№ 4-5\10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Валігури Д.М.,
при секретарі Сметані А.С.,
за участю прокурора Одуденко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_2 від 29.10.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб Управління Пенсійного фонду Голосіївського району м. Києва за ознаками злочину, передбаченого ст. ст. 175, 366 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою в інтересах дружини-інваліда ОСОБА_3 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яка винесена помічником прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_2 відносно службових осіб Управління Пенсійного фонду Голосіївського району м. Києва за ознаками злочину, передбаченого ст. ст. 175, 366 КК України за відсутністю в їх діях складу злочину.
В обґрунтування скарги зазначається, що оскаржувану постанову ОСОБА_1 отримав 06.11.2009 р. Вважає її протизаконною та винесеною без виконання вказівок згідно постанови прокуратури м. Києва від 13.05.2009 р.
ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився повторно, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про те, що свою скаргу підтримує повністю, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Дослідивши надані прокуратурою Голосіївського району м. Києва матеріали, на підставі яких винесено оскаржувану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, думку прокурора, яка заперечувала відносно задоволення скарги, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобовязані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і обєктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.
Постановою прокуратури м. Києва від 13.05.2008 року було скасовано постанову помічника прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_2 від 25.04.08 про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, а матеріали перевірки направлено прокурору Голосіївського району м. Києва для організації належної перевірки, а саме: встановити та опитати працівника управління ПФУ в Голосіївському районі м. Києва, який займався безпосереднім веденням пенсійної справи ОСОБА_3 та проводив нарахування їй пенсії, з приводу обставин викладених у зверненні ОСОБА_1; витребувати завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_3 та долучити її до матеріалів перевірки; опитати ОСОБА_1 з приводу обставин, викладених у його зверненні з урахуванням даних, які містяться в матеріалах пенсійної справи.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.09.2009 року, яка була залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.10.2009 року, скаргу ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора Голосіївського району м. Києва від 02.06.2008 р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб УПФ в Голосіївському районі м. Києва було задоволено, оскаржувану постанову скасовано, а матеріали перевірки повернуто прокурору Голосіївського району м. Києва для проведення додаткової перевірки. Як вбачається з вищевказаної постанов суду від 09.09.2009 р., суд прийшов до висновку, що при прийнятті постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.06.2008 року помічником прокурора ОСОБА_2. не прийнято уваги вказівки прокурора відділу слідчого управління прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про виконання додаткової перевірки.
Як вбачається з матеріалів перевірки, помічником прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_2 не в повному обсязі були виконані вимоги постанови прокуратури м. Києва від 13.05.2008 р. та постанови Голсоіївського районного суду м. Києва від 09.09.2009 р., оскільки під час її проведення було лише витребувано пенсійну справу ОСОБА_3 та опитано начальника управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_5 Однак, під час проведення перевірки не було опитано ОСОБА_1 та обмежившись вказівкою, що працівники пенсійного фонду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на даний час звільнилися.
Крім того, суд вважає, що скарга подана без пропуску семиденного строку для звернення до суду, оскільки в матеріалах перевірки крім копії супровідного листа від 29.10.2009 р. з повідомленням про винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи з одночасним направленням на адресу ОСОБА_1 копії постанови інших даних про отримання ним копії оскаржуваної постанови не міститься.
Дослідивши матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови не було в повній мірі проведено перевірку обставин справи та передчасно винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки в повній мірі не було взято до уваги вказівки прокуратури м. Києва про виконання додаткової перевірки.
Відповідно до ч. 3 ст. 236-2 КПК України, розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень:
1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки;
2) залишає скаргу без задоволення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови були порушені вимоги кримінально-процесуального законодавства, а перевірка проведена не в повному обсязі, тому постанову про відмову в порушенні кримінальної справи слід скасувати, а матеріали справи направити для проведення додаткової перевірки в ході якої слід усунути вказані порушення, а також провести інші необхідні дії по перевірці заяви ОСОБА_1 та в залежності від встановленого винести законну та обґрунтовану постанову
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2361, 2362 КПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
скаргу ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_2 від 29.10.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб Управління Пенсійного фонду Голосіївського району м. Києва за ознаками злочину, передбаченого ст. ст. 175, 366 КК України задовольнити.
Постанову помічника прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_2 від 29.10.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб Управління Пенсійного фонду Голосіївського району м. Києва за ознаками злочину, передбаченого ст. ст. 175, 366 КК України скасувати, а матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи направити до прокуратури Голосіївського району м. Києва для організації проведення додаткової перевірки.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя
Як вбачається з матеріалів перевірки на підставі яких була винесена оскаржувана постанова, про відмову в порушенні кримінальної справи, по заяві ОСОБА_8 була проведена перевірка в ході якої було опитано заявника ОСОБА_8, колишніх оперуповноважених ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі ОСОБА_9, ОСОБА_10, міліціонерів підрозділу ?еркут” ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, колишнього начальника ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_14, опитано старшого державного податкового інспектора юридичного управління ДПІ у Печерському районі м. Києва, а також головного державного податкового ревізора інспектора ДПА України ОСОБА_15, в тому числі, було опитано секретаря судового засідання ОСОБА_80. Опитати суддю ОСОБА_81 не виявилося можливим. В матеріалах перевірки були зібрані копії судових постанов у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 та копії судових рішень в порядку адміністративного та господарського проваджень. Крім того, в оскаржуваній постанові про відмову в порушенні кримінальної справи зазначені підстави для цієї відмови.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях оперуповноважених ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_16 не містяться ознаки конкретно вчиненого ними злочину, передбаченого ст. ст. 364, 365, 371 КК України. Наявність наказу ДПА м. Києва від 14.12.2004 року про притягнення вказаних оперуповноважених до дисциплінарної відповідальності, зокрема на що і посилається скаржник у своїй скарзі, свідчить про наявність в їх діях дисциплінарного проступку, а не кримінально караного діяння. В діях зазначених осіб не встановлений прямий умисел на незаконне затримання ОСОБА_8 шляхом використання службового становища, а факти незаконності дій працівників податкової інспекції, які вказані в судових рішеннях не є достатніми підставами до порушення кримінальної справи, які охоплюють склад злочину, передбачений вказаними вище статтями Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 236-2 КПК України, розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень:
1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки;
2) залишає скаргу без задоволення.
Вимога скаржника, щодо порушення кримінальної справи відносно оперуповноважених ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_16, тому що для цього наявні усі приводи та підстави, не підлягає задоволенню, оскільки вони не ґрунтується на законі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 2361, 2362 КПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
скаргу ОСОБА_8 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.04.2008 року старшого помічника Голосіївського району м. Києва ОСОБА_17 відносно колишніх оперуповноважених ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_16 у звязку із відсутністю в їх діях ознак злочину, передбаченого ст. ст. 364, 365, 271 КК України, а також відносно судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_81 за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст.ст. 364, 365, 375 КК України залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя
Дослідивши надані прокуратурою Голосіївським РУГУ МВС України в м. Києві матеріали, на підставі яких винесено оскаржувану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, заслухавши пояснення скаржника, думку прокурора, який скаргу підтримав та просив її задовольнити, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з оскаржуваної постанови від 12.02.2008 року, то 12.01.2009 року до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві надійшла заява члена правління та представника ГБК ?еремки-1” ОСОБА_18, щодо можливої підробки невстановленими особами листа № 05-07007 від 05.03.2007 року громадської організації ?иївська міська спілка автомобілістів” за підписом її голови ОСОБА_19
В ході перевірки вказаної заяви було встановлено, що 21.10.2008 року до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві надходила аналогічна заява по тому ж факту голови правління ГБК ?еремки-1” ОСОБА_20, в ході розгляду якої було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.
За таких обставин ст. о\у ВДСБЕЗ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_21 було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 11 ст. 6 КПК України.
Відповідно до ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобовязані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і обєктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.
Як вбачається з матеріалів справи, копію постанови ОСОБА_18 отримав 27.02.2009 року, а інших даних про отриманні ним постави або повідомлення про її винесення не має, тому суд вважає, що скаржником не було не пропущено семиденний строк звернення до суду з даною скаргою.
Дослідивши матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови не було належним чином проведено перевірку обставин справи та передчасно винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки за результатами розгляду заяви ОСОБА_18 не було проведено його опитування, а оскаржувана постанова винесена 12.02.2008 року, хоча заява про злочин надійшла лише 12.01.2009 року, а постанова про відмову в порушенні кримінальної справи по заяві ОСОБА_20 винесена 21.11.2008 року, що не ґрунтується з вимогами повного, всебічного і обєктивного дослідження обставин справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 236-2 КПК України, розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень:
1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки;
2) залишає скаргу без задоволення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови були порушені вимоги кримінально-процесуального законодавства, а перевірка проведена поверхово, тому постанову про відмову в порушенні кримінальної справи слід скасувати, а матеріали справи направити для проведення додаткової перевірки в ході якої слід усунути вказані порушення, а також провести інші необхідні дії по перевірці заяви ОСОБА_18 та в залежності від встановленого винести законну та обґрунтовану постанову
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2361, 2362 КПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
скаргу ОСОБА_18 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.02.2008 року задовольнити.
Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.02.2008 року ст. о\у ВДСБЕЗ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_21 скасувати, а матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи направити до прокуратури Голосіївського району м. Києва для організації проведення додаткової перевірки.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя
Як вбачається з оскаржуваної постанови, що ОСОБА_22 звернувся до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві з приводу виявлення ним 23.06.2004 року пошкодженого замка вхідних дверей підвального приміщення ПМП ?ивосвіт” директором якого він являється, а приміщення орендує, що завдало йому матеріального збитку на загальну вартість 1500-2000 гривень.
В ході додаткової перевірки було встановлено, що у вказаному приміщенні знаходиться управління подачі холодної та гарячої води на прилеглі будинки, а під час аварії підвальне приміщення було затоплене. Після усунення наслідків аварії ключ від даного приміщення зберігався в диспетчерській ЖЕО-103, щоб уникнути подальших аварій та за зверненням ОСОБА_22 було проведено ремонт підвалу. Як вказала майстер, яка обслуговує дану дільницю, що при проведенні ремонтних робіт в підвальному приміщенні нічого більше не було. Згідно рішення господарського суду м. Києва від 28.07.2004 року було розірвано договір оренди, а вказане підвальне приміщення згідно розпорядження Голосіївської районної Ради в м. Києві від 20.09.2004 р. перейшло до ПП ?едстом” власник якої вказав, що отримавши підвальне приміщення в оренду, при огляді воно було пусте, а з повідомленнями про те, що в приміщенні зберігаються речі старих орендарів ніхто не звертався.
За таких обставин дільничний інспектор прийшов до висновку, за необхідне відмовити в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.
Відповідно до ст. 99 КПК України, при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб.
Враховуючи дані, які містяться в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи та матеріалах перевірки, дільничним інспектором були встановлені причини знаходження працівників ЖЕО-103 в підвальному приміщенні ПМП ?ивосвіт”, проведено їх опитування, зясовано хто саме є новим орендарем даного приміщення, проведені інші дії відносно перевірки протоколу заяви ОСОБА_22
Суд вважає, що скаржник не пропустив семиденний строк звернення до суду з даною скаргою, оскільки як вбачається з матеріалів справи, копію постанови він отримав 19.02.2009 року, а скаргу направив до суду поштою 26.02.2009 року, інших даних про отриманні ним постави або повідомлення про її винесення не має.
Доводи скарги ОСОБА_22 про те, що дільничним інспектором не було проведено достатньої перевірки на предмет встановлення ознак злочинів за ст.ст. 185, 356 КК України, суттєві порушення при проведенні перевірки за його заявою та невідповідність оскаржуваної постанови вимогам діловодства, суд не приймає до уваги, оскільки вони не можуть бути достатніми підставами для скасування постанови та поверненню матеріалів для додаткової перевірки, крім того, вказані в скарзі доводи не підтверджуються зібраними по справі доказами.
Відповідно до ч. 3 ст. 236-2 КПК України, розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень:
1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки;
2) залишає скаргу без задоволення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що скаргу ОСОБА_22 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.11.2006 року слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2361, 2362 КПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
скаргу ОСОБА_22 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.11.2006 року ст. ДІМ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_24 залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя
Згідно ч. 2 ст. 94 КК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Відповідно до ст. 99 КПК України, при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють в порушенні кримінальної справи.
Дослідивши матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи, була проведена перевірка по заяві ОСОБА_8 в ході якої було опитано заявника ОСОБА_8, колишніх оперуповноважених ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі ОСОБА_9, ОСОБА_10, міліціонерів підрозділу ?еркут” ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, колишнього начальника ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_14, опитано старшого державного податкового інспектора юридичного управління ДПІ у Печерському районі м. Києва, а також головного державного податкового ревізора інспектора ДПА України ОСОБА_15, в тому числі, було опитано секретаря судового засідання ОСОБА_80. Опитати суддю ОСОБА_81 не виявилося можливим. В матеріалах перевірки були зібрані копії судових постанов у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 та копії судових рішень в порядку адміністративного та господарського проваджень. Крім того, в оскаржуваній постанові про відмову в порушенні кримінальної справи зазначені підстави для цієї відмови.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях оперуповноважених ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_16 та судді ОСОБА_81 не містяться ознаки конкретного вчиненого злочину, передбаченого ст. ст. 364, 365, 371 КК України, та, відповідно, ст. ст. 364, 365, 371 КК України відносно судді ОСОБА_81 Наявність наказу ДПА м. Києва від 14.12.2004 року про притягнення вказаних оперуповноважених до дисциплінарної відповідальності, зокрема на що і посилається скаржник у своїй скарзі, свідчить про наявність в їх діях дисциплінарного проступку. Питання про відповідальність судді ОСОБА_81 розглядалось Радою суддів, яка не знайшла до цього підстав. Встановлені судовими рішеннями факти незаконності дій осіб, відносно яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи не є достатньою підставою до порушення кримінальної справи, які охоплюють склад злочину, передбачений вказаними вище статтями Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 236-2 КПК України, розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень:
1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки;
2) залишає скаргу без задоволення.
За таких обставин, вимога скаржника, щодо порушення кримінальної справи відносно оперуповноважених ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_16, оскільки для цього наявні усі приводи та підстави, не підлягає задоволенню, оскільки вони не ґрунтується на законі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 2361, 2362 КПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
скаргу ОСОБА_8 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.04.2008 року старшого помічника Голосіївського району м. Києва ОСОБА_17 відносно колишніх оперуповноважених ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_16 у звязку із відсутністю в їх діях ознак злочину, передбаченого ст. ст. 364, 365, 271 КК України, а також відносно судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_81 за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст.ст. 364, 365, 375 КК України залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя
Справа № 4-390/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Валігури Д.М.,
при секретарі Максименко М.Л,
за участю прокурора Рака П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_22 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.05.2005 року ст. о\у ВКР Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_25,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_22 звернувся до суду із вказаною вище скаргою на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
В обґрунтування скарги зазначається, що оскаржувана винесена без проведення необхідних дій направлених на встановлення наявності приводів та підстав для порушення кримінальної справи за ст. 161 КК України, а постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за формою не відповідає вимогам відповідних правил діловодства, а особа, яка затвердила постанову не вказала свою посаду. Крім того,
В судовому засіданні ОСОБА_22 скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Дослідивши надані Голосіївським РУГУ МВС України в м. Києві матеріали, на підставі яких винесено оскаржувану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, заслухавши пояснення скаржника, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення скарги, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, що 14.04.2005 року до Голосіївського РУГУ МВС України надійшла заява ОСОБА_26 про те, що 14.04.2005 року знаходячись за адресою: АДРЕСА_1після розмови по телефону з невідомою громадянкою він підозрює намір шахрайства. Так, 14.04.2005 року після перегляду рекламного ролику по телебаченню лікувального оздоровчого пристрою ?етокс-Спа” ОСОБА_26, звернувся за вказаним при рекламі номером телефону де розмовляючи з диспетчером, який пояснив, що необхідно залишити контактний телефон та через деякий час до нього зателефонує фахівець та надасть інформацію щодо пристрою ?етокс-Спа”. Під час бесіди з фахівцем, яка представилась як ОСОБА_27 та від будь яких пояснень про місце розташування даного підприємства та його назву відмовилась. Під час проведення перевірки було проведено бесіду з ОСОБА_26. Встановити місцезнаходження підприємства котре надає дану рекламу не надалося можливим, тому, згідно п. 1 ст. 6 КПК України в порушенні кримінальної справи було відмовлено.
Відповідно до ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобовязані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і обєктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 236-2 КПК України, розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень:
1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки;
2) залишає скаргу без задоволення.
Враховуючи те, що наявних даних про отримання ОСОБА_22 копії оскаржуваної постанови або повідомлення про її винесення, крім листа без дати та номеру 1-го заступника Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, який міститься в матеріалах перевірки, відсутні, тому ОСОБА_22 слід поновити строк на оскарження вказаної постанови.
Дослідивши матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови не було належним чином проведено перевірку обставин справи та передчасно винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, а оскаржувана постанова не ґрунтується з вимогами повного, всебічного і обєктивного дослідження обставин справи, оскільки під час проведення перевірки за заявою ОСОБА_22 про злочин від 14.04.2005 року було опитано ОСОБА_22, хоча в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.04.2005 року зазначається, що було розглянуто матеріали по заяві ОСОБА_26 та проведено бесіду з гр. ОСОБА_28, що суперечить матеріалам перевірки та доводам, які викладені в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2361, 2362 КПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
скаргу ОСОБА_22 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи задовольнити.
Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.04.2005 року ст. о\у ВКР Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_29
скасувати, а матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи повернути до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві для проведення додаткової перевірки.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя
Згідно ч. 2 ст. 94 КК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Відповідно до ст. 99 КПК України, при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють в порушенні кримінальної справи.
Дослідивши матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи, була проведена перевірка по заяві ОСОБА_8 в ході якої було опитано заявника ОСОБА_8, колишніх оперуповноважених ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі ОСОБА_9, ОСОБА_10, міліціонерів підрозділу ?еркут” ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, колишнього начальника ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_14, опитано старшого державного податкового інспектора юридичного управління ДПІ у Печерському районі м. Києва, а також головного державного податкового ревізора інспектора ДПА України ОСОБА_15, в тому числі, було опитано секретаря судового засідання ОСОБА_80. Опитати суддю ОСОБА_81 не виявилося можливим. В матеріалах перевірки були зібрані копії судових постанов у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 та копії судових рішень в порядку адміністративного та господарського проваджень. Крім того, в оскаржуваній постанові про відмову в порушенні кримінальної справи зазначені підстави для цієї відмови.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях оперуповноважених ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_16 та судді ОСОБА_81 не містяться ознаки конкретного вчиненого злочину, передбаченого ст. ст. 364, 365, 371 КК України, та, відповідно, ст. ст. 364, 365, 371 КК України відносно судді ОСОБА_81 Наявність наказу ДПА м. Києва від 14.12.2004 року про притягнення вказаних оперуповноважених до дисциплінарної відповідальності, зокрема на що і посилається скаржник у своїй скарзі, свідчить про наявність в їх діях дисциплінарного проступку. Питання про відповідальність судді ОСОБА_81 розглядалось Радою суддів, яка не знайшла до цього підстав. Встановлені судовими рішеннями факти незаконності дій осіб, відносно яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи не є достатньою підставою до порушення кримінальної справи, які охоплюють склад злочину, передбачений вказаними вище статтями Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 236-2 КПК України, розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень:
1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки;
2) залишає скаргу без задоволення.
За таких обставин, вимога скаржника, щодо порушення кримінальної справи відносно оперуповноважених ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_16, оскільки для цього наявні усі приводи та підстави, не підлягає задоволенню, оскільки вони не ґрунтується на законі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 2361, 2362 КПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
скаргу ОСОБА_8 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.04.2008 року старшого помічника Голосіївського району м. Києва ОСОБА_17 відносно колишніх оперуповноважених ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_16 у звязку із відсутністю в їх діях ознак злочину, передбаченого ст. ст. 364, 365, 271 КК України, а також відносно судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_81 за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст.ст. 364, 365, 375 КК України залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя
Справа № 4-1228/08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Валігури Д.М.,
при секретарі Мащенко С.П.,
за участю прокурора Фрич А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_30 ОСОБА_31 на постанову від 16.06.2008 року ДІМ Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_32 про відмову в порушенні кримінальної справи, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_30 звернувся до суду із скаргою на вказану постанову про відмову в порушенні кримінальної, мотивуючи тим, що за результатами розгляду його заяви про порушення кримінальної справи за ч. 4 ст. 190 КК України відносно ОСОБА_33 Голосіївським РУ ГУ МВС України в м. Києві було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.
В обґрунтування скарги зазначається, що при винесенні оскаржуваної постанови співробітниками Голосіївського РУ ГУ МВС України не було проведено перевірку викладених у заяві про вчинення злочину обставин, а саме: не було опитано заявника, ОСОБА_33, не опитано свідків подружжя ОСОБА_34. Наявність між сторонами цивільного спору не може бути перешкодою для порушення кримінальної справи, оскільки в діях ОСОБА_33 наявні ознаки злочину, передбаченого ст. 190 КК України.
В судовому засіданні скаржник та його адвокат скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Дослідивши надані Голосіївським РУГУ МВС України матеріали, на підставі яких винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, заслухавши пояснення скаржника, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення скарги, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, то 21.05.2008 року до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві надійшла заява ОСОБА_30 про те, що 09.06.2004 року по АДРЕСА_2 після оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки у приватного нотаріуса ОСОБА_35, він передав ОСОБА_33 в своєму автомобілі гроші в сумі 32000 дол. США.
В бесіді з приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_35 встановлено, що між ОСОБА_30 та ОСОБА_36 було укладено договір дарування, згідно якого ОСОБА_30 прийняв в дар земельну ділянку площею 0,0677 га, що знаходиться на території м. Києва у Дарницькому районі наАДРЕСА_3 діл. НОМЕР_1.
Згідно рішень Дарницького районного суду м. Києва від 19.09.2005 року та 13.02.2007 року позов ОСОБА_37 та ОСОБА_38 було задоволено та відновлено їх право на земельну ділянку, а державний акт про право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, виданий на імя ОСОБА_36 визнано недійсним.
ОСОБА_30 на час винесення постанови ніяких підтверджуючих документів передачі коштів не надав, опитати свідків передачі коштів ОСОБА_34 та ОСОБА_39 не виявилось можливим, в звязку з їх відсутністю в м. Києві. Тому, ДІМ ОСОБА_32 прийшов до висновку, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які потребують вирішення в судовому порядку, а в порушенні кримінальної справи слід відмовити.
Відповідно до ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють в порушенні кримінальної справи.
Дослідивши матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови не було належним чином проведено перевірку обставин справи та передчасно винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, а саме: не було опитано заявника ОСОБА_40, а також ОСОБА_33 та інших осіб, які мають відношення до даної події. З огляду на викладене, вказану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи слід скасувати, а матеріали повернути для проведення додаткової перевірки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 2361, 2362 КПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
скаргу ОСОБА_30 ОСОБА_31 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи задовольнити.
Постанову від 16.06.2008 року ДІМ Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_32 про відмову в порушенні кримінальної справи скасувати, а матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи повернути до прокуратури Голосіївського району м. Києва для проведення додаткової перевірки.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя
Справа № 4-1322\08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Валігури Д.М.,
при секретарі Мащенко С.П.,
за участю прокурора Рака П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_41 на постанову від 11.07.2008 року прокурора Голосіївського району м. Києва про порушення кримінальної справи № 51-2250, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_41 звернувся до суду із скаргою на постанову від 11.07.2008 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ст. 366 ч. 1 КК України, порушену прокурором Голосіївського району м. Києва.
В обґрунтування скарги зазначається, що він, разом з заступником начальника ВКР Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ст. лейтенантом міліції ОСОБА_42 та оперуповноваженим цього відділу ОСОБА_43, дійсно затримували ОСОБА_44 09.06.2008 року за адресою: АДРЕСА_4, вилучив в неї одноразовий шприц ємкістю 2 мл. з речовиною темно-коричного кольору з специфічним запахом сухофруктів, який було опечатано в присутності понятих печаткою ?ля пакетів” Голосіївського РУГУМВС України в м. Києві. Після доставки ОСОБА_44 до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві в своєму службовому кабінеті ОСОБА_41, при поверхневому огляді ОСОБА_44, вилучив в неї диктофон. Після цього ОСОБА_41 написав рапорт по даним матеріалам, склав протокол згідно ст. 263 КУпАП та віддав на реєстрацію до чергової частини Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві. Виправлень у протоколі вилучення наркотичних речовин у ОСОБА_45 не робив, як памятає, в ньому було відсутнє число. Виправлення в поясненнях ОСОБА_44 виникли внаслідок його неуважності, так як він був стомлений, оскільки працював другу добу, а тому підстав до порушення кримінальної справи немає через повну відсутність приводів і достатніх фактів, які б мали ознаки вчинення ним злочину.
В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав та просив її задовольнити, оскільки при винесенні постанови про порушення кримінальної справи не було дотримано достатніх приводів та підстав для її порушення.
Прокурор проти задоволення скарги в судовому засіданні заперечував, оскільки дана кримінальна справа порушена за наявності на те достатніх приводів та підстав, які вказують на наявність в діях ОСОБА_41 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Дослідивши надані прокуратурою Голосіївського району м. Києва матеріали, на підставі яких винесена оскаржувана постанова, заслухавши пояснення скаржника, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, 01.05.2008 року працівниками Голосіївського РУГУ МВС України в АДРЕСА_5 була затримана ОСОБА_44 за злочин, повязаний з незаконним обігом наркотичних засобів та доставлена до Голосіївського РУГУ МВС України для подальшого зясування обставин справи. Матеріали відносно ОСОБА_44 було передано о\у ВКР райуправління ОСОБА_41, який діючи в супереч інтересам служби в порушення вимог п. 3 Інструкції ?ро порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються” вищевказані матеріали до журналу не зареєстрував та в порядку ст. 263 КУпАП ОСОБА_44 не затримав, а відпустив її з метою у подальшому отримати від неї грошову винагороду.
Однак, не отримавши від ОСОБА_44 грошової винагороди ОСОБА_41 09.06.2008 року запросивши до службового кабінету ОСОБА_44, в порушення встановленого порядку, провів особистий огляд останньої, у ході якого виявив та вилучив без процесуального оформлення аудіо записуючий пристрій диктофон. Після цього, маючи не зареєстровані матеріали по факту затримання та вилучення у ОСОБА_44 наркотичної речовини від 01.05.2008 року, о\у ВКР райуправління ОСОБА_41 виправив у протоколі виявлення та вилучення наркотичної речовини та в поясненні ОСОБА_44 дату її затримання з 01.05.2008 року на 09.06.2008 року, а також місце затримання з вул. Васильківської, 53 на вул. Голосіївську, 19.
Продовжуючи свої протиправні дії, о\у ВКР ОСОБА_41 склав протокол КИ 047337 про затримання ОСОБА_44 в порядку ст. 263 КУпАП, після чого помістив її до кімнати затриманих осіб чергової частини Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві не повідомивши про це родичів останньої. В це же день ОСОБА_41 матеріали відносно ОСОБА_44 передав до чергової частини Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де вони були зареєстровані в ЖРЗПЗ за № 6435.
За таких обставин прокурор при порушенні кримінальної справи прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_41 вбачаються ознаки злочину, передбачені ч. 1 ст. 366 КК України.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України приводом до порушення кримінальної справи, наряду з іншими, є заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Як вбачається з оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи від 11.07.2008 року та досліджених судом матеріалів, на підставі яких приймалося оскаржуване рішення, приводом до порушення кримінальної справи є заява ОСОБА_44 (а.с. 7 матеріалів перевірки).
Підставами до порушення вказаної кримінальної справи є наявність у зібраних матеріалах перевірки достатніх даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_41 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Такі дані містяться в:
- поясненнях ОСОБА_44 з приводу її затримання 01.05.2008 р. (а.с. 8-10);
- поясненнях ОСОБА_43 та ОСОБА_42 (а.с. 12-21);
- протоколі виявлення, огляду і вилучення ст. л-нта міліції ОСОБА_42 (а.с. 37);
- поясненнях ОСОБА_44М.(а.с. 38);
- копії витягу з ЖРЗПЗ за 09.06.2008 року та 01.05.2008 року (а.с. 52-54, 58-70);
- копії книги обліку осіб, які доставлені до чергової частини Голосіївського РУ ГУ МВС України, а також в інших матеріалах перевірки.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України в оскаржуваній постанові зазначено приводи і підстави для порушення кримінальної справи, стаття кримінального кодексу, за ознаками якого порушується справа, особа відносно якої її порушено, а також подальше спрямування кримінальної справи.
З огляду на викладене порушення вказаних вимог судом не встановлено.
Доводи скаржника про відсутність достатніх приводів та підстав для порушення зазначеної кримінальної справи суд не приймає до уваги, оскільки в матеріалах перевірки містяться достатні дані, які вказують на вчинення службового підроблення ОСОБА_41, але провести оцінку цих доказів та вирішити питання про доведеність його вини можна зробити лише в межах розслідування даної кримінальної справи.
Оцінюючи в сукупності надані прокуратурою Голосіївського району м. Києва матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що зазначені матеріали містять достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_41 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а рішення прокурора Голосіївського району м. Києва від 11.07.2008 року про порушення кримінальної справи прийнято з дотриманням вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України за наявності на те достатніх приводів та підстав.
Згідно ст. 236-8 КПК України суд за результатами розгляду скарги, встановивши дотримання вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи своєю вмотивованою постановою залишає скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94-98, 2367, 2368 КПК України, суд -
п о с т а н о в и в :
Скаргу ОСОБА_41 на постанову прокурора Голосіївського району м. Києва від 11.07.2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_41 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя
Справа № 4-638/08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Валігури Д.М.,
при секретарі Мащенко С.П.,
за участю прокурора Литвина П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_46 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.11.1005 року, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_46 звернулась до суду із скаргою на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.11.2005 року, винесену ДІМ Голосіївського РУ ГУ МВС України ОСОБА_47, мотивуючи тим, що як вбачається з постанови гр. ОСОБА_48 здійснив перепланування стіни, яка відокремила одну із кімнат від АДРЕСА_6 згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва в присутності судового виконавця. Однак, рішення на період вчинення незаконних дій ОСОБА_48 не існувало, а судовий виконавець не був присутнім при самочинних діях ОСОБА_48, що підтверджується листом начальника ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві.
В судовому засіданні скаржник та її адвокат скаргу підтримали та просили задовольнити, а постанову про відмову в порушенні кримінальної справи скасувати.
Прокурор в судовому засіданні в задоволенні скарги просив відмовити.
Заслухавши покази сторін, дослідивши матеріали за скаргою та матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_46, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють в порушенні кримінальної справи.
Як вбачається з матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи 24.10.2005 року ОСОБА_46 звернулась з заявою до ВКР Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про незаконне перепланування гр. ОСОБА_48 кв. АДРЕСА_6. Києві. Під час проведення перевірки були опитані ОСОБА_49 та ОСОБА_50, які пояснили, що з приводу перепланування АДРЕСА_6 їм нічого невідомо. Крім того, в матеріалах справи міститься довідка дільничного інспектора ОСОБА_82. в якій зазначено, що було проведено опитування мешканців сусідніх будинків, які пояснили, що ніякою інформацією по зазначеному питанню не володіють і додатково нічого повідомити не можуть.
Відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, в ході додаткової перевірки встановлено, що до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві неодноразово надходили заяви з даного приводу, по яким було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, так як перепланування зведення стіни, яка відокремила одну із кімнат від кв. 2 здійснювалось згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 08.04.2005 року в присутності судового виконавця та ніяких протиправних дій з боку гр. ОСОБА_48, як він пояснив, не було.
Однак, як вбачається з матеріалів перевірки, відсутнє жодне підтвердження того, що під час проведення перевірки було опитано гр. ОСОБА_48. Крім того, відсутнє жодне підтвердження, щодо здійснення перепланування зведення стіни в присутності судового виконавця, як зазначається в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи. Тому, суд приходить до висновку, що вказану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи слід скасувати, а матеріали повернути для проведення додаткової перевірки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2361, 2362 КПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
скаргу ОСОБА_46 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.11.1005 року задовольнити.
Постанову ДІМ Голосіївського РУ ГУ МВС України ОСОБА_47 від 03.11.2005 року про відмову в порушенні кримінальної справи скасувати, а матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи повернути до прокуратури Голосіївського району м. Києва для проведення додаткової перевірки.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя
Справа № 4-738/08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Валігури Д.М.,
при секретарі Мащенко С.П.,
за участю прокурора Литвина П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_20 на постанову від 26.02.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи, -
в с т а н о в и в:
12.05.2008 року ОСОБА_20 звернувся до суду із вказаною скаргою на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.02.2008 року та мотивуючи тим, що 13.02.2008 року ним була подана заява до Голосіївського РУГУ МВС України про неправомірні дії посадових осіб ТОВ ?К ”Будєвросервіс” самовільне зайняття земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_7 однак 05.05.2008 року ОСОБА_20 була отримана копія постанови за вказаною заявою про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. Зазначив, що перевірка по його заяві проведена поверхово, а фактичні обставини справи не відповідають висновкам, викладеним в постанові, просив скасувати постанову від 26.02.2008 року, а матеріали направити для проведення додаткової перевірки.
В судові засідання 23.05.2008 року та 10.06.2008 року ОСОБА_20 не зявився. В звязку з тим, що строк розгляду скарги становить 10 днів, а відповідно до поштового повідомлення, яке міститься в матеріалах справи, ОСОБА_20 за вказаною ним у скарзі адресою не проживає, тому суд вважає за можливе розглянути скаргу у його відсутність.
В судовому засіданні достовірно встановлено.
26.02.2008 року ст. о\у ВДСБЕЗ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_51 було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ ?К ?удєвросервіс”, за ознаками злочину передбаченого ст. 197-1 КК України по факту самовільного захоплення земельної ділянки по пр-ту Ак. Глушкова, 67 в м. Києві.
Постановою від 25.04.2008 року заступника прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_52 була скасована постанова від 26.02.2008 року старшого оперуповноваженого ВДСБЕЗ Голосіївського РУ ГУ МВС України ОСОБА_51 про відмову в порушенні кримінальної справи, а матеріали перевірки направлено начальнику Голосіївського РУГУМВС України в м. Києві для організації додаткової перевірки.
Дослідивши матеріали перевірки за заявою ОСОБА_20, щодо самовільного зайняття земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_7, перевіривши зміст матеріалів справи, заслухавши думку прокурора, який просив в задоволенні скарги відмовити, суд приходить до висновку, що скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи слід залишити без задоволення, оскільки постанова від 26.02.2008 року скасована прокурором, а тому відсутній предмет оскарження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2361, 2362 КПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
Скаргу ОСОБА_20 на постанову від 26.02.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя
№ 4-247/08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Валігури Д.М.,
при секретарі Літоміній Н.В.,
за участю прокурора Козьмик О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_53 на постанову про закриття кримінальної справи № 01-8579 від 15.12.2007 року, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_53 звернувся до суду із скаргою на постанову про закриття кримінальної справи по обвинуваченню його за ст.ст. 190 ч. 4, 358 ч. 2 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_53 заявив клопотання про залишення вказаної скарги на постанову про закриття кримінальної справи від 15.12.2007 року без розгляду.
Дослідивши заявлене клопотання, зміст матеріалів справи, заслухавши думку прокурора та слідчого, які підтримали клопотання скаржника та просили залишити скаргу без розгляду, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_53 підлягає задоволенню, а скаргу на постанову про закриття кримінальної справи слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2366 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу ОСОБА_53 на постанову про закриття кримінальної справи № 01-8579 від 15.12.2007 року залишити без розгляду.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного
суду м. Києва.
Суддя :
Справа № 4-373/08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Валігури Д.М.,
при секретарі Літоміній Н.В.,
за участю прокурора Кулєби М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_54 в інтересах ОСОБА_55 на постанову про порушення кримінальної справи від 29.01.2008 року № 71-00158 за ст.ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, порушену слідчим СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_56, -
встановив:
14.03.2008 року ОСОБА_54 в інтересах ОСОБА_55 звернувся до суду із вказаною скаргою на постанову про порушення кримінальної справи від 29.01.2008 року № 71-00158, з проханням скасувати постанову слідчого та мотивуючи тим, що кримінальну справу порушено відносно ОСОБА_57, ОСОБА_58 та ОСОБА_55 за ст.ст. 27, 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України за відсутністю даних, які б свідчили про наявний склад злочину в їхніх діях. Для порушення кримінальної справи відносно конкретних осіб необхідно встановити не тільки факт злочину, але й мати докази наявності злочинного умислу у певної особи та причинно-наслідкового звязку між її діями та обєктивною стороною злочину. Постанова про порушення кримінальної справи є передчасною та такою, що порушена без достатніх на те підстав.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_54 просив зазначену постанову скасувати, вважаючи її незаконною, такою, що винесена без достатніх приводів та підстав.
Слідчий в судовому засіданні в задоволенні скарги просив відмовити, оскільки кримінальну справу було порушено за наявності передбачених законом приводів та підстав.
Прокурор в судовому засіданні підтримав думку слідчого та просив в задоволенні скарги відмовити, а постанову слідчого від 29.01.2008 року залишити в силі, оскільки приводом для порушення кримінальної справи є матеріали, які були зібрані слідчим в процесі досудового слідства, а підставами є протокол допиту свідка ОСОБА_55, протоколи проведення обшуків, а також показами інших свідків, які вказують про наявність ознак злочину в діях ОСОБА_55
Заслухавши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали кримінальної справи № 71-00158, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог ст.ст. 94, 97-99 КПК України прокурор чи слідчий зобовязані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, зазначити у постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального кодексу, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відома прокурору, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.
Відповідно до ст.94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є :
заява або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових. осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;
повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;
явка з повинною;
повідомлення опубліковані в пресі;
безпосередньо виявлені органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Таким чином, кримінальна справа може бути порушена лише в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Як видно з матеріалів даної справи, зазначені вимоги закону дотримані не були.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_57, ОСОБА_58 та ОСОБА_55 за ст.ст. 27, 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України, винесена за відсутності передбачених законом приводів та підстав, а також без дотримання достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину. Крім того, в постанові не зазначено мотиви та мету осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності, а тому скаргу на постанову про порушення кримінальної справи слід задовольнити, а постанову скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2367, 2368 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу задовольнити.
Постанову про порушення кримінальної справи від 29.01.2008 року № 71-00158 за ст.ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, порушену слідчим СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_56 відносно ОСОБА_57, ОСОБА_58 та ОСОБА_55 скасувати.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя :
№ 4-248\08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Валігури Д.М.,
при секретарі Цуранову А.Ю.,
за участю прокурора Алексєєва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_59 на постанову про порушення кримінальної справи № 50-4822 за ст. 364 ч. 3 КК України, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_59 звернувся до суду із скаргою на постанову про порушення кримінальної справи від 10.01.2008 року слідчого особливо важливих справах прокуратури м. Києва ОСОБА_60 з прохання скасувати вказану постанову, а в порушенні кримінальної справи відмовити та мотивуючи тим, що оскаржувану постанову винесено необґрунтовано та незаконно, з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, при відсутності достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину.
В судовому засіданні ОСОБА_59 та його адвокат скаргу підтримали та просив її задовольнити, оскільки слідчим при винесенні постанови не було дотримано достатніх приводів та підстав для її порушення.
Слідчий в судовому засіданні в задоволенні скарги просив відмовити, а оскаржувану постанову про порушення кримінальної справи залишити в силі.
Прокурор в судовому засіданні пояснив, що підставою до порушення кримінальної справи є заява директора ТОВ ?онопус” ОСОБА_61, а приводом матеріали проведених оперативно-розшукових заходів. Крім того, зазначив, що ОСОБА_59 не навів належних доказів, що постанова від 10.01.2008 року зачіпає його права та інтереси. Просив в задоволенні скарги відмовити, а постанову про порушення кримінальної справи залишити в силі.
Заслухавши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали скарги та кримінальної справи № 50-4822, встановлено.
Відповідно до вимог ст.ст. 94, 97-99 КПК України прокурор чи слідчий зобовязані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, зазначити у постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального кодексу, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відома слідчому, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.
З огляду на викладено суд вважає, що кримінальну справу № 50-4822 було порушено за наявності належних приводів та підстав, у відповідності до ст. ст. 94, 97-99 КПК України. Підставою до її порушення стала заява директора ТОВ ?онопус” ОСОБА_61, а приводом матеріали перевірки по вказаній заяві, а тому підстави для задоволення скарги та скасування постанови відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2367, 2368 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні скарги ОСОБА_59 на постанову про порушення кримінальної справи № 50-4822 за ст. 364 ч. 3 КК України - відмовити.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя :
№ 4-373/08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Валігури Д.М.,
при секретарі Літоміній Н.В.,
за участю прокурора Кулєби М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_54 в інтересах ОСОБА_55 на постанову про порушення кримінальної справи від 29.01.2008 року № 71-00158 за ст.ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, порушену слідчим СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_56, -
встановив:
14.03.2008 року ОСОБА_54 в інтересах ОСОБА_55 звернувся до суду із вказаною скаргою на постанову про порушення кримінальної справи від 29.01.2008 року № 71-00158, з проханням скасувати постанову слідчого та мотивуючи тим, що кримінальну справу порушено відносно ОСОБА_57, ОСОБА_58 та ОСОБА_55 за ст.ст. 27, 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України за відсутністю даних, які б свідчили про наявний склад злочину в їхніх діях. Для порушення кримінальної справи відносно конкретних осіб необхідно встановити не тільки факт злочину, але й мати докази наявності злочинного умислу у певної особи та причинно-наслідкового звязку між її діями та обєктивною стороною злочину. Постанова про порушення кримінальної справи є передчасною та такою, що порушена без достатніх на те підстав.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_54 просив зазначену постанову скасувати, вважаючи її незаконною, такою, що винесена без достатніх приводів та підстав.
Слідчий в судовому засіданні в задоволенні скарги просив відмовити, оскільки кримінальну справу було порушено за наявності передбачених законом приводів та підстав.
Прокурор в судовому засіданні підтримав думку слідчого та просив в задоволенні скарги відмовити, а постанову слідчого від 29.01.2008 року залишити в силі, оскільки приводом для порушення кримінальної справи є матеріали, які були зібрані слідчим в процесі досудового слідства, а підставами є протокол допиту свідка ОСОБА_55, протоколи проведення обшуків, а також показами інших свідків, які вказують про наявність ознак злочину в діях ОСОБА_55
Заслухавши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали кримінальної справи № 71-00158, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог ст.ст. 94, 97-99 КПК України прокурор чи слідчий зобовязані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, зазначити у постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального кодексу, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відома прокурору, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.
Відповідно до ст.94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є :
заява або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових. осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;
повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;
явка з повинною;
повідомлення опубліковані в пресі;
безпосередньо виявлені органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Таким чином, кримінальна справа може бути порушена лише в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Як видно з матеріалів даної справи, зазначені вимоги закону дотримані не були.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_57, ОСОБА_58 та ОСОБА_55 за ст.ст. 27, 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України, винесена за відсутності передбачених законом приводів та підстав, а також без дотримання достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину. Крім того, в постанові не зазначено мотиви та мету осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності, а тому скаргу на постанову про порушення кримінальної справи слід задовольнити, а постанову скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2367, 2368 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу задовольнити.
Постанову про порушення кримінальної справи від 29.01.2008 року № 71-00158 за ст.ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, порушену слідчим СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_56 відносно ОСОБА_57, ОСОБА_58 та ОСОБА_55 скасувати.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя :
№ 4-247/08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Валігури Д.М.,
при секретарі Літоміній Н.В.,
за участю прокурора Козьмик О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_53 на постанову про закриття кримінальної справи № 01-8579 від 15.12.2007 року, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_53 звернувся до суду із скаргою на постанову про закриття кримінальної справи по обвинуваченню його за ст.ст. 190 ч. 4, 358 ч. 2 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_53 заявив клопотання про залишення вказаної скарги на постанову про закриття кримінальної справи від 15.12.2007 року без розгляду.
Дослідивши заявлене клопотання, зміст матеріалів справи, заслухавши думку прокурора та слідчого, які підтримали клопотання скаржника та просили залишити скаргу без розгляду, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_53 підлягає задоволенню, а скаргу на постанову про закриття кримінальної справи слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2366 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу ОСОБА_53 на постанову про закриття кримінальної справи № 01-8579 від 15.12.2007 року залишити без розгляду.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя :
№ 4-156/08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Валігури Д.М.,
при секретарі Літоміній Н.В.,
за участю прокурора Кулєби М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_23 на постанову про порушення кримінальної справи від 07.11.2007 року № 01-10527 за ст. 358 ч. 1 КК України,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_23 звернувся до суду із скаргою на постанову про порушення кримінальної справи від 07.11.2007 року старшого слідчого СВ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві за ч. 1 ст. 358 КК України, а саме, - підроблення фінансово-господарської документації ТОВ ?К Укрспеццентр” мотивуючи відсутністю достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину за ст. 358 ч. 1 КК України, а постанову про порушення кримінальної справи винесено без належних на те приводів та підстав.
В судовому засіданні адвокат скаржника скаргу підтримав та просив її задовольнити, оскільки слідчим при винесенні постанови не було дотримано вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України, тому вказану постанову про порушення кримінальної справи слід скасувати.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні в задоволенні скарги просили відмовити, мотивуючи тим, що кримінальну справу було порушено за передбачених законом приводів та підстав, що підтверджується висновком спеціаліста від 06.11.2007 року про підроблення підписів на деклараціях з податку на прибуток податкових розрахунках сум доходів ТОВ ?К” Укрспеццентр”.
Заслухавши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали скарги та кримінальної справи № 01-10527, встановлено.
Відповідно до вимог ст.ст. 94, 98-99 КПК України прокурор чи слідчий зобовязані винести постанову про порушення кримінальної справи за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, зазначити статтю кримінального кодексу, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відома слідчому, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.
Відповідно до висновку спеціаліста ГУМВС України в м. Києві НДЕКЦ № 937 від 06.11.2007 року підпис від імені ОСОБА_62 зображення якого в наданих документах ТОВ ?К” Украспеццентр” іден. код 34603382: декларація з податку на прибуток підприємства за 2006 рік; декларація з податку на прибуток підприємства за півріччя 2007 рік; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2007 року; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого ?плаченого” на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2007 року, виконано імовірно не ОСОБА_62, а іншими особами.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали справ, суд приходить до висновку, що при кримінальну справу було порушено за наявності належних приводів та підстав, у відповідності до ст. ст. 94, 97-99 КПК України, що підтверджується висновком спеціаліста ОСОБА_63 № 937, а також рапортом о\у ОСОБА_64 від 06.11.2007 року, згідно якого була проведена перевірка по інформації, яка надійшла до УБОЗ ГУМВС в м. Києві, внаслідок чого, матеріали дізнання було направлено до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, а тому в задоволенні, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2367, 2368 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні скарги ОСОБА_23 на постанову про порушення кримінальної справи від 07.11.2007 року № 01-10527 за ст. 358 ч. 1 КК України - відмовити.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя :
№ 4-128/08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Валігури Д.М.,
при секретарі Літоміній Н.В.,
за участю прокурора Кулєби М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_65 в інтересах ОСОБА_66 на постанову про порушення кримінальної справи № 71-00153 за ст. 212 КК України, -
в с т а н о в и в:
24.01.2008 року на адресу суду надійшла вищевказана скарга на постанову старшого слідчого ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_67 про порушення відносно посадових осіб ТОВ ?афто-Кредит Інвест” кримінальної справи № 71-00153 за ст. 212 КК України з проханням скасувати постанову слідчого та мотивуючи тим, що при порушенні кримінальної справи не було достатніх приводів та підстава, а також достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину. Службова записка начальника управління аудиту юридичних осіб, якою повідомлено про результати документальної перевірки ТОВ ?афто-Кредит Інвест” не може бути достатнім приводом для порушення кримінальної справи, а тільки попередній висновок фахівця в області податкового законодавства. Висновок слідчого в постанові про порушення кримінальної справи про те, що посадові особи підприємства навмисно ухилялися від сплати податків є передчасним та необґрунтованим.
В судове засідання скаржник та його адвокат не зявились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 52), про причини неявки до суду повідомлено не було, оскільки відповідно до ст. 236-8 КПК України встановлено обмежений термін розгляду скарги, тому суд вважає за можливо розглянути скаргу у відсутності скаржника та його адвоката на підставі наявних матеріалів.
В судовому засіданні старший слідчий ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_67 скаргу не підтримав та просив в її задоволенні відмовити, а оскаржувану постанову залишити в силі, оскільки при порушенні кримінальної справи було дотримано норми кримінального та кримінально-процесуального законодавства, а також були наявні достатні приводи та підстави для її порушення.
Прокурор в судовому засіданні підтримав думку слідчого та просив в задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали скарги та кримінальної справи № 71-00153, встановлено.
Відповідно до вимог ст.ст. 94, 97-99 КПК України прокурор чи слідчий зобовязані винести постанову про порушення кримінальної справи за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, зазначити у постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального кодексу, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відома слідчому, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.
Як вбачається з матеріалів даної справи, зазначені вимоги закону було дотримано. Кримінальну справу було порушено відносно ОСОБА_66 за ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 3, ст. 212 КК України. Приводом для порушення вказаної кримінальної справи є відповідне звернення та матеріали планової перевірки ТОВ ?афто-Кредит Інвест”, внаслідок якої було складено акт № 644\1-23-08-33227075 від 15.11.2007 року, а підставою є ухилення від сплати податків директора ОСОБА_66, шляхом не включення до декларації дійсних сум отриманого доходу. Таким чином, суд вважає, що постанова про порушення кримінальної від 04.12.2007 року винесена з дотриманням усіх приводів та підстав передбачених кримінально-процесуальним законодавством, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2367, 2368 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні скарги ОСОБА_65 в інтересах ОСОБА_66 на постанову про порушення кримінальної справи № 71-00153 за ст. 212 КК України - відмовити.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя :
№ 4-07/08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Валігури Д.М.
при секретарі Цуранову А.Ю
за участю прокурора Милостівої В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_68 на постанову про порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України відносно ОСОБА_68 та обєднання з кримінальною справою № 49-1814, -
в с т а н о в и в:
26.12.2007 року на адресу суду надійшла скарга ОСОБА_68 на постанову від 21.12.2007 року заступника начальника слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_69 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_68 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України та обєднання з кримінальною справою № 49-1814 з проханням скасувати вказану постанову мотивуючи тим, що при її винесенні було грубо порушено норми кримінальнльно-процесуального та кримінального законодавства України, оскільки кримінальна справа була порушена внаслідок укладення договору купівлі-продажу № 002\06-2 від 31.01.2006 року згідно з яким ЗАТ ?ефес Інтернешнл” продає, а ПКОВ ?арінгтон ЮК лімітед” покупає 90983 077 штук простих іменних акцій емітента ЗАТ ?исичанська нафтова інвестиційна компанія” за 92108895 грн., однак виходячи з умов договору доручення ЗАТ ?ефес Інтернешнл” надав 30.12.2005р. АТЗТ 2 ?офія цінні папери” лімітне замовлення (додаток № 1 до договору) на продаж 90983 077 штук простих іменних акцій ЗАТ ?исичанська нафтова інвестиційна компанія”. Оскільки цінні папери належать ЗАТ ?ефес Інтернешнл” на праві приватної власності на підставі сертифіката серії А № 00000032, виданого 27.12.2005 року ТОВ ?рансферт”, тому вказаний договір купівлі-продажу є законним. Крім того не має жодних підтверджень нанесення державі істотної шкоди, як це вказано в оскаржуваній постанові, а в діях ОСОБА_68 відсутні ознаки зловживання службовим становищем та службове підроблення, підстав для порушення кримінальної справи не має.
В судове засідання скаржник не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 45), оскільки відповідно до ст. 236-8 КПК України встановлено обмежений термін розгляду скарги, тому суд вважає за можливо розглянути скаргу у відсутності скаржника на підставі наявних матеріалів.
В судовому засіданні заступник начальника слідчого відділу Прокуратури м. Києва в задоволенні скарги просив відмовити мотивуючи тим, що 31.01.2006 року голова правління АТЗТ 2 ?офія цінні папери” ОСОБА_68, будучи службовою особою, знаючи, що повідомлення № 95\1 від 30.12.2005 р. на адресу ТОВ ?нфартерм” доставлено 10.01.2006р., а повідомлення № 95\3 від 30.12.2005р. на адресу ТОВ ?іл менеджмент груп” доставлено 26.01.2006 р, а повідомлення № 95\2 від 30.12.2005р. на адресу ТОВ ?арант К” взагалі не доставлено, діючи умисно, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах ЗАТ ?ефес Інтернешнл”, склав та підписав договір купівлі-продажу № 002\06-2 від 31.01.2006р. на продаж іменних акцій ЗАТ ?исичанська нафтова інвестиційна компанія” за 92108895 грн., у якому зазначив неправдиві відомості, що АТЗТ 2 ?офія цінні папери” в особі ОСОБА_68 підтверджує повне одноосібне і неподільне право ЗАТ ?ефес Інтернешнл” стосовно розпорядження 90983077 простих іменних акцій. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_68 була заподіяна істотна шкода державним інтересам, а саме порушено державні інтереси у сфері регулювання та обігу цінних паперів.
Прокурор в судовому засіданні підтримала думку заступника начальника слідчого відділу Прокуратури м. Києва, в задоволенні скарги ОСОБА_68 просила відмовити, а постанову про порушення кримінальної справи залишити в силі.
Заслухавши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали кримінальної справи, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог ст.ст. 94, 97-99 КПК України прокурор чи слідчий зобовязані винести постанову про порушення кримінальної справи за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, зазначити у постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального кодексу, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відома слідчому, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.
Якщо на момент порушення справи встановлено особу, яка вчинила злочин, то справа повинна бути порушена щодо цієї особи.
Як вбачається з матеріалів даної справи, зазначені вимоги закону було дотримано.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.
ОСОБА_68 перебуваючи на посаді голови правління АТЗТ 2 ?офія цінні папери” з 01.03.1992 року є службовою особою, наділеною організаційно розпорядчими та адміністративно господарськими повноваженнями.
31.01.2006 року ОСОБА_68 підписав договір купівлі-продажу № 002\06-2 у якому зазначив, що він підтверджує повне одноосібне і неподільне право ЗАТ ?ефес Інтернешнл” стосовно розпорядження 90983077 простих іменних акцій ЗАТ ?исичанська нафтова інвестиційна компанія”, а також відсутність будь-яких прав на них зі сторони третіх осіб, що станом на 31.01.2006 року не відповідає дійсності, оскільки повідомлення № 95\1 від 30.12.2005 р. на адресу ТОВ ?нфартерм” доставлено 10.01.2006р., повідомлення № 95\3 від 30.12.2005р. на адресу ТОВ ?іл менеджмент груп” доставлено 26.01.2006 р, а повідомлення № 95\2 від 30.12.2005р. на адресу ТОВ ?арант К” взагалі не доставлено.
Таким чином, дослідивши постанову від 21.12.2007 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_68 за ознаками злочинів передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України суд вважає, що вона винесена з дотриманням усіх приводів та підстав передбачених кримінально-процесуальним законодавством.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2367, 2368 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
В задовленні скарги ОСОБА_68 на постанову про порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України відносно ОСОБА_68 та обєднання з кримінальною справою № 49-1814 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя :
№ 4-1718/07
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Валігури Д.М.
при секретарі Літоміній Н.В.
за участю прокурора Лисенко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_70 на постанову від 27.01.2006р. про порушення кримінальної справи, винесену старшим слідчим СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_71, -
встановив:
Постановою старшого слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_71 від 27.01.2006р. порушено кримінальну справу відносно посадових осіб ГБК ?ечта” за ознаками ч.4 ст. 190 КК України за фактом заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_72 та ОСОБА_73
Скаржник ОСОБА_70, який є представником ОСОБА_74, просить зазначену постанову скасувати, вважаючи її незаконною, такою, що винесена без достатніх підстав, передбачених ст. 94 КПК України та з порушенням вимог ст. 98 КПК України.
Так, скаржник ОСОБА_70 та ОСОБА_74, в інтересах якого подана скарга, підтримавши її в судовому засіданні в повному обсязі, просили скасувати постанову про порушення кримінальної справи, зазначивши, що постанова про порушення кримінальної справи була винесена лише на припущеннях та здогадках, без достатніх даних про наявність злочину, за основу були взяті лише заяви подружжя ОСОБА_73. Слідчим не було прийнято до уваги, що 21.09.2005р. постановою Дніпровського районного суду м.Києва ГБК ?ечта” було поновлено в державному реєстрі, тобто на момент отримання грошей від подружжя ОСОБА_73 - 05.10.2005р. ГБК був юридичною особою.
Скаржник та його представник крім того зазначили, що постанова про порушення кримінальної справи винесена із порушенням вимог статті 94 КПК України, зокрема за відсутності підстав для порушення кримінальної справи, а також із очевидним порушенням права на захист, оскільки, всупереч вимогам частини другої статті 98 КПК України справа порушена по факту, а не щодо конкретної особи, чим штучно було створено процесуальні перешкоди для оскарження винесеної постанови.
Прокурор проти скарги заперечував, вважав, що справа порушена законно, на достатніх підставах. Крім того посилався на те, що постановою, що оскаржується, кримінальна справа порушена по факту вчинення незаконних дій, а скарга може бути подана лише особою, відносно якої справу порушено.
Слідчий Грибаков І.В. також просив у задоволенні скарги відмовити, посилаючись на те, що рішення про порушення кримінальної справи було винесено відповідно до вимог чинного законодавства.
Заслухавши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали кримінальної справи, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог ст.ст. 94, 97-99 КПК України прокурор чи слідчий зобовязані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, зазначити у постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального кодексу, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відома прокурору, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.
Таким чином, кримінальна справа може бути порушена лише за наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.
Якщо на момент порушення справи встановлено особу, яка вчинила злочин, то справа повинна бути порушена щодо цієї особи.
Як видно з матеріалів даної справи, зазначені вимоги закону дотримані не були.
Постанова про порушення кримінальної справи винесена 27.01.2006р. на підставі заяви ОСОБА_72 від 17.01.2006р., у якій останній посилався на вчинення злочину безпосередньо ОСОБА_74
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.
Право заявника на звернення до суду зі скаргою на постанову про порушення кримінальної справи за фактом, а не відносно певної особи не суперечить вимогам ст. 2367 КПК України, рішенню Конституційного суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003, а також прямо передбачене ст. ст. 55, 64 Конституції України, що підтверджується і розясненнями Верховного суду України.
Дослідивши постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 21.09.2005р., якою був задоволений адміністративний позов ОСОБА_74 про скасування рішення Державного реєстратора Дніпровської РДА у м.Києві про виключення ГБК ?ечта” з Єдиного державного реєстру, суд прийшов до висновку, що на момент отримання грошових коштів від подружжя ОСОБА_72, тобто на 05.10.2005р. кооперативу був повернутий статус юридичної особи, що спростовує доводи слідчого, викладені у постанові про порушення кримінальної справи щодо того, що голова правління ГБК не мав права від його імені укладати угоди.
У сукупності вказаних обставин суд вважає, що постанова від 27.01.2006р. про порушення кримінальної справи відносно службових осіб ГБК ?ечта” по факту заволодіння грошовими коштами гр-н ОСОБА_72 та ОСОБА_73 за ч.4 ст. 190 КК України, винесена без достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, є немотивованою і не ґрунтується на вимогах Кримінального і Кримінально-процесуального закону, тому скарга на постанову про порушення кримінальної справи підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2367, 2368 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову від 27.01.2006р. слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_71 про порушення кримінальної справи за ознаками ч.4 ст. 190 КК України відносно службових осіб ГБК ?ечта” по факту заволодіння грошовими коштами гр-н ОСОБА_72 та ОСОБА_73.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Київського міського Апеляційного суду .
Суддя :
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2010 |
Оприлюднено | 13.12.2022 |
Номер документу | 9985402 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
Литвинова Р. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні