Постанова

від 02.06.2010 по справі 36/436

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2010 р. № 36/436

Доповідач - суддя Мележи к Н.І.

Вищий господарський с уд України у складі колегії с уддів:

Дунаєвської Н.Г. - гол овуючого,

Мележик Н.І.,

Владимиренко С.В.

розглянувши у відкрито му

судовому засіданні кас аційну

скаргу Су б"єкта підприємницької діяль ності - фізичної особи ОСО БА_4

на рішення го сподарського суду міста Києв а

від 09.12.2009 року

та на постанову Київського апеляційного г осподарського суду від 11.03.2010 ро ку

у справі № 36/436

господарського суду міста Києва

за позовом Су б"єкта підприємницької діяль ності - фізичної особи ОСО БА_4

до Товарист ва з обмеженою відповідальні стю

"Райліт"

про визнання п рава власності

за участю представникі в:

позивача - не з"я вились

відповідача - Кова левської К.М.

В С Т А Н О В И В:

В липні 2009 року Суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 з вернувся до господарського с уду міста Києва області з поз овом до Товариства з обмежен ою відповідальністю "Райліт" про визнання права власност і на частку, що складає 34,45 % від п риміщення, загальною площею 82 кв.м., розташованого на друго му поверсі двоповерхової буд івлі за адресою: м. Київ, вул. Ні колаєва, 7.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 09.12.2009 року (с уддя Трофименко Т.Ю.), залишени м без змін постановою Київсь кого апеляційного господарс ького суду від 11.03.2010 року (судді : Студенець В.І., Баранець О.М., К алатай Н.Ф.), в задоволенн і позову відмовлено повністю .

В касаційній скарзі Суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 п росить скасувати рішення міс цевого та постанову апеляцій ного господарських судів у д аній справі, посилаючись на н еправильне застосування суд ами попередніх інстанцій нор м матеріального права.

Колегія суддів, обговоривш и доводи касаційної скарги, п еревіривши матеріали справи , заслухавши пояснення предс тавника відповідача, перевір ивши юридичну оцінку обстави н справи та повноту їх встано влення, дослідивши правильні сть застосування господарсь кими судами попередніх інста нцій норм матеріального та п роцесуального права, вважає, що касаційна скарга не підля гає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК Ук раїни касаційна інстанція за результатами розгляду касац ійної скарги має право залиш ити рішення першої інстанції або постанову апеляційної і нстанції без змін, а скаргу - б ез задоволення.

Касаційна скарга залишаєт ься без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постан ова господарського суду прий няті з дотриманням вимог мат еріального та процесуальног о права.

Матеріали справи свідчать про те, що суди попередніх інс танцій повно та об' єктивно розглянули в судовому процес і всі обставини справи в їх су купності, дослідили подані, в обґрунтування вимог і запер ечень, докази сторін.

Вирішуючи спір по суті заяв лених вимог, місцевий та апел яційний господарські суди вс тановили, що 24.02.2005 року між ТОВ „ Райліт” (орендодавець) та СПД ФО ОСОБА_4 (орендар) укладе но договір оренди, за яким оре ндодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володін ня для розміщення банного ко мплексу приміщення на другом у поверсі двоповерхової буді влі, загальною площею 82 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Киї в, вул. Николаєва, 7. Право власн ості орендодавця на об' єкт оренди підтверджується Свід оцтвом про власність, реєстр аційний номер № 8П64, зареєстро ваним Комунальним підприємс твом „Київське бюро технічно ї інвентаризації” 03.05.2003 в реєст ровій книзі за реєстровим но мером № 1043, реєстраційне посві дчення № 000057, видане на підстав і договору купівлі-продажу т а прийому-передачі від 22.04.2002, ре єстровий номер № 1-0004 (п. 1 договор у).

Стан приміщення визначено як придатний для використан ня; недоліки приміщення - потр ебує ремонту.

Передача приміщення та май на, що орендуються, здійснюєт ься за актом здачі-приймання (п. 3.3 договору).

Згідно п.п 4.1, 11.1 договору терм ін оренди складає 5 (п' ять) ро ків з моменту прийняття прим іщення в оренду, вступає в сил у з 01.03.2005 року та діє до 01.03.2010 року.

Пунктом 7.1 договору передба чено, що орендар зобов' язує ться, зокрема, використовува ти приміщення, яке орендуєть ся, виключно за його цільовим призначенням; утримувати пр иміщення у належному санітар ному стані; здійснювати за вл асний рахунок поточний ремон т приміщення; не здійснювати без згоди орендодавця переб удову та його перепланування .

Орендар також має право, зок рема, обладнати та оформити п риміщення, що орендується, на власний розсуд; поліпшити пр иміщення, яке є предметом дог овору оренди за згодою оренд одавця (п. 7.2 договору).

Приміщення та майно, що орен дуються, повинні бути переда ні орендодавцю у тому ж стані , в якому вони були передані в оренду з урахуванням нормаль ного зносу.

24.02.2005 року відповідно до акту приймання-передачі орендода вець передав, а орендар прийн яв в користування приміщення , загальною площею 82 кв.м., розта шоване на другому поверсі дв оповерхової будівлі за адрес ою: м. Київ, вул. Николаєва, 7.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий гос подарський суд, з позицією як ого погодилась апеляційна ін станція, виходив з відсутнос ті згоди орендодавця - СПД Ф О ОСОБА_4 на проведення ТО В „Райліт” поліпшення приміщ ення, яке є предметом договор у оренди, і, як наслідок, відсу тності підстав для визнання за позивачем права власності на орендоване ним приміщенн я.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Діюче законодавство пере дбачає, що право власності на бувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема , правочинів.

Право власності вважаєтьс я набутим правомірно, якщо ін ше не передбачено законом аб о незаконність набуття права власності не встановлена су дом. Правила щодо набуття пра ва власності на новостворене майно та перероблену річ вст ановлені статтями 331, 332 Цивільн ого кодексу України.

Місцевий та апеляційний г осподарські суди при вирішен ні спору виходили з норм стат ті 778 ЦК України, якою закріпле но право наймача на проведен ня поліпшень майна, що є предм етом договору найму, лише за з годою останнього. Поліпшення майна означає проведення в н ьому таких змін, завдяки яким суттєво збільшується вартіс ть майна, його корисність, пор івняно зі станом, в якому во но було до передачі його наймач у, без зміни функціонального призначення речі. Саме прове денням суттєвих змін поліпше ння відрізняються від ремонт у, при проведенні якого відбу вається не зміна майна, а відн овлення його стану, корисних властивостей.

Згідно правил цієї статті о бов' язковою передумовою дл я набуття орендарем права сп ільної часткової власності н а об' єкт оренди, як на новост ворену в результаті проведен их поліпшень річ, є згода орен додавця на вчинення таких по ліпшень, яка може бути вираже на в самому договорі або в окр емому документі. Згода оренд одавця на реконст рукцію, пер еоснащення чи поліпшення оре ндованого майна має бути вті лена у певну документальну ф орму, якщо такі дії не передба чені у самому договорі оренд и.

Водночас, суди попередніх і нстанцій правильно зауважил и на відсутність згоди оренд одавця щодо проведення поліп шень переданого в оренду при міщення.

Крім того, приписами частин и 4 статті 778 Цивільного кодекс у України, передбачено, що у ра зі, якщо в результаті поліпше ння, зробленого за згодою най модавця, створена нова річ, на ймач стає її співвласником. Ц я норма встановлює наслідки створення нової речі в резул ьтаті поліпшення, зробленого лише за згодою наймодавця і м ає застосовуватися лише у ви падках, якщо сторони не встан овили інших умов у договорі.

Укладений між сторонами до говір не містить умови щодо м ожливості набуття орендарем права власності на орендова не майно у разі його поліпшен ня.

Таким чином, підстави для за стосування до спірних орендн их відносин частини 4 статті 77 8 ЦК України є сумнівними.

Частиною 1 статті 43 ГПК Украї ни передбачено, що господарс ький суд оцінює докази за сво їм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному , повному і об'єктивному розгл яді в судовому процесі всіх о бставин справи в їх сукупнос ті, керуючись законом.

Відтак, у зв"язку з ненаданн ям доказів наявності згоди о рендодавця на здійснення пол іпшень орендованого приміще ння, висновок судів попередн іх інстанцій про відмову в за доволенні позовних вимог від повідає матеріалам справи та вимогам закону.

Посилання заявника на наяв ність згоди відповідача на п оліпшення орендованого прим іщення, яка надана ТОВ „Райлі т” згідно листа за вих. № 07 від 2 0.03.2006 року, не приймаються судов ою колегією до уваги, оскільк и апеляційним судом вказані доводи були перевірені, нада но їм оцінку та відхилено з на веденням правового обґрунту вання.

На підставі викладеного, ко легія суддів Вищого господар ського суду України вважає, щ о відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення місцев ого та постанова апеляційног о господарських судів ґрунту ються на всебічному, повному та об' єктивному розгляді в сіх обставин справи, які мают ь значення для вирішення спо ру, відповідають нормам мате ріального та процесуального права, а доводи касаційної ск арги не спростовують висновк ів господарських судів попер едніх інстанцій, в зв' язку з чим підстав для їх скасуванн я не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Го сподарського процесуальног о кодексу України, ст.ст. 125, 129 Ко нституції України та рішення м Конституційного Суду Украї ни № 8-рп/2010 від 11.03.2010р. Вищий госпо дарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Суб"єкт а підприємницької діяльност і - фізичної особи ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у від 11.03.2010 року у справі № 36/436 зал ишити без змін.

Постанова касаційному оск арженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Дунаєвська

Судді Н.І. Мележик

С.В. Владимиренко