Постанова

від 13.09.2007 по справі 16/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/196

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "13" вересня 2007 р.                                                  Справа № 16/196

         „09”год. „25” хв.

Господарський суд Чернігівської області у складі:

                                                                      головуючого -  судді Фесюри М.В.,

                                                                      при секретарі –Кезля А.О.,

                                                                      за участю представників сторін:

                                                                      від позивача – Лущай Р.А.;                                                                                                    від відповідача –Лещенко Я.О.;

розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу

за ПОЗОВОМ:          Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова

                                       (м. Чернігів пр. Перемоги,141)

До ВІДПОВІДАЧА:           Підприємства споживчої кооперації „Центр інформаційних технологій” Чернігівської обласної спілки споживчих товариств

                                              (м. Чернігів пр.Перемоги,129)

Про стягнення 46 655, 32 грн.

          СУТЬ СПОРУ:

Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова  заявлено адміністративний позов до Підприємства споживчої кооперації „Центр інформаційних технологій” Чернігівської обласної спілки споживчих товариств про стягнення 46 655,32грн. боргу із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач надав заперечення на адміністративний позов, якими проти позову заперечив. В своїх запереченнях Відповідач посилається на те, що відповідно до Указу Президента „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 року №727/98 (зі змінами та доповненнями) суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування звільняються від сплати страхових внесків в повному розмірі за застрахованих осіб, які працюють в нього на умовах, визначених законодавством про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Згідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р. №1058-ІV (далі Закон №1058) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.15 Закону №1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Згідно п.1 ч.1 ст.14 Закону №1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є:

роботодавці –підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Так, відповідно до п. п. 6 п. 2 ст.17 Закону –1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі  страхові внески до органу Пенсійного фонду.          

Згідно наданого Позивачем повідомлення, Відповідач зареєстрований в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 31.01.1991року за №2503-0008. У відповідності до Указу Президента „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 року №727/98 зі змінами та доповненнями (надалі –Указ №727/98) Відповідач обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено поняття підприємницької діяльності, а саме: „Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на   власний   ризик   господарська  діяльність,  що  здійснюється суб'єктами  господарювання  (підприємцями)  з   метою   досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.”

Згідно Указу №727/98 статтею 6 передбачено звільнення суб'єкта малого підприємництва,   який  сплачує  єдиний податок,  від сплати деяких видів   податків   і   зборів (обов'язкових платежів), в тому числі і збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Однак, частиною 16 Прикінцевих положень Закону №1058  встановлено, що до  приведення  законодавства  України у відповідність із цим  Законом  закони  України  та  інші  нормативно-правові   акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 5 Закону №1058 визначено, що цей Закон регулює відносини,  що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного  пенсійного  страхування. Дія  інших  нормативно-правових  актів  може  поширюватися  на  ці відносини  лише  у  випадках,  передбачених  цим  Законом,  або  в частині, що не суперечить цьому Закону.

В ч.3 ст.18 Закону №1058 вказано, що страхові  внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який  справляється  на   всій   території   України   в   порядку, встановленому цим Законом. Страхові  внески не включаються до складу податків,  інших обов'язкових платежів,  що складають систему оподаткування.  На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Частина 6 ст. 18 Закону №1058 встановлює, що законодавством  не   можуть   встановлюватися   пільги   з нарахування  та  сплати  страхових  внесків  або звільнення від їх сплати.

За період з січня 2006 року по червень 2006 за підприємством споживчої кооперації „Центр інформаційних технологій” Чернігівської обласної спілки споживчих товариств рахується заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 46 655,32грн., що підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень –червень місяці 2006року, карткою особового рахунку.

Боржником за вказаний період погашено заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 10128,30 грн., однак дана сума була зарахована в погашення боргу за період з травня 2004 року по грудень 2005 року.

Відповідно до п.3 ст.106 Закону №1058 територіальні органи Пенсійного фонду є органами стягнення по збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

          Згідно п.2 ст.106 Закону №1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

          Згідно ч.1-3 п.3 ст.106 Закону №1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми  недоїмки та суми фінансових санкцій.

На підставі викладеного, 08.08.2006року Позивачем була надіслана рекомендованим листом Відповідачу вимога №Ю-4702/487 від 04.08.2006р. про сплату 128224,06 грн. боргу, яка отримана ним 09.08.06р. згідно повідомлення про вручення №222630.

Згідно ч.8 п.3 ст.106 Закону №1058 у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає  вимогу про  сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Направлена відповідачу вимога юула оскаржена останнім до господарського суду Чернігівської області, рішенням якого від 22.02.2007р. у справі 6/347а/20а у позові відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2007р. рішення місцевого господарського суду залишено без змін. Суди всіх інстанцій  дійшли до висновку що знаходження на спрощеній системі оподаткування не звільняє підприємство від обов”язку сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З викладених вище підстав, заперечення Відповідача судом не приймаються до уваги, а позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Крім того, суд враховує правову позицію, викладену Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 06.03.2007р. у справі № 21-1153 во 06.

Оскільки Відповідач добровільно визначену вимогою суму, яка узгоджена в судовому порядку, протягом десяти робочих днів у повному обсязі не сплатив, Позивач звернувся з позовною заявою про стягнення з Відповідача 46 655,32 грн. боргу зі сплати страхових внесків.

  Доказів сплати, як і належних доказів, що спростовують вищевикладені обставини, Відповідачем не надано.

   За викладених обставин, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд –

ПОСТАНОВИВ:

             1.Позов задовольнити повністю.

             2.Стягнути з Підприємства споживчої кооперації „Центр інформаційних технологій” Чернігівської обласної спілки споживчих товариств ( код 01756131, м. Чернігів пр.Перемоги,129, р/р 26003102500 в ЦВ АК Полікомбанк) на користь управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова (м. Чернігів пр. Перемоги 141, код 21395284, п/р 25605303011155 в ОПЕРВ Чернігівського обласного управління Ощадбанку, МФО 353553) 46655,32 грн. заборгованості по страхових внесках.

             3.Постанова набирає законної сили і може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст.254, 185,186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова в повному обсязі складена 14.09.2007 року.

Суддя                                                                                                                М.В.Фесюра