Постанова

від 25.09.2007 по справі 39/100пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/100пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.09.2007 р.                                                                          справа №39/100пд

          Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Старовойтової  Г.Я.

суддів Волкова Р.В. , Запорощенка  М.Д.

За участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:Плужнік О.В. –представник, за дов. №01/13-1620 від 14.03.2007р.

від відповідача:від третьої особи:

Радзівлюк А.І. –представник, за дов. №б/н від 10.09.2007р.Зінченко К.А. –заступник начальника відділу, за дов. №02/7-1450 від 03.09.2007р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Бенефіт”, м.Макіївка Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від11.06.2007 р.

у справі№39/100пд  ( суддя Морщагіна Н.С. )                                              

за позовом:Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк

до відповідача:

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору:товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Бенефіт”, м.Макіївка Донецької області

комунальне підприємство „Управління генерального плану м.Донецька”, м.Донецьк

простягнення 69 574 грн. 49 коп. та розірвання договору

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.06.2007р. у справі                №39/100пд (суддя Морщагіна Н.С.) частково задоволені позовні вимоги виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк, до товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Бенефіт”, м.Макіївка Донецької області.

Стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Бенефіт”, м.Макіївка, на користь виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, заборгованість в сумі 49 981 грн. 68 коп., витрати за державним митом в сумі 695 грн. 74 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Бенефіт”, м.Макіївка, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вважає, що з'ясовуючи фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, суд надав невірну правову кваліфікацію відносинам сторін які випливають з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, а тому неправильно застосовані правові норми для врегулювання спірних правовідносин, а ті які підлягали застосуванню не застосовані.

Скаржник зазначає, що суд не врахував того, що відповідності з рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради № 127/5 від 15.03.2006р. між позивачем та відповідачем було лише формально укладено договір про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування рекламних конструкцій № 75 від 15.03.2007р. Скаржник наполягає на тому, що позивач надав у користування місця де була розташована огорожа, тобто саме дії позивача унеможливлювали виконання договору відповідачем.             

Відповідач просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач, Виконавчий комітет Донецької міської ради, м.Донецьк, вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим, прийнятим без порушення матеріального та процесуального права. Позивач зазначає, що невиконання відповідачем грошового зобов'язання перед виконавчим комітетом Донецької міської ради є прямим порушенням норм ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Третя особа, комунальне підприємство „Управління генерального плану м.Донецька”, м.Донецьк, вважає, що доводи, які наведені в апеляційній скарзі, не доводять в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права. Зазначає, що з самого початку відповідач мав на меті розміщення рекламних конструкцій саме на огорожах, оскільки надало до робочого органу заяви з ескізами рекламних засобів з конструктивними рішеннями на самих цих спорудах, видані дозволи на розміщення зовнішньої реклами передбачають розташування об'єктів реклами саме на огорожі.

Третя особа просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 24.09.2007р.   відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України»№ 3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційної скарги у справі №39/100пд була призначена інша колегія суддів.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради №127/5 від 15.03.2006р. товариству з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Бенефіт” надано дозвіл на розміщення зовнішньої реклами (конструкції 6,5*1,0м.) за наступними адресами: м.Донецьк, вул. Горького, - магазин “Майдан”, конструкція №1; м.Донецьк, вул. Горького - магазин “Майдан”, конструкція №2; м.Донецьк, вул. Горького - магазин “Майдан”, конструкція №3; м.Донецьк, вул. Горького - магазин “Майдан”, конструкція №4; м.Донецьк, вул. Горького - магазин “Майдан”, конструкція №5; м.Донецьк, вул. Горького - магазин “Майдан”, конструкція № 6 в Ворошиловському районі строком на 5 років.

Між позивачем, виконавчим комітетом Донецької міської ради та відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Бенефіт", було укладено договір про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних рекламних конструкцій №75 від 15.03.2006р.

Відповідно до п. 1.2. договору №75 від 15.03.2006р. місця розташування спеціальних конструкцій надаються для розташування та експлуатації тільки тих спеціальних конструкцій, що визначені у наданих виконкомом дозволах на розміщення зовнішньої реклами, та визначених у Додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно  до  п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 р., лише виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Дозволи за №№ 2225, 2227, 2363, 2364, 2365, 2352 товариство з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Бенефіт" отримало 20.03.2006 р., про що свідчить підпис директора підприємства в журналі реєстрації.

Згідно п. 4.1, 4.2 Договору №75 від 15.03.2006р., розмір плати за користування 6 місцями для розміщення зовнішньої реклами складає 14 280 грн. 48 коп. за квартал (3 місяці), розрахунки між сторонами здійснюються до 15 числа першого місяця поточного кварталу, протягом всього строку дії Договору.

Відповідно до п. 3.4.9 Договору товариство зобов'язано своєчасно і в повному обсязі, згідно розділу 4 Договору, здійснювати платежі за користування місцями.

Відповідно до вимог Договору товариство з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Бенефіт" за користування місцями розміщення зовнішньої реклами у період з 15.03.2006р. по 31.01.2007р. нараховано позивачем для сплати до місцевого бюджету                   49 981 грн. 68 коп.

Позивач, Виконавчий комітет Донецької міської ради, звернувся з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Бенефіт”, м.Макіївка, про стягнення з товариства на користь виконкому, а саме до місцевого бюджету, суму боргу та штрафних санкцій у розмірі 69 574 грн. 49 коп. та зобов'язання відповідача розірвати договір №75 від 15.03.2006р.

Керуючись ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 22.05.2007р. №01/15-2546 уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Бенефіт”, м.Макіївка, на користь виконавчого комітету Донецької міської ради, а саме до місцевого бюджету, суму боргу в розмірі 49 981 грн. 68 коп. В частині зобов'язання відповідача розірвати договір №75 від 15.03.2006р. позивач відмовився від позовних вимог тому, що Рішенням №22 від 30.01.2007р. виконавчий комітет Донецької міської ради вирішив: рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 127/5 від 15.03.2006 р. вважати таким, що втратило силу; скасувати дозволи на розміщення зовнішньої реклами, що видані відповідачеві згідно рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 127/5 від 15.03.2006 р.

Господарський суд Донецької області частково задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача на користь позивача, заборгованість в сумі 49 981 грн. 68 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі №39/100пд від 11.06.2007 р. не відповідає вимогам норм матеріального права, а також фактичним обставинам справи, та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 16 Закону України „Про рекламу” №270/96-ВР від 03.07.1996р. розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Як вбачається з дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а саме з характеристики рекламного засобу (у тому числі технічна) відповідач повинен був встановити рекламну конструкцію: каркас – металевий профіль, заповнення –баннерне полотно.

Договір №75 від 15.03.2006р. має назву: „Про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних рекламних конструкцій”.

Відповідно до п. 1.4. Договору під терміном „Експлуатація спеціальних конструкцій”, сторони розуміють фактичне розміщення (монтаж) та експлуатацію спеціальних конструкцій, у місцях за адресами, що перелічені у наданих дозволах, та згідно Додатків до цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, та проти цього не заперечує позивач, на виділених позивачем місцях знаходиться металева огорожа. Власник цієї огорожі не встановлений. У рішенні виконавчого комітету Донецької міської ради №127/5 від 15.03.2006р. питання щодо демонтажу огорожі, отримання погодження з власником огорожі не вирішені.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що на місцях, які були виділені виконавчим комітетом відповідачу, неможливо було встановити спеціальні рекламні конструкції, оскільки на цих місцях знаходилась огорожа, власник якої не відомий.

Крім того, з Договору №75 від 15.03.2006р. „Про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних рекламних конструкцій” не вбачається, що розташування спеціальних рекламних конструкцій планувалось саме на огорожі.

Позивач був обізнаний щодо наявності огорожі і неможливості встановити в наданих місцях рекламних конструкцій, тому рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради №22 від 30.01.2007 р. „Про відміну дозволів на розміщення зовнішньої реклами" скасовані, видані згідно рішення виконкому міськради №127/5 від 15.03.2006 р., дозволи на розміщення зовнішньої реклами; рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 127/5 від 15.03.2006 р. визнано таким, що втратило силу.

Оскільки, п. 7.1.2 Договору визначено, що скасування Дозволу до закінчення строку його дії на підставі рішення виконавчого комітету, є підставою для припинення дії Договору, Договір №75 від 15.03.2006р. „Про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних комунальних конструкцій” припинив свою дію 30.01.2007 р.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено загальні умови виконання зобов'язань, а саме: зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, законодавства, а за їх відсутності –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не виконав належним чином зобов'язання щодо надання в користування місць для встановлення рекламних конструкцій, тому відповідач не міг виконати свої зобов'язання щодо встановлення в наданих місцях рекламних конструкцій. За таких обставин, судова колегія не вбачає вини відповідача щодо невиконання зобов'язання по сплаті платежів за користування місцями.   

Згідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судова колегія вважає, що в порушення статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, Виконавчим комітетом Донецької міської ради, м.Донецьк, не надано беззаперечних та допустимих доказів наявності вини відповідача, у зв'язку з чим судова колегія не погоджується з висновком господарського суду, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог, про стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету, суми боргу в розмірі 49 981 грн. 68 коп.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Судова колегія вважає, що з урахуванням викладених в рішенні обставин та доводів сторін, згідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не оцінив докази в їх сукупності та дійшов хибного висновку, що позивач довів та обгрунтував свої вимоги щодо заявлених позовних вимог про стягнення суми боргу в розмірі 49 981 грн. 68 коп.

Враховуючи викладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що слід прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Бенефіт”, м.Макіївка, на користь виконавчого комітету Донецької міської ради, а саме до місцевого бюджету, суму боргу в розмірі 49 981 грн. 68 коп.  

Приймаючи до уваги відмову позивача від позовних вимог щодо розірвання договору №75 від 15.03.2006р., а також вищенаведені матеріали, судова колегія вважає, що господарський суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача розірвати Договір №75 від 15.03.2006р.

З огляду на надані до матеріалів справи документи, та враховуючи вимоги чинного законодавства, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані частково неправильно, рішення частково не відповідає приписам матеріального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для часткового скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Бенефіт”, м.Макіївка Донецької області, на рішення господарського суду Донецької області від 11.06.2007 р. у справі №39/100пд –задовольнити частково.                                                                                                                                                                      

Рішення господарського суду Донецької області від 11.06.2007р. у справі №39/100пд    (суддя Морщагіна Н.С.) –скасувати частково.

У позові Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, до товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Бенефіт”, м.Макіївка Донецької області, третя особа - комунальне підприємство „Управління генерального плану м.Донецька”, м.Донецьк, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Бенефіт”, м.Макіївка, на користь виконавчого комітету Донецької міської ради, а саме до місцевого бюджету, суму боргу в розмірі 49 981 грн. 68 коп. –відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 11.06.2007 р. у справі №39/100пд – залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Бенефіт” (86107, м.Макіївка, Донецька область, вул. Темерязєва, 58, р/р 26001178600 у ЗАТ „Донгорбанк” м.Донецька, МФО 334970, ЄДРПОУ 33049598) державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі  348 грн. 00 коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

Припинити стягнення за наказом господарського суду Донецької області про виконання рішення господарського суду Донецької області від 11.06.2007 р. у справі                 №39/100пд.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України за  згодою сторін в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 01.10.2007р.

Головуючий          Г.Я.  Старовойтова

Судді:          Р.В.  Волков

          М.Д.  Запорощенко

          Надруковано 6 прим.:

1 прим. - позивачу;

1 прим. - відповідачу;

1 прим. –третій особі

1 прим. - у справу;

2 прим. - ДАГС