Постанова

від 15.09.2021 по справі 904/5937/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2021 р. Справа№ 904/5937/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Овчиннікової Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Кузяков О.В.;

від відповідача: Зеленковський О.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 року (повний текст складено 26.04.2021)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 року ( повний текст складено 21.05.2021)

у справі № 904/5937/20 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажник"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 531 067,33 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромонтажник" (надалі - ТОВ "Агромонтажник") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (надалі - ДП "Гарантований покупець") про стягнення 531 067,33 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2020 справу №904/5937/20 передано за територіальною підсудністю на розгляд Господарського суду міста Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором №12801/01 від 27.12.2016, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 479 434,84 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 18 072,08 грн. та штрафу у розмірі 33 560,41 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем доведено факт порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати отриманої електроенергії за Договором.

Також суд першої інстанції не знайшов правових підстав для зменшення штрафних санкцій.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 року заяву щодо розподілу судових витрат на професійну правничу вимогу задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажник" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 000 грн. 00 коп.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями суду першої інстанції, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 року у справі №904/5937/20.

Доводи апеляційних скарг зводяться до того, що позивачем не було обґрунтовано дати виникнення зобов`язань відповідача з остаточної оплати електричної енергії, купованої у спірних періодах, та, відповідно дати виникнення прострочення зобов`язання з оплати електричної енергії.

Апелянт зазначив, що спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел покладено як на відповідача, так і на ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго". Джерелом надходження грошових коштів для розрахунків з продавцями електричної енергії за "зеленим" тарифом є платежі, пов`язані з оплатою ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" послуг ДП "Гарантований Покупець" із забезпеченням збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел, а оскільки ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" не здійснює своєчасних розрахунків з ДП "Гарантований Покупець", то це виключає фактичну можливість здійснення останнім розрахунків з позивачем.

Також, скаржник вважає, що виконання грошових зобов`язань ДП "Гарантований Покупець" перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.07.2020 "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", що набрав чинності 01.08.2020, згідно з яким Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості ДП "Гарантований Покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 01.08.2020, доручено розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Також апелянт зазначив, що з урахуванням специфіки спірних правовідносин, фінансового стану відповідача, штрафні санкції, 3 % річних та інфляційні збитки підлягали зменшенню до 1 грн.

В частині доводів апеляційної скарги на додаткове рішення апелянт зазначив, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу включають до себе придбання квитків на проїзд, пересування містом, харчування. За твердженням апелянта, такі витрати не можуть бути віднесені до жодного виду правничої допомоги, оскільки не зумовлені застосуванням адвокатом своїх професійних знань та навичок. Також апелянт зазначив про безпідставність заявлених витрат, завищенності їх розміру за відсутності детального опису робіт (наданих послуг).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №904/5937/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. (Дідиченко М. А.) - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 та 06.07.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 21.07.2021.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2021 року для розгляду справи № 904/5937/20 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Барсук М.А. (Дідиченко М.А.), судді Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

У зв`язку із зміною у складі колегії суддів, колегія суддів вважає за необхідне прийняти до свого провадження апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 року та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 року у справі №904/5937/20.

Позиції представників сторін

12.07.2021 через відділ документального забезпечення суду від позивача було подано відзиви на апеляційні скарги, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апелянта, просив оскаржуване рішення та додаткове рішення залишити без змін.

Заявлені клопотання та результати їх розгляду

22.06.2021 та 19.07.2021 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені і штрафу до 1 грн.

07.05.2021 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшли клопотання про залучення до у часті у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - Кабінет Міністрів України, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго .

Згідно із ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Виходячи зі змісту ст. 50 ГПК України, єдиною підставою для залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є той факт, що рішення у цій справі може вплинути на їх права або обов`язки щодо однієї із сторін.

Як вбачається із поданих клопотань, відповідачем не наведено належного обґрунтування, яким чином рішення у даній справі, яке стосується питання нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору, може вплинути на права та обов`язки Кабінету Міністрів України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго .

Враховуючи те, що заявником не обґрунтовано того, що рішення у справі може вплинути на права або обов`язки Кабінету Міністрів України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго , колегія суддів дійшла до висновку про відхилення поданих клопотань про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

27.12.2016 між Державним підприємством "Енергоринок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агромонтажник" був укладений договір №12801/01 (надалі - "Договір"), відповідно до п. 1.1 якого ТОВ "Агромонтажник" зобов`язується продавати, а ДП "Енергоринок" зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ТОВ "Агромонтажник", та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

Додатковими угодами №426/01 від 10.07.2019 до Договору, сторони дійшли згоди викласти Договір в новій редакції.

Зокрема, відповідно до п. 1.1 Договору продавець за "зеленим" тарифом зобов`язався продавати, а гарантований покупець зобов`язався купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у т.ч. в Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, або в Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804.

Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

За змістом п. 2.4 Договору продавець за "зеленим" тарифом продаж гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачам, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Згідно п. 2.5 Договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до гл. 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Відповідно до п. 3.1 Договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень гл. 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до гл.7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 Договору).

За змістом п. 3.3 Договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень гл. 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

На виконання умов Договору між позивачем та відповідачем були підписані акти купівлі-продажу електроенергії за березень, квітень, травень, червень та липень 2020 року, відповідно до яких позивач продав відповідачу електричну енергію на суму 533 761,95 грн., проте останній розрахувався частково.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю підстав для стягнення з відповідача заборгованості за придбану електричну енергію у розмірі 479 434,84 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України установлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина перша статті 174 Господарського кодексу України).

Згідно із частинами першою, другою статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною першою статті 275 та частинами шостою, сьомою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно із частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника "останньої надії"; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування "зеленого" тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку. Для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до частини третьої цієї статті Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку інші спеціальні обов`язки з дотриманням норм цієї статті.

Частиною другою статті 65 цього ж Закону передбачено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

За змістом частин четвертої, п`ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Згідно умов п. 3.2, 3.3 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Відповідно до пункту 10.1 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

З урахуванням вимог глави 8 цього Порядку гарантований покупець протягом перших 3-х робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата споживачу за "зеленим" тарифом за розрахунковий місяць, та направляє споживачу за "зеленим" тарифом два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. (п. 10.2. Порядку)

Після отримання від гарантованого покупця двох примірників акта купівлі-продажу відповідно до пункту 10.2 цієї глави, підписаних з його сторони, продавець повертає протягом перших п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, гарантованому покупцю один примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони. (п. 10.3. Порядку)

Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів (пункт 10.4 Порядку).

Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послу розміру вартості послуги.

Акт купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року із визначенням обсягів виробленої позивачем електричної енергії підписаний сторонами 31.03.2020.

Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у березні 2020 року, затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №902 від 29.04.2020 на рівні 2 568 247 721,39 грн. (без ПДВ).

Акт купівлі-продажу електроенергії за квітень 2020 року із визначенням обсягів виробленої позивачем електричної енергії підписаний сторонами 30.04.2020.

Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у квітні 2020 року, затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №995 від 27.05.2020 на рівні 4 944 046 105,48 грн. (без ПДВ).

Акт купівлі-продажу електроенергії за травень 2020 року із визначенням обсягів виробленої позивачем електричної енергії підписаний сторонами 31.05.2020.

Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у травні 2020 року, затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1211 від 24.06.2020 на рівні 4 337 390 779,22 грн. (без ПДВ).

Акт купівлі-продажу електроенергії за червень 2020 року із визначенням обсягів виробленої позивачем електричної енергії підписаний сторонами 30.06.2020.

Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у березні 2020 року, затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1435 від 22.07.2020 на рівні 4 246 519 382,97 грн. (без ПДВ).

Акт купівлі-продажу електроенергії за липень 2020 року із визначенням обсягів виробленої позивачем електричної енергії підписаний сторонами 31.07.2020.

Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у липні 2020 року, затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1600 від 19.08.2020 на рівні 4 634 530 382,78 грн. (без ПДВ).

Твердження апелянта щодо неотримання підписаних актів купівлі-продажу електроенергії є спростовується наявними підписами на спірних актах купівлі-продажу.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, в силу приписів ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 10.4 Порядку, п. 3.3 Договору та положень ст. 530 Цивільного кодексу України остаточний розрахунок за отриману у спірному періоді електричну енергію відповідач повинен був здійснити у такі строки: у березні 2020 року у строк до 01.05.2020, у квітні 2020 року - до 29.05.2020, у травні 2020 року - до 26.06.2020, у червні 2020 року - до 24.07.2020 та у липні 2020 року - до 21.08.2020 (після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці), а прострочення платежу виникло з 02.05.2020, 30.05.2020, 27.06.2020, 25.07.2020 та 22.08.2020 відповідно.

Таким чином, строк виконання відповідачем свого грошового зобов`язання по оплаті придбаної у березні-липні 2020 електроенергії станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом настав.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

Доводи апелянта про те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від ПрАТ "НЕК "Укренерго", яке, на його думку, неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, не можуть вплинути на результат розгляду даної справи, оскільки за укладеним між сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати електроенергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та Порядку.

Посилання скаржника на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення ДП "Гарантований покупець" від виконання своїх договірних зобов`язань, в тому числі щодо здійснення оплати вартості електроенергії за "зеленим" тарифом, отриманої від позивача у березні-липні 2020.

Також, колегією суддів відхиляються доводи скаржника про те, що виконання його грошових зобов`язань перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років на підставі пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", оскільки, як правильно зазначено судом першої інстанції, наразі відсутній нормативний акт, який би встановлював інший порядок і спосіб виконання зобов`язань відповідача перед позивачем, ніж передбачених договором та Порядком.

При оцінці вказаних доводів скаржника колегією суддів враховується позиція Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12.05.2021 у справі №910/11830/20, у постанові від 19.08.2021 у справі №910/11889/20.

Приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення з ДП "Гарантований покупець" заборгованості у розмірі 479 434,84 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 18 072,08 грн. та штрафу у розмірі 33 560,41 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 02.05.2020 по 27.10.2020.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, передбачено, зокрема, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 4.6 Договору передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачам суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

Колегія суддів, перевіривши здійснений розрахунок пені за загальний період з 02.05.2020 по 27.10.2020 за кожен місяць окремо з урахуванням проплат та штрафу, погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість пені у розмірі 18 072,08 грн. та штрафу у розмірі 33 560,41 грн.

Що стосується заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції), колегія суддів зазначає наступне.

За частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

В той же час, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Однак, відповідач, заявивши клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, не надав суду будь-яких фінансово-бухгалтерських документів, які б підтверджували об`єктивну неможливість сплатити грошові кошти позивачу у встановлений договором строк.

А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність об`єктивних підстав для зменшення розміру неустойки, заявлених позивачем до стягнення з відповідача за порушення строків оплати поставленої електроенергії згідно договору.

Посилання ж апелянта на невідповідність розрахунку інфляційних втрат та необхідність зменшення 3 % річних є необґрунтованими, оскільки у даній справі позивачем не заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат, передбачених ст. 625 ЦК України.

Крім того, відповідачем оскаржується додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 року, яким було стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець на 22 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, позивачем надано укладений з адвокатом Кузяковим О.В. договір про надання правової допомоги від 07.10.2020, за умовами якого адвокат зобов`язався надавати клієнту правничу допомогу, а клієнт - прийняти її та оплатити вартість отриманих послуг.

Відповідно до п. 4.1. договору вартість послуг адвоката складає сукупну вартість наданих послуг, що буде відображено в актах виконаних робіт, та за домовленістю складає 10 000,00 грн., що включає супроводження судового спору в суді першої інстанції.

15.04.2021 між позивачем та адвокатом підписано акт приймання-передачі наданих послуг від на суму 22 000,00 грн., в якому зазначено, що адвокат надав консультаційні послуги з питань цивільного та господарського законодавства, послуги з представництва у суді першої інстанції в судовій справі щодо стягнення заборгованості з ДП Гарантований покупець . Вартість послуг (гонорар) за надану правову допомогу складає 10 000,00 грн. та компенсація витрат, пов`язаних з наданням послуг (п. 4.4. договору), складає 12 000,00 грн.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Як вбачається з п. 4.1. договору, розмір гонорару адвоката визначено у вигляді фіксованої суми (10 000,00 грн.), яка не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Відповідачем не доведено неспіврозмірності розміру вказаної суми, а тому доводи апелянта в частині стягнення з нього 10 000,00 грн. адвокатських витрат колегією суддів відхиляються.

Стосовно визначених в акті приймання-передачі наданих послуг компенсації витрат, пов`язаних з наданням послуг (п. 4.4. договору) у розмірі 12 000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 4.4. договору у разі необхідності, за попередньою домовленістю між сторонами, клієнт оплачує адвокату витрати адвоката, необхідні для виконання його обов`язків за цим договором, понесених в інтересах клієнта (обов`язкові платежі, витрати на відрядження, тощо). Сума додаткових витрат погоджується сторонами додатково без укладення письмових додаткових угод.

Відповідно до вимог ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Однак, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку компенсації витрат, пов`язаних з наданням адвокатських послуг у розмірі 12 000,00 грн. В акті приймання-передачі від 15.04.2021 відсутня деталізація даної суми, із переліком виконаних адвокатом робіт та наданих послуг, з якої суд може встановити співрозмірність заявлених вимог до виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Тобто, позивачем не доведено реальності наданих адвокатом послуг у розмірі 12 000,00 грн. та дійсної необхідності, як це передбачено п. 4.4. договору.

А тому, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, достатнім, об`єктивним, співмірним зі складністю справи та доведеними є витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. В решті заява позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає залишенню без задоволення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За встановлених обставин, висновки суду першої інстанції, зроблені у рішенні Господарського суду міста Києва від 14.04.2021, є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

В той же час, за встановлених вище обставин, апеляційна скарга Державного підприємства "Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення - зміні.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 14.04.2021 покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 277, 278, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 року у справі № 904/5937/20 залишити без змін.

3. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 року задовольнити частково.

4. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 року у справі № 904/5937/20 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажник" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (код 43068454; 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.27) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажник" (код 05531050; 49073, м. Дніпро, вул. Прикордонна, 44) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

5. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 покласти на апелянта.

6. Матеріали справи № 904/5937/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 21.09.2021

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Л.В. Кропивна

Є.Ю. Пономаренко