Постанова

від 21.09.2021 по справі 2-328/11

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року

м. Черкаси

справа № 2-328/11 провадження № 22-ц/821/1667/21 категорія на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.,

суддів: Єльцова В.О., Нерушак Л.В.

секретаря: Винник І.М.

учасники справи:

заявник: ОСОБА_1 ;

заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Банк Київська Русь ; Христинівський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 12 липня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Банк Київська Русь , Христинівський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

в с т а н о в и в :

Описова частина

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Заява мотивована тим, що на виконанні у Христинівському районному відділі ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 31353521 відкрите з виконання виконавчого листа № 2-328 від 04 листопада 2011 року Христинівським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ПАТ Банк Київська Русь в сумі 93 274,83 грн.

В ходів виконання вказаного виконавчого листа, державним виконавцем Христинівського РВ ДВС було направлено подання до Христинівського районного суду Черкаської області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 05 жовтня 2012 року встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .

В процесі виконання виконавчого листа, Христинівським РВ ДВС 06 квітня 2012 року, було звернуте стягнення на належне майно боржника, а саме на бензопилу, автомобіль та було визначено його відповідну вартість.

Дане майно перебувало на реалізації спеціалізованої торговельної організації, проте майно не було продане на комісійних торгах. Стягувачу було запропоновано залишити за собою нереалізоване майно в рахунок погашення заборгованості, однак станом на 25.12.2013 року Банк не виявив бажання залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення.

Тому, державним виконавцем 25.12.2013 року було прийнято рішення про повернення виконавчого документу стягувачу, тобто ПАТ Банк Київська Русь .

Вказує, що у Христинівському РВ ДВС відсутні виконавчі провадження щодо примусового стягнення із заявника заборгованості на будь-яку особу, даний факт підтверджується довідкою Христинівського районного відділу ДВС від 11 червня 2021 року.

Отже, трирічний термін пред`явлення даного виконавчого листа до примусового виконання сплив, згідно Закону, також відсутня юридична особа, яка б мала можливість його пред`явити до примусового виконання, а тому ухвала Христинівського районного суду від 05.10.2012 року втратила свою актуальність на даний час.

В`язку з вищевикладеним просив суд скасувати ОСОБА_1 тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, встановлене ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 05.10.2012 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 12 липня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що заявником не надано доказів про погашення заборгованості перед банком, крім того, у судовому засіданні ОСОБА_1 було повідомлено про наявність заборгованості перед банком в розмірі понад 73 000, 00 грн.

Тобто, боржником ОСОБА_1 не виконанні свої зобов`язання, які б стали підставою для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Посилання заявника на відсутність юридичної особи, яка б мала можливість пред`явити виконавчий лист до примусового виконання, є необґрунтованим, оскільки хоча банк і перебуває в стані припинення, однак існує орган управління юридичної особи від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який здійснює ліквідацію банку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 12 липня 2021 року.

Просить скасувати ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області як незаконну та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про скасування ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції та апеляційної інстанції неправильно та неповно дослідив докази.

Зазначає, що державним виконавцем 25.12.2013 року було прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувачу, тобто ПАТ Банк Київська Русь та закриття виконавчого провадження.

У Христинівському РВ ДВС відсутні виконавчі провадження щодо примусового стягнення з заявника заборгованості на будь-яку особу, даний факт підтверджується довідкою Христинівського районного ВДВС від 11.06.2021 року.

Заявник вказує, що в 2021 році він планує виїхати тимчасово у справах за кордон, однак наявність заборони у праві виїзду за межі України встановлена йому ухвалою суду від 05.10.2012 року, обмежує у цьому праві.

Крім того, звертає увагу суду, що на сьогоднішній день його зобов`язання перед стягувачем виконати, на підставі виконавчого провадження, неможливо, внаслідок його закриття та повернення стягувачу вищезазначеного виконавчого листа.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з наявності факту невиконаних зобов`язань, встановлених судовими рішеннями, а тому обмеження у виїзді є ефективним засобом впливу на боржника з метою виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Згідно п. 5 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

За своїм змістом словосполучення ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) , вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження , означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифіковано Законом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Статтею 13 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на ефективний засіб юридичного захисту. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Судом встановлено, що на виконанні у Христинівському РВ ДВС перебувало виконавче провадження № 31353521 від 24.07.2012 року з примусового виконання виконавчого листа № 2-328 від 04.11.2011 року, виданого Христинівським районним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Київська Русь боргу в сумі 93274,83 грн.

05.10.2012 року Христинівським районним судом за поданням начальника ВДВС Христинівського районного управління юстиції було винесено ухвалу у справі № 2319-1425-12 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа до виконання ним своїх зобов`язань.

Постановою державного виконавця від 25.12.2013 року виконавчий документ повернутий стягувачу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження в редакції станом на вказану дату у зв`язку з відмовою стягувача від майна боржника.

Станом на 11.06.2021 року в Христинівському РВ ДВС на виконанні не перебувають виконавчі документи про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь стягувачів, що стверджується довідкою Христинівського РВ ДВС № 8368 від 11.06.2021 року.

Ухвалою суду від 05.10.2012 року було встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 до виконання ним своїх зобов`язань, перед ПАТ Банк Київська Русь про погашення боргу в розмірі 93274,83 грн.

Порядок виконання рішень судів та рішень інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України Про виконавче провадження .

За змістом п.19 ч.3ст.18 вказаного Закону, державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно ч. 1 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування. Виконання вказаного судового рішення, є стадією судового розгляду, та має приорітет над окремими правами сторін. Разом з тим, виходячи зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 року права людини вважаються захищеними лише після повного виконання рішення суду. Невиконання судового рішення є порушенням права особи на суд і стаття 6 Конвенції втрачає свій сенс.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не виконано зобов`язання, покладеного на нього рішенням суду, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що боржник ухиляється від виконання вказаного вище зобов`язання, права стягувача ПАТ Банк Київська Русь залишаються порушеними, в зв`язку з чим тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є єдиним ефективним методом у виконанні рішення суду.

Крім того, заявником не надано доказів ні в суд першої інстанції, ні в суд апеляційної інстанції про погашення, або систематичне погашення заборгованості перед банком.

Доводи апеляційної скарги зводяться до повторення доводів заяви та незгоди з висновками суду першої інстанції, однак скаржником не надано належних, допустимих і достатніх доказів про наявність поважних причин, які утруднюють чи унеможливлюють виконання його зобов`язань за рішенням суду, тому такі доводи не можуть бути підставою для скасування законної і обґрунтованої ухвали.

Окрім того, відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 374 та статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для її скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Христинівського районного суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 12 липня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Банк Київська Русь , Христинівський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 21 вересня 2021 року.

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді В.О. Єльцов

Л.В. Нерушак