Ухвала

від 08.09.2021 по справі 907/336/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" вересня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/336/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.

за участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.

розглянувши скаргу №89/01 від 03.06.2021 (вх. №02.3.1-02/427/21 від 07.06.2021) товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖУССО УКРАЇНА» , м. Берегово на дії та постанови приватного виконавця

У межах справи № 907/336/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖУССО УКРАЇНА» , м. Берегово

до компанії МАЙЛ БАНК АКЦІЕНГЕЗЕЛЬШАФТ (MEINL BANK AG) Республіка Австрія

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Міленіна Катерина Олегівна, м. Київ

про визнання недійсним Іпотечного договору від 22.04.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міленіної К.О., зареєстрованого в реєстрі за №254-269

Представники сторін, що з`явились у судове засідання:

від позивача- не з`явився

від відповідача - Жуков Д.О., адвокат

від третьої особи на стороні відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про визнання недійсним Іпотечного договору від 22.04.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міленіної К.О., зареєстрованого в реєстрі за №254-269, посилаючись на порушення вимог чинного законодавства щодо встановлення належного сторонам обсягу правоздатності та дієздатності при укладенні оспорюваного правочину, обґрунтовуючи свої вимоги порушення відповідачем норм ст.ст. 41, 55 Конституції України, ст.ст. 11, 241, 509 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.07.2018 було залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Міленіна Катерина Олегівна, м. Київ, задоволено клопотання відповідача та зобов`язано позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі 6000 євро для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача та правничу допомогу, відкладено підготовче засідання у справі №907/336/18 на 31.07.2018.

Згідно розпорядження заступника керівника апарату Господарського суду Закарпатської області від 31.07.2018 №02-02/177/18 справу №907/336/18 у зв`язку з припиненням повноважень головуючого судді Андрейчук Л.В., у відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2018, справу №907/336/18 передано на розгляд судді Ремецькі О.Ф.

Відповідно до ч.14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження, розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим кодексом.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.08.2018 відкрито підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 27.08.2018, встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив, докази внесення коштів на депозит суду, докази надіслання третій особі позовної заяви з доказами в її обгрунтування до 21.08.2018.

На день підготовчого засідання позивач явку свого повноважного представника не забезпечив, причин неможливості вимог суду не навів. При цьому, не подав доказів стосовно внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному ухвалою суду від 03.07.2018, хоча відповідно до змісту ухвали суду від 02.08.2018 був попереджений судом про те, що у разі невиконання вимог ухвали Господарського суду Закарпатської області від 03.07.2018 у справі №907/336/18 позов буде залишено без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.08.2018 позов залишено без розгляду.

31.08.2018 року через канцелярію суду від компанії МАЙЛ БАНК АКЦІЕНГЕЗЕЛЬШАФТ (MEINL BANK AG) Республіка Австрія надійшла заява б/н від 30.08.2018 року, в якій останній просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖУССО УКРАЇНА» , м. Берегово судові витрати на професійну правничу допомогу у розмір 6000євро.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області24.09.2018 у справі №907/336/18 заяву компанії МАЙЛ БАНК АКЦІЕНГЕЗЕЛЬШАФТ (MEINL BANK AG) Республіка Австрія про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖУССО УКРАЇНА» , м. Берегово витрат на професійну правничу допомогу у розмір 6000 євро - задоволено. Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖУССО УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 38891146; адреса: 90202, Закарпатська область, м. Берегово, вул. Б.Хмельницького, буд.163), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь компанії МАЙЛ БАНК АКЦІЕНГЕЗЕЛЬШАФТ (MEINL BANK AG) Республіка Австрія (реєстраційний номер FN 77279х м. Відень, Бауернмаркт 2, 1010), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, витрати на професійну правничу допомогу - 6000 (шість тисяч) євро.

28.12.2020 до Господарського суду Закарпатської області звернувся позивача - ТОВ ДЖУССО УКРАЇНА з заявою про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2018 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2021 у справі № 907/336/18 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ Джуссо Україна про поновлення строку для подачі заяви про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2018 у справі № 907/336/18 за нововиявленими обставинами, заяву ТОВ Джуссо Україна про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2018 у справі № 907/336/18 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду. Повернено позивачу з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 102,00грн.

07.06.2021 на адресу суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖУССО УКРАЇНА» , надійшла скарга на дії та постанови приватного виконавця №89/01 від 03.06.2021 (вх. №02.3.1-02/427/21 від 07.06.2021).

Судом встановлено, що супровідним листом від 09.04.2021 № 01-16/79/21 матеріали справи № 907/336/18 було надіслано до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 15.06.2021 року відкладено вирішення питання про прийняття скарги №89/01 від 03.06.2021 (вх. №02.3.1-02/427/21 від 07.06.2021) товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖУССО УКРАЇНА» , м. Берегово на дії та постанови приватного виконавця до повернення матеріалів справи №907/336/18 до Господарського суду Закарпатської області.

Супровідним листом від 05.08.2021 №09-01/1638/21 матеріали справи №907/336/18 було повернуто до Господарського суду Закарпатської області.

Ухвалою суду від 26.08.2021 прийнято скаргу №89/01 від 03.06.2021 (вх. №02.3.1-02/427/21 від 07.06.2021) товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖУССО УКРАЇНА» , м. Берегово на дії та постанови приватного виконавця до провадження, та розгляд скарги №89/01 від 03.06.2021 (вх. №02.3.1-02/427/21 від 07.06.2021) призначено на 08 вересня 2021 р.

В обґрунтування своїх вимог скаржник вказує на те, що у процесі здійснення виконавчих дій у цьому виконавчому провадженні приватний виконавець Ярошевський Д.А. 26 травня 2021 року прийняв Постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження, згідно якої самостійно здійснив заміну стягувана - КОМПАНІЯ МАЙЛ БАНК АКЦІЕНГЕЗЕЛЬШАФТ (MEINL BANK AG) на компанію ANGLO AUSTRIAN AAB BANK AG, керуючись при цьому положеннями ч.2 п.5 ст.15 ЗУ Про виконавче провадження .

Однак, за доводами скаржника правових підстав для самостійної заміни приватним виконавцем сторони виконавчого провадження не має.

Скаржник стверджує, що в цьому виконавчому провадженні під №57485798 відбулася заміна стягувана, а не зміна найменування стягувана. Жодних юридично легалізованих доказів зміни назви компанії, яка знаходиться у стані ліквідації, приватному виконавцеві Ярошевський Д.А. надано не було, відтак він був позбавлений правової можливості вчинити таку дію без відповідного судового рішення, відповідно до сг.15 ЗУ Про виконавче впровадження .

За таких обставин, на думку скаржника заміна стягувана правонаступником мала відбуватись в порядку ч.1 п.5 ст.15 ЗУ Про виконавче провадження , зміст якої передбачає заміну сторони виконавчого провадження виключно судом, а не приватним виконавцем. З огляду на що, Постанова про зміну назви сторони виконавчого провадження від 26.05.2021р., прийнята приватним виконавцем Ярошевським Д.А. у виконавчому провадженні ВП №57485798 є незаконною і має бути скасована судом.

Разом з тим за доводами представника товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖУССО УКРАЇНА» , м. Берегово Постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 26 травня 2021 року згідно з якою було призначено суб`єкта оціночної діяльності ТОВ Зодчий і К , якого зобов`язано визначити вартість та надати звіт про вартість нежитлової будівлі боржника по вул.Б.Хмельницького, 163А в м.Берегово, Закарпатської області також є необґрунтованою незаконною, та такою, що має бути скасована судом.

В підтвердження зазначеного, представник скаржника вказує, що предметом оцінювання, а відтак і предметом виконавчого стягнення визначено нерухоме майно боржника по вул.Б.Хмельницького, 163А в м.Берегово, Закарпатської області, що обтяжене - знаходиться у заставі і може бути реалізоване, виключно на користь заставодержателя і виключно на погашення основного боргу - кредитної заборгованості, відповідно до договору іпотеки від 22.04.2015р., посвідченого приватним нотаріусом Київського, приватного нотаріального округу Міленіною К.О. за реєстровим записом №234, який укладено між ТОВ Джуссо Україна , як іпотекодавцем та Компанією Meinl Bank AG м.Відень, як позикодавцем, на забезпечення виконання грошового зобов`язання позичальника - партнерства з обмеженою ^ відповідальністю Канта Престиж м.Лондон відповідно до договору позики, укладеного 20.12.2013р. між позикодавцем (Компанією Meinl Bank AG м.Відень) і позичальником (партнерства з обмеженою відповідальністю Канта Престиж м.Лондон).

Підсумовуючи, скаржник звертає увагу на те, що намір приватного виконавця оцінити а відтак - реалізувати цей предмет застави, яким забезпечене основне зобов`язання - повернення кредитних ресурсів, у погашення судових витрат невстановленої особи є незаконним і необґрунтованим.

Крім того представник скаржника звертає увагу на те, що правонаступництво ANGLO AUSTRIAN AAB BANK AG не передбачає передачу представницьких прав адвокатів, які представляють КОМПАНІЮ МАЙЛ БАНК АКЦІЕНГЕЗЕЛЬШАФТ (MEINL BANK AG) на Україні та у справі № 907/336/18. За таких обставин, будь-яке звернення таких представників від імені ANGLO AUSTRIAN AAB BANK AG на думку скаржника є незаконним і не може створювати юридичних наслідків.

07.09.2021 року представником Anglo-Austrian AAB AG до суду подано відзив в якому викладено заперечення, щодо скарги на дії приватного виконавця. Представник Anglo-Austrian AAB AG вказує на те, що на момент розгляду справи судом, найменуванням Стягувача було Meinl bank AG . В ході виконавчого провадження Стягувач, як виключний володілець права інтелектуальної власності на своє найменування прийняв рішення про його зміну. При цьому ключовим є те, що сама юридична особа стягувач залишилася незмінною, реєстраційний код є тим самим, органи управління не змінилися.

З посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі 914/3587/14 представник стягувача зазначає, що на відміну від заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (стаття 15 Закону України Про виконавче провадження , пункт 14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень). Звідси зміна найменування юридичної особи як сторони виконавчого провадження не потребує її зміни судом, а здійснюється постановою виконавця, якою змінюється назва відповідної сторони такого провадження.

Крім того, представник стягувача вказує на те, що рішення суду досі не виконано. При цьому заміна найменування Стягувача жодним чином не впливає на його права або обов`язки, а, дана скарга є лише черговим проявом процесуальних зловживань, спрямованих на унеможливлення виконання рішення суду.

Розглянувши скаргу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За умовами частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

За приписами ст. 13 Закону України Про виконавче провадження , під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, приватним виконавцем Ярошевський Д.А. 26.05.2021 р. було прийнято постанову ВП №57485798 про зміну назви сторони виконавчого провадження, з - компанії МАЙЛ БАНК АКЦІЕНГЕЗЕЛЬШАФТ (MEINL BANK AG) на компанію ANGLO AUSTRIAN AAB BANK AG.

26.05.2021 приватним виконавцем Ярошевський Д.А. було прийнято постанову ВП №57485798 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

З приводу твердження скаржника про відсутність правових підстав для самостійної заміни приватним виконавцем сторони виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Підставою для заміни приватним виконавцем назви сторони виконавчого провадження, стала зміна її найменування.

Матеріалами справи встановлено, що стягувачем було змінено найменування, без зміни реєстраційного номеру та органу управління.

Визначальним питанням у цій справі є: наявність, чи відсутність законних підстав, для винесення постанов приватним виконавцем.

Як зазначалось вище, приписами ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 по справі №914/3587/14 дійшла висновку, що на відміну від заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (стаття 15 Закону України Про виконавче провадження , пункт 14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень). Звідси, зміна найменування юридичної особи як сторони виконавчого провадження не потребує її заміни судом, а здійснюється постановою виконавця, якою змінюється назва відповідної сторони такого провадження.

Оскільки з наявних матеріалів справи, вбачається, що компанія МАЙЛ БАНК АКЦІЕНГЕЗЕЛЬШАФТ (MEINL BANK AG) та ANGLO AUSTRIAN AAB BANK AG є однією і тією ж юридичною особою, суд приходить до висновку, що дії приватного виконавця щодо примусового виконання наказу № 907/336/18 від 24.09.2018 року, виданого Господарським судом Закарпатської області, повністю відповідають вимогам Закону України Про виконавче провадження та здійснені в межах законодавчо визначених повноважень.

Доводи скаржника щодо відсутності правових підстав для самостійної заміни приватним виконавцем сторони виконавчого провадження, судом не беруться до уваги, оскільки такі спростовуються наведеними вище висновками суду та нормами законодавства.

Як і не беруться до уваги твердження представника товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖУССО УКРАЇНА» , м. Берегово про те, що в виконавчому провадженні під №57485798 відбулася заміна стягувача, а не зміна найменування стягувача, оскільки такі спростовуються матеріалами справи.

Крім того, матеріалами справи спростовуються твердження скаржника щодо відсутності представницьких повноважень у представників стягувача.

При цьому з огляду на викладені висновки суду, судження скаржника, щодо порушення його прав, внаслідок прийняття постанови ВП №57485798 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, суд вважає необґрунтованим та таким, що не відповідають обставинам справи.

Поряд з викладеним суд вважає за необхідне зазначити таке. Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод : право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим, на шкоду одній зі сторін.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду .

У рішенні від 17.05.2005 р. по справі Чіжов проти України (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та практики Європейського суду з прав людини, рішення суду у справі № 907/336/18, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

У відповідності до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Приписами частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що дії приватного виконавця при винесені ним постанов від 26.05.2021 р. ВП №57485798 про зміну назви сторони виконавчого провадження та ВП №57485798 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні здійснені відповідно до закону в межах повноважень приватного виконавця без порушення прав скаржника.

Керуючись ст. 234, 342 та 343 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про виконавче провадження", Господарський суд Закарпатської області, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги №89/01 від 03.06.2021 (вх. №02.3.1-02/427/21 від 07.06.2021) товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖУССО УКРАЇНА» , м. Берегово на дії та постанови приватного виконавця відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://zk.arbitr.gov.ua/sud5008/gromadyanam/csz/.

Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала підписана 24.09.2021. Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ремецькі О.Ф.