Рішення

від 01.06.2010 по справі 1/86

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.10                                                                                 Справа № 1/86

За позовом Прокурора Попаснянського району Луганської області в інтересах держави в особі  Врубівської селищної ради, с. Врубівка Попаснянського району Луганської області

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 1619 грн. 71 коп. та звільнення земельної ділянки

   Суддя Н.М.Зюбанова

                                                            П р е д с т а в н и к и :

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув;

прокурор  Черніков  Є.Е.

            Суть спору: про зобов’язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 3,8 га та стягнення 1619 грн. 71 коп. шкоди.

У відповідності до розпорядження голови господарського суду Луганської області Зубової Л.В. від 12.05.10 справу № 1/86 передано на розгляд судді Зюбановій Н.М.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття вдруге у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.  

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

           Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов до наступного.

Так, згідно ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 № 280/97-ВР /далі –Закон України № 280/97-ВР/, органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

          Також ст. ст. 26, ст. 33 Закону України № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення питань регулювання земельних відносин.

та, як делеговані повноваження, здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства.

Крім того, згідно ст.15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", місцеві ради здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; координують діяльність відповідних спеціально уповноважених державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів на території місцевої ради.

Частиною 4 статті 46 вищевказаного Закону визначено, що кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища розділяються між місцевими (сільськими, селищними, міськими), обласними, Державним фондами охорони навколишнього природного середовища у спеціальному відношенні. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються згідно вимог ч. 2 ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, зокрема, ст.. 2 ГПК України, яка передбачає обов’язок господарського суду порушувати справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

При цьому закон зобов’язує прокурора самостійно визначати, в чому полягає порушення інтересів держави та обгрунтовувати  необхідність їх захисту, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обгрунтовує порушення чи загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7, 143 Конституції України розуміється орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В ст. 143 Конституції України зазначено, що органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади.

Враховуючи викладене, а також те, що порушення вимог земельного законодавства та про охорону навколишнього природного середовища відбулося на території Врубівської селищної ради, зазначена рада є належним позивачем по справі, оскільки місцеві ради як представницький орган територіальної громади вправі виступати в інтересах територіальної громади, у тому числі щодо відшкодування шкоди, заподіяної екологічному середовищу, тому прокурором належним чином обґрунтовано наявність інтересів держави за поданим позовом.

Щодо фактичних обставин справи, то її матеріалами підтверджено, що у квітні 2009 року Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Луганській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства відповідачем –приватним підприємцем ОСОБА_1, за результатами якої був складений відповідний протокол та встановлений факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 3,8 га на землях водного фонду Врубівської селищної ради Попаснянського району Луганської області, що є порушенням ст. ст. 125, 126  ЗК України.

У січні 2010 року Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Луганській області вдруге складено акт перевірки вимог земельного законодавства відносно вчиненого відповідачем порушення.

Розмір шкоди на суму 1619 грн. 71 коп. складений належним чином на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву /родючого шару грунту/ без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМ України від 25.07.07 № 963.

За результатами перевірки Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Луганській області відповідачу було видано припис № 4165 про усунення порушень у місячний термін та ухвалено постанову про накладення адміністративного стягнення № 13 від 22.06.09.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону земель" об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Статтею 35 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що власники і

землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської

діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування еколого-безпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості грунтів  тощо.

Згідно ст. 56 вказаного Закону  юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни  зобов'язані відшкодовувати шкоду,  заподіяну    ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного  середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

За таких обставин позов є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю на суму 1619 грн. 71 коп. шкоди.

Крім цього, прокурором заявлено вимогу про зобов’язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 3,8 га.

Так, згідно ст. 125 ЗК України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі  /на місцевості/, одержання документа, що посвідчує право на неї, та одержання державної реєстрації забороняється.

Договір оренди земельної ділянки від 16.04.04 був укладений позивачем та відповідачем строком на 4,5 роки, тому його строк сплив на час перевірки, проведеної інспекцією.

У відповідності до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідачем позов не оспорений, доказів виконання припису не надано.

Судові витрати покладаються  на відповідача  відповідно  до ст. 49 ГПК України та підлягають стягненню на користь державного бюджету, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому законодавством порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

                 в и р і ш и в:

             1. Позов задовольнити повністю.

 2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1 :

- на користь Врубівської селищної ради, с. Врубівка Попаснянського району Луганської області, вул. Артема, 11,  ідент. код 04335312 - 1619 грн. 71 коп. шкоди;

- в доход Державного бюджету України на п/рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 187 грн. 00 коп.; на п/рахунок 31211259700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у                         м. Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  236 грн. 00 коп.,  видати наказ  державній податковій інспекції у м. Лисичанську Луганської  області після набрання рішенням законної сили.

3. Зобов‘язати приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 3,8 га, розташовану на землях водного фонду Врубівської селищної ради Попаснянського району Луганської області та повернути її Врубівській  селищній раді, с. Врубівка Попаснянського району Луганської області, вул. Артема, 11,  ідент. код 04335312.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення -  07.06.10.

  Суддя                                                                                                         Н.М.Зюбанова

   Помічник судді                                                                                             Г.А.Кравцова