Постанова

від 17.09.2021 по справі 920/155/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2021 р. Справа № 920/155/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитекстиль"

на рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2021 (повний текст рішення складено 19.04.2021) (суддя Заєць С.В.)

у справі № 920/155/21 Господарського суду Сумської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захист ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитекстиль"

про стягнення 54 497,54 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог та заперечень

1. У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Захист ЛТД" (далі - ТОВ "Захист ЛТД", позивач) звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитекстиль" (далі - ТОВ "Сумитекстиль", відповідач) про стягнення 54 497,54 грн збитків, завданих невиконанням договору № 05/1 (виготовлення швейних виробів з давальницької сировини) від 05.11.2020. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2 270,00 грн та витрат на правову допомогу в сумі 8 200,00 грн.

2. 10.03.2021 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про часткову сплату 02.03.3021 заявленої позивачем суми збитків у розмірі 20 000,00 грн, а також про часткове визнання інших позовних вимог: 17 020,32 грн боргу за зіпсований матеріал та 7 083,00 грн за оплату послуг Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" (далі - ТОВ "Нова пошта"). У решті позовних вимог щодо стягнення транспортних витрат у сумі 2 990,16 грн та 20 % ПДВ, нарахованих на вартість зіпсованого матеріалу, просив відмовити. Також ТОВ "Сумитекстиль" просило зменшити розмір відшкодування витрат ТОВ "Захист ЛТД" на правову допомогу до 3 000,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

3. Рішенням Господарського суду Сумської області від 13.04.2021 у справі № 920/155/21 позов ТОВ "Захист ЛТД" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Сумитекстиль" на користь ТОВ "Захист ЛТД" 54 497,54 грн збитків, а також 4 000,00 грн витрат на правову допомогу та 2 270,00 грн в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки відповідач не виконав в повному обсязі договір, і фактично сам відмовився від його виконання, повідомивши про це позивача, то він має відшкодувати всі збитки, які поніс позивач, в тому числі і транспортні витрати.

5. При цьому суд врахував, що на момент прийняття рішення жодних належних та допустимих доказів належного та повного виконання зобов`язання з надання послуг з виготовлення швейних виробів з давальницької сировини, а також на підтвердження відшкодування збитків, у розумінні вимог ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідач суду не подав.

6. Водночас суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на правову допомогу у розмірі 8 200,00 грн є завищеними, в даному випадку критерію розумності та співмірності витрат на правову допомогу відповідає сума у розмірі 4 000,00 грн, яка і покладається на відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

7. Частково не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ "Сумитекстиль" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково змінити рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2021 у справі № 920/155/21 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 17 020,32 грн збитків, 4 000,00 грн витрат на правову допомогу, 2 270,00 грн в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

8. У тексті апеляційної скарги відповідач звертає увагу на те, що борг за зіпсований матеріал згідно з видатковою накладною № 1 від 09.12.2020 становив 37 020,32 грн, з них 20 000,00 грн було сплачено відповідачем 02.03.2021 (копія платіжного доручення № 7 від 02.03.2021 міститься в матеріалах справи). Отже, залишок боргу складає лише 17 020,32 грн.

9. Факт отримання 20 000,00 грн в рахунок часткового погашення боргу позивачем не спростовується. Разом з тим, платіжне доручення № 7 від 02.03.2021 містить описку в даті договору. У ньому зазначено "договору № 05/1 від 05.01.2020", коли правильно "договору № 05/1 від 05.11.2020". Відповідач стверджує, що окрім вказаного договору № 05/1 від 05.11.2020 жодних інших договорів між сторонами не укладалося. Факт того, що кошти, які отримані ще 02.03.2021 позивачем, спрямовані на погашення боргу, який є предметом цього спору, та сплачувалися саме на виконання договору № 05/1 від 05.11.2020, відповідач підтверджує довідкою від 27.04.2021 та зазначає, що неврахування вказаних обставин призведе до подвійного стягнення.

10. Відповідно до п. 2.4 договору № 05/1 від 05.11.2020 усі транспортні витрати сплачуються за рахунок замовника - позивача, а отже, на переконання ТОВ "Сумитекстиль", позовні вимоги в частині стягнення коштів із відповідача за транспортування сировини (тканини) є безпідставними та суперечать договору.

11. Одразу після отримання сировини працівники відповідача приступили до пошиття (виготовлення) замовлення - утеплених курток, однак після цього виробничу діяльність підприємства було зупинено у зв`язку із виявленням підтверджених випадків зараження короновірусною інфекцією COVID-19 та відправленням працівників на самоізоляцію.

12. Діючи добросовісно, директор ТОВ "Сумитекстиль" 08.12.2020 повідомила ТОВ "Захист ЛТД" про неможливість часткового виконання умов договору та запропонувала повернути частину невикористаного матеріалу на суму 58 802,92 грн (матеріал, який ще фактично не почали використовувати для виготовлення утеплених курток).

13. 22.12.2020 директор відповідача повідомила позивача про те, що вона сплатить кошти за товар, із якого майстрині вже почали виготовляти вироби, а також відшкодує витрати позивача з оплати послуг ТОВ "Нова пошта" за доставку відправленого відповідачем невикористаного матеріалу у сумі 7 083,00 грн. Таким чином, відповідач вживав всіх можливих заходів для врегулювання цього спору у досудовому порядку.

14. Також ТОВ "Сумитекстиль" зауважує, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів сплати ним 20 % ПДВ, які він заявляє до стягнення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

15. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2021 справу № 920/155/21 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Сумитекстиль" залишено без руху, відповідачу у справі надано строк для усунення недоліків.

17. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Сумитекстиль" на рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2021 у справі № 920/155/21; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 02.08.2021.

Позиції учасників справи.

18. У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до Північного апеляційного господарського суду 03.08.2021 (надісланий на адресу суду 02.08.2021), позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

19. Позивач наголошує, що оскільки відповідачем договір № 05/1 від 05.11.2020 не виконаний в повному обсязі, він має відшкодувати всі збитки, які поніс позивач, в тому числі і транспортні витрати, підтверджені належним чином.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.

20. 05.11.2020 між ТОВ "Захист ЛТД" (як замовником) та ТОВ "Сумитекстиль" (як виконавцем) було укладено договір № 05/1 (виготовлення швейних виробів з давальницької сировини) (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати послуги з пошиття швейних виробів з давальницької сировини, номенклатура, кількість та вартість пошиття яких вказана в додатку до цього Договору (специфікації). Замовник зобов`язується прийняти виготовлену продукцію та провести розрахунок за виконану роботу. Поставлена (давальницька) сировина та вироблена з неї продукція є власністю замовника (п.п. 1.1-1.3).

21. У п. 2.4 Договору вказано, що виконавець виконує доставку готової продукції партіями згідно накладних. Транспортні витрати сплачуються за рахунок замовника.

22. За змістом п.п. 3.1-3.2 Договору замовник оплачує вартість виконаної роботи по договірній ціні, вказаній в додатках (специфікаціях). Розрахунки за виготовлення швейних виробів проводяться по факту поставки готової продукції в день отримання товару та підписання акта виконаних робіт.

23. Згідно з п. 4.2 Договору термін виконання на кожну окрему партію зазначений у наряд-завданні.

24. У п. 4.5 Договору вказано, що в разі неможливості виготовлення продукції належної якості, кількості або в зазначені терміни виконавець зобов`язаний негайно повідомити про це замовника, але не пізніше двох днів з дня отримання замовлення.

25. Відповідно до п. 4.6 Договору виконавець за свій рахунок зобов`язується відшкодувати вартість дефектної продукції та підтвердженої недостачі.

26. У п. 6.3 Договору зазначено, що в разі використання виконавцем сировини або продукції замовника не за призначенням (нестача давальницької сировини) або в разі виготовлення зіпсованої продукції, виконавець сплачує замовнику 100 % вартості сировини, якої не вистачає, або 100 % вартості сировини, яка була втрачена на виготовлення зіпсованої продукції.

27. Пунктами 9.1-9.2 договору врегульовані питання можливого настання форс-мажорних обставин. Зокрема, вказано, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків по даному Договору, якщо це є наслідком таких обставин, як стихійне лихо (повінь, пожежа, землетрус та інші), а також військові дії, акти або дії державних органів, або інших обставин, що знаходяться поза контролем сторін, які виникли після укладання Договору. Строк виконання зобов`язань продовжується на строк дії форс-мажорних обставин.

28. За змістом п.п. 10.1-10.2 Договору він набирає чинності з моменту підписання сторонами, діє до 31.12.2021 та може бути пролонгований за згодою сторін.

29. У матеріалах справи міститься копія наряду-замовлення № 2 від 06.11.2020 на виготовлення 376 утеплених курток 44-46 розміру, в якому, зокрема, вказано, що вартість пошиву однієї куртки становить 160 грн без ПДВ, строк виготовлення замовлення - до 20.12.2020.

30. Також у матеріалах справи наявна видаткова накладна (у переробку) № 11 від 06.11.2020, відповідно до якої відповідач отримав від позивача 18 найменувань товару (сировини для пошиття курток) на суму 95 819,28 грн.

31. Судом першої інстанції встановлено, що станом на 10.02.2021 роботи за Договором відповідач не виконав.

32. Листом № 08/1 від 08.12.2020 ТОВ "Сумитекстиль" повідомило ТОВ "Захист ЛТД" про неможливість часткового виконання умов Договору у зв`язку з форс-мажорними обставинами на підприємстві, викликаними пандемією коронавірусу COVID-19, та запропонувало повернути частину невикористаного матеріалу на суму 58 802,92 грн.

33. Відправка вказаного матеріалу (кількість якого деталізована у видатковій накладній на часткове повернення № 1 від 09.12.2020) була здійснена відповідачем за допомогою перевізника ТОВ "Нова пошта". Відповідно до експрес-накладної № 59000616569090 від 09.12.2020 вартість перевезення становила 7 083,00 грн.

34. Листом № 22/1 від 22.12.2020 відповідач повідомив позивача про неможливість виконання умов Договору в повному обсязі у зв`язку з тим, що підприємство не працює, та запропонував перерахувати позивачу кошти за покроєний та частково пошитий матеріал в сумі 37 020,32 грн, а також витрати перевізника ТОВ "Нова пошта" в сумі 7 083,00 грн з доставки невикористаного матеріалу (на суму 58 802,92 грн), який отриманий позивачем 18.12.2020.

35. 28.12.2020 позивач направив відповідачу претензію вих. № 12/20-7119, виходячи зі змісту якої просив ТОВ "Сумитекстиль" перерахувати на користь ТОВ "Захист ЛТД" кошти в сумі 51 507,38 грн, яка включає 37 020,32 грн вартості зіпсованого матеріалу, 7 407,06 грн ПДВ із вказаної суми та 7 083,00 грн вартості доставки. Як зазначило ТОВ "Захист ЛТД", станом на час звернення до суду вказана претензія залишалась без відповіді та задоволення з боку ТОВ "Сумитекстиль".

36. Крім того, в матеріалах справи містяться надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на доставку 06.11.2020 давальницької сировини на адресу відповідача, а саме:

- копія подорожнього листа № 9574 від 06.11.2020, в якому вказано, що перевезення матеріалу згідно з накладною № 11 від 06.11.2020 здійснив водій ОСОБА_1 у супроводі ОСОБА_2 на автомобілі Авіто Фіат Добло д.н.з. НОМЕР_1 . Перевезення здійснено 06.11.2020, автомобіль подолав 920 км, було видано 94,73 л дизельного пального (залишок при виїзді - 1, при поверненні 12,9);

- копії фіскальних чеків по списанню коштів з паливної картки від 03.11.2020 на суму 1 182,16 грн (54,73 л дизельного палива вартістю 21,80 грн, знижка 0,20 грн) та на суму 864,00 грн (40,00 л дизельного палива на суму 21,80 грн, знижка 0,20 грн);

- копії наказів на відрядження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 №№ 05/11-1 та 05/11-2 від 05.11.2020;

- копії звітів про використання коштів, виданих на відрядження, № 38 від 10.11.2020 та № 39 від 13.11.2020, зі змісту яких випливає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позивачем видано 472,00 грн добових на відрядження.

37. У свою чергу, відповідач долучив до матеріалів справи копію платіжного доручення № 7 від 02.03.2020, згідно з яким ТОВ "Сумитекстиль" сплатило на користь ТОВ "Захист ЛТД" 20 000,00 грн в рахунок часткового відшкодування матеріалів на пошиття за договором № 05/1 від 05.01.2020 (а.с. 71), копії банківських виписок за період з 01 по 31.03.2021, які підтверджують вказані обставини (а.с. 107-110), а також оригінал листа № 1/27 від 27.04.2021, у якому просив зарахувати кошти, перераховані згідно з платіжним дорученням № 7 від 02.03.2020, як часткове погашення заборгованості за матеріали за Договором.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

38. Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

39. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

40. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

41. При цьому ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

42. Як правильно встановлено судом першої інстанції, укладений між позивачем та відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором підряду, за умовами якого відповідач зобов`язався у визначений Договором строк виготовити швейні вироби з давальницької сировини позивача.

43. Згідно з ч.ч 1-2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

44. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

45. У ст. 846 ЦК України вказано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

46. Згідно зі ст. 847 ЦК України підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника: 1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; 2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; 3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

47. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч.ч. 1-2 ст. 849 ЦК України).

48. Відповідно до ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

49. У ст. 855 ЦК України вказано, якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу. Підрядник має право на плату, якщо знищення предмета договору підряду або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або якщо таке знищення чи неможливість закінчення роботи сталися після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи.

50. Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи:

- між сторонами укладено Договір, за умовами якого відповідач зобов`язався у строк до 20.12.2020 пошити 376 утеплених курток з давальницької сировини позивача;

- на виконання умов Договору позивач за власний рахунок доставив відповідачу сировину (матеріал) на загальну суму 95 819,28 грн відповідно до видаткової накладної № 11 від 06.11.2020;

- станом на час подання позову відповідач не виконав обов`язки за Договором у повному обсязі;

- відповідач повернув позивачу частину сировини (матеріалу) на загальну вартість 58 802,92 грн. Відправка вказаного матеріалу була здійснена відповідачем за допомогою перевізника ТОВ "Нова пошта". Вартість перевезення становила 7 083,00 грн та була оплачена позивачем;

- станом на час подання позову відповідач не повернув позивачу частину сировини (матеріалу) загальною вартістю 37 020,32 грн та не сплатив її вартість.

51. Вказані обставини сторонами справи не оскаржуються.

52. Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

53. Як стверджує відповідач, підставою невиконання Договору з його боку стало зупинення роботи підприємства внаслідок поширення серед працівників пандемії короновірусу COVID-19, що може мати ознаки форс-мажору, однак відповідач не надав суду необхідних документів на підтвердження настання для нього форс-мажорних обставин та не зазначав, що має бажання застосувати п.п. 9.1-9.2 Договору і продовжити строк виконання замовлення. З урахуванням цього зазначені в апеляційній скарзі обставини щодо хвороби працівників ТОВ "Сумитекстиль" на короновірус не беруться до уваги колегією суддів апеляційної інстанції.

54. Навпаки, згідно з наявною у матеріалах справи перепискою сторін, відповідач повідомив позивача про неможливість виконання Договору в повному обсязі та запропонував перерахувати позивачу кошти за зіпсований матеріал у сумі 37 020,32 грн.

55. Виходячи з цього, судом першої інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин ч. 2 ст. 849 ЦК України, яка дає право замовнику відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків у разі, якщо підрядник не може закінчити роботу в обумовлений строк.

56. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

57. Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

58. Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

59. У ч.ч 1-4 ст. 226 ГК України зазначено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов`язаної сторони від подальшого виконання зобов`язання.

60. Оскільки факт невиконання Договору у повному обсязі є встановленим та неоспореним сторонами, а заявлена позивачем до відповідача вимога про відшкодування збитків відповідає умовам закону та Договору (зокрема, п. 6.3), висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості позову в цілому є правильними.

61. Однак суду під час вирішення цієї справи слід правильно визначити розмір збитків, що підлягають відшкодуванню відповідачем відповідно до вимог ч. 1 ст. 225 ГК України.

62. Перевіряючи у цій частині надані сторонами докази у контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про таке.

63. Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

64. Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

65. У ст. 79 ГПК України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

66. Позивач як особа, яка вважає, що її право порушено, самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.

67. Позивач заявив до стягнення з відповідача у складі завданих йому збитків такі фактично понесені ним витрати:

- власні витрати позивача на доставку давальницької сировини відповідачу у розмірі 2 990,16 грн (що складаються з витрат на паливо у сумі 2 046,16 грн та оплати відрядження двох водіїв у сумі 944 грн);

- вартість зіпсованого матеріалу у сумі 37 020,32 грн + 20 % ПДВ = 44 424,38 грн;

- вартість послуг ТОВ "Нова пошта" у сумі 7 083,00 грн, що була оплачена позивачем.

68. Всі зазначені категорії витрат відповідають визначенню збитків, наведених у ч. 1 ст. 225 ГК України, а отже, вимоги щодо їх стягнення з відповідача в цілому є обґрунтованими.

69. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на необхідність покладення всіх транспортних витрат на позивача в силу п. 2.4 Договору є безпідставними, з огляду на невиконання умов Договору відповідачем.

70. Перевіряючи надані позивачем докази на підтвердження розміру витрат на доставку матеріалу відповідачу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до подорожнього листа № 9574 від 06.11.2020 перевезення матеріалу згідно з накладною № 11 від 06.11.2020 здійснили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на автомобілі Авіто Фіат Добло д.н.з. НОМЕР_1 . На поїздку було видано 94,73 л дизельного пального (залишок при виїзді - 1, при поверненні 12,9). Відповідно до копій фіскальних чеків по списанню коштів з паливної картки від 03.11.2020 вартість 1 л дизельного палива становить 21,80 грн - знижка 0,20 грн = 21,60 грн.

Таким чином суд апеляційної інстанції вважає правильним такий розрахунок витрат на паливо: (94,73 + 1 - 12,9) * 21,60 = 1 789,13 грн.

Звіти про використання коштів, виданих на відрядження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заповнені неповністю, але з огляду на наявність у них підписів вказаних осіб, колегія суддів апеляційної інстанції оцінює вказані докази як такі, що скоріше підтверджують понесення позивачем витрат на оплату відрядження двох водіїв у сумі 944,00 грн, аніж ні.

Отже, загальний розмір витрат позивача на доставку давальницької сировини відповідачу становить 2 733,13 грн.

71. Стосовно вартості зіпсованого матеріалу на суму 37 020,32 грн + 20 % ПДВ = 44 424,38 грн, суд апеляційної інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги зауважує, що вартість неповернутого матеріалу у розмірі 37 020,32 грн відповідачем не оскаржується, крім того у наявній у матеріалах справі переписці сторін відповідач визнає свій обов`язок повернути кошти саме у такому розмірі.

Також вартість неповернутого відповідачем позивачу матеріалу у розмірі 37 020,32 грн підтверджується видатковою накладною на часткове повернення № 1 від 09.12.2020 (а.с. 32).

Разом із тим, ані у видатковій накладній (у переробку) № 11 від 06.11.2020, ані у видатковій накладній на часткове повернення № 1 від 09.12.2020 не зазначено, що вартість матеріалу (давальницької сировини) вказана без урахування ПДВ, з огляду на що колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для нарахування на суму у розмірі 37 020,32 грн ще додатково 20 % ПДВ.

72. Крім того, відповідач стверджує, що вартість зіпсованого матеріалу уже частково сплачена позивачу, на підтвердження чого надав до матеріалів справи копію платіжного доручення № 7 від 02.03.2021 на суму 20 000,00 грн.

Відповідач зауважив, що платіжне доручення містить описку щодо реквізитів Договору, але має бути взяте судом до уваги під час вирішення цього спору з огляду на те, що будь-яких інших договорів між сторонами не укладалося.

73. Суд першої інстанції не надав правової оцінки вказаному доказу.

74. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу факт часткової оплати боргу відповідачем у розмірі 20 000,00 грн жодним чином не прокоментував.

75. За таких обставин, оцінивши платіжне доручення № 7 від 02.03.2021 на суму 20 000,00 грн відповідно до свого внутрішнього переконання як доказ для встановлення обставин, що мають значення для справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що факт оплати у вказаному розмірі мав місце, і з огляду на ненадання суду доказів укладення інших договорів між сторонами, оплата скоріше здійснювалася саме на підставі Договору, аніж ні.

76. Отже, оскільки відповідачем було сплачено відшкодування вартості матеріалу у розмірі 20 000,00 грн, право позивача на стягнення зазначеної суми збитків відсутнє.

77. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

78. Оскільки оплата була здійснена після відкриття провадження у справі, суду першої інстанції відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України слід було закрити провадження у справі у відповідній частині вимог.

79. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що обґрунтованою є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості зіпсованого матеріалу у сумі 17 020,32 грн.

80. Вартість послуг ТОВ "Нова пошта" у розмірі 7 083,00 грн належним чином підтверджена наявною в матеріалах справи експрес-накладною № 59000616569090 від 09.12.2020. Факт здійснення оплати позивачем встановлений судом першої інстанції та не оскаржується сторонами.

З огляду на це, вартість послуг ТОВ "Нова пошта" на перевезення матеріалу в сумі 7 083,00 грн підлягає стягненню з відповідача.

81. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції щодо розміру збитків, належних до стягнення з відповідача на користь позивача.

82. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

83. Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку, що критерію розумності та співмірності витрат на правову допомогу відповідає сума у розмірі 4 000,00 грн.

84. Визначений місцевим господарським судом розмір витрат на правову допомогу як такий, що належить до відшкодування в межах цієї справи, відповідачем в апеляційній скарзі не оскаржується, отже, не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

85. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (ч. 1 ст. 275 ГПК України).

86. Нормою ст. 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

87. Висновки суду першої інстанції, зроблені по суті спірних правовідносин, відповідають нормам матеріального права, а тому рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2021 у справі № 920/155/21 в частині основних висновків щодо позовних вимог є правильним.

88. Разом з тим, вказане рішення ухвалене без урахування всіх обставин, що мають значення для справи, у зв`язку із чим воно підлягає зміні в частині розміру належних до стягнення з відповідача на користь позивача збитків за невиконання обов`язків за Договором.

Судові витрати.

89. У силу ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

90. При цьому, відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитекстиль" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2021 у справі № 920/155/21 змінити.

3. Викласти мотивувальну чистину рішення в редакції цієї постанови.

4. Викласти пункти 1 і 2 резолютивної частини рішення у такій редакції:

"1. Провадження у справі в частині стягнення вартості зіпсованого матеріалу у розмірі 20 000,00 грн закрити.

2. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитекстиль" (40011, м. Суми, вул. Петропавлівська, 86, код ЄДРПОУ 43688456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захист ЛТД" (69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 26-а, кв. 95, код ЄДРПОУ 37221412) 26 836 (двадцять шість тисяч вісімсот тридцять шість) гривень 45 коп. збитків, 3 120 (три тисячі сто двадцять) гривень 00 коп. витрат на правову допомогу, 1770 (одну тисячу сімсот сімдесят) гривень 60 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовити.".

5. В іншій частині рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2021 у справі № 920/155/21 залишити без змін.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захист ЛТД" (69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 26-а, кв. 95, код ЄДРПОУ 37221412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитекстиль" (40011, м. Суми, вул. Петропавлівська, 86, код ЄДРПОУ 43688456) 2 065 (дві тисячі шістдесят п`ять) гривень 70 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Видачу наказів доручити Господарському суду Сумської області.

8. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

9. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська