Рішення

від 08.09.2021 по справі 759/15292/20

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/15292/20

пр. № 2/759/1452/21

08 вересня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: П`ятничук І.В.,

при секретарі: Марус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Ваш Добробут , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_2 про визнання майнових прав, стягнення грошових коштів та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 10.09.2020 року звернувся до суду з позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Ваш Добробут , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_2 про визнання майнових прав, стягнення грошових коштів та моральної шкоди, яким з урахуванням заяви про зміну предмету та підстав позову просить суд визнати ОСОБА_1 власником майнових прав на об`єкт інвестування в житлове приміщення (квартиру) під АДРЕСА_1 ; стягнути з ОК ЖБК Ваш добробут на користь ОСОБА_1 100000,00 грн. моральної шкоди, 3 % річних за період з 01.01.2020 року по день винесення судового рішення, але не менше 22037,41 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування позову зазначив, що 11.07.2019 року між ОСОБА_1 та ОК ЖБК Ваш добробут було укладено кооперативну угоду № 2019/07/11-01 про сплату пайового внеску і надання житла. Відповідно до п. 1.2 Кооперативної угоди та додатку № 1 до угоди пайовик вносить до кооперативу пайовий внесок у розмірі 630875,00 грн. а кооператив закріплює за пайовиком пай у пайовому фонді кооперативу у вигляді житлового приміщення ( квартири) АДРЕСА_1 , проектна площа якого складає 61,0 кв.м. Протоколом № 11/07/2019 року загальних зборів членів кооперативу позивача було прийнято до складу асоційованих членів кооперативну. 11.07.2019 року ОСОБА_4 підписав кооперативну угоду з позивачем та отримав грошові кошти в сумі 630875,00 грн., що підтверджується кооперативною угодою та квитанцією до прибуткового касового ордера № 01-11/07/2019 від 11.07.2019 року. Згідно п. 1.5 кооперативної угоди планове закінчення будівництва об`єкта нерухомості передбачалось до 31.12.2019 року, проте кооперативом зазначені зобов`язання виконані не було. Крім того, зазначив, що Ірпінським відділом поліції ГУ НП в Київській області здійснюється розслідування в кримінальному провадженні № 12020110040001407 від 25.05.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України посадовими особами ОК ЖБК Ваш добробут . Окрім того, зазначив, що позивачу стало відомо що невідомі особи 01.02.2019 року уклали від імені кооперативу кооперативну угоду № 2018/01/02-01 з ОСОБА_2 про інвестування в квартиру АДРЕСА_1 , майнові права на яку належать ОСОБА_1 .

З огляду на викладене вище, просить визнати ОСОБА_1 власником майнових прав на об`єкт інвестування в житлове приміщення (квартиру) під АДРЕСА_1 ; стягнути з ОК ЖБК Ваш добробут на користь ОСОБА_1 100000,00 грн. моральної шкоди, 3 % річних за період з 01.01.2020 року по день винесення судового рішення, але не менше 22037,41 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 21.09.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити посилаючись на обставини викладені у позові.

Представник ОК ЖБК Ваш добробут в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Вислушавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 11.07.2019 року між ОСОБА_1 та ОК ЖБК Ваш добробут в особі Бокоч Василя Тодоровича було укладено кооперативну угоду № 2019/07/11-01 про сплату пайового внеску і надання житла (а.с. 15-22).

Відповідно до п. 1.2 Кооперативної угоди та додатку № 1 до угоди пайовик вносить до кооперативу пайовий внесок у розмірі 630875,00 грн. а кооператив закріплює за пайовиком пай у пайовому фонді кооперативу у вигляді житлового приміщення ( квартири) АДРЕСА_1 , проектна площа якого складає 61,0 кв.м.

Протоколом № 11/07/2019 року загальних зборів членів кооперативу ОСОБА_1 було прийнято до складу асоційованих членів ОК ЖБК Ваш добробут (а.с. 13).

Відповідно до прибуткового касового ордера № 01-11/07/2019 від 11.07.2019 року, позивачем на виконання умов договору було сплачено грошові кошти в розмірі 630875,00 грн. (а.с. 25).

Згідно п. 1.5 кооперативної угоди планове закінчення будівництва об`єкта нерухомості передбачалось до 31.12.2019 року.

В свою чергу відповідач свої зобов`язання по договору не виконав будівництво об`єкту нерухомості в до 31.12.2019 - не закінчив, будинок в експлуатацію не ввів.

Позивач, вважає, оскільки вона повністю сплатила вартість квартири, то до завершення будівництва об`єкту нерухомого майна, в якому знаходиться квартира та прийняття його до експлуатації, їй належать майнові права на квартиру.

Частиною 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до правил ст. ст. 177, 190 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага; майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україна , а саме ст. 3 визначено поняття майнових прав як будь-яких прав, пов`язаних з майном, відмінних від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Отже, оскільки позивачкою ОСОБА_1 повністю виконано свої зобов`язання щодо оплати вартості в сумі - 630875,00 грн. за квартиру АДРЕСА_1 , проектна площа якого складає 61,0 кв.м., що знаходиться в межах об`єкту новоствореного нерухомого майна, а саме житлового будинку, будівництво якого станом на теперішній час не завершено, а будинок не прийнятий до експлуатації, відповідно остання має майнові права на оформлення у власність зазначеної вище квартири після завершення будівництва та прийняття в експлуатацію житлового будинку, у якому вони знаходяться.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_1 майнових прав на об`єкт інвестування в житлове приміщення (квартиру) АДРЕСА_1 .

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди слід зазначити про таке.

У відповідності до ч.1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно до п.4 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У відповідності до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Ст. 16 Цивільного кодексу України визначає - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно із вимогами ст. 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданням, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне -за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Факт завдання моральної шкоди та її розмір у справах про відшкодування моральної шкоди має довести позивач.

Оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує характер та ступінь її завдання, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що дана позовна вимога підлягає задоволенню в сумі 10000,00 грн.

Згідно преамбули Закону України Про захист прав споживачів , цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно ст. 1-1 Закону України Про захист прав споживачів , цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Згідно ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів , договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ); продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб;

споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Отже, законодавство не містить окремого виду договору, як споживчий. Договір будь-якого виду може бути споживчим, якщо він відповідає критеріям, передбаченим законом.

Згідно правовій позиції Верховного суду України, викладеній в Узагальненні судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів від 01.02.2013р. незалежно від виду укладених громадянами договорів на придбання нерухомості в споруджуваних будинках, їх зміст - це угода про послугу та виконання робіт з будівництва житла.

Тому, враховуючи, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, Верховний суд вважає що до відносин з придбання громадянами житла в забудовника застосовуються положення ЗУ Про захист прав споживачів .

Зазначена правова позиція неодноразово викладалась Верховним судом, зокрема, в постанові від 07.10.2020р. у справі № 755/3509/18.

Укладений договір про сплату пайового внеску і надання житла відповідає ознакам споживчого договору, оскільки його предметом є набуття у власність товару (квартири), що використовується позивачем для власних потреб. Тож позивач є споживачем продукції, результатів будівельної діяльності відповідача - об`єкту житлового будівництва, одиниці нерухомості, передачею якої забезпечувалось виконання зобов`язань згідно укладеного договору. До цих відносин застосовується Закон України Про захист прав споживачів .

Згідно ст.ст. 540-551 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів , у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Обов`язок відповідача виконується шляхом передачі квартири за актом прийому-передачі. Проте через незакінчення будівництва та не введення будинку в експлуатацію позивач позбавлений можливості здійснити належне йому майнове права шляхом передачі квартири та набуття права власності на неї.

Отже, у зв`язку з простроченням виконання обов`язку відповідача передати за актом прийому-передачі квартири, у відповідача виник обов`язок зі сплати пені згідно ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів ,

Позивачем проведений розрахунок пені за період з 01.01.2020 року по 01.03.2021 року, який становить 22037,41 грн., який не спростований відповідачем та підлягає стягненню з відповідача.

Отже, вимоги позивача підтверджуються зібраними по справі доказами, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1856,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 189-200, 209-246, 265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Ваш Добробут , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_2 про визнання майнових прав, стягнення грошових коштів та моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) майнові права на об`єкт інвестування: житлове приміщення (квартиру) АДРЕСА_1 .

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Ваш добробут ( код ЄДРПОУ 40270522, місце знаходження: м. Київ, вул. Володимира Покотила, 7/2) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) моральну шкоду в розмірі 10000 грн. 00 коп., пеню за період з 01.01.2020 року по 01.03.2021 року в розмірі 22037 грн. 41 коп., а всього стягнути 32037 (тридцять дві тисячі тридцять сім ) грн. 41 коп.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Ваш добробут ( код ЄДРПОУ 40270522, місце знаходження: м. Київ, вул. Володимира Покотила, 7/2) на користь держави судовий збір в розмірі 1856 ( одну тисячу вісімсот п`ятдесят шість ) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. П`ятничук