Постанова

від 13.09.2021 по справі 914/2124/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2021 р. Справа №914/2124/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Скрипчук О.С.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" б/н від 29.03.2021 (вх. № ЗАГС 01-05/1116/21 від 31.03.2021)

на рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2021 (суддя Мазовіта А.Б., повний текст складено 09.03.2021)

у справі № 914/2124/19

за позовом: Малого приватного підприємства "ГРО" (надалі МПП "ГРО"), м. Львів

до відповідача: Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" (надалі ЛМКП "Львівводоканал"), м. Львів

про стягнення 78 699,36 грн

ВСТАНОВИВ:

18.10.2019 МПП "ГРО" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до ЛМКП "Львівводоканал" про стягнення 173 319,43 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.12.2019 у справі 914/2124/19 залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 позов задоволено частково, стягнуто з Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал на користь Малого приватного підприємства ГРО 105 858,07 грн збитків від втраченої вигоди, 1 327,94 грн інфляційних втрат та 1 607,79 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2020 у справі №914/2124/19 постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 та рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2019 у справі №914/2124/19 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 58 339,64 грн збитків у формі втраченої вигоди та 7 793,78 грн інфляційних втрат, а справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. В іншій частині постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 та рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2019 у справі №914/2124/19 залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.03.2021 у справі №914/2124/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з ЛМКП «Львівводоканал» на користь МПП «ГРО» 58 339,64 грн збитків у вигляді втраченої вигоди, 12 541,63 грн інфляційних, 7 818,09 грн 3% річних, 1 167,19 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 2 881,50 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 3 842,00 грн судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

Рішення суду першої інстанції мотивоване встановленням та доведенням належними доказами протиправної поведінки відповідача, збитків, їх розміру, а також існуванням необхідного причинного зв`язку між протиправними діями ЛМКП «Львівводоканал» та матеріальними збитками у вигляді упущеної вигоди позивача, оскільки за звичайних обставин МПП "ГРО" отримувало б дохід від передачі майна в найм, у зв`язку з чим така шкода підлягає відшкодуванню. Оскільки судом встановлено обов`язок відповідача відшкодувати завдані збитки у вигляді упущеної вигоди, які розраховані як сума щомісячної орендної плати за увесь період негативних наслідків для позивача, то суд дійшов висновку про нарахування згідно з ст. 625 ЦК України інфляційних втрат та 3% річних.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ЛМКП "Львівводоканал" оскаржило його в апеляційному порядку.

Скаржник покликається на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначає, що у діях ЛМКП Львіводоканал відсутня вина у заподіянні збитків позивачу. ЛМКП Львіводоканал зввертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідач не міг здійснювати водопостачання зі своїх мереж у будівлю МПП ГРО , оскільки вода в будівлю позивача поступала з мереж ПрАТ Мікроприлад , відповідач не мав права надавати позивачу під`єднання до своїх мереж через невиконані технічні умови позивачем. 12.04.2019 було проведено врізку внутрішньобудинкової водопровідної мережі будівлі МПП ГРО у внутрішню водопровідну мережу РЕД-5 ЛМКП Львівводоканал , а відтак ніякої неправомірної поведінки та наявної завданої шкоди зі сторони відповідача немає. Також, на думку скаржника, розрахунки розміру завданих збитків, зроблені позивачем, є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами.

МПП "ГРО" подало відзив на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх.№ ЗАГС01-04/3758), у якому зазначило, що суд першої інстанції в повному обсязі виконав обов`язкові вказівки постанови касаційної інстанції, у зв`язку з чим прийняв законне та обґрунтоване рішення. Таким чином, позивач просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, МПП "ГРО" зазначає, що доводи апелянта про відсутність доказів припинення водопостачання на період з 06.03.2018 до 12.04.2019 спростовуються наявними у матеріалах справи рішеннями суду, які набрали законної сили, між тими ж сторонами у справі № 914/1260/ 18, у справі NЈ 914/1215/ 19 та у справі № 914/2124/ 19 (в частині, яка залишена без змін постановою Верховного Суду). Рішеннями судів з ЛМКП Львівводоканал вже стягнуто збитки і неустойку за період з 06.03.2018 по 11.04.2019. Відтак, доводи, що суд мав відмовити у задоволенні вимог, ґрунтуються на запереченні рішень, що набрали законної сили.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції встановила таке .

29.08.2001 між МПП ГРО та ЛМКП Львівводоканал було укладено договір №303532 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі, за умовами якого відповідач зобов`язувався забезпечити безперебійне постачання питної води, яка по якості відповідає встановленим вимогам, в об`ємі (ліміті) 15,0 куб.м на місяць.

24.01.2018 між МПП ГРО (орендодавець) та ТзОВ Центр муніципального розвитку (орендар) укладено договір оренди №01-18 та додаткову угоду № 1 до договору.

Відповідно до п. 1.1. даного договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду частину приміщень нежитлової будівлі за адресою: м. Львів, вул. Міжгірна, 52, загальною площею 406,80 квадратних метрів.

Згідно з п.п. 3.1.2. договору, орендар має право користуватися комунікаціями будівлі: системами електропостачання, газопостачання, опалення та водопостачання і водовідведення.

У пункті 4.2. договору зазначено, що платіж за користування майном сторонами встановлено у розмірі, еквівалентному одному долару США за офіційним курсом Національного банку України станом на останній робочий день кожного поточного місяця оренди за один квадратний метр орендованої площі за повний місяць оренди з урахування податку на додану вартість. Платіж обчислюється у гривнях.

У п.п. 4.2.2. договору вказано, якщо орендар протягом місяця дії цього договору користується майном неповний місяць, то платіж за цей місяць підлягає перерахунку з розрахунку кількості календарних днів користування у співвідношенні до загальної кількості календарних днів у цьому місяці.

Згідно з п.п. 4.2.3. договору, якщо з незалежних від нього причин орендар тимчасово не має доступу до орендованого майна, або в орендованих приміщеннях не було електроенергії та/чи води, або не працювала каналізація, то платіж за такий місяць обчислюється з урахуванням положень п.п. 4.2.2. цього договору.

Сторони погодили, що орендар має право розірвати договір в односторонньому порядку, незалежно від причин настання відповідних обставин не з вини орендаря, шляхом вручення/направлення орендодавцю письмового повідомлення про розірвання договору, зокрема, у разі відсутності води та/чи неможливості користування каналізацією протягом 7 календарних днів підряд.

Пунктом 6.10. договору встановлено, що договір укладено на строк 2 роки і 11 місяців.

06.03.2018 постачання питної води у будівлю позивача було припинено, що підтверджується актом про відсутність питної води від 16.03.2018, складеного та підписаного за участю директора МПП ГРО та представника незацікавленої сторони - ТзОВ Центр муніципального розвитку . Електронним листом від 06.03.2018 позивач звернувся до відповідача із повідомленням про факт припинення водопостачання.

19.03.2018 представником ТзОВ Центр муніципального розвитку (орендар) на адресу позивача скеровано лист із зазначенням того, що у разі подальшої відсутності води в орендованих приміщеннях, орендар розірве договір №01-18 від 24.01.2018 в односторонньому порядку.

30.03.2018 позивачем було отримано письмове повідомлення про розірвання договору оренди №01-18 від 24.01.2018. Сторонами складено та підписано Акт про повернення з оренди приміщення та інвентаря.

Ці обставини встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 12.11.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2018, у справі № 914/1260/18 за позовом МПП ГРО до ЛМКП Львіводоканал про стягнення 41 012,49 грн збитків та 14 519,70 грн неустойки.

Листом за вих. №1 від 24.01.2019 позивач звернувся до відповідача з проханням укласти договір на виконання робіт з приєднання (врізки) внутрішньої водопровідної мережі будівлі до водопровідної мережі РЕД Личаківського району ЛМКП Львівводоканал , а також запропонував прийняти в оренду частину приміщень будівлі.

Листом за вих. №Вих-Вд 1806-19 від 07.03.2019 відповідач надав дозвіл для проведення робіт.

07.02.2019 представники ЛМКП Львівводоканал провели обстеження стану водопровідної та каналізаційної мережі по вул. Міжгірна, 52, належного МПП ГРО , про що склали Акт № 58521.

04.03.2019 МПП ГРО звернулося із комерційними пропозиціями щодо передачі в оренду нежитлового приміщення за адресою м. Львів, вул. Міжгірна, 52 загальною площею 406,80 квадратних метрів, вартістю оренди - 27 грн з ПДВ за 1 квадратний метр, зокрема, за вих. №7 від 04.03.2019 до ПАТ Львівгаз , за вих. №8 від 04.03.2019 до ПрАТ Львівобленерго , за вих. №9 від 04.03.2019 до УМГ Львівтрансгаз , за вих. №10 від 04.03.2019 до ГПУ Львівгазвидобування .

12.03.2019 між МПП ГРО (замовник) та ТзОВ ДУОКОМ КОМПАНІ (виконавець) було укладено договір про надання послуг, відповідно до п. 1 якого виконавець надає замовнику послугу з пошуку орендарів для передачі в найм нежитлових приміщень площею 406,8 кв.м по вул. Міжгірній, 52 у м. Львові, які перебувають у власності замовника.

27.03.2019 ЛМКП Львівводоканал платіжним дорученням №3250 від 27.03.2019 перерахував на рахунок Личаківського ВДВС кошти на погашення заборгованості, присудженої до стягнення рішенням суду у справі № 914/1260/18. Личаківський ВДВС перерахував кошти на рахунок стягувача лише 15.04.2019 платіжним дорученням №4302.

12.04.2019 представниками МПП ГРО , ТОВ КББ-БУД та Личаківської РЕД ЛМКП Львівводоканал складено Акт врізки у водопровідну мережу про те, що на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2012 у справі №5015/2462/12 виконано роботи з врізки внутрішньооблікової водопровідної мережі будівлі МПП ГРО по вул. Міжгірній, 52 у м. Львові у внутрішню водопровідну мережу РЕД-5 ЛМКП Львівводоканал по вул. Міжгірній, 50 у м. Львові. Зауважень до робіт немає. ЛМКП Львівводоканал здійснено пуск води, після виконання врізки вода надходить у будівлю МПП ГРО , протікання відсутні.

30.04.2019 між МПП ГРО та ПАТ Львівгаз було укладено договір оренди №01-19/205790-15489-19.

За цим договором орендодавець передає, а орендар приймає в оренду частину приміщень окремої нежитлової будівлі за адресою м. Львів, вул. Міжгірна, 52 загальною площею 406,80 квадратних метрів згідно з експлікацією внутрішніх площ до плану будівлі літера А-2 з будинковою системою газопостачання, в тому числі на першому поверсі -165,90 квадратних метрів, на другому поверсі - 171,70 квадратних метрів та по мезоніну - 69,20 квадратних метрів.

Згідно з п. 2.1. договору оренди №01-19/205790-15489-19 від 30.04.2019 орендар вступає у строкове платне володіння і користування майном з дня підписання сторонами акта приймання-передачі майна. Сторони зобов`язуються скласти акт приймання-передачі майна на першу вимогу орендаря, але не пізніше п`яти місяців з дня підписання договору. До дня підписання акта приймання-передачі майна орендар не має права використовувати майно за призначенням. Майно може прийматися в оренду частинами.

Відповідно до п. 2.2. договору оренди №01-19/205790-15489-19 від 30.04.2019 з дня підписання сторонами цього договору орендар отримує право безперешкодного цілодобового доступу до майна з метою здійснення на свій розсуд та за власний рахунок поточного ремонту. Без письмового узгодження орендодавця орендар не має права здійснювати роботи з капітального ремонту майна.

Пунктом 4.2. договору оренди №01-19/205790-15489-19 від 30.04.2019 встановлено, що платіж за користування майном сторонами встановлено у розмірі еквівалентному одному долару США по офіційному курсу Національного банку України станом на 25 число кожного текучого місяця оренди за один квадратний метр орендованої площі за повний місяць оренди з урахуванням податку на додану вартість. Платіж обчислюється у гривнях.

Згідно з п. 6.10. договору оренди №01-19/205790-15489-19 від 30.04.2019, договір укладено на строк 2 роки і 11 місяців з 30.04.2019 по 31.03.2022 і він набирає юридичної сили з дати укладення. Надання послуг розпочинається в день підписання сторонами акта приймання-передачі майна чи його частини в оренду.

26.09.2019 між МПП ГРО та АТ Львівгаз було складено акт з переліком виконаних робіт та висновком про можливість розпочати користування приміщеннями.

01.10.2019 між МПП ГРО та АТ Львівгаз на виконання умов договору оренди від 30.04.2019 № 01-19/205790-15489-19 підписано Акт приймання-передачі майна в оренду, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлові приміщення будівлі за адресою м. Львів, вул. Міжгірна, 52 загальною площею 406,80 квадратних метрів та будинкову систему газопостачання.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.12.2019 у справі №914/2124/19 стягнуто з відповідача на користь позивача втрачену вигоду за період з 01.07.2018 по 12.04.2019 у розмірі 105 858,07 грн, а також інфляційні у розмірі 1 327,94 грн. Вказане рішення у цій частині набрало законної сили.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.

Приписами ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У відповідності до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як передбачено ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків є мірою відповідальності, що застосовується за наявності збитків, протиправності дій цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Позивач в обґрунтування доводів щодо заподіяння йому збитків у вигляді упущеної вигоди покликається на неможливість отримання доходу від передачі нерухомого приміщення в оренду до 01.10.2019 у зв`язку із неправомірними діями відповідача, що призвели до припинення водопостачання до об`єкта оренди.

В обґрунтування відсутності своєї вини відповідач покликається на те, що 12.04.2019 було проведено врізку та із вказаної дати приміщення позивача забезпечується водою, у зв`язку чим із вказаної дати відсутня неправомірна поведінка відповідача та відсутній факт заподіяння позивачу шкоди.

Водночас, позивач зазначив, що сам факт відновлення водопостачання не поновило у повній мірі його права у майновій сфері, оскільки сам цей факт безпосередньо не приніс позивачеві, як орендодавцю, дохід від орендної плати, а змусив останнього вдатися до додаткових кроків щодо пошуку іншого орендаря, якому позивач-орендодавець передав у платне користування спірне приміщення лише 01.10.2019.

Передаючи справу на новий розгляд в частині стягнення збитків за період часу з 13.04.2019 по 30.09.2019, Верховний Суд зазначив, що істотним у даному випадку є поняття звичайних обставин , яке у себе включає такий стан, який склався б у відносинах позивача з його колишнім орендарем - ТзОВ Центр муніципального розвитку , якби водопостачання у спірних приміщеннях не припинялося і позивач міг отримати від ТОВ Центр муніципального розвитку належну йому орендну плату протягом періоду оренди, який визначено позивачем у поданому позові.

Верховний Суд також вказав на те, що протиправність поведінки може бути як одномоментною, так і тривалою. Водночас наслідки такої протиправної поведінки відповідача, зазвичай, є тривалими. При цьому виправлення наслідків протиправної поведінки відповідачем не спростовують факту такої протиправної поведінки, а вплив виправлення наслідків протиправної поведінки відповідачем (у даному випадку - поновлення водопостачання) на завдання позивачеві збитків підлягає дослідженню з урахуванням суті конкретних правовідносин, дій позивача для поновлення стану, що існував до протиправних дій, тобто спрямованих на укладення договору оренди з новим орендарем.

Як було зазначено вище, договір оренди №01-18 від 24.01.2018, який був розірваний у зв`язку із припиненням водопостачання, укладався на строк до 31.12.2020. Умовами вказаного договору визначено вартість оренди, строки оплати, тощо. Таким чином, позивач мав виправдані очікування на отримання доходу від передачі майна в найм протягом дії такого договору оренди.

Також висновку щодо неправомірних дій відповідача, які призвели до заподіяння позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди та стягнули розмір збитків за період часу з 06.03.2018 по 12.04.2019, дійшли господарські суди при розгляді справ № 914/1260/18, № 914/2124/19, які набрали законної сили.

Як зазначалося вище, 12.04.2019 відбулося відновлення водопостачання до нежитлової будівлі позивача за адресою м. Львів, вул. Міжгірна, 52.

Проте, після усунення причини, через які було розірвано договір оренди №01-18 від 24.01.2018, новий договір із тим самим наймачем і на тих самих умовах не було укладено, протилежного судом не встановлено.

Позивач надсилав комерційні пропозиції щодо передання майна в найм на таких самих умовах, на яких майно перебувало у наймі ТзОВ Центр муніципального розвитку , а також уклав договір із третьою особою щодо пошуку наймача. З наведеного вбачається, що позивачем вживалися заходи щодо пошуку орендаря нерухомого майна, проте, факт достатності чи недостатності таких заходів неможливо встановити з огляду на невизначеність кола потенційних наймачів.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ні станом на 13.04.2019, ні в подальшому із наступної за цією дати та до 30.09.2019 позивач не мав можливості отримувати дохід від передачі майна в оренду.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що сам факт укладення 30.04.2019 договору оренди із АТ Львівгаз не може свідчити, що негативні наслідки від неправомірних дій відповідача припилися у зв`язку із укладенням такого договору оренди, оскільки орендар фактично почав користуватися майном та сплачувати орендну плату з 01.10.2019. Матеріалами справи підтверджено, що причиною такого відтермінування була необхідність здійснення ремонту нежитлового приміщення, переданого в оренду. Водночас, в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на можливість передачі майна в оренду АТ Львівгаз з 30.04.2019, чи з іншої наступної дати до 01.10.2019.

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що неправомірність дій відповідача хоч і була усунута 12.04.2019, проте, негативні наслідки таких дій для позивача тривали до 30.09.2019. Лише з 01.10.2019 позивач, з огляду на фактичну передачу майна в найм, зміг знову отримувати дохід.

Таким чином, на виконання вказівок постанови Верховного Суду при новому розгляді справи місцевим господарським судом було досліджено умови договору оренди № 01-19/205790-15489-19 від 30.04.2019, укладеного з ПАТ Львівгаз , встановлено відповідність умовам договору складення акта приймання-передачі приміщень в оренду 01.10.2019 і складення сторонами акта від 26.09.2019 з переліком виконаних робіт.

Відтак, з наведеного вбачається, що вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 58 339,64 грн за період часу з 13.04.2019 по 30.09.2019 є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення 12541,63 грн інфляційних та 7 818,09 грн 3% річних, то колегія суддів зазначає таке.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок, заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, виходячи із розміру щомісячної орендної плати, яка була б нарахована і сплачена ТзОВ Центр муніципального розвитку у випадку дії договору оренди №01-18 від 24.01.2018, проте, не була отримана у зв`язку із неправомірними діями відповідача та негативними наслідками для позивача після припинення таких дій відповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що до стягнення підлягає 12 541,63 грн інфляційних та 7 818,09 грн 3% річних.

Таким чином, з огляду на всі фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ЛМКП «Львівводоканал» на користь МПП «ГРО» 58 339,64 грн збитків у вигляді втраченої вигоди, 12 541,63 грн інфляційних, 7 818,09 грн 3% річних.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Інші доводи, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки апеляційна скарга до задоволення не підлягає, тому понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2021 у справі №914/2124/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді О.С. Скрипчук

Г.В. Орищин