Ухвала

від 15.09.2021 по справі 614/929/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті апеляційного провадження

15 вересня 2021 року

м. Харків

справа № 614/929/18

провадження № 22ц/818/5026/21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.

перевіривши відповідність вимогам закону апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Борівського районного суду Харківської області від 13 лютого 2019 року в складі судді Гуляєвої Г.М. по справі за заявою ОСОБА_2 , боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та м. Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зміну порядку та способу виконання судового рішення

в с т а н о в и в:

Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 13 лютого 2019 року заяву ОСОБА_2 про зміну порядку та способу виконання судового рішення - задоволено.

На вказане ухвалу суду поштою 07 липня 2021 року ОСОБА_1 через свого представника до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Харківського апеляційного суду від 13 липня 2021 року витребувано зазначену справу з суду першої інстанції.

Справа надійшла до суду апеляційної інстанції 23 липня 2021 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 міститься клопотання про поновлення строку, мотивоване тим, що він не був належим чином повідомлений про розгляд справи. Він є особою похилого віку, з інвалідністю, не має нижньої кінцівки. Представника він також не мав. Зміст судового рішення роз`яснено йому його дочкою лише наприкінці 2020 року. Також посилався на запровадження карантинних обмежень.

Ухвалою судді Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без руху та встановлено йому строк 10 днів для надання до суду заяви про поновлення строку з зазначенням інших поважних причин пропуску строку з 05 березня 2019 року по 07 липня 2021 року та наданням відповідних доказів щодо цього з дня отримання копії цієї ухвали.

Зокрема, в ухвалі зазначено, що строк на апеляційне оскарження ухвали суду у ОСОБА_1 закінчився 28 лютого 2019 року, однак він подав апеляційну скаргу лише 07 липня 2021 року, тобто зі спливом більш ніж двох років. При цьому, ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи, призначений на 13 лютого 2019 року, оскільки 11 лютого 2019 року отримав судову повістку. Копію оскаржуваної ухвали суду отримано ОСОБА_1 ще 15 лютого 2019 року. Крім того,13 листопада 2019 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи. 08 квітня 2021 року та 16 квітня 2021 року з матеріалами справи також ознайомилась представниця ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_3 . Однак, незважаючи на це, жодних дій щодо оскарження ухвали суду до 07 липня 2021 року ОСОБА_1 не вчиняв. Посилання ОСОБА_1 на те, що він є особою похилого віку, з інвалідністю, не має нижньої кінцівки, а також не мав представника, судом відхилені як такі, що не є непереборними обставинами, які перешкоджали б поданню апеляційної скарги. Доводи ОСОБА_1 щодо запровадження на території України карантинних обмежень також не взяті до уваги, оскільки ним не надано будь-яких доказів того, що неможливість подати апеляційну скаргу для нього з березня 2019 року по липень 2021 року викликана саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, який діє з 12 березня 2020 року.

На виконання ухвали судді 12 вересня 2021 року за допомогою системи Електронний суд представник ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строків, у якому вказав, що ОСОБА_1 дійсно отримав копії матеріалів справи 13 листопада 2019 року. Однак, стан його здоров`я не дозволяв як вжити якихось заходів для захисту своїх прав, так і в достатній мірі розуміти суть судового рішення. Після тривалої хвороби та лікування ОСОБА_1 19 червня 2020 року встановлено першу групу інвалідності. Він дотепер потребує постійного стороннього догляду. Ознайомившись із судовим рішенням, ОСОБА_1 вважав його справедливим. Проте, згодом, після початку продажу земельних ділянок, він дізнався про реальну вартість земельної ділянки, та зрозумів, що ухвалою суду він не тільки був протиправно позбавлений права власності на землю, а й відшкодував позивачу суму, що фактично вдвічі перевищує розмір його заборгованості.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку судова колегія вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

При цьому, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Відповідно до частини 1 статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно частини 2 статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних права та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі Устименко проти України , заява № 32053/13).

Право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Перелік поважності причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржувана ухвала постановлена 13 лютого 2019 року за відсутності учасників справи.

Про розгляд справи, призначений на 13 лютого 2019 року, ОСОБА_1 був повідомлений, оскільки 11 лютого 2019 року отримав судову повістку, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 51).

Також у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 06 лютого 2019 року про розгляд справи без його участі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заперечує подання цієї заяви, проте справжність його підпису на ній жодними доказами не спростовується.

Копію оскаржуваної ухвали суду вручено ОСОБА_1 15 лютого 2019 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 52).

При цьому, з матеріалів справи також вбачається, що 13 листопада 2019 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи та отримав копії аркушів справи (а.с. 58). 08 квітня 2021 року та 16 квітня 2021 року з матеріалами справи також ознайомилась представниця ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_3 (а.с. 59, 64).

Однак, незважаючи на це, жодних дій щодо оскарження ухвали суду до 07 липня 2021 року ОСОБА_1 не вчиняв.

Посилання представника ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку на незадовільний стан здоров`я апелянта не можуть бути взяті до уваги як поважні причини пропуску строку, оскільки доказів того, що стан здоров`я чинив йому непереборні перешкоди у поданні апеляційної скарги, не надано.

При цьому, представник апелянта сам зазначає, що отримавши копію ухвали суду ОСОБА_1 вважав її законною.

Помилкове тлумачення ОСОБА_1 змісту оскаржуваної ухвали суду не може бути визнано причиною для поновлення йому строку на апеляційне оскарження ухвали, враховуючи, що його пропущено більше, ніж на два роки.

ОСОБА_1 не був позбавлений можливості звернутися за правничою допомогою щодо роз`яснення змісту судового рішення фахівцем у галузі права, однак не вжив заходів щодо захисту своїх прав та оскарження ухвали аж до липня 2021 року.

Таким чином, поважних причин, які б об`єктивно перешкоджали йому протягом більш ніж двох років вжити заходів щодо оскарження ухвали суду, ОСОБА_1 не вказано.

Відповідно до частин 3, 4 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 1 статті 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

При цьому, частиною 2 статті 358 ЦПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Враховуючи, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи та отримав копію оскаржуваної ухвали ще у 2019 році, апеляційну скаргу на ухвалу суду ним подано з пропуском строку на апеляційне оскарження більще, ніж на два роки, та доказів щодо існування обставин непереборної сили, які б перешкоджали йому подати апеляційну скаргу протягом зазначеного часу, не наведено, необхідно відмовити йому у відкритті апеляційного провадження у цій справі.

Керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України

у х в а л и в:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку - залишити без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Борівського районного суду Харківської області від 13 лютого 2019 року в складі судді Гуляєвої Г.М. по справі за заявою ОСОБА_2 , боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та м. Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зміну порядку та способу виконання судового рішення.

Вилучити з матеріалів справи і повернути ОСОБА_1 оригінал апеляційної скарги з додатками (а.с. 72-92) долучити до матеріалів справи її копію.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, після її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді О.М. Хорошевський

В.Б. Яцина