Ухвала

від 16.09.2021 по справі 638/19135/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

16 вересня 2021 року

м. Харків

Справа № 638/19135/19

Провадження № 22-ц/818/296/21

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Тичкової О.Ю.

суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання - Сабельнік Б.В.,

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

інші учасники справи:

треті особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Десятніченко Ірина Вікторівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про витребування доказів у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 9 червня 2020 року в складі судді Аркатової К.В.,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив, з урахуванням зміни підстав позову 13.05.2020, визнати недійсним договір купівлі - продажу житлового будинку та земельної ділянки від 05 вересня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Десятніченко І.В.

Позовна заява обґрунтована тим, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2017 року у справі № 638/5172/17 відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 64 765,00 доларів США на підставі договору позики № 1 від 27 березня 2014 року. Для забезпечення вищезазначених позовних вимог, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова у справі № 638/5172/17 від 27.05.2017 забезпечений позов шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, стосовно іншої нерухомості ОСОБА_2 . На час відкриття провадження відповідач мав у власності житловий будинок літ. А-1 та земельну ділянку кадастровий номер 6310136300:16:011:0011 за адресою АДРЕСА_1 , який він після відкриття справи за позовом до нього про стягнення заборгованості продав, відповідно до договору купівлі-продажу від 05 вересня 2017 року ОСОБА_3 . Станом на момент укладання зазначеного договору купівлі-продажу, ОСОБА_2 мав перед ОСОБА_7 зобов`язання з повернення позики у розмірі 856 990 доларів США відповідно до договору позики № 2 від 10 березня 2016 року, зі строком повернення не пізніше 31 грудня 2017 року, яке ним виконано не було, внаслідок чого ОСОБА_1 звернувся до суду у справі № 638/5172/17 з заявою про збільшення позовних вимог. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.12.2018 по справі № 638/5172/17 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 25 795 510,80 гривень, яке набуло законної сили після його апеляційного оскарження 15 жовтня 2019 року, виданий виконавчий лист. ОСОБА_2 передбачав подальші негативні наслідки для себе у вигляді забезпечення позову, заборони відчуження та подальшого примусового виконання судового рішення у цивільній справі № 638/5172/17, в тому числі і можливість звернення стягнення на спірну нерухомість та земельну ділянку, оскільки згідно з ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.05.2017 у справі № 638/5172/17 йому було заборонено відчуження іншої нерухомості. Отже, ОСОБА_2 знаючи про свої зобов`язання у розмірі 25 795 510,80 доларів США за договором позики № 1 від 27 березня 2014 року та 856 990 доларів США за договором позики № 2 від 10 березня 2016 року, не бажаючи їх виконувати, повів себе недобросовісно, здійснюючи продаж житлового будинку літ. А-1 та земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:16:011:0011 за адресою АДРЕСА_1 , що є підставою для визнання договору купівлі-продажу від 5 вересня 2017 року недійсним. Крім того, в судовому засіданні в суді першої інстанції відповідачі пояснили, що здійснили продаж спірної нерухомості, а саме, будинку за 3 600 000 грн. та земельної ділянки за 8 500 000 грн., в той час як в п. 2.1. оскаржуваного договору купівлі - продажу від 05 вересня 2017 року ціна будинку визначена в розмірі 908 950 грн., земельної ділянки - у розмірі 1 594 500, 00 грн. Отже, доведеною є невідповідність волевиявлення обох сторін правочину, їх внутрішній волі.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 9 червня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що згідно з ухвалою суду від 27.05.2017 про забезпечення позову у справі № 638/5172/17 про стягнення суми боргу за договором позики, ОСОБА_7 ініційоване питання про накладення арешту лише на квартиру АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 протягом тривалого часу розгляду справи про стягнення суми боргу за договором позики мав право на звернення до суду із заявою про забезпечення позову в іншій спосіб, шляхом накладення арешту або заборони відчуження щодо іншого майна ОСОБА_2 , однак інформація щодо вчинення таких дій ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутня, доказів про такі дії не надано. На момент укладення спірного правочину від 05.09.2017 не існувало рішення суду про стягнення боргу за договором позики, останнє постановлено судом 06.12.2018 та залишено без змін апеляційною інстанцією 15.10.2019. Доводи позивача про намагання ОСОБА_2 ухилитися від виконання рішення суду та боргових зобов`язань шляхом укладення спірного правочину є безпідставним.

Не погодившись і рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_6 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_2 мав невиконане зобов`язання перед позивачем, внаслідок чого позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості - справа № 638/5172/17 та відповідно до ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.05.2017 забезпечено позов шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, стосовно іншої рухомості ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 . В той же час суд безпідставно та необґрунтовано обмежився виключно посиланням на відсутність судового рішення у справі № 638/5172/17 на момент укладання спірного договору, що, на думку суду, є достатнім для висновку про відсутність порушень законодавства при вчиненні оскаржуваного правочину . На час укладання спірного договору, судове рішення не було прийняте, але провадження у справі № 638/5172/17 було відкрито і відповідач ОСОБА_2 усвідомлював, що йому необхідно буде виконувати свої зобов`язання за рішенням суду, отже, на час укладення спірного договору купівлі-продажу ОСОБА_2 діяв недобросовісно. Посилається на Велику Палату Верховного Суду, яка погодилася з висновками, зробленими в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2019 року у справі № 646/3972/16-ц, провадження № 61-28761св18, та зазначила, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті З ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України. Обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_2 мав на меті уникнути примусового звернення стягнення за рішенням суду у справі № 638/5172/17 на майно, що стало предметом купівлі-продажу оспорюваного договору від 05.09.2017. Суд першої інстанції також не надав належної оцінки невідповідності внутрішньої волі сторін спірного договору, а саме, здійсненню купівлі-продажу будинку за сумою в розмірі 3 600 000, 00 грн та земельної ділянки 8 500 000, 00 грн., їх волевиявленню, яке зафіксоване в спірному договорі в п. 2, яким продаж будинку здійснений за 908 950 грн., а земельної ділянки за 1594 500, 00 грн.

04.09.2020 ОСОБА_2 надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що за справою № 638/5172/17 винесено ухвалу суду, якою забезпечено позов шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, стосовно іншої рухомості ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 . Посилання на різницю між ціною продажу об`єктів нерухомого майна зазначеної в договорі купівлі - продажу від 05.09.2017 та фактичною ціною продажу, зазначеною у розписці, є безпідставні. Судом першої інстанції надана оцінка вищезазначеним обставинам: так, суд в рішенні зазначив, що зі змісту оскаржуваного договору вбачається, що продаж будинку та земельної ділянки вчинений за 2503450 грн., а у відзиві відповідача та заяві свідка вартість продажного майна інша. Внутрішня воля ОСОБА_2 , як продавця, була направлена на продаж вільних від будь-яких заборон житлового будинку і земельної ділянки ОСОБА_3 та отримання за них грошових коштів. Під час укладання вказаного договору, ОСОБА_2 повністю усвідомлював наслідки такого правочину, та бажав їх настання. ОСОБА_3 , у свою чергу, в житловому будинку після його реконструкції виконала повністю оздоблювальні роботи та інженерні комунікації, здійснила благоустрій земельної ділянки з дерев. На теперішній час спірний будинок використовується для проживання ОСОБА_3 та членів її родини, що підтверджується довідкою про склад сім`ї від 29.08.2017 та 26.02.2020. Крім того, на момент укладення договору від 05.09.2017, в ОСОБА_2 були відсутні фінансові зобов`язання за договором 10.03.2016 , оскільки строк виконання за ним ще не настав та збільшення позовних вимог ОСОБА_1 відбулося лише 29.01.2018, шляхом подання до суду уточненої позовної заяви.

05.10 2020 надійшов відзив ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін, посилаючись на те, що спірний правочин є відплатним договором, за відчужену нерухомість ОСОБА_2 отримав еквівалент - грошові кошти у сумі 12 100 000 грн. На час розгляду дійсної справи в ОСОБА_2 є нерухоме майно, на яке може бути звернено стягнення, очевидно є рухоме майно та/або грошові кошти, частки у статутному капіталі господарських товариств. Апелянтом не надано доказів неплатоспроможності ОСОБА_2 , не визначений стан виконавчого провадження, а саме, примусове стягнення (тобто вчиняються дії щодо виявлення майна боржника та звернення на нього стягнення), в матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності/відсутності готівкових та/або безготівкових коштів боржника тощо, стан розрахунків між стягувачем та боржником станом на момент розгляду справи не зазначено. Фактично єдиним документом, який підтверджував би неплатоспроможність боржника, могла бути постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення. Наразі твердження про неплатоспроможність ОСОБА_2 є виключно припущенням. Сторони по справі не є пов`язаними між собою, на час укладення договору не існувало перешкод для його укладення. Спірний правочин був спрямований на реальне настання наслідків обумовлених ним, а саме ОСОБА_3 та її родина користується спірним майном, з 2017 року зареєстрована за відповідною адресою, здійснила реконструкцію спірного будинку та оздоблення земельної ділянки. Фактично після реконструкції було створено новий об`єкт нерухомості порівняно з датою продажу 05.09.2017 р. вартість зросла.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року апеляційне провадження у справі за позовом за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 ,, ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Десятніченко Ірина Вікторівна, про визнання договору недійсним зупинене до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2 а.с. 178-179).

Дев`ятнадцятого травня 2021 року у Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори витребувано інформацію про наявність осіб, які звертались до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та чи були видані свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2 а.с. 188). Проте відповідь на указаний запит не надходила.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 липня 2021 року апеляційне провадження у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Десятніченко Ірина Вікторівна, про визнання договору недійсним поновлено (т.2 а.с. 191).

В судовому засіданні 16 вересня 2021 року ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотання про витребування доказів, а саме, просив витребувати у Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори інформацію про відкриття спадщини та спадкоємців майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Клопотання обґрунтовував тим, що правовідносини у дійсній справі допускають правонаступництво, відповідач ОСОБА_2 помер. Подальший розгляд справи без залучення до участі у справі його спадкоємців не можливий, проте інформація про таких спадкоємців в матеріалах справи відсутня.

Судова колегія, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників учасників справи, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи клопотання, вважає, що клопотання представника ОСОБА_3 про витребування доказів підлягає задоволенню.

Як установлено судовим розглядом і вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією актового запису про смерть № 14985 від 06.10.2020 (т.2 а.с. 162).

Згідно зі статтями 1216 - 1218 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (частина перша статті 1221 ЦК України).

Частиною першою статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У зв`язку з необхідністю встановлення повного кола осіб спадкоємців та вирішення питання про їх залучення до участі у справі, колегія суддів уважає за необхідне витребувати з Шосої Харківської міської нотаріальної контори інформацію про відкриття спадщини та спадкоємців майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись статтями 55, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 про витребування доказів задовольнити.

Витребувати в Шостій Харківській міській нотаріальній конторі (61000, м. Харків, майдан Свободи,5 Держпром, 6 під`їзд, 4 поверх, кабінет 591) інформацію про відкриття спадщини та спадкоємців майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук