Рішення

від 23.09.2021 по справі 203/1676/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/1676/21

2-др/203/23/2021

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

за участю позивачки - ОСОБА_1

представника позивачки - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро заяву представника позивачки ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 02.09.2021 року у цивільній справі №203/1676/21 було частково задоволено позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія в особі філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія про визнання незаконною відмови в наданні щорічної відпустки, відшкодування моральної шкоди.

02.09.2021 року до суду надійшла заява представника позивачки, в якому поставлено питання про ухвалення додаткового рішення по справі в частині стягнення з відповідача понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали заяву.

Відповідач явку свого представника не забезпечив, про поважність причин неявки не повідомив, заперечень проти заяви не надав.

Заслухавши позивачку та її представника, а також дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141).

Під час розгляду справи, стороною позивача у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України було зроблено усну заяву про надання доказів щодо понесених витрат на правову допомогу та заяви про стягнення цих судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Рішення суду по справі було ухвалено 02.09.2021 року та в цей же день представником позивачки було подано заяву про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу витрат на правову допомогу з відповідними доказами.

Згідно ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою ст.137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.6 ст.137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (ст.ст.12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивачки під час підготовки позову до суду та під час розгляду цивільної справи в суді представляв адвокат Єрмолаєва Я.І., що діяла згідно договору про надання правової допомоги від 17.04.2021 року та виданого на його підставі ордеру, які були надані позивачкою до позовної заяви разом із попереднім розрахунком витрат на правову допомогу та квитанцією до прибуткового касового ордеру №1 від 17.04.2021 року про сплату позивачкою за надані послуги за договором коштів в сумі 10000 грн.

До заяви про ухвалення додаткового рішення стороною позивача було надано акт прийому-передачі виконаних робіт від 02.09.2021 року на загальну суму 10000 грн., що включає наступні послуги: за підготовку та подання позовної заяви - 5000 грн. (8 годин); за підготовку та поданні відповіді на відзив - 2000 грн. (3 години); за прийняття участь в судових засіданнях у справі 07.06.2021 року, 05.08.2021 року та 02.09.2021 року - 3000 грн. ( 4,5 години).

Поряд з цим, суд враховує, що загальний час тривалості судових засідань по справі 07.06.2021 року, 05.08.2021 року та 02.09.2021 року фактично склав 1,5 години.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правову допомогу в частині, що стосуються участі адвоката в судових засіданнях з 3000 грн. до 1000 грн., за фактично витрачений адвокатом час у 1,5 години, вартість якого в акті визначена в розмірі 1000 грн.

В зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви та ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивачки підтверджених належними доказами фактично понесених витрат на правову допомогу в сумі 8000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133,134,137,141,223,258,259,263-268,270 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія (03035, м.Київ, вул.Сурікова,3, код ЄДРПОУ 36716128) в особі філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія (51700, Дніпропетровська область, м.Вільногірськ, вул.Степова,1) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в сумі 8000 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст додаткового рішення складено 23 вересня 2021 року .

Суддя С.Ю.Казак