Постанова

від 14.09.2021 по справі 584/1386/18

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року м.Суми

Справа №584/1386/18

Номер провадження 22-ц/816/1260/21

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, державний реєстратор виконавчого комітету Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області Житник Оксана Олексіївна, ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Путивльського районного суду Сумської області від 26 червня 2020 року, постановлене у складі судді Данік Я.І. , у приміщенні Путивльського районного суду Сумської області, повний текст судового рішення складено 06 липня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, державного реєстратора виконавчого комітету Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області Житник Оксани Олексіївни, ОСОБА_2 про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області та скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Позов мотивує тим, що він є власником нерухомого майна, що розташоване по АДРЕСА_1 , а саме: корівника 4-х рядного літ А-І, площею 1 701,6 кв.м, молочного блоку літ. Б-1, площею 918,5 кв.м, корівника 4-х рядного літ В-І, площею 1 972,6 кв.м, корівника 4-х рядного літ Г-1, площею 927,5 кв.м, установки КЗС-20.

Наказом головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21 червня 2018 року № 18-4673/16-18-СГ ОСОБА_2 передана у власність земельна ділянка з кадастровим номером 5923886300:01:002:0029, на якій знаходиться належне йому нерухоме майно.

У подальшому, право власності ОСОБА_2 було зареєстровано державним реєстратором виконавчого комітету Путивльської міської ради Житник О.О.

Вважає, що оскаржуваним наказом порушено його права як власника нерухомого майна, оскільки при передачі у власність земельної ділянки Головне управління Держгеокадастру у Сумській області не звернуло уваги на те, що ця земельна ділянка не є вільною, оскільки на ній знаходяться належні йому забудови.

Посилаючись на вказані обставини, просить скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21 червня 2018 року № 18-4673/16-18-СГ про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 5923886300:01:002:0029, яка знаходиться за адресою: с/рада Новослобідська, Путивльський район, Сумська область; скасувати запис від 02 липня 2018 року № 26880461 державного реєстратора виконавчого комітету Путивльської міської ради Житник О.О. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5923886300:01:002:0029 за ОСОБА_2

Путивльський районний суд Сумської області рішенням від 26 червня 2020 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушення судом норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно до нього перейшло право власності і на земельну ділянку, на якій воно розміщено.

Звертає увагу на те, що суд першої інстанції не надав оцінку інформаційній довідці ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 17 квітня 2018 року № 286/409-18, за змістом якої ведення особистого селянського господарства на спірній земельній ділянці є неможливе, оскільки її цільове призначення під господарськими будівлями і дворами , а земельну ділянку з таким цільовим призначенням відповідач надати їй у власність не просила.

Вказує, ГУ Держгеокадастру у Сумській області не пересвідчилося, що спірна земельна ділянка є забудованою та не є вільною, а тому не може бути передана у власність відповідачці. Отже, оскаржуваним наказом фактично порушено його право власності на земельну ділянку.

Зазначає, що суд не надав належної оцінки висновку експерта, який встановив, що спірна земельна ділянка забудована з 1960 року, тобто вона не є вільною та у зв`язку з цим не могла бути виділена у власність.

Крім того, передана відповідачу у власність земельна ділянка жодним чином не відповідає існуючим характеристикам об`єктів в натурі на місцевості, а тому відповідач не мав права видавати оскаржуваний наказ про передачу у власність уже забудованої земельної ділянки.

Вважає, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області незаконно видало наказ про передачу у власність земельної ділянки, на якій знаходиться належне йому нерухоме майно, а тому він має право на захист порушеного права шляхом скасування оскаржуваного наказу та запису про державну реєстрацію.

Від представника ОСОБА_2 - адвоката Сенченка А.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що позовні вимоги не відповідають належному способу захисту порушеного права позивача.

Від державного реєстратора Житняк О.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

Сумський апеляційний суд постановою від 10 серпня 2020 року рішення Путивльського районного суду Сумської області від 26 червня 2020 року скасував, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 закрив.

Роз`яснив ОСОБА_1 про його право протягом 10 днів з дня отримання даної постанови звернутися до Сумського апеляційного суду із заявою про направлення справи до Сумського окружного адміністративного суду.

Верховний суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 09 червня 2021 року постанову Сумського апеляційного суду від 10 серпня 2020 року скасував, справу направив до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника адвоката Матішенця В.В., які підтримали доводи апеляційної скарги,представника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Сєдєлєву Т.А., представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Сенченка А.В., які заперечують проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів вчинення ним станом на момент звернення до суду передбачених чинним законодавством дій з оформлення відповідного речового права та відповідних документів, які б підтверджували набуття ним права власності на майно, яке за його словами, є його власністю з 2008 року та знаходиться на спірній земельній ділянці.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, так як суд дійшов його правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що 0 5 квітня 2018 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області (а. с. 47-48, т. 1).

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 24 квітня 2018 року №18-2336/16-18-С ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області, орієнтовною площею 2 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а. с. 51, т. 1).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21 червня 2018 року №18-4673/16-18-С затверджено проект землеустрою та надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5923886300:01:002:0029 (а. с. 53, т. 1).

13 червня 2018 року проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 5923886300:01:002:0029 площею 2 га, місце розташування: Сумська область, Путивльський район, Новослобідська сільська рада (а. с. 54-56, т. 1).

Згідно з висновком судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №1982/1650/1651 від 07 жовтня 2019 року (складеного судовим експертом Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім Засл. проф. М.С. Бокаріуса, земельна ділянка з кадастровим номером 5923886300:01:002:0029 знаходиться на території Новослобідської сільської ради Путивльського району за межами населених пунктів; на вказаній земельній ділянці маються поліпшення, з яких №1-№17, №22 належать ОСОБА_3 , а №18-№21 (КЗС-20) належать ОСОБА_1 , а також наявні стовпи ЛЕМ, власник яких невідомий; рік побудови поліпшення №14 -1960 рік та №15 -1976 рік, рік побудови решти поліпшень не встановлено (а. с. 142-159, т. 1).

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з огляду на наступне.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів .

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. ст. 181, 182 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для цілей визначення наявності в особи права володіння нерухомим майном застосовується принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в частині першій статті 317 ЦК України, у тому числі й право володіння.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (тут і надалі в редакції, чинній станом на 2008 рік) - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Стаття 3 вказаного Закону визначала принципи державної реєстрації, відповідно до яких, зокрема, речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом; правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень обов`язковою є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обґрунтування своїх вимог, ОСОБА_1 посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу № 4 від 20 січня 2008 року, укладеному між ним та КСП Мирова революція , він придбав нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці, переданій у власність ОСОБА_2 , а саме: корівник 4-х рядний, літ. А-І, площею 1701,6 кв. м; молочний блок літ. Б-1, площею 918,5 кв.м; корівник 4-х рядний літ. В-І, площею 1972,6 кв.м; корівник 2-х рядний тіл. Г-1, площею 927,5 кв.м; установку КЗС-20. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації Принцип від 31.03.2008 року за № ПВ-93-01/08 визнано дійсним вказаний договір купівлі-продажу та визнано право власності за ним на придбане за цим договором майно (а. с. 11-16 т. 1).

В той же час договір купівлі-продажу № 4 від 20 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та КСП Мирова революція в простій письмовій формі та нотаріально не посвідчений. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації Принцип від 31.03.2008 року за № ПВ-93-01/08 визнано за ОСОБА_1 право власності на корівник 4-х рядний, літ. А-І, площею 1701,6 кв. м; молочний блок літ. Б-1, площею 918,5 кв.м; корівник 4-х рядний літ. В-І, площею 1972,6 кв.м; корівник 2-х рядний тіл. Г-1, площею 927,5 кв.м, що знаходяться по АДРЕСА_1 та на установку КЗС-20. Також у резолютивній частині вказаного рішення третейського суду вказано: Путивльському БТІ зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на корівник 4-х рядний, літ. А-І, площею 1701,6 кв. м; молочний блок літ. Б-1, площею 918,5 кв.м; корівник 4-х рядний літ. В-І, площею 1972,6 кв.м; корівник 2-х рядний тіл. Г-1, площею 927,5 кв.м, що знаходяться по АДРЕСА_1 . Про необхідність реєстрації права власності на установку КЗС-20 як на нерухоме майно в рішенні третейського суду не зазначено та не зазначено адресу знаходження цього майна, що є обов`язковим для нерухомого майна. Також третейським судом у рішенні встановлено, що Путивльським бюро технічної інвентаризації було проведено технічну інвентаризацію об`єктів нерухомості та виготовлено технічну документацію, витяг з якої (план, експлікація, оцінювальний акт про приміщення) додані до позовної заяви (копії), а оригінали оглянуті в судовому засіданні. У відповідності з наданими матеріалами технічної інвентаризації корівник 4-х рядний, літ. А-І, площею 1701,6 кв. м; молочний блок літ. Б-1, площею 918,5 кв.м; корівник 4-х рядний літ. В-І, площею 1972,6 кв.м; корівник 2-х рядний тіл. Г-1, площею 927,5 кв.м, знаходяться по АДРЕСА_1 . Про технічну інвентаризацію Путивльським БТІ установки КЗС-20 та встановлення її місця знаходження в рішенні третейського суду не зазначено.

Рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації Принцип від 31.03.2008 року за № ПВ-93-01/08 в частині реєстрації Путивльським БТІ права власності на вказане у рішенні майно до цього часу не виконано.

Крім того, згідно з висновком судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №1982/1650/1651 від 07 жовтня 2019 року (складеного судовим експертом Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім Засл. проф. М.С. Бокаріуса, земельна ділянка з кадастровим номером 5923886300:01:002:0029 знаходиться на території Новослобідської сільської ради Путивльського району за межами населених пунктів; на вказаній земельній ділянці маються поліпшення, з яких ОСОБА_1 належать №18-№21 (КЗС-20) (а. с. 142-159, т. 1).

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що він набув в установленому законом порядку право власності на нерухоме майно, яке знаходиться саме на спірній земельній ділянці, а тому вона не могла бути передана ОСОБА_2 .

Нежитлові приміщення: корівник 4-х рядний, літ. А-І, площею 1701,6 кв. м; молочний блок літ. Б-1, площею 918,5 кв.м; корівник 4-х рядний літ. В-І, площею 1972,6 кв.м; корівник 2-х рядний тіл. Г-1, площею 927,5 кв.м майно, право власності на які визнано за позивачем рішенням Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації Принцип від 31.03.2008 року за № ПВ-93-01/08 , знаходяться по АДРЕСА_1 , тоді як земельна ділянка, надана відповідачці, розташована за межами населених пунктів. Місце знаходження установки КЗС-20 в рішенні Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації Принцип від 31.03.2008 року за № ПВ-93-01/08 не зазначено та згідно цього рішення суду установка КЗС-20 не підлягає державній реєстрації як нерухоме майно.

Відтак за встановлених обставин справи та вимог закону колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги, за встановлених обставин, не впливають на висновки суду по суті спору.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Путивльського районного суду Сумської області від 26 червня 2020 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 вересня 2021 року.

Головуючий Т.А. Левченко

Судді: В.І. Криворотенко

Ю.О. Філонова