2018, укладені Гоголівським СТ, як орендодавцем, та ФОП Чуняк Наталією Валеріївною, про передачу в оренду приміщення кафе, розташованого по вул. Київській (Леніна), буд. № 80 в с. Русанів Броварського району Київської області; Акт від 1988 року прийомки Гоголівського радгоспробкоопу споруди господарського магазину № 9 (вул. Київська, буд. № 78) в с. Русанів Броварського району Київської області; кошторис Гоголівського радгоспробкоопу від 15.08.1976 про проведення ремонту продуктового магазину № 10 по вул. Київська (Леніна) в с. Русанів Броварського району Київської області; кошторис Гоголівського радгоспробкоопу від 15.08.1976 про проведення ремонту продуктового магазину № 9 по вул. Київська (Леніна) в с. Русанів Броварського району Київської області; постанову та протокол правління Броварського райпотребсоюзу № 117 від 22.08.1986 Про затвердження планів капітальних ремонтів в тому числі промислового і продуктового магазину № 10 в с. Русанів Броварського району Київської області; договір оренди основних засобів № 28 від 01.12.2017, укладені Гоголівським СТ, як орендодавцем, та ФОП Кочет Дмитром Вікторовичем, як орендарем, про передачу в оренду приміщення магазину-кафетерію № 9, розташованого по вул. Київська (Леніна), буд. № 76, буд. № 78 в с. Русанів;

Наведені документи підтверджують доводи позивача про те, що спірні об`єкти нерухомого майна (магазини та кафе) в Русанів Броварського району Київської області, побудовано позивачем у відповідності до складеної проектно-кошторисної документації за рахунок власних доходів та внесків пайовиків в процесі здійснення господарської діяльності у зв`язку із виробничою необхідністю та з часу їх введення в експлуатацію використовувалися Гоголівським СТ в якості кафе, продуктових та промислових магазинів.

Крім того, з виданих Русанівською сільською радою, тобто самим позивачем, довідок №№ 302,303,304 від 25.09.2013 вбачається, що Гоголівське СТ є користувачем земельних ділянок, на яких розташовані вищенаведені будівлі магазинів за адресами: вул. Жовтнева, 14 - 0.10 га, вул. Леніна (Київська), 107 - 0.10 га, вул. Леніна (Київська), 78, 80 - 0.20 га.

Частиною 5 статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (в редакцій, чинній станом на дату прийняття оспорюваних рішень) визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування встановлена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад, зокрема, згідно з п. 51 вказаної норми виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об`єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об`єктів державної власності.

Положеннями статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, відповідачем ані під час розгляду справи місцевим господарським судом, ані під час апеляційного перегляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували створення (побудову), іншим чином виникнення у нього та набуття ним у встановленому законодавством порядку права власності (комунальної) на спірне нерухоме майно, а саме, приміщення магазину № 12, що знаходиться за адресою: вул. Київська (Леніна), 107, с. Русанів, Броварський район, Київська область, магазину № 10, що знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, 14, с. Русанів, Броварський район, Київська область, магазину № 9, що знаходиться за адресою: вул. Київська (Леніна), 78, с. Русанів, Броварський район, Київська область, кафе, що знаходиться за адресою: вул. Київська (Леніна), 80, с. Русанів, Броварський район, Київська область, і відповідно б підтверджували правомірність прийняття Русанівською сільською радою оспорюваних рішень.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Великої палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 стосовно того, що реєстрація права власності є лише офіційним визнанням права власності з боку держави за певною особою, яка сама по собі не є безспірним підтвердженням наявності у цієї особи права власності.

Таким чином, у процесі розгляду справи судом встановлено, що оспорювані рішення, а саме, рішення 5 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради Броварського району Київської області № 71 від 05.02.2003, рішення 9 сесії XXIV скликання Русанівської сільської № 163 від 30.12.2003, рішення 4 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради № 58-4 від 17.12.2002 були прийняті Русанівською сільською радою щодо спірного нерухомого майна із порушенням положень Закону України Про власність , Цивільного кодексу України, Закону України Про споживчу кооперацію , та інших нормативно-правових актів України - за відсутності відповідних правових підстав, тобто за відсутності підтверджених підстав виникнення права власності на спірне нерухоме майно, і такі рішення порушують законні інтереси позивача в силу наведених останнім обставин та доводів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання недійсними оспорюваних рішень в частині, що стосуються спірного нерухомого майна, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просив суд скасувати рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавої О.В. індексний номер 42779484 від 31.08.2018, індексний номер 43986054 від 12.11.2018, індексний номер 42988603 від 13.09.2018, індексний номер 42901234 від 07.09.2018; скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: індексний номер 27710513 від 29.08.2018, індексний номер 28862702 від 08.11.2018, індексний номер 27903066 від 10.09.2018, індексний номер 27822170 від 04.09.2018.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції чинній на момент виникнення спірних реєстраційних дій) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Порядок проведення державної реєстрації прав урегульований ст. 18 вказаного Закону, передбачав, зокрема, формування та реєстрацію заяви в базі даних заяв; прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; видачу документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав. У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об`єкта нерухомого майна. У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав на такі об`єкти. При цьому одна заява подається лише у разі, якщо речові права на житловий будинок, будівлю, споруду та земельну ділянку, на якій вони розташовані, реєструються за однією особою.

Датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Форма і вимоги до заповнення заяв, що подаються до органу державної реєстрації прав, а також форма і вимоги до оформлення рішень державних реєстраторів, що приймаються за результатом їх розгляду, затверджуються Міністерством юстиції України.

Відповідно до ст. 22 вказаного Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом. Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів.

Частинами 1, 2 ст. 24 вказаного Закону передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Частиною 1 ст. 27 вказаного Закону передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Як встановлено судом першої інстанції, у серпні - вересні 2018 року державним реєстратором Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавою О.В. були прийняті рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно індексний номер 42779484 від 31.08.2018, індексний номер 43986054 від 12.11.2018, індексний номер 42988603 від 13.09.2018, індексний номер 42901234 від 07.09.2018 та проведено державну реєстрацію права власності за Русанівською сільською радою на нерухоме майно - на приміщення магазину № 12, що знаходиться за адресою: вул. Київська (Леніна), 107, с. Русанів, Броварський район, Київська область, магазину № 10, що знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, 14, с. Русанів, Броварський район, Київська область, магазину № 9, що знаходиться за адресою: вул. Київська (Леніна), 78, с. Русанів, Броварський район, Київська область, кафе, що знаходиться за адресою: вул. Київська (Леніна), 80, с. Русанів, Броварський район, Київська область, на підставі, у тому числі, рішення 5 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради № 71 від 05.02.2003, рішення 9 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради №163 від 30.12.2003, рішення 4 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради № 58-4 від 17.12.2002, що були прийняті Русанівською сільською радою щодо спірного нерухомого майна із порушенням положень Закону України Про власність , Цивільного кодексу України, Закону України Про споживчу кооперацію та інших нормативно-правових актів України, за відсутності відповідних правових підстав.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавої О.В. індексний номер 42779484 від 31.08.2018, індексний номер 43986054 від 12.11.2018, індексний номер 42988603 від 13.09.2018, індексний номер 42901234 від 07.09.2018; скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: індексний номер 27710513 від 29.08.2018, індексний номер 28862702 від 08.11.2018, індексний номер 27903066 від 10.09.2018, індексний номер 27822170 від 04.09.2018 є похідними від задоволених судом позовних вимог про визнання недійсними рішення 5 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради Броварського району Київської області № 71 від 05.02.2003, рішення 9 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради Броварського району Київської області № 163 від 30.12.2003, рішення 4 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради Б № 58-4 від 17.12.2002, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для їх задоволення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Колегія суддів звертає увагу, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд у постанові від 11.09.2020 у справі №910/16505/19 висловив правову позицію, відповідно до якої тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані позивачем докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у тому числі, щодо порушення оспорюваними рішеннями законних інтересів останнього щодо спірного майна, є більш вірогідними аніж докази, надані відповідачем на спростування вказаних обставин та заявлених вимог позивача.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази та вимоги законодавства, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Гоголівського СТ про визнання недійсними рішень 4 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради № 58-4-XXIV від 17.12.2002, 5 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради № 71 від 05.02.2003, 9 сесії XXIV скликання Русанівської сільської ради № 163 від 30.12.2003, а також похідних від вказаних позовних вимог - про скасування рішень державного реєстратора Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавої Ольги Володимирівни індексний номер 42779484 від 31.08.2018, індексний номер 43986054 від 12.11.2018, індексний номер 42988603 від 13.09.2018, індексний номер 42901234 від 07.09.2018 та вимог про скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 27710513 від 29.08.2018, № 28862702 від 08.11.2018, № 27903066 від 10.09.2018, №27822170 від 04.09.2018.

Доводи апелянта щодо неправильного застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд визнав встановленими та невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість викладених в оскаржуваному рішенні висновків суду.

При цьому, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/1411/19 прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга Великодимерської селищної ради має бути залишена без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/1411/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/1411/19 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/1411/19.

4. Матеріали справи №911/1411/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.09.2021.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз